Іван Семенович Нечуй-Левицький

RSS канал автора
Поделиться:
Иллюстрация № 1 читать онлайн КулЛиб

Іва́н Нечу́й-Леви́цький

(25 листопада 1838 — 2 квітня 1918)

Нечуй-Левицький Іван Семенович
(1838-1918)
письменник, перекладач
Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І.Левицький познайомився з історією України з книжок у батьківській бібліотеці. На сьомому році життя хлопця віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі. Там опанував латинську, грецьку та церковнослов’янську мови. Незважаючи на сувору дисципліну, покарання й схоластичні методи викладання, Левицький навчався успішно й після училища в чотирнадцятилітньому віці вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік. У семінарії захоплювався творами Т.Шевченка, О.Пушкіна та М.Гоголя. Закінчивши семінарію, І.Левицький рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем церковнослов’янської мови, арифметики та географії. 1861 року Левицький вступає до Київської духовної академії. Не задовольняючись рівнем освіти в академії, вдосконалює свої знання самотужки: вивчає французьку й німецьку мови, читає твори української та російської класики, європейських письменників Данте, Сервантеса, Лесажа та ін., цікавиться творами прогресивних філософів того часу. 1865 року І.Левицький закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії (1865—1866), в гімназіях Каліша (1866—1867) та Седлеця (1867—1872). Одночасно з педагогічною діяльністю І.Левицький починає писати. У 60-х роках він написав комедію «Жизнь пропив, долю проспав» і повість «Наймит Яріш Джеря». Працюючи в Полтавській семінарії, він у 1865 році створює повість «Дві московки». Згодом з’явилися оповідання «Панас Круть» та велика стаття «Світогляд українського народу в прикладі до сьогочасності», що побачили світ у львівському журналі «Правда», оскільки через Валуєвський циркуляр 1863 року українська література на Наддніпрянщині була під забороною. З 1873 року І.Левицький працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів, які на таємних зібраннях обговорювали гострі національні та соціальні проблеми. У той час І.Левицький, який пропагував у Кишиневі українську літературу, попав під таємний нагляд жандармерії. 1874 року вийшов у світ роман «Хмари», а наступного року — драматичні твори «Маруся Богуславка», «На Кожум’яках» та оповідання «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». Пізніше письменник створює такі шедеври української літератури, як «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сім’я» (1879), «Бурлачка» (1880), «Старосвітські батюшки та матушки» (1884). 1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе виключно літературній праці. У Києві він написав оповідання «Пропащі» (1888) та «Афонський пройдисвіт» (1890), казку «Скривджені» (1892), повість «Поміж порогами» (1893). На початку століття письменник звертається до малих форм прози, пише здебільшого статті, нариси, зокрема статті «Сорок п’яті роковини смерті Тараса Шевченка» (1906) та «Українська поезія». До кінця життя І.Левицький жив майже у злиднях, у маленькій квартирі на Пушкінській вулиці, лише влітку виїздив до родичів у село або в Білу Церкву. До останніх сил працював, щоб завершити літературні праці. Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 1918 року. Поховано його на Байковому кладовищі. Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини ХIХ століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І.Нечуй-Левицький увів в українську літературу нові теми й мотиви, змалював їх яскравими художніми засобами. На відміну від своїх попередників — Квітки-Основ’яненка та Марка Вовчка, він докладніше розробляв характери, повніше висвітлював соціальний побут, показував своїх героїв у гострих зіткненнях з соціальними умовами. У пореформений час ускладнювалися суспільні взаємини, виникали нові конфлікти між основними верствами населення. Розвиток капіталізму, пролетаризація селянства, яке заповнювало міста, зумовлювали появу нового типу спролетаризованого селянина та нові суспільні умови його життя в місті
. Одне слово, нові умови вимагали появи нових видів і жанрів, які б могли глибше й достеменніше охопити усю складність і розмаїття проявів тогочасного життя. Івана Нечуя-Левицького покликали до письменницької праці муза Шевченка, романи Тургенєва, повісті Гоголя і статті Писарєва. Надто ж поезія Шевченка, з якою він уперше познайомився в журналі «Основа» 1861 року i для якого вперше почав писати оповідання. Але журнал незабаром перестав виходити, і його задум залишився нездійсненим. У цьому невиданому оповіданні він вустами свого героя заявив: «Буду писати вірші, складу віршами книгу, таку, як «Катерина»... Напишу про діда Хтодося... про нещасних, прибитих долею... Про них! Про них!» Це була програма, над якою він працював ціле своє життя. Суспільно-політичні погляди та естетичні смаки Нечуя-Левицького формувалися у 60—70-х роках, в умовах жорстокої реакції і національного гноблення, коли діяв Валуєвський циркуляр про заборону українського слова. Водночас у ті часи інтенсивно розвивався капіталізм, виникають нові суспільно-економічні відносини і суперечності. Реформа 1861 року, формально скасувавши кріпацтво, не полегшила життя селянства, яке страждало від орендарів, промисловців, посесорів. Щоб прогодувати сім’ї, тисячі людей мандрують Росією в пошуках заробітків, скрізь стикаючись із свавіллям чиновників та промисловців, нової буржуазії, яка, так само як і поміщики, гнітила народ. В роки навчання в духовній семінарії І.Нечуй-Левицький у полеміках із студентами виробляв свої стійкі національні погляди на розвиток української нації та культури. Царський уряд устами Валуєва проголосив, що «ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може». Здійснювалися широкі заходи з русифікації населення, заборони книжок та навчання рідною мовою, заборонялася діяльність українських культурних товариств. Нечуй-Левицький, не маючи змоги друкувати свої твори українською мовою на Наддніпрянщині, скориставшись допомогою П.Куліша, публікує у львівському журналі «Правда» статтю «Сьогочасне літературне спрямування» (1878), у якій гостро виступив проти шовіністичної політики російського уряду та деяких російських письменників. Пізніше, 1891 року, у статті «Українство на літературних позвах з Московщиною» він з ще більшою гостротою висловив протест проти гноблення українського народу царизмом. Естетичні погляди І.Нечуя-Левицького, окрім творів красного письменства, формувалися під відчутним впливом народної творчості. І.Франко вважав письменника найвиразнішим представником реалістичної школи. У статті «Сьогочасне літературне спрямування» основними принципами української літератури Нечуй-Левицький проголошує «реальність, народність та національність». Як реаліст, він орієнтувався на осмислення високих життєвих ідеалів і краси життя. Він виступав проти натуралізму, вимагав не копіювати, а узагальнювати явища життя, надихати їх художньою правдою. Письменник орієнтувався на свого вчителя Т.Шевченка, який, поклавши в основу своєї творчості народну пісню, «зумів повести народний епос в щиро народному дусі». Свої погляди на народну творчість Нечуй-Левицький виклав у праці «Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868), яка й нині є корисним дослідженням у галузі української міфології. В ній письменник аналізує перекази, приказки, вірші, в яких відбито соціальні конфлікти й суперечності в гущі українського народу. Добре знаючи закулісні сторони церковного життя, він гостро критикує в цій праці вияви відступу від християнської моралі та благочестя в середовищі священнослужителів. За півстоліття творчої діяльності І.Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят високохудожніх романів, повістей, оповідань, п’єс, казок, нарисів, гуморесок, літературно-критичних статей. Його повісті «Причепа», «Гориславська ніч», «Дві московки», «Хмари», як згадував І.Франко, «читала вся Мала Русь з великою вподобою». А по-вісті «Кайдашева сім’я» та «Микола Джеря» й нині залишаються серед найкращих творінь української літератури. «Українська жизнь, — писав Нечуй-Левицький, — то непочатий рудник, що лежить десь під землею, хоч за його вже брались і такі високі таланти, як Шевченко; то безконечний матеріал, що тільки ще жде робітників, цілих шкіл робітників на літературному полі». Розквіт творчості письменника припадає на другу половину 70-х — початок 80-х років, коли вийшли його оповіді з народного життя «Микола Джеря», «Бурлачка», «Кайдашева сім’я», «Не можна бабі Парасці вдержатись на селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти». У цих справжніх літературних перлинах письменник виявив велику майстерність у змалюванні народних характерів. Своєрідною рисою стилю Нечуя-Левицького є тонке поєднання реалістичної конкретності описів, великої уваги до деталей портретів та особистісних характеристик, побуту, обставин праці, особливостей мови та поведінки персонажів з живописною образністю, емоційністю, тяжінням до яскравих епітетів. Усе це разом ставить твори українського прозаїка в один ряд з творами кращих тогочасних російських та західноєвропейських письменників і виводить українське письменство за межі побутовизму та етнографізму минулої, дошевченківської доби. Однією з питомих рис творчого стилю письменника є його тонкий гумор у так званих антиклерикальних творах. У них, особливо в «Афонському пройдисвіті», він виявляє близькість своїх поглядів до гоголівських, до естетики української байки Григорія Сковороди та Євгена Гребінки. Його сміх і сатира зумовлені життєвими конфліктами й ніколи не мали на меті образу гідності людини, а навпаки, вселяли оптимізм і надію на краще життя.
** ...се переважно буденна мова українського простолюддя, проста, без сліду афектації, але проте багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом. З огляду на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію повість належить до найкращих оздоб українського письменства. /**Іван Франко про повість «Кайдашева сім’я».**/



Показывать:   Сортировать по:

Автор

Кайдашева сім'я
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Кайдашева сім'я (fb2) читать без регистрации

Классическая проза  

Класика української літератури- 4
Микола Джеря
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Микола Джеря (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 60
Шевченкова могила
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Шевченкова могила (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 115
Афонський пройдисвіт
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Афонський пройдисвіт (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 116
Дві московки
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Дві московки (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 117
Два брати
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Два брати (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 118
На Кожум'яках
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - На Кожум'яках (fb2) читать без регистрации

Драматургия  

Класика української літератури- 119
Гетьман Іван Виговський
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Гетьман Іван Виговський (fb2) читать без регистрации

Классическая проза  

Класика української літератури- 120
Князь Єремія Вишневецький
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Князь Єремія Вишневецький (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 140
Ніч на Дніпрі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Ніч на Дніпрі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 141
Хмари
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Хмари (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 142
Семен Палій Герой Українського народа
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Семен Палій Герой Українського народа (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 143
Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 144
Хрестини
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Хрестини (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 145
Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Українські гетьмани Бруховецький та Тетеря (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 146
Навіжена
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Навіжена (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 147
Біда бабі Парасці Гришисі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Біда бабі Парасці Гришисі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 209
Біда бабі Палажці Солов'їсі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Біда бабі Палажці Солов'їсі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 210
Роковий український ярмарок
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Роковий український ярмарок (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 211
Вітрогон
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Вітрогон (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 212
Живцем поховані
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Живцем поховані (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 213
Старі гультяї
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Старі гультяї (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 214
Апокаліпсична картина в Києві
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Апокаліпсична картина в Києві (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 215
Дві милі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Дві милі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 216
Скривджені й нескривджені
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Скривджені й нескривджені (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 219
На гастролях в Микитянах
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - На гастролях в Микитянах (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 220
Без пуття
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Без пуття (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 221
Гастролі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Гастролі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 222
Київські прохачі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Київські прохачі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 225
Не той став
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Не той став (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 226
Поміж ворогами
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Поміж ворогами (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 227
Старосвітські батюшки та матушки
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Старосвітські батюшки та матушки (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 248
Над Чорним морем
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Над Чорним морем (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 249
Причепа
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Причепа (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 250
Неоднаковими стежками
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Неоднаковими стежками (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 251
Запорожці
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Запорожці (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 252
Бурлачка
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Бурлачка (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 284
Рибалка Панас Круть
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Рибалка Панас Круть (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 291
Українські гумористи та штукарі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Українські гумористи та штукарі (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 292
В Карпатах
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - В Карпатах (fb2) читать без регистрации
Класика української літератури- 293
Запорожці (фрагмент)
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Запорожці (фрагмент) (fb2) читать без регистрации
Скорочені твори ЗНО з української літератури
Микола Джеря (скорочено)
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Микола Джеря (скорочено) (fb2) читать без регистрации
Скорочені твори ЗНО з української літератури
Апокаліпсична картина в Києві
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Апокаліпсична картина в Києві (fb2) читать без регистрации
Афонський пройдисвiт
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Афонський пройдисвiт (fb2) читать без регистрации
Без пуття
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Без пуття (fb2) читать без регистрации
Біда бабі Палажці Солов'їсі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Біда бабі Палажці Солов'їсі (fb2) читать без регистрации
Біда бабі Парасці Гришисі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Біда бабі Парасці Гришисі (fb2) читать без регистрации
Гастролі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Гастролі (fb2) читать без регистрации
Дві милі
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Дві милі (fb2) читать без регистрации
Дві московки
Книга - Іван Семенович Нечуй-Левицький - Дві московки (fb2) читать без регистрации



Впечатления

Foggycat про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Старинная литература) в 11:23 (+03:00) / 22-04-2018

Какой правообладатель? Эту книгу никто не издавал, она лежит в свободном доступе на сайте ukrclassic.com.ua Кто поставил блокировку???

КотБасилио, о какой школе ты говоришь??? Ты в школе не учился, а с лисой Алисой у первоклашек золотые тырил Хи )))
И убери свою единицу...не позорься...

Рейтинг: +3 ( 3 за, 0 против).
IT3 про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Старинная литература) в 10:16 (+03:00) / 22-04-2018

Муть жуткая ©
котБасилио,ну ты и выдал,спасибо хоть язык классика не похерил...
поколение пепси
*разводит руками*

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).
котБасилио про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Старинная литература) в 07:00 (+03:00) / 22-04-2018

Муть жуткая. Со школы помню. Одно хорошо: здесь нормальный украинский язык, а не тот суржик, что нам сейчас навязывают.

Рейтинг: -3 ( 2 за, 5 против).
Foggycat про Нечуй-Левицький: Кайдашева сім'я (Классическая проза) в 16:38 (+03:00) / 21-04-2018

Играл в театре роль Лаврина...Хи )))

Рейтинг: +1 ( 1 за, 0 против).