КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Доллежаль Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ДОЛЛЕЖАЛЬ Микола Антонович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Енергетик, теплотехнік. Головний конструктор реактора першої у світі атомної електростанції

(1946); автор теорії самодіючих клапанів поршневого компресора.

З міщанської родини. Батько, Доллежаль А., – земський інженер.

Народився 15(27) жовтня 1899 р. на х. Ільїнка (нині не існує) поблизу с. Омельника

Олександрівського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині – Оріхівський

район Запорізької області України).

Помер 20 листопада 2000 р. в с. Жуковці Московської області РФ.

Закінчив Подольське реальне училище Московської області (1908-1917), Московське вище

технічне училище (1923).

Працював технічним директором Ленінградського інституту азотного машинобудування (1932-

1934), головним інженером Київського заводу «Більшовик» (1935-1938), головним інженером, науковим керівником, директором Московського науково-дослідного інституту хімічного

машинобудування (1942-1953), директором науково-дослідного і конструкторського інституту

енерготехніки (1953-1986).

Академік академії наук СРСР (1962).

Чотири рази лауреат Державної премії СРСР (1949; 1952; 1953; 1970).

Лауреат Ленінської премії (1957).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1949).

Кавалер «Золотої медалі ім. І. В. Курчатова» Російської академії наук (2000).

Головний конструктор серії канальних уран-графітових реакторів великої потужності для

Ленінградської, Курської, Смоленської, Ігналінської і Чорнобильської АЕС.

Перу Д. належить книга «Біля джерел рукотворного світу. Нотатки конструктора».

У м. Оріхів Запорізької області споруджено бронзове погруддя земляка (1988).

Ім’я Д. присвоєно Московському науково-дослідному і конструкторському інституту

енерготехніки.

Серед друзів та близьких знайомих Д. – В. Діксон, І. Курчатов, М. Охлопков, А. Олександров, В.

Гончаров, М. Сабуров, Г. Вишневська, П. Паршин, В. Легасов, Є. Веліхов, Д. Шостакович, Б.

Поздняков та ін.


***

ПІЗНАЙ СЕБЕ

, з життєвого кредо М. Доллежаля

Пізнай самого себе! Будь тим, ким хочеш здаватися.


НЕ ВІДСТАВАТИ, з наукового кредо М. Доллежаля

Якщо можеш, йди попереду століття. Якщо не можеш – йди в ногу з ним, але ніколи не відставай.


НАВКОЛО ДУБА, афоризм М. Доллежаля

Учений – кіт, який ходить по ланцюгу навколо дуба.


МІЖ ДОБРОМ І ЗЛОМ, з книги М. Доллежаля «Біля джерел рукотворного світу»

Належить в дуже непростих умовах визначати, де проходить межа між добром і злом, який вчинок

вписується в рамки моралі, а який – ні. Не раз ви станете перед вибором: близька вашій душі, корисна народу справа чи миттєва вигода, матеріальна користь. І щоб не помилитися у виборі, не

втратити себе, не переставайте себе освічувати!


ДОСВІДУ НЕ МАЛИ, з реферату В. Нестеренка «Атомна електростанція як об’єкт

інтелектуальної власності»

Досвіду будівництва такого реактора в СРСР не було ніякого. Після роздумів І. Курчатов вирішив

доручити цю роботу НДІ Хіммаш, яким керував Микола Доллежаль. Хоча Доллежаль був чистий

хімік-машинобудівник і ніколи не займався ядерною фізикою, його знання виявилися дуже

цінними. ...Колектив Доллежаля зумів швидко впоратися із завданням. Уже в 1948 році був

побудований плутонієвий завод з декількома промисловими реакторами, а в серпні 1949 року була

випробувана перша радянська атомна бомба.

...Після проведених досліджень Курчатов міг приділити більше уваги мирному використанню

атомної енергії. За його дорученням Фейнберг і Доллежаль почали розробляти проект реактора

для атомної електростанції. Перший робив фізичні розрахунки, а другий – інженерні. ...Оскільки

радянські фізики вже навчилися управляти ядерною реакцією, проблема створення енергетичного

реактора зводилася до пошуку способів знімання з нього тепла. ...Проблема збору й використання

тепла, що виділилося в ході ядерної реакції, ні в СРСР, ні в США ще не розглядалася.


«БРУДНИЙ» РЕАКТОР – ПІД КИЇВ, з «Чорнобильського зошита» Г. Медведєва

Міністр енергетики Української РСР Олексій Наумович Макухін ..говорив уривчасто. Я розповів

про будову чорнобильського реактора, про компонування атомної станції і про особливості АЕС

цього типу. Пам’ятаю, Макухін запитав:

– На ваш погляд, реактор вибраний вдало чи..? Я маю на увазі – поруч все ж таки Київ.

Я відповів, що для Чорнобильської АЕС, на мій погляд, більше підійшов би не уран-графітовий, а

водо-водяний реактор нововоронезького типу. Двоконтурна станція чистіша, менша протяжність

трубопровідних комунікацій, менша активність викидів. Словом, безпечніша.

– Ви читали статтю академіка Доллежаля в «Комуністові»? Він не радить висувати реактори типу

РБМК до європейської частини країни, але щось невиразно це аргументує...

– Ну що я можу сказати... Доллежаль правий – висувати не варто. У цих реакторів великий

сибірський досвід роботи, вони там зарекомендували себе, якщо можна так висловитися, з

брудного боку.

– А чому Доллежаль не виявив наполегливості у відстоюванні своєї позиції? – строго запитав

Макухін.

– Не знаю, Олексію Наумовичу, – я розвів руками. – Мабуть, знайшлися сили потужніші за

академіка Доллежаля.

– Які у чорнобильського реактора проектні викиди? – вже заклопотано поцікавився міністр.

– До чотирьох тисяч кюрі на добу.

– А у нововоронезького?

– До ста кюрі.

– Різниця істотна...


ПІДКЛАДАЛИ ДРОВ ДО БАГАТТЯ, з інтерв’ю М. Доллежаля К. Ренделю

– Мені стало ясно, що принципова схема реактора, який був задуманий в горизонтальному

компонуванні, не годиться. Не те було інженерне рішення!

Осяяння прийшло абсолютно несподівано. ...Машинально я вертів в руках зламану сірникову

коробку, ставив її то навзнак, то на бік, то торцем. І раптом запрацювала думка. Спалах! Те саме

осяяння!

А що, якщо реактор буде вертикальним? Так, звичайно! Тоді багато «гострих» моментів

виключається, і, в першу черг, деформація конструкційних матеріалів за нагрівання. Ось так, як

зараз лежать сірники в коробці, прокладаємо канали, в яких знаходитимуться уранові стержні...

Мені розповідали, що ви різко критикували дії з ліквідації аварії. Що саме, на ваш погляд, було зроблено неправильно?

– Я сказав Євгенію Павловичу Веліхову : «Навіщо ви заливали в пошкоджений реактор воду і

сипали тисячі тонн піску, свинцю і глини? Це ж, пробачте за грубе слово, нісенітниця»! Вода, потрапляючи на розпечений до 500 градусів графіт, випаровувалася і, утворюючи аерозолі, виносила в атмосферу радіоактивні нукліди і пил.

Графіт, хай буде вам відомо, не горить сам собою. Візьміть олівець, звільните стержень від

дерев’яної оболонки і спробуйте його підпалити. Нічого у вас не вийде! А ось якщо розтерти

графіт в порошок, тоді він зможе горіти.

До того, що я сказав..., слід додати: тисячі тонн води, піску і свинцю зруйнували в «ядерному

котлі» паливо, яке залишилося незайманим після вибуху, й істотно інтенсифікували процес викиду

аерозолів. Так розвивалася катастрофа...


ПОХМІЛЛЯ ДЛЯ УСЬОГО СВІТУ, з кореспонденції Б. Горбачова «Головний урок трагедії»

Знайомі автора бачили в Міненерго «секретну» зведену довідку про «п’яні інциденти» (випадки

пияцтва на робочих місцях по всіх АЕС міністерства). І як ви гадаєте, яка АЕС стояла на першому

місці? Наша Чорнобильська. Причому лідирувала з помітним відривом від інших.

У своєму ювілейному інтерв’ю патріарх атомної промисловості, один із найближчих

співробітників І. Курчатова, головний конструктор реактора РБМК Микола Доллежаль, уже не

стримуваний пропагандистськими настановами, відверто прокоментував причину аварії: «На

Чорнобильській станції був жахливий персонал, ми безрезультатно писали в усі інстанції, говорили про халатний режим експлуатації. У трагічний день під час чергового експерименту

реактор загнали в режим кавітації. Потім даремно гасили, даремно сипали пісок – у результаті над

усім світом рознісся радіоактивний аерозоль».


ПІДСУМКОМ СТАВ ЧОРНОБИЛЬ, з статті М. Ганницького «Наука, яка зажадала жертв»

У недосконалості конструкції ЧАЕС звинувачують трьох: академіків Олександрова, Доллежаля і

Легасова. Імена цих гідних людей на віки асоційовані зі страшною трагедією. Як би не

виправдовувалися конструктори-розробники устаткування для ЧАЕС і проектувальники самої

станції, в історії їх прізвища займають місце поряд з датою 26 квітня 1986 року.

Реактор чорнобильського типу конструктивно є військовим реактором, призначеним для

виробництва начинки атомних бомб. З міркувань економії було вирішено використовувати вже

готову ...розробку і в мирних цілях. ...»Родзинка» – можливість заміни паливних елементів «на

ходу», без зупинки реактора.

Підсумком став Чорнобиль.

Легасов повісився, Олександров отруївся, Доллежаль прожив за 100 років. Навіть після аварії на

ЧАЕС він не відмовився від ідеї всесвітньої атомної революції в енергетиці. У одному зі своїх

останніх інтерв’ю Доллежаль сказав: «Є люди, які психологічно відкидають атомну енергетику, вважаючи її шкідливою. Це, звичайно, помилка, однак з ними треба рахуватися. Тому розвиток

галузі піде, мабуть, передусім, у напрямі збереження природи».

...Голова Держкомітету з використання атомної енергії СРСР Петросьянц, коментуючи

Чорнобильську трагедію, виголосив сакраментальну фразу: «Наука вимагає жертв».


ХРУЩОВ ЛЮБИВ ПІДВОДНІ ЧОВНИ НЕ МЕНШЕ, НІЖ КУКУРУДЗУ, з інтерв’ю М.

Доллежаля С. Лєскову

Ви зустрічалися з багатьма видатними політичними діячами. Ваші враження?

– Не пам’ятаю, щоб Берія кричав на учених. Але коли він розносив генералів, було моторошно.

...Хрущов був закоханий в атомні підводні човни, майже як в кукурудзу. Добре, що він не завжди

помилявся.

Найприємніше враження справляв Брежнєв. Якось в розпал «холодної війни» на нараді він дві

години розповідав, як воював на Малій Землі, а потім, не дивлячись, підписав план будівництва

підводних човнів на 10 років вперед.

Горбачов, це між нами, зовсім не розбирається в стратегічних питаннях, проте говорить про них

захлинаючись.


ПІДКОРЮВАЧ АТОМА, зі співчуття В. Путіна

Микола Антонович Доллежаль був одним з фундаторів вітчизняної атомної енергетики і

промисловості. Він вніс величезний вклад в зміцнення обороноздатності країни. Його ім’я

назавжди залишиться в ряду з великими ученими, котрі стояли біля витоків підкорення атома.

Прийміть мої глибокі співчуття.

В. Путін.


НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ВОЇН, з жартівливого вірша В. Діксона, присвяченого М. Доллежалю

И ты, непревзойденный воин,

Хохол Микола Доллежаль,

В суровой битве был спокоен

И шашкой храбро гнал печаль.


ВЕЛОСИПЕД ЗАСТАРІЛОЇ КОНСТРУКЦІЇ, бувальщина

Н. Доллежаль працював в лабораторії парових машин. Тоді перераховували за допомогою

відповідних таблиць. Загалом, заняття хоч і потрібне,але надзвичайно копітке. І молодий

Доллежаль вирішив винайти прилад, який позбавив би механіків такої роботи.

Декілька місяців конструював прилад. Нарешті, гордий собою, рушив до свого професора,

упевнений, що той відразу ж віддасть йому належне: як-не-як, зроблено винахід!

Леонід Петрович Смирнов подивився розрахунки, потім вивчив схему і, не кажучи ні слова, підійшов до книжкової полиці.

– Візьміть цю книгу, – сказав він, – там ви знайдете те, що винайшли. Перш ніж зробити щось

нове, раджу уважно вивчати праці попередників, інакше ви не гарантовані від подальшого

«винаходу велосипедів».