Володимир Боніфатійович Антонович

Володимир Боніфатійович Антонович (1834-1908 pp.) - історик, археолог, етнограф, археограф. Основоположник і патріарх української історичної школи, один із фундаторів історичного краєзнавства в Правобережній Україні.
В. Антонович народився в Київській губернії. Закінчив медичний (1855 р) та історико-філологічний (1860 р.) факультети Київського університету. У 1863-1880 pp. - головний редактор Тимчасової комісії для розгляду давніх актів у Києві, з 1878 р. - професор руської історії Київського університету, голова Історичного товариства Нестора-Летописця (з 1881 p.). Володимир Антонович - активний учасник українського національно-визвольного руху, один з організаторів Київської громади (1860 p.). У 1870 р. з його ініціативи була заснована так звана «Стара громада», яка надавала перевагу культурницьким та освітнім заходам. Зусиллями В. Антоновича та його колег і учнів по виданню 35-томного «Архива Юго-Западной России» (1863-1914 pp.) був систематизований і опублікований так Необхідний сьогодні унікальний за своїм змістом документальний архів Правобережної України XIV-XIX и Водночас у 60-ті- 90-тіpp. XIX ст. Володимир Антонович опублікував ряд монографій, науково-популярних книг і статей. Особливою популярністю серед дослідників і краєзнавців дотепер користуються книги В. Антоновича «Нарис історії Великого князівства Литовського» (1878 p.), «Монографії з історії Західної і Південно-Західної Росії» (1886 р.), «Дослідження про міста Південно-Західної Росії» (1870 р.) тощо.

Джерело: histua.com