Трублаїні Микола (а в житті – Трублаєвський Микола Петрович) – вітчизняний письменник радянської доби.
З’явився на світ 12 квітня 1907 року в с. Вільшанка, що на Вінниччині. Вчився у гімназії м. Немирова, однак, через військовий напад фашистської Німеччини на країни Радянського Союзу, ще тринадцятирічним хлопцем втік на фронт, не завершивши навчання. Проте справжнім «воякою» йому стати так і не вдалося: він впав з потягу та отримав важку травму. Повернувшись до села, М. Трублаїні вступає до комсомолу, очолює колектив із самодіяльності, керує сільським будівництвом. В 1925 році він стає слухачем курсів із журналістики в Харкові. Отримавши відповідну освіту, багато подорожує: спочатку на Далекий Схід, а згодом – в експедицію на Арктику. З початку воєнних дій Другої Світової він працює кореспондентом, а 5 жовтня 1941 році під час чергового зіткнення військ отримує поранення і помирає.
Літературний доробок М. Трублаїні налічує близько 30 творів. Це, зокрема, науково-фантастичний роман «Глибинний шлях», оповідання «Лоцман», «Життя за Батьківщину», повість «Мандрівники» тощо.
