«Декамерон Самуїла Окса», сатирична повість, якою відкривається збірка, — це своєрідна сповідь колишнього мільйонера, який став чистильником чобіт. Ось що каже Окс своєму колезі по колишніх махінаціях: «Думали ви коли-небудь, Черчик, про те, що мільйонер позбавлений звання людини? Він залишається десь поза людьми. І я був ним. Одні мені заздрили, більшість зневажала, а деякі ловили. Але ніхто не міг стати зі мною поруч, поспівчувати мені, просто простягти руку, просто помовчати. О-о, це страшно, Черчик!.. Більше за все мені остогидло бути поза людьми. І я перестав бути мільйонером, але став людиною. Мені допомогли стати…»
У заключній повісті «Дуже жаль мені тих, которії…» автор запрошує читача разом з ним відвідати Євпаторію, побувати у товаристві людей доброзичливих, багатих на витівку, переконаних оптимістів.
