Герберт Джордж Веллс

В історії світової літератури Герберт Джордж Веллс (1866—1946) залишив помітний слід передовсім як письменник-фантаст, який щиро вірив у безмежні можливості людського розуму. Іще на початку ХХ ст. він передбачив наукові відкриття, пов’язані з освоєнням космосу і міжпланетними сполученнями, писав про роль авіації, відповідальність учених за наслідки, до яких можуть призвести їхні відкриття. Щоправда, Г. Веллс не вважав, що науково-технічний прогрес зробить людей щасливими. Без духовного самовдосконалення людства жодні наукові відкриття не змінять світ на краще.
Однак науковою фантастикою творчість Веллса не вичерпується. Він писав і про інше — про буденне життя звичайних людей і вірив у силу розуму й серця кожної особистості.
Г. Веллс народився 21 вересня 1866 року в провінційному містечку Бромлі, поблизу Лондона, в сім’ї дрібного торговця. Тут він закінчив початкову школу. Заробляв на життя, працюючи розсильним в аптеці та в мануфактурній крамниці, вряди-годи відвідував середню школу. Потяг до знань змусив його самостійно готуватися до іспитів на право стати вчителем. Отримавши стипендію, почав навчатися в лондонському Імперіал-коледжі, де зацікавився фізіологією, анатомією, біологією, відвідував лекції і водночас працював у лабораторії вченого-фізіолога Е. Геккелі. Через сухоти навчання довелось перервати і кілька місяців лікуватися. Саме в той час Веллс почав писати. Після іспитів здобув право працювати шкільним учителем, однак літературної діяльності вже не полишав. Читацькому загалу його ім’я стало відомим у середині 90-х років ХІХ ст.
З 1935 р. Г. Веллс до останніх своїх днів мешкав у будинку на Ганновер-Терра в центрі Лондона. Тут він пережив Другу світову війну з її бомбардуваннями, нестатками, щоденним очікуванням біди.
У 1942 р. у нього був перший інсульт. Перенісши його, Веллс придумав собі епітафію: «Я вас попереджав, тож будьте ви прокляті». У 1944 р. лікарі виявили у Г. Веллса цистит печінки. Після цього письменник перестав підходити до телефону. Своїх близьких він попросив відповідати так: «Веллс підійти не може. Він помирає», однак продовжував працювати. У 1945 р. побачив світ його трактат «Роздуми біля межі». У ньому Веллс підводив підсумок своїм невеселим роздумам про життя: «Людський розум не зумів здолати сили, що загрожують існуванню людства. Можливості людини вичерпані. Оптимісту залишається надіятися тільки на те, що теперішню людину змінить нова, краща за неї істота». Г. Веллс не наводив доказів. Він просто висловлював свої пророцтва. Його остання книга була криком «волаючого в пустелі», розчарованої людини, яка присвятила життя боротьбі за «утопію в планетарному масштабі» — за світ без війн і несправедливості. Проте він так і не дочекався здійснення своєї мрії.
За своє довге життя Г. Веллс написав 110 книг, багато статей, есеїв, новел, рецензій тощо. За його творами було поставлено 30 кінофільмів. Помер Г. Веллс 13 серпня 1946 року. Згідно із заповітом, його було кремовано. Сини Г. Веллса забрали урну з прахом і розвіяли його по хвилях Ла-Маншу.

Основні твори
Збірки новел
«Викрадена бацила та інші події» (The stolen Bacilus and Other Incidents, 1895)
«Історія Платтнера та інші» (The Plattner Story and Others, 1897)
«Казки простору і часу» (Tales of Space and Time, 1899)
«Двадцять історій і мрії» (Twelve Stories and a Dream, 1903)
«Країна сліпих та інші оповідання» (The Country of the Blind and Other Stories, 1911)
Науково-фантастичні романи
Машина часу (The Time Machine, 1895)
Острів доктора Моро (The Island of Dr. Moreau, 1896)
Невидимець (The Invisible Man, 1897)
Війна світів (The War of the Worlds, 1898)
Перші люди на Місяці (The First Men in the Moon, 1901)
Звільнений світ (The World Set Free, 1914)
Любов і містер Льюїшем (Love and Mr. Lewisham, 1900)
Кіппс (Kipps, the Story of a Simple Soul, 1905)
Енн Вероніка (Ann Veronica, 1909)
Тоно-Бунге (Tono-Bungay, 1909)
Історія Містера Поллі (The History of Mr. Polly, 1910)
Новий Макіавеллі (The New Machiavelli, 1911)
Чудове дослідження (The Research Magnificent, 1915)
Проникливість пана Брітлінга (Mr. Britling Sees It Through, 1916)
Джоан і Пітер (Joan and Peter, 1918)
Нарис історії (The Outline of History, 1920)
Світ Вільяма Кліссолда (The World of William Clissold, 1926)
Що ми робимо зі своїми життями? (What Are We to Do With Our Lives? 1931)
Праця, багатство і щастя людства (The Work, Wealth, and Happiness of Mankind, 1932)
Розум на краю своєї натягнутої вузди (Mind at the End of Its Tether, 1945)

Докладніше: wikipedia