Едґар Аллан По

Едґар Аллан По (англ. Edgar Allan Poe; 19 січня 1809 року — 7 жовтня 1849 року) — американський письменник, поет, літературний критик і редактор, є представником американського романтизму та модернізму. Найбільшу популярність йому принесли «похмурі» новели. Основоположник жанру сучасного детектива. Творчість Едґара По сприяла появі жанру наукової фантастики.
Едґар Аллан По народився 19 січня 1809 року в Бостоні, США. Його батьки, актори бродячої трупи, померли, коли Едґару було всього два роки. Мати Едґара, Елізабет Арнольд По, була англійкою, батько, Девід По — американцем ірландського походження. Хлопчика всиновив заможний купець із Віргінії Джон Аллан.
Дитинство Едґара пройшло в стані доволі заможному. Аллани не шкодували коштів на його виховання: його одягали «як принца», у нього був свій кінь, свої собаки. Коли Едґару було шість років, Аллани поїхали до Англії й віддали хлопчика в багатий пансіон у Лондоні, де він провчився п'ять років. Після повернення Алланів в 1820 році до США, Едґар вступив у коледж, який закінчив 1826 року. Завершувати освіту Едґара відправили до університету у Річмонді.
Едґар розвинувся рано: у п'ять років він читав, малював, писав, декламував, їздив верхи. У школі він добре вчився, набув великого запасу знань з літератури, особливо англійської і латинської, загальної історії, математики, астрономії, фізики. Фізично Едґар був сильний, брав участь у всіх витівках товаришів, а в університеті — у всіх гульбах. Характер майбутнього поета з дитинства був нерівний, жагучий, рвучкий. У його поведінці відзначали багато дивного. З ранніх років Едґар писав вірші, захоплювався фантастичними планами, полюбляв робити психологічні досліди над собою й іншими. Усвідомлюючи свою перевагу, він давав іншим це почувати.
Життя в багатстві скінчилася для Едґара, коли йому не було й повних 17 років. В університеті він пробув усього рік. Восени 1826 року відбувся розрив між Джоном Алланом і його прийомним сином. Приводом до сварки стало те, що Аллан відмовився заплатити карткові борги Едґара.
Для Едґара По почалося бурлацьке життя. Покинувши будинок Алланів, він поїхав у рідний Бостон, де під псевдонімом «Бостонець» надрукував збірник віршів «Тамерлан і інші вірші». Не маючи притулку, він вступив солдатом в армію під вигаданим іменем. Службу він ніс близько року, був у начальства на доброму рахунку й навіть дістав чин сержанта-майора. На початку 1828 року поет звернувся до названого батька, просячи допомоги. Аллан оплатив наймання адвоката й виклопотав Едґару звільнення.
Одержавши волю, Едґар По знову звернувся до поезії. Він вдруге побував у Балтіморі й познайомився там зі своєю родичкою по батькові. Наприкінці 1829 року в Балтіморі був виданий другий збірник віршів По під його іменем.
Тим часом Джон Аллан наполягав, щоб Едґар закінчив свою освіту. Він вступив у Військову академію у Вест-Пойнті в березні 1830 року. У березні 1831 року його виключили й він знову посварився з названим батьком.
З Вест-Пойнта Едґар По виїхав до Нью-Йорку, де поквапився видати третій збірник віршів.
З осені 1831 по осінь 1833 року — найважчий період для Едґара По. Він дійшов до крайньої вбогості.
В 1835 році він одружився зі своєю кузиною Вірґінією Клем. На цей час йому виповнилося 27 років, а Віргінії 13.
В ці роки молодий поет багато працював. Їм був написаний ряд новел — кращих у ранньому періоді його творчості.
У період з 1833 по 1840 роки автор склав багато поем і новел, працював в журналах у Річмонді. В 1841-1843 роках мешкав з родиною в передмісті Філадельфії.
Однак незабаром його підстерегло серйозне випробування. 1847 року його дружина померла. Її рання смерть вплинула на деякі твори поета.
Останні роки життя Едґара По, 1847-1849, були роками метань, напівбожевілля, успіхів, падінь і постійного наклепу.
Припадки алкоголізму довели Едґара По до психічного розладу. 7 жовтня 1849 року він помер.