Юліан Семенович Семенов (справжнє прізвище Ляндрес; 8 жовтня 1931, Москва, РРФСР — 15 вересня 1993, Москва, Росія) — російський радянський письменник, сценарист, поет, журналіст. Будинок-музей Юліана Семенова знаходиться у Криму, у селищі Олива.
У 1948 році вступив до Московського інституту сходознавства. Під час навчання дружив з Євгеном Примаковим. У 1953-му закінчив близькосхідний факультет Московського інституту сходознавства, потім займався в Московському державному університеті науковою роботою, викладав мову пушту, одночасно навчався там же на історичному факультеті. З 1955 року почав пробувати себе в журналістиці: друкувався в журналі «Огонек», газетах «Правда», «Литературная газета», «Комсомольская правда».
Писав сценарії для кіно — переважно за мотивами своїх творів. Повна фільмографія налічує понад 20 екранізованих творів, деякі з яких («Майор „Вихор“» (1967), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973), «Петрівка, 38» (1980), «ТАРС уповноважений заявити...» (1984), «Протистояння» (1985)) продовжують залишатися хітами російського кінематографа.
Виступив як режисер фільму «Ніч на 14-й паралелі» (1971) і актор у фільмах «Будні і свята» (1961) і «Соляріс» (1972, реж. Андрій Тарковський).
В 1960 став членом Спілки письменників СРСР.
В 1990 пережив раптовий інсульт, після якого виявився прикутим до ліжка, і повернутися до роботи вже не зміг. Хвороба і смерть письменника призвели до поширення версій щодо його «усунення».
Помер Семенов 15 вересня 1993 року у Москві.
Докладніше: wikipedia