Эсперанто за 12 дней (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


Эсперанто за 12 дней

Скорейший курс, для изучения основ

Вы выучите 500 самых нужных слов

Surbaze de la Zagreba metodo

Букварь

Алфавит Эсперанто содержит 28 букв: a, b, c, ĉ, d, e, f, g, ĝ, h, ĥ, i, j, ĵ, k, l, m, n, o, p, r, s, ŝ, t, u, ŭ, v, z.

a - как а в слове "буква"

c - как ц в слове "церковь"

ĉ - как ч в слове "чашка"

e - как э в слове "этаж"

g - как г в слове "гора"

ĝ - как дж в слове "джинсы"

h - как глухая украинская г, английская h или немецкая ch

ĥ - как х в слове "хороший"

i - как и в слове "третий"

j - как й в слове "койот"

ĵ - как ж в слове "живой"

o - как о в слове "око"

r - как r в слове "Рим"

s - как с в слове "союз"

ŝ - как ш в слове "шапка"

u - как у в слове "чебурек"

ŭ - безударная у как в слове "пауза", "аудитория"

Произношение

Слова в Эсперанто произносятся чётко и с ударением на предпоследний слог:

amiko = а-МИ-ко

ĉambro = ЧАМ-бро

ĝi = джи

Определённый артикль

Данная тема является сложной для русскоговорящих, однако артикль в эсперанто необязателен.

В языке Эсперанто присутствует определённый артикль la, обозначающий то, что речь идёт об определённом предмете. Иногда это слово переводится как "этот", "сей", "известный".

la amiko – этот друг

amiko – друг

la laboro – эта работа

laboro – работа

Личные местоимения

mi – я

vi – ты, вы

li – он

ŝi – она

ĝi – оно

ni – мы

ili – они

Притяжательные местоимения

Собственные местоимения образуются путём добавления окончания -a к слову:

mia – мой

via – твой

lia – его

ŝia – её

ĝia – его

nia – наш

ilia – их

Существительные

Все существительные оканчиваются на -o. Женский род уточняется суффиксом.

tablo – стол

instruisto – учитель

instruistino – учительница

Множественное число

Существительные и прилагательные множественного числа имеют окончание -j:

tabloj – столы

instruistoj – учителя

viaj instruistj – твои учителя.

Глаголы

Глаголы непределённой формы имеют окончание -i:

lerni – изучать

labori – работать

esti – быть.

Глагол настоящего времени - -as:

mi sidas – я сижу

vi sidas – ты сидишь

ni sidas – мы сидим

ili sidas – они сидят.

Ĉu?

Ĉu? - вопросительное слово.

Ĉu vi sidas? – Ты сидишь?

Ĉu vi skribas? – Ты пишешь?

Kiu?

Kiu? - вопросительное местоимение, означающее "кто?", "который?".

Kiu vi estas? – Кто ты?

Kiu instruisto sidas? – Который учитель сидит?

Суффикс -ist

Суффикс -ist соотвествует по значению суффиксу "-ист-" в русском.

instruisto – учитель

traktoristo – тракторист

esperantisto – эсперантист

Суффикс -in

Суффикс -in обозначающий женский пол.

patro – отец

patrino – мать

lernanto – ученик

lernantino – ученица

instruisto – учитель

instruistino – учительница

Положительное и отрицательное слово

jes означает "да".

Ĉu vi estas en la ĉambro?

Jes, mi estas en la ĉambro.

ne означает "нет", "не".

Ne, mi ne estas en la ĉambro.

В тексте

Marko – Марко

esti – быть

as – Настоящее время глагола

mi – я

– Прилагательное

amiko – друг

– Существительное

li – он

lerni – изучать

ant – активное причастие настоящего времени

kaj – и

sporto – спорт

ist – -ист-, профессия, определённый род занятий

nun – сейчас, теперь

sidi – сидеть

en – в

ĉambro – комната

sur – над

tablo – стол

papero – бумага

– Множественное число

libro – книга

ĝi – оно

skribi – писать

la – определённый артикль

patro – отец

in – женщина, феминитив

de – родительный падеж

ne – нет, не

ili – они

labori – работать

hotelo – гостиница, отель

instrui – обучать

ŝi – она

Дальнейшие

ĉu – ли, разве (вопросительная частица)

jes – да

kio – что

kiu – кто, который

lingvo – язык

ni – мы

nomo – имя

respondi – ответить

seĝo – стул, кресло


Amiko

 Marko


Marko

 estas

 mia

 amiko

. Li

 estas

 lernanto

 kaj

 sportisto

. Li

 nun

 sidas

 en

 ĉambro

 kaj

 lernas

. Sur

 tablo

 estas

 paperoj

 kajgraph-definition>

libroj

. Ĝi

 estas

 skribotablo

. La

 libroj

 sur

 la

 tablo

 estas

 lernolibroj

.

La

 patro

 kaj

 la

 patrino

 de

 mia

 amiko

 ne

 estas

 en

 la

 ĉambro

. Ili

 nun

 laboras

. Lia

 patro

 estas

 laboristo

, li

 laboras

 engraph-definition>

hotelo

. La

 patrino

 instruas

. Ŝi

 estas

 instruistino

.


Прилагательные

Окончание прилагательных -a,

bela – красивый

granda frato – старший брат

malgranda fratino – младшая сестра

Падежи

Существиетльные в эсперанто имеют два падежа, именительный и винительный. Винительный падеж используется для обозначения предмета действия (то, над чем совершается это действие).

Kiun mi vidas? – кого ты видишь?

Mi vidas amikon – я вижу друга.

Не используйте винительный падеж после глагола "быть" и его эквивалентов.

Прилагательные согласуются с существительными, которые они описывают, в числе и падеже: они принимают те же окончания -jи -n .

Vi estas bona amiko – ты хороший друг.

Vi estas bonaj amikoj – вы хорошие друзья.

Vi havas bonan amikon – у тебя есть хороший друг.

Vi havas bonajn amikojn –у тебя есть хорошие друзья.

Прочие падежные отношения эсперанто выражает с помощью предлогов. Русский родительный падеж выражается с помощью de:

La libroj de mia frato. – книги моего брата.

Спряжение

Начальная форма: -i

labori – работать

Настоящее время: -as

mi laboras – я работаю

vi laboras – ты работаешь

li/ŝi laboras – он/она работает

ni laboras – мы работаем

ili laboras – они работают

Прошедшее время: -is

mi laboris – я работал.

vi laboris – ты работал.

li/ŝi laboris – он/она работал(а).

ni laboris – мы работали.

ili laboris – они работали.

Будущее время: -os

mi laboros – я буду работать.

vi laboros – ты будешь работать.

li/ŝi laboros – он/она будет работать.

ni laboros – мы будем работать.

ili laboros – они будут работать.

Союз ke

Используется для введения придаточного предложения

Он не может быть опущен, и

перед ним обычно ставится запятая.

Примеры:

Vi vidas ke mi manĝas. – ты видишь, что я ем.

Li diras ke li iros. – он сказал, чтотон пойдет.

Приставка mal-

Меняет значение слов на противоположное, т.е. образует антонимы.

bona – хороший

malbona – плохой

granda – большой

malgranda – маленький

bela – красивый

malbela – уродливый

Приставка ge-

Обозначает сразу оба пола:

gefratoj – братья и сестры

gepatroj – родители

Вежливые выражения

bonvolu – пожалуйста, будте добры

dankon – спасибо

saluton – здравствуйте, привет

Порядок слов

Нормальный порядок слов в предложении субъект-глагол-объект. Однако, благодаря аккузативному окончанию -n, которое явно указывает на объект, порядок слов может изменяться в стилистических и прагматических целях, так же как и в русском языке, т.е. свободный порядок слов

Mi legas libron. – Я читаю книгу.

Libron mi legas. – Книгу я читаю.

Kio, Kion

Kio значит "что" (как субъект предложения):

Kio estas tio? – What's that?

Kio estas sur la tablo? – What is on the table?

Там, где "что" объект действия, в эсперанто стоит Kio в винительном падеже - Kion:

Kion vi faras? – Что ты делаешь?

Kion ŝi diris? – Что она сказала?

В тексте

havi – иметь

– Винительный падеж

nomo – имя

Ana – Ана

juna – молодой

bela – красивый

ge – группа лиц обоего пола, пара с женщиной и мужчиной

veni – приходить

is – Прошедшее время глагола

al – к, на, в, дательный падеж

hejmo – дом

bona – хороший

voli – желать, хотеть

– Повелительное наклонение

iri – идти

– Инфинитив

saluto – приветствие, привет

kio – что

vi – ты, вы (вежливое обращение или мн. ч)

fari – делать

legi – читать

sed – но

paroli – говорить

kun – с, со

ĉu – ли, разве (вопросительная частица)

jes – да

ŝati – оценить, ценить, нравится

nur – только, лишь

trinki – пить

kafo – кофе

frato – брат

jen – вот, вон

ankoraŭ – ещё

varma – тёплый

kuiri – готовить (пищу)

danki – благодарить

povi – мочь

ankaŭ – тоже, также

mal – наоборот, противоположность

rigardi – смотреть

okulo – око, глаз

vidi – видеть

ke – что, чтобы

ami – любовь

Дальнейшие

demandi – спросить

domo – дом

facila – лёгкий

granda – большой, великий

kia – какой

mono – деньги

nova – новый

pri – о, об

se – если

tre – очень

diri – сказать

2. La

 amikino

 de

 Marko


Marko

 havas

 amikinon

. Ŝia

 nomo


 estas

 Ana

. Ŝi

 estas

 juna

 kaj

 bela

. Ana

 kaj

 Marko

 estas

 geamikoj

.

Ana

 venis

 al

 la

 hejmo

 de

 Marko

.

– Bonvolu

 eniri

, amikino

.

– Saluton

 Marko

. Kion

 vi

 faras

?

– Saluton

. Mi

 legis

, sed

 nun

 mi

 volas

 paroli

 kun

 vi

.

– Ĉu

 vi

 havas

 bonan

 libron

?

– Jes

, mi

 havas

. Mi

 ŝatas

 legi

 nur

 bonajn

 librojn

. Ĉu

 vi

 volas

 trinki

 kafon

?

– Jes

. Ĉu

 viaj

 gepatroj

 kaj

 gefratoj

 estas

 en

 via

 hejmo

?

– Ne

. Jen

 la

 kafo

, ĝi

 estas

 ankoraŭ

 varma

. Mi

 nun

 kuiris

 ĝin

.

– Dankon

. Mi

 povas

 trinki

 ankaŭ

 malvarman

 kafon

.

Marko

 rigardis

 la

 belajn

 okulojn

 de

 Ana

. Mi

 vidas

, ke

 li

 amas

 ŝin

.

Наречия

Наречия могут быть образованы добавлением окончания -e.

bele – красиво

forte – сильно

rapida aŭto – быстрая машина

veturi rapide – ехать быстро

Предлог per и kun

Per - посредством (с помощью чего-то, чем-то)

Manĝi per kulero – Есть ложкой

Ŝi kantis per tre bela voĉo. – Она пела очень красивым голосом.

Kun - с (вместе с)

Mi iris kun la amiko. – Я шёл с другом.

Mi parolos kun li. – Я поговорю с ним.

Предлог post

post – после (относительно времени)

Li venis post mi. – Он пришёл после меня (после того как я пришёл).

post du horoj – после двух часов

Li venos post tri horoj. – Я приду через три часа.

poste – после, позднее

Предлог Malantaŭ

malantaŭ - позади, за

Li venis malantaŭ mi. – Он шёл за мной (шёл / ехал позади меня).

Обратите внимание на правильное ударение: malantaŭ.

Суффикс -ul

Лицо, определяемое каким-либо качеством(свойством):

grandulo – большой человек

malbonulo – плохой человек

belulino – красивая женщина, красавица

Суффикс -ej

образует слово для места, где регулярно происходит что-либо(на постоянной основе):

lernejo – школа (место для обучения)

kuirejo – кухня (место для готовки: kuiri – готовить еду, стряпать)

laborejo – рабочее мето

Суффикс -ebl

отражает возможность, соотноситься с русским "-абельный"(читабельный):

manĝebla – съедобный

videbla – видимый

kompreneble – понятный (естественно, конечно)

eble – возможно, вероятно

malebla – невозможно

Имперантив (повелительное наклонение)

Глагол обозначающий команду оканчивается на -u.

Manĝu! – Ешь! Съешь!

Iru! – Иди! Пошли!

Эта форма также может относиться к субъекту:

Li lernu! – Пусть учится!

Ni vidu. – Посмотрим.

В тексте

longa – длинный

– Наречие

antaŭ – перед, прежде

ej – место

post – после

ĝoja – радость

tra – через, сквозь

strato – улица

tago – день

kuko – торт

ni – мы

manĝi – есть

diri – сказать

sufiĉa – достаточно

mono – деньги

kompreni – понимать

ebl – возможность

cent – сто

dolaro – доллар

ho – ого

riĉa – богатый

kelnero – официант, кельнер

porti – нести, носить

multa – много

nova – новый

serĉi – искать

unu – один

loko – место

alia – другой

vizaĝo – лик, лицо

fino – закончить

per – через, с помощью

forta – сильный

voĉo – голос

okazi – случиться, произойти

scii – знать

Дальнейшие

afero – дело

aŭ – или

kanti – песня

kie – где

kiel – как

nu – ну

scii – знать

sen – без

suk 

rapida – быстрый

3. En

 kafejo


Ana

 kaj

 Marko

 longe

 parolis

 antaŭ

 la

 lernejo

. Poste

 ili

 ĝoje

 iris

 tra

 la

 strato

. Estis

 varma

 tago

. Ili

 vidis

 kafejon

 kaj

 en

 ĝigraph-definition>

kukojn

.

– Ni

 eniru

 kaj

 manĝu

 – diris

 Marko

.

– Ĉu

 vi

 havas

 sufiĉan

 monon

?

– Kompreneble

, mi

 havas

 cent

 dolarojn

.

– Ho

, vi

 estas

 riĉa

!

La

 kelnero

 alportis

 multajn

 kukojn

. Ili

 manĝis

 kaj

 post

 la

 manĝo

 la

 kelnero

 denove

 venis

.

Marko

 serĉis

 en

 unu

 loko

 … serĉis

 en

 alia

 … Lia

 vizaĝo

 estis

 malĝoja

. Fine

 li

 diris

 per

 malforta

 voĉo

:

– Mi

 ne

 havas

 monon

.

Kio

 okazis

 poste

? Ĉu

 vi

 scias

?

Числительные

Числительне перечислены в приложении. Числа образуются комбинацией цифр:

1 238 – mil du-cent tri-dek ok

153 837 – cent kvin-dek tri mil ok-cent tri-dek sep

Сложение: 8 + 3 = 11 – ok plus tri estas dek-unu

Вычитание: 15 - 6 = 9 – dek-kvin minus ses estas naŭ

Аккузатив направления

Esperanto prepositions are normally followed by the nominative case:

post mi – после меня

sen ŝi – без неё

en domo – в доме

Однако, предлоги, описывающие положение, могут предшествовать аккузативу, для указания направления движения

Mi iras en la domon. – Я иду в дом.

(Сравните: Ili manĝas en la domo. – Они едят в доме.)

Другой пример:

La kato saltis sur la tablon. – Кот прыгнул на стол.

La kato saltis sur la tablo. – Кот прыгал по столу.

Местоимение oni

Неопределённое местоимение oni означает

люди (в целом

они

ты.

Примеры:

Oni manĝas. – Едят.

Oni sidas. – Сидят.

Возвратное метоимение si

Местоимение si (вин.п. *sin) ссылается на субъект предложения:

себя самого

себя саму

себя само

их самих

его самого

Примеры:

Li lavas sin. – Он моет себя.

Ŝi rigardas sin. – Она смотрит на себя.

Ili kantas al si. – Они поют себе.

si используется только для третьего лица, и никогда не можут быть само субъектом предложения. Сравните:

Mi rigardas min. – Я смотрю на себя.

Ili rigardas sin. – Они смотрят на себя.

Приставка re-

"re-" означает повторение действия

"снова, повторно"

или "обратно".

Примеры:

revidi – увидеть снова

redoni – вернуть

remeti – положить обратно

В тексте

letero – письмо

vera – правда, истина

foto – фотография

kiam – когда

re – ещё раз, пере-

el – из

rapida – быстрый

tie – там

stari – стоять

Vera – Вера

mano – рука

koleri – злоба, гнев

iĝ – превратиться, стать

ruĝa – красный

fali – падать

pardoni – простить

doni – дать

ricevi – получить

leciono – урок

plu – далее, дальше

os – Будущее время глагола

devi – быть должным

fermi – закрыть

pordo – дверь

Дальнейшие

aŭdi – слышать

ĉe – при, у

dek – десять

du – два

inter – между

kapo – голова

kien – куда

kvar – четыре

kvin – пять

lasta – последний

meti – положить

nacio – нация, народ

naŭ – девять

ok – восемь

piedo – нога, стопа, лапа

poŝo – карман, сумка (у сумчатых животных)

preni – взять

ses – шесть

sep – семь

sia – свой

sola – одинокий

trankvila – спокойный

tri – три

4. Miaj

 leteroj


Marko

 skribis

 al

 mi

 belan

 leteron

. Ĝi

 estas

 vera

 amletero

. En

 la

 letero

 estis

 ankaŭ

 lia

 foto

.

Kiam

 mi

 revenis

 el

 la

 lernejo

, mi

 volis

 ĝin

 denove

 legi

. Mi

 rapide

 eniris

 en

 mian

 ĉambron

. Tie

 staris

 mia

 fratino

 Veragraph-definition>

antaŭ

 mia

 tablo

 kaj

 legis


 mian

 leteron

. En

 ŝia

 mano

 estis

 ankaŭ

 la

 foto

.

Mi

 diris

 kolere

:

– Kion

 vi

 faras

 tie

? Ne

 legu

 leterojn

 de

 aliaj

!

Mia

 fratino

 fariĝis

 ruĝa

. La

 foto

 falis

 el

 ŝia

 mano

 sur

 la

 tablon

 kaj

 la

 letero

 falis

 ankaŭ

.

Ŝi

 diris

:

– Pardonu

 … mi

 serĉis

 mian

 libron

 …

– Sed

 vi

 bone

 scias

, ke

 viaj

 libroj

 ne

 estas

 sur

 mia

 tablo

. Ankaŭ

 ne

 en

 mia

 ĉambro

! Redonu

 la

 leteron

 al

 mi

.

Ŝi

 ricevis

 bonan

 lecionon

: ŝi

 ne

 plu

 legos

 leterojn

 de

 aliaj

.

Ankaŭ

 mi

 ricevis

 lecionon

: mi

 devas

 bone

 fermi

 la

 pordon

 de

 mia

 ĉambro

.

Таблица коррелятивов

Рассмотрев таблицу слов ниже, изучите логику их построения. Значение каждого из этих 45-и слов можно узнать по значению первого элемента вместе со вторым:

ĉio – всё

ĉiu – любой, каждый, всякий

ĉiuj – все

ĉiam – всегда

iom – сколько-то, сколько-нибудь, несколько

Некоторые из слов в таблице могут иметь окончания -j (множественное число) и -n (винительный падеж):

окончание -j могжет присоединиться к коррелятивам с окончаниями -u и -a

окончание -n вместе с -o-u-a и -e:

Примечание переводчика: если эти вещи неудобны для запоминания, можно их не учить, так как с практикой они станут очевидны.

Kio

Kio – что

kion – что (в вин. п.)

Пример:

Kion vi manĝas? Kukon mi manĝas.

Kiu

Kiu – кто, который

kiun – кого, которого

kiuj – кто (во мн. ч.), которые

kiujn – кого (во мн. ч.), которых

Kia

Kia - какой

Kiaj - какие

Примеры:

Kia estas la vetero? – Какая сейчас погода?

Kian aŭton vi havas? – Какая у меня машина? (какую машину ты имеешь?)

Kiaj estas ŝiaj leteroj? – Какие у неё письма?

Kiajn fotojn vi faris? – Какие фотографии ты делала?

Kie

Kie – где

Kien – куда

Примеры:

Kie mi estas? – Где я?

Kien vi iras? – Где ты ходишь?

С предлогами

Al kiu – кому

kun kiu – с кем

al tiu – тому

inter tiuj – между теми

Степени сравнения

Сравнительная степень образуется при помощи частицы pli (более):

pli bona – лучше

pli granda – больше.

Превосходная степень образуется при помощи plej (самый):

plej bona – лучший

plej granda – наибольший.

Слово "чем" переводится как ol:

pli bona ol vi – лучшие чем ты.

With a superlative "of" is translated el:

Вместе с превосходной степенью "из" переводится как el:

La plej bona el ĉiuj – лучший из всех.

Pli и plej используются также с наречиями:

pli rapide – быстрее

plej rapide – наиболее быстро

Dum

Dum - предлог, используемый для обозначения временного интервала, переводящийся на русский язык как "пока", "в течение", "во время":

Li sidas dum la manĝo. – Он сидит во время еды

Ŝi skribas dum li legas. – Она пишет пока он читает.

Ĉi

The particle ĉi is used with ti-correlatives to show nearness. Compare:

Частица ĉi используется вместе с коррелятивами ti- для обозначения близости. Сравните нижеперечисленное:

tiu – тот / tiu ĉi или ĉi tiu – этот

tie – там / tie ĉi or ĉi tie – здесь, тут

-ind

Суффиксы -ind- переводится как "достойный чего-либо".

aŭskultinda – достойный быть услышанным

leginda – достойный чтения

bedaŭrinde – к сожалению (дословно: достойно сожаления)

nedankinde – вежливый ответ на dankon (дословно: не стоит благодарности)

В тексте

sinjoro – господин, сеньор

vendi – продавать

aŭto – машина, автомобиль

kiu – кто, который

plaĉi – нравиться

demandi – спросить

plej – наиболее, самый

tiu – тот

ĉi – этот

ĉiu – каждый, все

pli – более

ol – чем

tre – очень

certa – уверенный, несомненный

kosti – стоить, цена

bedaŭri – сожалеть, жалеть

ind – достойный

aĉeti – купить

ĉar – потому что, так как, ибо

veturi – ехать, путешествовать

dum – во время, в течение

tio – то

edzo – муж

Дальнейшие

aŭskulti – слушать

forgesi – забыть

helpi – помогать

horo – час

jam – уже

jaro – год

kial – почему

komenci – начинать

monato – месяц

plena – полный

sendi – отправлять

tempo – время

vivi – жить

Nova

 aŭto


Sinjoro

 Rapid

, amiko

 de

 Marko

, eniris

 vendejon

 de

 aŭtoj

. Tie

 li

 vidas

 belan

 sinjorinon

, kiu

 plaĉas

 al

 li

. Vendisto

 venas

 algraph-definition>

li

. Sinjoro

 Rapid

 demandas


:

– Kiu

 aŭto

 estas

 la

 plej

 bona

?

– Tiu

 ĉi

 estas

 la

 plej

 bona

 el

 ĉiuj

.

– Ĉu

 ĝi

 estas

 rapida

?

– Ĝi

 estas

 pli

 rapida

 ol

 aliaj

.

– Ĉu

 ĝi

 estas

 ankaŭ

 forta

?

– Ho

 jes

, ĝi

 estas

 tre

 forta

.

– Certe

 ĝi

 estas

 multekosta

?

– Kompreneble

, ĝi

 estas

 la

 plej

 multekosta

 el

 ĉiuj

.

– Dankon

, bedaŭrinde

 mi

 ne

 aĉetos

 novan

 aŭton

, ĉar

 mia

 malnova

 aŭto

 estas

 la

 plej

 malmultekosta

 el

 ĉiuj

. Mi

 ankoraŭgraph-definition>

veturos

 per

 ĝi

.

Dum

 li

 tion

 diris

, li

 denove

 rigardis

 la

 belan

 sinjorinon

. Sed

 la

 vendisto

 diris

:

– Estos

 pli

 bone

, ke

 vi

 ne

 rigardu

 tiun

 ĉi

 sinjorinon

. Ankaŭ

 ŝi

 estas

 tre

 multekosta

. Mi

 scias

, ĉar

 mi

 estas

 ŝia

 edzo

.


-u с подрядным союзом "ke" перед формой повелительного наклонения

Подрядный союз "ke" в сочетании с окончанием повелительного наклонения "u" переводится как "чтобы" и выражает запрос, совет или пожелание. В русском языке переводится, как правило, в форме прошедшего или будущего времени.

Mi deziras, ke vi lernu. – Я хочу, чтобы ты выучил.

La patro insistas, ke mi iru. – Отец настаивает, чтобы я пошёл.

Предлог je

Предлог je не имеет самостоятельного значения, и оно зависит от контекста. Данный предлог используется если ни один другой предлог не имеет нужного значения.

Je kioma horo vi venos? – Когда ты придёшь? (дословно: В какой час ты придёшь?)

Je la kvina horo. – В пять часов.

Li staras je vojo - он стоит на дороге.

Глагол Farti

Этот глагол используется преимущественно в выражении:

Kiel vi fartas? – Как ты поживаешь? (Как дела?)

The Suffix -et-

-et- обозначает меньшительный суффикс:

libreto – буклет

beleta – хорошенький

varmeta – тёплый.

Суффикс -eg-

-eg- обозначает увеличительный суффикс:

librego – том, книжище

varmega – горячий

belega – прекрасный

bonega – превосходно

Суффикс -iĝ

-iĝ- обозначает "превратиться", "стать (кем-то)":

riĉiĝi – стать богатым

trankvili – успокоиться

resani – вылечиться

geedzi – выйти замуж, жениться

В тексте

Maja – Майа

et – маленький, уменьшительный суффикс

ul – лицо с выраженным качеством

tri – три

ig – заставить, превратить

sana – здоровье

alta – высокий

temperaturo – температура

resti – находиться

morgaŭ – завтра

voki – звать

doktoro – доктор

je – на, с, предлог с неопределённым значением

naŭ – девять

horo – час

por – для

helpi – помогать

montri – показать

piedo – нога, стопа, лапа

vesti – одежда

ĉio – всё

fine – на конце

semajno – неделя

sub – под

teo – чай

mateno – утро

vespero – вечер

deziri – желать

trankvila – спокойный

farti – поживать

eg – большой, учеличительный суффикс

Karlo – Карло

hm – хмм

Дальнейшие

bezoni – нуждаться

esperi – надеяться

familio – семья

fojo – раз, случай

hieraŭ – вчера

hodiaŭ – сегодня

infano – ребёнок

kara – дорогой, милый

lando – страна

loĝi – жить, проживать

necesa – необходимый, нужный

pensi – думать

peti – просить

proksima – близкий

rimarki – замечание, примечание

terura – ужас

tuj – сразу

tuta – весь, целый

utila – полезный

zorgi – забота

6. Maja


Maja

 estas

 beleta


 junulino

. Ĉiuj

 ŝiaj

 geamikoj

 amas

 ŝin

. Antaŭ

 tri

 tagoj

 malbono

 okazis

: sur

 strato

 aŭto

 faligis

 ŝin

.

Maja

 malsaniĝis

 kaj

 havas

 altan

 temperaturon

. Ŝia

 patrino

 diris

, ke

 ŝi

 devas

 resti

 hejme

. Morgaŭ

 ŝi

 vokos

 doktoron

.

La

 doktoro

 venis

 je

 la

 naŭa

 horo

 por

 helpi

 al

 Maja

.

– Diru

 "A" …montru

 viajn

 manojn

 … montru

 viajn

 piedojn

 … malvestu

 vin

!

La

 doktoro

 ĉion

 bone

 rigardis

 kaj

 fine

 diris

:

– Unu

 semajnon

 restu

 hejme

 kaj

 … ne

 iru

 sub

 aŭton

. Trinku

 multan

 teon

 matene

 kaj

 vespere

. Mi

 deziras

, ke

 vi

 estugraph-definition>

trankvila

. Post

 unu

 semajno

 vi

 fartos

 pli

 bone

. Mi

 venos

 por

 revidi

 vin

.

– Sinjoro

 doktoro

, ĉu

 mia

 bonega

 amiko

 Karlo

 povas

 veni

 vidi

 min

?

– Hm

, jes

 … jes

. Li

 povas

 veni

 … sed

 ankaŭ

 li

 estu

 trankvila

.

Отрицание

В эсперанто, в отличие от русского, обычно используется единичное отрицание.

Nek li nek ŝi respondis. – Ни он, ни она не ответили.

Vi nek sidas nek rigardas. – Ты ни сидишь, ни смотришь.

Mi neniam diros al iu. – Я никогда никому не скажу. (Mi neniam diros al neniu неправильно в эсперанто)

Mem

Mem означает "сам", и используется для того, чтобы подчеркнуть местоимение предшествующее ему. (Сравни с si, возвратное местоимение, урок 4.)

Mi mem faris tion. – Я сам сделал это, я сделал это.

Пока…

Есть много способов сказать "пока" на эсперанто, но самый распространенный это

ĝis la revido – буквально "до пере-увидения" (Сравни русское "до с-видания")

Также можно использовать эту фразу без артикля:

ĝis revido.

Приставка ek-

показывает

начало действия, или

внезапное, мгновенное действие.

Примеры:

ekparoli – заговорить(начать говорить)

eksilenti – замолчать

eksidi – сесть

ekridi – засмеяться

Суффикс -aĵ

означает "вещь", конкретный предмет:

manĝo – еда

trinko – питье, напиток

belo – что-либо красивое

sendo – посылка, что-то отправленное

В тексте

dormi – спать

suno – солнце

subita – внезапно, неожиданно

ek – начало действия, внезапность

salti – прыгать

ĉiam – всегда

frua – рано

hodiaŭ – сегодня

meti – положить

aĵ – вещь, конкретное проявление чего-либо

kuri – бегать

laŭ – по, согласно с

homo – человек

kia – какой

saĝa – умный

knabo – мальчик

baldaŭ – скоро

it – пассивное причастие прошедшего времени

nek – ни

pensi – думать

diablo – дьявол

memori – запомнить

dimanĉo – Воскресение

Дальнейшие

akvo – вода

atendi – ждать

eĉ – даже

for – прочь, вон, долой

ĝis – до

krii – кричать

las 

mem – сам

momento – мгновение, момент

nokto – ночь

poŝto – почта

ridi – смеяться

7. Ĉiam


 malfrue


Marko

 dormis


 matene

 tre

 longe

.

Kiam

 li

 vidis

 la

 sunon

, subite

 li

 eksaltis

. Ĉiam

 li

 malfruas

, kiam

 li

 devas

 iri

 al

 la

 lernejo

. Li

 scias

, ke

 la

 instruistinograph-definition>

malŝatas

 tion

.

Sed

 hodiaŭ

 li

 ne

 volas

 malfrui

. Li

 rapide

 metis

 la

 vestaĵon

. Rapidege

 li

 trinkis

 la

 kafon

. Poste

 kun

 la

 libroj

 en

 la

 mano

 ligraph-definition>

kuris

 kaj

 saltis

 laŭ

 la

 strato

. La

 homoj

 rigardis

 lin

 kaj

 diris

: "Kia

 malsaĝa

 knabo

."

Baldaŭ

 li

 estis

 antaŭ

 la

 lernejo

. Li

 volis

 eniri

 en

 la

 lernejon

, sed

 li

 ne

 povis

. Ĝi

 estis

 fermita

. Li

 vidis

 nek

 instruiston

 nekgraph-definition>

gelernantojn

.

Li

 eksidis

 antaŭ

 la

 lernejo

 kaj

 pensis

: kio

 okazis

?

– Diable

, nun

 mi

 memoras

! Hodiaŭ

 estas

 dimanĉo

!

Предлог Da

Используется для выражения веса, объема или количества:

kilogramo da sukero – килограмм сахара

glaso da akvo – стакан воды

multe da ideoj – множество идей

Суффикс -ig

Каузативный суффикс означающий "(заставлять) делать, заставлять быть":

beligi – украшать(делать красивым)

malplenigi – опустошать(делать пустым)

sanigi – лечить(делать здоровым)

mortigi – убивать(делать мёртвым)

Суффикс -aĉ

Уничижительный суффикс:

hundo – шавка, псина

knabo – скверный мальчишка

manĝi – жрать

Текст


Новые слова


Грамматика


Упражнение 1


Упражнение 2


Упражнение 3


В тексте

raporti – доложить

noto – заметка

aĉ – обозначает низкое качество, непригодность, никчёмность

kapo – голова

kiom – сколько

da – мера, количество

ĉe – при, у

ludi – играть

mem – сам

tiom – столько

kvankam – хотя

tiam – тогда

aŭdi – слышать

vorto – слово

tuj – сразу

respondi – ответить

kara – дорогой, милый

problemo – проблема

pri – о, об

muziko – музыка

ridi – смеяться

tamen – однако

Дальнейшие

agi – действие, поступок

aperi – явление

besto – зверь

decidi – решать, принять решение

dolori – боль, доставлять боль

glaso – стакан

kelka – некоторый

kontraŭ – против, контр-

morti – умереть

ofte – часто

ordo – порядок

plori – плакать

polico – полиция

pro – из-за

pura – чистый

senti – чувство, ощущение

sovaĝa – дикий

super – над, сверх, пере-

teni – держать

timi – страх

trans – через, за

vino – вино

8. Malbela


 tago


Условное наклонение

выражается глагольным окончанием -us:

mi kredus – я верил бы

Se mi estus sana, mi estus tre feliĉa. – Если бы я был здоров, я был бы очень счастлив.

Kvazaŭ

союз как бы, словно, как-будто :

Vi sidas tie kvazaŭ vi estus riĉulo. – Ты сидишь тас словно богач.

Суффикс -ad

используется для образования существительного(означающего действие) от глагола:

kanti – петь

kantado – пение

suferi – страдать

suferado – страдание

Также может выражать длительность действия или его повторяемость:

rigardi – смотреть

rigardadi – оглядывать, вглядываться

demandi – спросить

demandadi – опрашивать, проводить опрос

informo – информация

informado – информирование, оповещение

Суффикс -ar

означает группу предметов, рассматриваемую как единое целое:

arbo – дерево

arbaro – лес

vagono – вагон

vagonaro – поезд

vorto – слово

vortaro – словарь

Суффикс -um

не имеет определённого значения:

plena – полный

plenumi – выполнять

proksima – близкий

proksimume – приблизительно

suno – солнце

sunumi – загорать

malvarma - холодный

malvarmumi – простыть

В тексте

Petro – Петро

Maria – Мария

vojaĝi – путешествие

lando – страна

libera – свободный

tempo – время

decidi – решать, принять решение

italio – Италия

urbo – город

feliĉa – счастье

kie – где

forgesi – забыть

esperi – надеяться

us – Условное наклонение глагола

komenci – начинать

jam – уже

vagono – вагон

ar – совокупность, набор

nenio – ничего

sekreto – тайна

onklo – дядя

Bonifacio – Бонифацио

plena – полный

um – неопределённое значение

sia – себе, себя, свой

uzi – использовать

domo – дом

ad – продолжительное действие

atendi – ждать

do – итак

kial – почему

neniam – никогда

Дальнейшие

almenaŭ – по крайней мере, по меньшей мере

atenti – внимание

ĉirkaŭ – вокруг, около (о количестве, времени)

diversa – разный, различный, разнообразный

do – итак

ekster – вне, снаружи

ideo – идея

klara – ясный, чёткий

kredi – вера

kvazaŭ – как будто, словно

maniero – образ, манера, способ

manki – не хватать

mondo – мир

organizi – организация

plano – план

pluvi – дождь

rajti – иметь право

rakonti – рассказ

sama – такой-же

ŝajni – казаться, представляться

vojo – путь

informi – информация

9. Planoj


 pri

 veturado


The Suffix -an

означает члена какого-либо коллектива, группы, представителя, последователя :

klubano – член клуба

amerikano – американец

samlandano – соотечественник

samideano – единомышленник (в частности эсперантист)

Суффикс -ec

означает свойство, качество:

beleco – красота

varmeco – теплота

simpleco – простота

Суффикс -uj

означает ёмкость, страну(содержит народ) или дерево(содержит плоды):

manĝujo – кормушка

cindrujo – пепельница

Francujo – Франция

Aŭstrujo – Австрия

pomo – яблоко

pomujo – яблоня

В тексте

kiel – как

pasi – пройти

naski – родить

kelka – некоторый

familio – семья

an – член, участник

iom – сколько-то

trovi – искать

almenaŭ – по крайней мере, по меньшей мере

ordo – порядок

io – что-то

manki – не хватать

lakto – молоко

necesa – необходимый, нужный

anstataŭ – вместо

intereso – интересоваться

ekskurso – экскурсия, прогулка

klubo – клуб

ĵeti – кидать

ia – какой-то

uj – вместилище, страна

ĝusta – точный, верный, правильный

for – прочь, вон, долой

inter – между

sama – такой-же

fojo – раз, случай

rajti – иметь право

proponi – предложить

du – два

parto – часть

sukceso – успех, удача

iu – кто-то

ideo – идея

tro – слишком, чересчур

ec – абстрактное качество

reala – настоящий

silento – тихий

daŭri – продолжать

nu – ну

minuto – минута

telefono – телефон

viziti – посетить

dolĉa – вкусный

atenti – внимание

dika – толстый, полный

ŝanĝi – менять

opinii – мнение

sen – без

sola – одинокий

Дальнейшие

ĉefo – главный

ekzemplo – пример

rilati – относящийся

sekvi – следовать

simpla – простой

universala – универсальный, всеобщий

10. Familianoj

 kunvenas


– Kiel

 rapide

 pasas

 tagoj

! Morgaŭ

 estas

 la

 naskiĝtago

 de

 via

 patro

, Marko

. Alvenos

 kelkaj

 familianoj

 kaj

 geamikoj

. Ĉu

 vigraph-definition>

bonvolus

 iom


 helpi

? Trovu

 iomete

 da

 tempo

 almenaŭ

 por

 ordigi

 vian

 ĉambron

. Mi

 ŝatus

 kuiri

 ion

 bonan

. Por

 lagraph-definition>

naskiĝtaga

 kuko

 mankas

 lakto

 en

 la

 hejmo

. Necesas

 havigi

 iom

 da

 manĝaĵo

 el

 vendejo

– Bone

, mi

 aĉetumos

 por

 la

 naskiĝtago

. Sed

, anstataŭ

 sidi

 kaj

 manĝegi

 kun

 neinteresaj

 familianoj

, mi

 ŝatus

 ekskursigraph-definition>

kun

 klubanoj

.

– Kun

 kiuj

 klubanoj

? – diris

 la

 patrino

 kaj

 ĵetis

 iajn

 paperojn

 en

 paperujon

.

– Morgaŭ

 frue

 kunvenas

 anoj

 de

 mia

 sporta

 klubo

.

– Sed

, kara

 mia

, ĉu

 ĝuste

 morgaŭ

 vi

 devas

 foresti

? Ĉu

 vi

 ne

 intervidiĝas

 kun

 viaj

 samklubanoj

 trifoje

 semajne

?

– Ĉu

 mi

 rajtas

 ion

 proponi

: Mi

 kunmanĝos

 kun

 la

 familianoj

. Sed

 en

 la

 dua

 parto

 de

 la

 tago

 mi

 foriros

 kun

 miajgraph-definition>

geamikoj

. Post

 la

 kuko

 Maria

 kaj

 Petro

 certe

 parolos

 pri

 la

 malsukcesa

 veturado

 per

 aŭto

. Malinterese

! Mi

 ne

 plu

 volasgraph-definition>

tion

 aŭdi

! Kial

 ni

 ne

 havas

 iun

 ideoriĉan

 onklon

 Bonifacio

 en

 nia

 familio

?!

La

 patrino

 ridetis

 je

 liaj

 vortoj

. Ŝi

 scias

, ke

 Marko

 iom

 tro

 parolas

 hodiaŭ

.

– Kara

 Marko

, ne

 sufiĉas

 nur

 riĉeco

 de

 la

 ideoj

. Necesas

 ankaŭ

 plena

 monujo

 por

 realigi

 ilin

.

La

 patrino

 post

 iom

 da

 silento

 daŭrigis

:

– Nu

, antaŭ

 kelkaj

 minutoj

 telefonis

 Ana

, ke

 ankaŭ

 ŝi

 vizitos

 nin

 morgaŭ

. Ŝi

 tre

 ŝatas

 dolĉajn

 kukojn

, kvankam

 ŝigraph-definition>

atentos

 por

 ne

 dikiĝi

.

Tuj

 Marko

 ŝanĝis

 la

 opinion

. Sen

 Ana

 dum

 la

 ekskurso

 li

 estus

 tre

 soleca

.

– Patrino

, tiuokaze

 mi

 tamen

 pasigos

 la

 morgaŭan

 tagon

 hejme

.

Суффикс -il

HEAD

слова, обозначающие предмет, используемый для какого-либо действия (инструмент, приспособление)

образует слова, обозначающие предмет, используемый для какого-либо действия(инструмент, приспособление) "орудие", "средство":

tranĉilo – нож

hakilo – топор

ŝlosilo – ключь

timigilo – пугало

Текст


Новые слова


Грамматика


Упражнение 1


Упражнение 2


Упражнение 3


В тексте

Veneci – Венеция

Sankt-Mark – Санкт-Маркус

placo – площадь, площадка

milito – война

maro – море

ŝipo – корабль, судно

gondolo – гондола

movi – двигать

mezo – середина

proksima – близкий

granda – большой, великий

oni – неопределённое местоимение

facila – лёгкий

lumo – свет

flanko – сторона, бок

Stefan – Стефан

krii – кричать

turko – турецкий

renkonti – встретить

sekvi – следовать

Pietro – Пётр

koni – знать

akvo – вода

tiel – так

Ĝorĝo – Джордж

preni – взять

estr – главный, правитель

preskaŭ – почти

morti – умереть

grava – важный

Ĝino – Джино

halti – остановить

apud – около, возле

dek – десять

jaro – год

koloro – цвет

Jakopo – Якоб

tial – потому

timi – страх

sendi – отправлять

doĝo – дож

bezoni – нуждаться

pagi – платить

er – часть, фрагмент

afero – дело

se – если

pano – хлеб

Don Kamilo – Дон Камило

ĝis – до

Дальнейшие

konsenti – соглашаться

laŭta – громкий

proksimume – приблизительный, примерный

publika – публичный

punkto – точка

sata – сытый

11. La


 sentimulo


Estis

 vespero

 en

 Venecio

. Centoj

 da

 homoj

 plenigadis

 la

 Sankt-Markan

 placon

. Junuloj

 kaj

 militistoj

, maristoj

 de

 sur

 lagraph-definition>

ŝipoj

, elstaraj


 sinjorinoj

, kaj

 junulinoj

, alilandaj

 vojaĝantoj

, ĉambristoj

 kaj

 gondolistoj

 – ĉiuj

 moviĝis

 al

 la

 urbomezo

. Iomgraph-definition>

plue

 sed

 ne

 malproksime

 de

 la

 maro

 troviĝis

 malgranda

 placo

. Fine

 de

 ĝi

, proksime

 de

 la

 maro

 staris

 homo

. Laŭ

 lagraph-definition>

vestaĵo

 oni

 facile

 povis

 ekscii

, ke

 li

 estas

 gondolisto

 de

 iu

 riĉulo

. Seninterese

 li

 rigardis

 la

 ĝojan

 hommulton

. Subitegraph-definition>

rideto

 lumigis

 lian

 vizaĝon

, kiam

 li

 ekvidis

 mariston

, kiu

 alvenis

 el

 la

 flanko

 de

 la

 maro

.

– Ĉu

 tio

 estas

 vi

, Stefano

? – ekkriis

 la

 gondolisto

.

– Ĉiuj

 diras

, ke

 vi

 falis

 en

 la

 manojn

 de

 la

 Turkoj

.

– Vere

. Ni

 renkontis

 unu

 el

 iliaj

 ŝipoj

. Ĝi

 sekvis

 nin

 dum

 pli

 ol

 unu

 horo

. Sed

 ne

 estas

 facile

 iri

 pli

 rapide

 ol

 nia

 ŝipo

. Do

, kiaj

 novaĵoj

 estas

 tie

 ĉi

 en

 Venecio

?

– Nenio

 interesa

 – nur

 granda

 malfeliĉo

 por

 Pietro

. Ĉu

 vi

 konas

 Pietron

?

– Kompreneble

, ke

 mi

 konas

.

– Granda

 ŝipo

 subakvigis

 lian

 gondolon

.

– Kaj

 kio

 pri

 Pietro

?

– Lia

 gondolo

 subakviĝis

. Okazis

, ke

 ni

 troviĝis

 proksime

, tiel

 ke

 Ĝorĝo

 kaj

 mi

 prenis

 Pietron

 en

 nian

 gondolon

. En

 lagraph-definition>

sama

 tempo

 mia

 estro

 subakviĝis

 por

 helpi

 junulinon

, kiu

 preskaŭ

 jam

 mortis

 kun

 sia

 onklo

.

– Ho

, tie

 estis

 junulino

 – kaj

 onklo

?

– Lin

 ni

 ne

 povis

 helpi

. Estis

 grava

 homo

. Sed

 kio

 vin

 alvenigas

 en

 Venecion

, amiko

 mia

?

La

 maristo

 rapide

 ekrigardis

 sian

 amikon

 kaj

 komencis

 diri

:

– Do

, vi

 scias

, Ĝino

, mi

 alportis

 …

La

 gondolisto

 subite

 haltigis

 lin

.

– Vidu

. – li

 diris

.

Tiam

 iu

 homo

 pasis

 apud

 ili

. Li

 ankoraŭ

 ne

 estis

 tridekjara

, kaj

 lia

 vizaĝo

 estis

 senkolora

. Lia

 iro

 estis

 certa

 kaj

 facila

. Lia

 vizaĝo

 estis

 malĝoja

.

– Jakopo

 – diris

 Ĝino

, kiam

 li

 ekvidis

 la

 homon

 – oni

 diras

, ke

 multaj

 gravuloj

 donas

 sekretajn

 laborojn

 al

 li

. Li

 scias

 trograph-definition>

da

 sekretoj

.

– Kaj

 tial

 ili

 timas

 sendi

 lin

 en

 malliberejon

 – diris

 la

 maristo

, kaj

 dum

 li

 parolis

, li

 montris

 la

 domegon

 de

 la

 Doĝoj

.

– Vere

, multaj

 gravuloj

 bezonas

 lian

 helpon

 – diris

 Ĝino

.

– Kaj

 kiom

 ili

 pagas

 al

 li

 por

 unu

 mortigo

?

– Certe

 ne

 malpli

 ol

 cent

 monerojn

. Ne

 forgesu

, ke

 li

 laboras

 por

 tiuj

, kiuj

 havas

 sufiĉe

 da

 mono

 por

 pagi

 al

 li

. Sed

, Stefano

, en

 Venecio

 estas

 aferoj

, kiujn

 estas

 pli

 bone

 forgesi

, se

 vi

 volas

 trankvile

 manĝi

 vian

 panon

.

Estis

 iom

 da

 silento

 kaj

 poste

 la

 gondolisto

 denove

 ekparolis

:

– Vi

 venis

 ĝustatempe

 por

 vidi

 ŝipkuron

.

– Ĝino

 – iu

 diris

 malforte

 proksime

 de

 la

 gondolisto

.

– Sinjoro

?

Don Kamilo

 Monforte

, la

 estro

 de

 Ĝino

 senvorte

 montris

 al

 la

 gondolo

.

– Ĝis

 revido

 – diris

 la

 gondolisto

 kaj

 prenis

 la

 manon

 de

 sia

 amiko

.

Ju … des

Ju pli longe, des pli bone. – Чем дольше, тем лучше

Ajn

kiom ajn – сколько-нибудь

Приставка dis-

означает разделение, рассеяние; совпадает с русской приставкой раз-:

disĵeti – разбросать

dissendi – разослать

Суффикс -on

образует дробное число со знаменателем из модифицируемого корня

duono – половина

triono – треть

kvarono – четверть

sesono – одна шестая

В тексте

S-ro – Sinjoro — Господин

Pipelbom – Пипельбом

peza – тяжёлый

larĝa – широкий, обширный

korpo – тело

aspekto – look, seem

rolo – роль

fakto – факт

respekti – почтение, уважение

kontenti – удовлетворённый, довольный

ofte – часто

utila – полезный

prezenti – представить

ĝeni – беспокоить, стеснять

nokto – ночь

arbo – дерево

ĉefo – главный

vojo – путь

ekster – вне, снаружи

sovaĝa – дикий

bruo – шум

krom – кроме

tuŝi – трогать

naturo – природа

ĝenerali – общий

seki – сухой

paŝi – шаг

vivi – жить

dolori – боль, доставлять боль

agrabla – приятный

ju – чем (больше, меньше)

kastelo – замок

des – тем (больше, меньше)

Adriano – Адриано

viro – мужчина

kapabla – способный

industrio – индустрия

polico – полиция

persono – персона, лицо (особь), личность

simila – похожий

lasta – последний

laŭta – громкий

orelo – ухо

momento – мгновение, момент

ambaŭ – оба, обе

direkti – направление

zorgi – забота

situacio – положение, ситуация

branĉo – ветка

rekta – прямой

besto – зверь

promeni – гулять, прогуливаться

kavo – яма

odoro – пахнуть

preta – готовый

ajn – любой

efektiva – действительно

miri – удивляться

koro – сердце

ŝajni – казаться, представляться

supri – наверху

buŝo – морда

provi – пробовать

kapti – ловить

lampo – лампа

paco – мир

formo – форма

teni – держать

sono – звук

aŭtoritato – авторитет

nuuuu – нуууу

eee – эээ

fuŝi – делать небрежно, кое-как

klara – ясный, чёткий

eĉ – даже

tono – тон

ha – ха

bieno – имение, поместиье

grafo – граф

monto – гора

kalva – лысый

inviti – пригласить

peti – просить

teroro – террор

kontroli – проверять, контроллировать

ĉirkaŭ – вокруг, около (о количестве, времени)

akcepti – принимать, принять

perdi – потерять

Дальнейшие

aĉ – обозначает низкое качество, непригодность, никчёмность

12. Nokta


 promeno


S-ro

 Pipelbom

 estis

 alta

, dika

, peza

 kaj

 larĝa

. Tio

 donis

 al

 li

 havindan

 korpoforton

, kaj

 lia

 grandula

 aspekto

 ludis

 negraph-definition>

etan

 rolon

 en

 la

 fakto

, ke

 la

 plimulto

 el

 la

 homoj

, se

 ne

 lin

 timis

, certe

 respektis

 kaj

 almenaŭ

 pripensis

 antaŭ

 ol

 decidigraph-definition>

malkontentigi

 lin

.

Sed

 tio

, kio

 estas

 ofte

 utila

 dumtage

, prezentas

 per

 si

 malplaĉan

 ĝenon

 dumnokte

 en

 loko

 arboplena

. Ĉefe

 kiam

 onigraph-definition>

devojiĝis

 kaj

 ekstervoje

 iraĉas

 en

 nehoma

 sovaĝejo

.

La

 dika

, peza

, alta

 larĝa

 korpo

 ne

 sukcesis

 pasi

 senbrue

 inter

 la

 arbetoj

; krome

 tuŝi

 la

 naturaĵojn

, ĝenerale

 malsekajn

, meze

 de

 kiuj

 li

 malfacile

 paŝis

, estis

 travivaĵo

 ne

 malofte

 doloriga

 kaj

 ĉiam

 malagrabla

. Ju

 pli

 li

 antaŭeniris

 en

 la

 vivo

 – kaj

 ju

 pli

 antaŭeniris

 en

 la

 ĉe

 kastela

 arbaro

 des

 pli

 Adriano

 Pipelbom

 malŝatis

 la

 noktan

 naturon

.

Viro

 kun

 okuloj

, kiuj

 kapablis

 bone

 vidi

 en

 la

 mallumo

, rigardis

 la

 malfacilan

 iron

 de

 nia

 industriisto

. Li

 ridetis

.

Apud

 tiu

 viro

, en

 vestaĵo

 de

 policano

, staris

 alia

 persono

, en

 simila

 vestaĵo

. Ĉi

 lasta

 estis

 virino

.

"Ni

 iru

," la

 viro

 diris

 mallaŭte

 en

 la

 orelon

 de

 sia

 kunulino

. "Nun

 estas

 la

 ĝusta

 momento

."

Ambaŭ

 paŝis

 direkte

 al

 la

 alta

, larĝa

, peza

, dika

 persono

. Ili

 zorgis

 fari

 kiel

 eble

 plej

 malmulte

 da

 bruo

. Junaj

, facilmovaj

, ili

 preskaŭ

 plene

 sukcesis

.

En

 ĉi

 tiu

 aĉa

 situacio

, kie

 arboj

 sovaĝe

 ĵetis

 siajn

 malsekajn

 branĉojn

 rekte

 en

 la

 vizaĝon

 de

 la

 industriisto

, kiegraph-definition>

multpiedaj

 bestetoj

 prenis

 liajn

 piedojn

 por

 promenejo

, kie

 naturo

 faligis

 lian

 piedon

 plej

 dolorige

 en

 kavon

 plenan

 degraph-definition>

akvo

 aĉodora

, Adriano

 Pipelbom

 rapide

 alvenis

 al

 la

 penso

, ke

 oni

 devas

 ĉi

 tie

 esti

 preta

 por

 iu

 ajn

 malplaĉa

 renkonto

. Ion

 ajn

 li

 efektive

 atendis

, krom

 homa

 voĉo

. Kiam

 do

 voĉo

 aŭdiĝis

 tuj

 proksime

, li

 faris

, ekmire

, belan

 surlokan

 salton

, kiu

 movis

 lian

 koron

, ŝajne

, supren

 ĝis

 la

 buŝo

.

"Kio

?" li

 diris

 kun

 la

 provo

 sensukcese

 rekapti

 iom

 da

 trankvilo

.

Sed

 la

 lumo

 de

 lampeto

, kiun

 oni

 direktis

 rekte

 al

 liaj

 okuloj

, malhelpis

 la

 repaciĝon

. Krome

, ŝajnis

 al

 li

, ke

 la

 homformo

, kiu

 tenis

 la

 lampon

, surhavas

 vestojn

 policajn

.

"Kion

 vi

 faras

 ĉi

 tie

?" sonis

 la

 aŭtoritata

 voĉo

.

"Mi

 … mi

 … nuuuu

 … eee

 …" fuŝparolis

 Pipelbom

.

"Bonvolu

 paroli

 iom

 pli

 klare

," la

 alia

 diris

 eĉ

 pli

 grav

-tone

.

"Mi

 … mi

 … mi

 promenas

."

"Ha

 ha

. Vi

 promenas

 en

 la

 bieno

 de

 la

 grafino

 de

 Montokalva

, meze

 de

 la

 nokto

. Ĉu

 la

 grafino

 vin

 invitis

? Ĉu

 ŝi

 sciasgraph-definition>

pri

 via

 ĉeesto

 ĉi

 tie

?"

"N

 … nu

 … N

 … ne

. Mi

 …"

"Mi

 do

 devas

 peti

 vin

 min

 sekvi

." Kaj

 li

 klarigis

, ke

 ekde

 la

 fuŝa

 provo

 kapti

 la

 grafinon

, fare

 de

 teroristoj

, la

 policograph-definition>

kontrolas

 atente

, kio

 okazas

 en

 la

 ĉirkaŭaĵo

 de

 la

 kastelo

.

Al

 la

 industriisto

 ŝajnis

, ke

 lia

 koro

 ĉigraph-definition>

foje

 falis

 ĝis

 liaj

 piedoj

. Li

 sciis

, ke

 nur

 malfacile

 li

 povos

 trovi

 akcepteblan

 klarigongraph-definition>

pri

 sia

 ĉeesto

, kaj

 la

 ideo

, ke

 la

 grafino

 ĉion

 scios

, perdigis

 al

 li

 la

 malmulton

 da

 espero

, kiu

 restis

 post

 la

 unuaj

 vortojgraph-definition>

de

 la

 policano

.

Коррелятивы


ki-


вопросительное

ti-


определение

i-


неопределённость

ĉi-


всё

neni-


отсутствие

-o


существительное

kio –


что

tio –


то

io –


что-то

ĉio –


всё

nenio –


ничего

-u


личное

kiu –


кто, который

tiu –


тот

iu –


кто-то

ĉiu –


каждый, все

neniu –


никто, никакой из

-am


время

kiam –


когда

tiam –


тогда

iam –


когда-то

ĉiam –


всегда

neniam –


никогда

-a


качество

kia –


какой

tia –


такой

ia –


какой-то

ĉia –


всякий

nenia –


никакой

-e


место

kie –


где

tie –


там

ie –


где-то

ĉie –


везде

nenie –


нигде

-el


образ

kiel –


как

tiel –


так

iel –


как-то

ĉiel –


всячески, по-всякому

neniel –


никак

-om


количество

kiom –


сколько

tiom –


столько

iom –


сколько-то

ĉiom –


всё

neniom –


нисколько

-al


причина

kial –


почему

tial –


потому

ial –


почему-то

ĉial –


по-всякой (любой) причине

nenial –


без причины

-es


принадлежность

kies –


чей

ties –


того

ies –


чей-то

ĉies –


общий

nenies –


ничей


Приложение

Начало формы

Конец формы

Начало формы

                                

Конец формы

Предлоги

al – к, на, в, дательный падеж

anstataŭ – вместо

antaŭ – перед, прежде

apud – около, возле

da – мера, количество

de – родительный падеж

dum – во время, в течение

ekde – с, начиная с, от

ekster – вне, снаружи

el – из

en – в

inter – между

je – на, с, предлог с неопределённым значением

kontraŭ – против, контр-

krom – кроме

kun – с, со

laŭ – по, согласно с

per – через, с помощью

por – для

post – после

pri – о, об

pro – из-за

sen – без

sub – под

super – над, сверх, пере-

sur – над

tra – через, сквозь

trans – через, за

ĉe – при, у

ĉirkaŭ – вокруг, около (о количестве, времени)

ĝis – до

Союзы

 – или

kaj – и

ke – что, чтобы

kvankam – хотя

nek – ни

ol – чем

se – если

sed – но

ĉar – потому что, так как, ибо

Аффиксы

Приставки

dis – разъединение, раз-, рас-

ek – начало действия, внезапность

for – прочь, вон, долой

ge – группа лиц обоего пола, пара с женщиной и мужчиной

mal – наоборот, противоположность

re – ещё раз, пере-

Суффиксы

ad – продолжительное действие

an – член, участник

ar – совокупность, набор

 – обозначает низкое качество, непригодность, никчёмность

 – вещь, конкретное проявление чего-либо

ebl – возможность

ec – абстрактное качество

eg – большой, учеличительный суффикс

ej – место

er – часть, фрагмент

estr – главный, правитель

et – маленький, уменьшительный суффикс

ig – заставить, превратить

il – инструмент, средство

in – женщина, феминитив

ind – достойный

ist – -ист-, профессия, определённый род занятий

 – превратиться, стать

uj – вместилище, страна

ul – лицо с выраженным качеством

um – неопределённое значение

Прочее

Важные фразы

eble – возможно

iom post iom – шаг за шагом

iomete – чуть-чуть

mem kompreneble – само собой разумеющееся

ni diru – давай скажем

pli-malpli – более-менее

rilate al – отноcящееся к

temas pri – это о

verŝajne – вероятно

ĉu ne – не так ли

Цвета

blanka – белый

blua – синий

bruna – коричневый

flava – жёлтый

griza – серый

nigra – чёрный

ruĝa – красный

verda – зелёный

Числа

cent – сто

dek – десять

dek du – двенадцать

dek kvar – четырнадцать

dek kvin – пятнадцать

dek naŭ – девятнадцать

dek ok – восемнадцать

dek sep – семнадцать

dek ses – шестнадцать

dek tri – тринадцать

dek unu – одинадцать

du – два

ducent – двести

dudek – двадцать

dumil – две тысячи

kvar – четыре

kvardek – сорок

kvin – пять

mil – тысяча

naŭ – девять

ok – восемь

sep – семь

ses – шесть

tri – три

tricent – триста

tridek – тридцать

unu – один

Дни недели

dimanĉo – воскресенье

lundo – понедельник

mardo – вторник

merkredo – среда

sabato – суббота

vendredo – пятница

ĵaŭdo – четверг

Месяцы

aprilo – апрель

aŭgusto – август

decembro – декабрь

februaro – февраль

januaro – январь

julio – июль

junio – июнь

majo – май

marto – март

novembro – ноябрь

oktobro – октябрь

septembro – сентябрь

Времена года

aŭtuno – осень

printempo – весна

somero – лето

vintro – зима