ТЕРЛЕЦЬКИЙ Стефан
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: британський.
Політик, мемуарист. Перший українець, обраний до британського парламенту.
З селянської родини.
Народився в жовтні 1927 р. в с. Антонівці поблизу м. Тлумач Польщі (нині – Тлумацький район
Івано-Франківської області України).
Помер 21-го лютого 2006 р. в м. Кардіффі (Англія). Похований на місцевому цвинтарі.
Депутат від Консервативної партії місцевої ради в Кардіффі й Уельсі (1968).
Представник комітету захисту прав людини в Раді Європи (1989).
Кавалер ордена командора Британської імперії (1992).
Член Консервативної партії.
Балотуючись вперше до британського парламенту, програв тодішньому лейбористському
прем’єру Джеймсу Каллагану (1974).
Переможною виборча компанія для Т. стала пізніше (1983).
Уже наступного року за допомогою британського міністра закордонних справ наш земляк домігся
від тодішнього радянського міністра Громико, аби його батькові, якого син не бачив 42 роки,
дозволили приїхати до Лондона (1984).
Не бажаючи після Другої світової війни повертатися до СРСР, емігрував до Британії (1948).
Т. разом з дружиною відвідали Україну.
Наш земляк – автор книги «Від війни до Вестмінстера», в якій йдеться про те, як після депортації
з Західної України до Німеччини після Другої світової війни він потрапив до Великої Британії.
Серед друзів та близьких знайомих Т. – У. Черчілль, М. Тетчер та ін.
***
ДОГОРИ ЩЕТИНОЮ
, з життєвого кредо С. Терлецького
Не будь тією людиною, що догори щетиною.
ПРОДАЛИ, МОВ ХУДОБУ, з статті І. Шевальової «У Британії помер Стефан Терлецький»
1942-го року у віці 14-ти років Стефан Терлецький потрапив до табору праці в Австрії. Як одного
з наймолодших в’язнів його продали на ринку місцевому фермеру.
Після того як 1945-го року Австрію завоювали радянські війська, робітників з Радянського Союзу
обіцяли репатріювати на батьківщину, проте потім виявилося, що їх везуть воювати на Далекий
Схід проти японців.
Стефан Терлецький втік і потрапив до британського сектору окупаційної зони.
...У Вестмінстері він послідовно захищав свої праві погляди, зокрема намагаючись замінити День
праці 1 травня на свято Вінстона Черчілля.
Пан Терлецький здобув відомість завдяки тому, що в сімдесятих роках був головою місцевого
футбольного клубу Кардіфф Сіті і, зокрема, завдяки боротьбі з футбольними хуліганами.
СПРИЯВ НАЛАГОДЖЕННЮ ДІАЛОГУ УКРАЇНИ З РАДОЮ ЄВРОПИ, з повідомлення
Інформаційного управління Верховної Ради України
6 вересня 2000 р.
Верховна Рада максимально зацікавлена в налагодженні діалогу з Радою Європи, а також у
підтримці позиції України в Парламентській Асамблеї РЄ, зокрема з боку британської
парламентської делегації.
На цьому наголосив заступник Голови Верховної Ради України Степан Гавриш у ході зустрічі з
членом парламентської делегації Великої Британії в ПА РЄ та Міжпарламентському Союзі, екс-
депутатом Палати представників Великої Британії, одним з лідерів української діаспори в цій
країні Стефаном Терлецьким.
Віце-спікер звернувся до парламентарія із закликом сприяти підтримці України британською
делегацією в РЄ та в ПА РЄ зокрема. На думку С. Гавриша, цьому б послужила організація
зустрічі українських парламентаріїв з делегацією Великої Британії в ПА РЄ.
Заступник Голови Верховної Ради висловив пропозицію щодо організації в Європі Українського
центру, через який би «до європейської громадськості було донесено сутність демократичних
процесів, що відбуваються в Україні, їх спрямування на втілення реформ». С. Терлецький
висловив готовність сприяти організації такого центру та запевнив щодо підтримки ідеї
українською діаспорою в Європі.
Коментуючи результати зустрічі з віце-спікером Верховної Ради, С. Терлецький запевнив, що в
його країні «досить високо оцінюють Україну як можливого партнера».
Він оптимістично оцінив шанси України щодо вступу в ЄС за умови, що до набуття членства в цій
організації наша держава має, насамперед, погодити своє економічне законодавство із
законодавствами близько 20-25 держав, що вже є чи в найближчому майбутньому стануть членами
Європейського Союзу.
С. Терлецький зазначив, що гордий з того, що вже сьогодні Україна є спостерігачем в ЄС і назвав
цей статус «щаблем догори по драбині, яка веде в європейський ринок».
ОСОБИ БЕЗ БАТЬКІВЩИНИ, з статті В. Абліцова «Брат то чує. А чи ми гукаємо?»
Стан взаємозв’язків офіційної України й української діаспори нині такий, що мимоволі згадуєш
рядки письменника ХVІІ століття Джона Донна, які Ернст Гемінґвей узяв як епіграф до свого
роману «По кому подзвін»: «Немає людини, яка була б як острів, сама по собі; кожна людина –
грудка землі, часточка суходолу; зі зникненням кожної людини малію і я, бо я єдиний з усім
людством; тому ніколи не питай, по кому подзвін – він по тобі».
Кого насторожує такий початок наших нотаток, тому радимо замислитися над простим
запитанням: «Що знає так званий «малий українець» про ту половину його нації, яка з різних
причин залишила рідний край і живе поза Україною?» Саме половину нації, адже, за різними
даними, у світі проживає понад 70 млн. українців (поза Україною, в Російській Федерації –
близько 20 млн., у Північній і Південній Америці – понад 6 млн., майже стільки в країнах Європи,
Азії та в Австралії).
На жаль, відповідь буде невтішною, бо «пересічний українець» (в словнику вітчизняних
інтелігентів або еліти побутує таке визначення громадян України) ще ніколи не був у ситуації, яка
спонукала б його думати про це. Закордонні українці ще донедавна були для радянських людей
фактично особами без батьківщини (про різкіші визначення не говоритимемо).
...Насамперед зауважимо, що у світові мандри заради пошуку кращого життя чи порятунку від
переслідування вирушали насамперед люди особливого характеру. Іншими словами, особистості
неординарні. Й оскільки нині українська діаспора досягла 30-мільйонної чисельності, то та
кількість давно переросла в якість.
Вихідців з України знаходимо нині всюди: в урядах і парламентах провідних держав світу, науці,
бізнесі, мистецтві, культурі та спорті. Вивчення всесвіту, генетика, супутникові технології зв’язку, комп’ютерні технології, інтернет, авіація та космонавтика, економіка, оборонні проекти – всюди
працюють лідери, народжені в Україні, або їхні нащадки.
Про участь українців у формуванні та розбудові Московського царства, а пізніше Російської
імперії, яку проголосив 1721 року Пьотр І, СРСР і нинішньої РФ, очевидно, докладно говорити
немає сенсу, бо та розповідь фактично не має кінця. Достатньо ознайомитися з біографіями членів
російських урядів, Державної Думи чи розгорнути енциклопедичні видання, присвячені
визначним росіянам.
А відкривають російський список видатних українців канцлер Російської імперії князь Олександр
Безбородько, Віктор Кочубей – глава кабінету міністрів, Микола Бунге – реформатор Росії доби
Алєксандра ІІІ...
Серед сучасних американських урядовців і конгресменів знаходимо нащадків українських
емігрантів до Америки Павлину Добрянську (заступник державного секретаря США), Девіда
Боніора, Йосипа Лібермана, Барта Ступака, Арлена Спектора, Марка Сінгела (віце-губернатор
Пенсільванії), Петра Терпелюка (посол США в Люксембурзі), Богдана Футея (суддя Верховного
суду США) тощо.
Членом британського парламенту, радником прем’єр-міністра Маргарет Тетчер тривалий час
працював Стефан Терлецький з Івано-Франківщини.
НЕ ПІСОК З ДОЛОНІ, з нотаток В. Кіпіані «Рейтинг у «Главреді»
Інтерес в усьому світі до рейтингування не вщухає. Сьогодні читачеві пропонується переглянути
півсотню найвідоміших українців західної діаспори. Тих, які волею обставин і Провидіння,
опинилися поза Батьківщиною, але зробили помітний внесок у політику, економіку, культуру
країн поселення тощо.
...Яку мету переслідуємо? Нація, яка шанує своїх великих, має майбутнє. Незабаром кожен матиме
змогу віддати голос за «свого», найкращого з українців. Було б правильно, щоб ми під час цього
історичного вибору не забули і тих, хто наче пісок з долоні були протягом століть розсіяні по
світу.
5. Балабанова Анжеліка (1878-1965). Діячка європейського соціалістичного руху. Секретар
Комінтерну 1919-1920 рр. Народилася в Чернігові, мешкала в Швейцарії, Франції, Італії (була
певний час наставницею майбутнього дуче Беніто Муссоліні), США.
7. Береговуа П’єр (1925-1993). Прем’єр-міністр Франції у 1992-1993 рр. (після звинувачень у
корупції покінчив життя самогубством). Походив з української родини Берегових.
43. Смакула Олександр (1900-1983). Фізик, винахідник антирефлексійного покриття лінз.
Народився на Тернопільщині. Отримав освіту і працював у Німеччині, з кінця 1940-х – у США,
професор у Массачусетському технологічному інституті.
48. Терлецький Стефан (1927-2006). Уродженець Івано-Франківщини. Перший українець, який
1983 р. був обраний депутатом британського парламенту. Командор ордену Британської імперії.
50. Цісик Квітка (1953-1998). Співачка-сопрано, відома виконавиця українських народних пісень.
Володарка нагороди «Оскар» (1977 р.).
