КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Грисюк Андрей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГРИСЮК Андрій Григорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Священик. В чернецтві – Анатолій (1903). Зарахований до лику святих Російською Православною

Церквою (2000).

З міщанської родини. Батько, Грисюк Г., – повітовий скарбничий.

Народився 20 серпня 1880 р. в м. Ковелі Волинської губернії Російської імперії (нині – районний

центр Волинської області України).

Загинув 23 січня 1938 р. в одній з сталінських катівень Республіки Комі СРСР (нині – Республіка

Комі РФ). Похований у вічній мерзлоті.

Закінчив Кременецьке духовне училище, Волинську духовну семінарію (1900), Київську духовну

академію (1904), стажувався в останній (1904-1905), навчався в Константинопольському

археологічному інституті (1905-1906).

Був викладачем Київської (1911-1912), Московської (1912-1913) ректором Казанської (1913-1921)

духовної академій.

Єпископ Чистопольський (1913-1914), другий вікарій Казанської єпархії (1914-1922), єпископ

Самарський і Ставропольський (1922-1923), архієпископ Одеський і Херсонський (1928-1936).

Заарештований більшовиками засуджений до року примусових робіт (1921); двічі заарештований

(1923); відправлений на три роки в заслання до Туркменії (1923-1927); заарештований востаннє

(1936) і на п’ять років запроторений до Кілтівського Ухто-Печерського табору Комі АРСР (1937).

Як науковець спеціалізувався з історії сирійського чернецтва до арабської навали.

Друкувався в «Працях Київської духовної академії», «Православному співрозмовникові».

Перу нашого земляка належать наступні доробки: «Професор Амфіан Степанович Лебедєв»,

«Пам’яті професора В. В. Болотова» (обидва – 1910), «Історичний нарис Сирійського чернецтва до

половини 6-го століття», «Професор Костянтин Дмитрович Попов (некролог)» (обидва – 1911),

«Святий Флавіан, архієпископ Константинопольський» (1912), «Знаменитий документ»,

«Дельфійський напис і його значення для хронології ап. Павла» (обидва – 1913).

День пам’яті священомученика Анатолія – 10 січня.

Серед друзів та близьких знайомих В. – М. Лемешевський, В. Ремов, П. Брянських, В. Суханов, П.

Пономарьов, С. Страгородський, В. Парвеков, В. Керенський, П. Тишкевич, І. Веселовський, В.

Несмєлов, М. Виноградов, А. Орлов, М. Машанов, А. Стадницький та ін.


***

НЕМОЖЛИВЕ ІСНУЄ

, з життєвого кредо

А. Грисюка

Неправда ніколи не може бути правдою.

ЗАГЛИБЛЕНИЙ В СЕБЕ, зі спогадів М. Лемешевського

За зовнішністю був малого зросту, плюсклий, сутулуватий, завжди дивився вниз,– справляв

враження людини, заглибленої в себе і зайнятої своїми думками.


МИСЛИТЬ СМІЛИВО, з оцінки діяльності А. Грисюка А. Храповицьким

Ієромонах Анатолій – талановитий і хоча ще дуже молодий, проте широко обізнаний викладач.

Він є господарем не лише в історії подій церковного життя, але й взагалі в богослів’ї, тобто в

Священному Писанні і патрології. Володіючи чудово ...точною і влучною мовою, він встигає

протягом однієї лекції викласти безліч подій, дати декілька сильних характеристик, пояснити суть

найвідвернутішого предмету, наприклад богословських суперечок IV століття.

Дотримуючись строго православного учення, отець Анатолій, проте, мислить сміливо і сліпо не

наслідує ...посібники, а керується ними як вже сталий учений.

НЕПРАВДА НІКОЛИ НЕ МОЖЕ БУТИ ПРАВДОЮ, з проповіді А. Грисюка «Про суд над

світом цим» 6 березня 1909 р.

На Голгофі відбувся суд «світові цьому». Чим, насправді, характеризується життя невіруючого

світу, або «світу цього», як називає його Господь, з чого воно складається, якими початками

керується?

Для зовнішнього і стороннього спостерігача життя світу цього може здатися сповненим блиску і

галасу. Тут постійно прагнуть до всякого роду зовнішніх успіхів і, мабуть, досягають їх. Ось чому

життя цього світу з першого погляду вражає багатством і різноманітністю своїх форм, їх

безперервним множенням і ускладненням. І гордий своїми успіхами світ галасливо мчить уперед, і

його переможні вигуки можуть деколи збентежити просте віруюче серце.

Але який, запитаємо ми, зміст у різноманітних і численних форм життя світу цього і що ховається

насправді за видимим виблискуванням цього життя?

Зміст життя цього світу– найдрібніше і найнікчемніше, негідне людини... Гамір мирського життя є

шум битви, і урочисті вигуки належать лише небагатьом переможцям в ньому. Все життя світу

цього є одна суцільна картина гри пристрастей і самолюбств, інтриг і жадань, скаженої гонитви за

насолодою і задоволеннями. Гордість і чуттєвість, взагалі голе себелюбство і, як зворотний бік

його, страшна ненависть до інших, а деколи і до самого себе– ось що характеризує послідовників

цього світу, і всі блискучі форми життя, які він створює, суть лише жалюгідне дрантя, яке

прикриває прояви вказаних пристрастей. Навіть самі чесноти, на здійснення яких іноді силяться

представники цього світу, є не більш ніж блискучими вадами...

...А де ж, запитаємо ми, велике етичне завдання життя, де розрізнення добра і зла, де віра в Бога?

Всього цього тут немає. Замість етичного завдання ставляться питання простого життєвого

благополуччя, і сама межа між добром і злом знімається і знищується, а замість віри в Бога

встановлюється простий розрахунок і самовпевненість.

...Люди свідомо починають одурювати інших і не можуть бути щирими навіть у відношенні до

себе самих. ...І скільки б не хвалився цей світ своєю мудрістю і своїми знаннями, істина далека від

нього.


ТРАГІЗМ НОВІТНЬОЇ РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ, з листа А. Грисюка О. Брілліантову

Щодо нас, то ми тепер не стільки вивчаємо стародавню церковну історію, скільки є жертвами

трагізму новітньої російської церковної історії. Службова і неслужбова одіссея поставила нас

далеко від бібліотек і навіть від власних невеликих зібрань книг за фахом.

Дуже цікаво було б дізнатися– який стан науки стародавньої церковної історії в Європі після війни

і які відкриття, капітальні видання і крупні дослідження можна там відзначити.


ГРОШЕЙ ВИСТАЧИТЬ ДО КІНЦЯ РОКУ, з листа А. Грисюка М. Глубоковському від 29

лютого 1919 р.

Сумна доля Академії Петрограду порушує в нас всіх відчуття глибокої скорботи про старшу

сестру нашої Академії і важке передчуття про долю її самої. Але поки що, слава Богу, бібліотека в

наших руках і узята під свій захист Архівною Комісією.

Половина наявних студентів (осіб 20) і Ваш покірний слуга, а рівно і канцелярія, розташовуються

в академічному будинку. У головній будівлі – заразливий госпіталь, тому довелося відмовитися

навіть від академічної церкви і перейти в парафіяльну. Третина корпорації знаходиться по той бік

фронту, а троє в Москві. ... Грошей, мабуть, вистачить до кінця поточного року.

Щиро бажаю Вам стерпних умов існування в Петрограді і можливих успіхів в науковій сфері.

З глибоким шануванням

Єпископ Анатолій.


ВЖИТИ НЕГАЙНИХ ЗАХОДІВ, з депеші ВЧК казанським колегам від 1 квітня 1921 р.

Абсолютно таємно

З листування єпископа Анатолія з ім’я патріархом Тихоном убачається, що в Казані до цих пір

існує Духовна Академія, яка керується ідейним і службовим директивам Патріарха і яка існує за

рахунок якихось «місцевих єпархіальних коштів»... Не торкаючись питань про нелегальність

джерел існування Академії, ми вважаємо, що наявність в Казані подібного вогнища мракобісся,

керованого духовно-адміністративним центром, в даний час з загальнополітичних міркувань

небажана.

Просимо Вас вжити заходів до припинення подальшої діяльності вказаної установи. Про Ваші дії

поінформуйте нас.


ЗАСЛАТИ НА СОЛОВКИ, з акту комісії ВЧК від 24 квітня 1921 р.

Розслідуванням... встановлено наступне.

Казанська Духовна Академія, очолювана ректором єпископом Анатолієм (Грисюком), не була

свого часу ліквідована ...Наркомосвіти, і цю обставину ректор тлумачив як право на подальше

існування Духовної Академії на колишніх засадах, ніби-то в порядку ліквідаційному. ...Академія

до цього моменту зберегла колишню назву, склад професорів і навіть мала офіційний штамп і

радянську печатку.

...З відібраних у секретаря Суханова журналів ради Академії видно, що збори ради за період з

серпня 1920 року по квітень 1921 року скликалися 7 разів і на цих зборах обговорювалися питання

про призначення професорів, про відпустки і звільнення їх, про прийом і відрахування студентів,

про порядок і систему занять, про грошові надходження тощо.

...Якщо склад професорів встановлений точно, то відносно складу студентів цього зробити... не

вдалося: списки не були знайдені, а ректор, його помічник, секретар і всі професори заявили, що

списків студентів не вели...

Лекції читалися вдома у професорів, оскільки будівля ще1918 року була, згідно з декретом,

відібрана в Академії; збори ради скликалися в квартирі ректора.

...Зважаючи на все вищевикладене, засноване на агентурних відомостях і на свідченнях самих

обвинувачених, з чого ясно, що, не зважаючи на всі обмовки, все-таки існування Академії було

нелегальним, що й визнано більшістю опитаних, ...вважаю: єпископа Анатолія (Грисюка) ...за не

виконання розпоряджень Радянської влади, за порушення суспільного спокою і за відповідне

налаштування мас вислати з меж Татреспубліки на Соловецькі острови строком на 5 років.

Уповноважений 11-го відділення Татчека Клаптиков

Зав. ліквід. відділом Борисенко.

ГІРШЕ ЗА ТАТАРСЬКЕ НАШЕСТЯ, відповідь А. Грисюка слідчому на допиті

Антирадянської агітації я не вів. Проте пригадую випадок, коли я в розмові з моїм секретарем... у

зв’язку із закриттям церков в єпархії... висловився, що це не має порівняння у вітчизняній

церковній історії.

До того ж, я сказав, що за часів татарського нашестя якщо руйнувалися церкви, то руйнувалися й

міста, тепер же міста розвиваються, прикрашаються, а церкви закриваються і деякі руйнуються.

Потім був випадок, коли, підводячи підсумки закриття церков, зокрема, в Молдавії, я. зробив

зауваження, що це розгром церковної організації.


ЗВИНУВАЧЕННЯ НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ДІЙСНОСТІ, з заяви А. Грисюка начальнику 8-го

відділення НКВС України Іванову від 8 жовтня 1936 р.

Висловлювання мої з приватних бесід з однією особою, узяті поза контекстом чи зв’язком, за

відомого освітлення можуть тлумачитися як прояв антирадянського настрою і у вустах

легковажної людини можуть ...бути використані в цьому недоброму сенсі, хоча в моїх власних

вустах вони, ці висловлювання, були лише плодом мого глибокого подиву фактом різкого і в

деяких ...суцільного, майже на 100 %, закриття церков...

Зізнання ж свідків, наведені на доказ моєї антирадянської агітації, або вирвані із контексту, або

спотворені, або просто не відповідають дійсності.

В офіційних своїх виступах за родом своєї служби, в стосунках з церковними громадами і їх

представниками і з посадовими радянськими представниками я залишався, смію думати, завжди в

межах строгої лояльності і коректності.

ВІДВЕРТЕ ЗНУЩАННЯ, з книги М. Доненка «Спадкоємці Царства»

Про нього невпинно турбувалася сестра Раїса Григорівна Громадська. 11 липня 1937 року вона

написала листа в ГУТ НКВД:

«Мій брат, 57 років, заарештований 8 серпня 1936 року, що перебуває в Кілтовській

сільгоспколонії (АРСР Комі), давно вже хворий на виразку шлунку, міокардит, затяжний бронхіт.

В даний час, окрім цих хронічних захворювань, він захворів крупозним запаленням легенів.

...Прошу дозволити мені супроводжувати мою сестру в Кілтово, а також дозволити і мені

побачення з братом».

Дозволу не надали.

В кінці 1937 року владика Анатолій майже втратив зір. Відчуваючи наближення кінця, він

попросив допустити на передсмертне побачення сестру. 8 вересня 1937 року начальник

Ухтпечтабору Чорномський дозволив тригодинне побачення. Проте вже 10 вересня відмовив. Це

було схоже на знущання.

Побачення так і не відбулося…