ВОРОШИЛОВ Климент Єфремович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: радянсько-російський.
Військовий, державний діяч.
З міщанської родини. Батько, Ворошилов Є., – робітник-залізничник.
Народився 23 січня (4 лютого) 1881 р. в с. Верхньому Бахмутського повіту Катеринославської
губернії Російської імперії (нині – у складі м. Лисичанськ Луганської області України).
Помер 2 грудня 1969 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ). Похований біля Кремлівської стіни
на московській Червоній площі.
Спеціальної освіти не мав.
Працював слюсарем Алчевського металургійного заводу (1896-1899), Луганського
паровозобудівельного заводу (1903-1905), редактором Луганської газети «Донецький пролетар»
(1917-1918), командував 5-ю Українською армією, а також угрупованням військ при обороні м.
Царицин (1918), був наркомом внутрішніх справ УРСР (1919), командувачем військами
Північнокавказького (1921-1924), Московського (1924-1925) військових округів, наркомом з
військових і морських справ (1925-1934), наркомом оборони (1934-1940), заступником голови
Ради Народних Комісарів СРСР (1940-1946), заступником голови Ради Міністрів СРСР (1946-
1953), головою президії Верховної Ради СРСР (1953-1960).
Один з організаторів Першої кінної армії (1919).
Член Президії Верховної Ради СРСР (1960-1969).
Двічі Герой Радянського Союзу (1956; 1968).
Герой Соціалістичної Праці (1960).
Один із перших п’яти маршалів СРСР (1935).
Від імені держав антигітлерівської коаліції підписав угоду про перемир’я з Угорщиною (1945).
Наш земляк – автор книг «Оборона СРСР» (1937), «Оповідання про життя» (1968).
За часів СРСР м. Луганськ двічі називалося Ворошиловградом (1935-1958; 1970-1990); міста
Країни Рад прикрашали сотні пам’ятників В; його ім’я носили танк, райони, вулиці, військові і
цивільні човни, заводи, колгоспи, учбові заклади – нині їхня кількість значно скоротилася.
Серед друзів та близьких знайомих В. – С. Будьонний, В. Ленін, Й. Сталін, М. Фрунзе, А. Мікоян, А. Молотов, А. Жданов, Г. Маленков та ін.
***
КІНЬ – НЕЗАМІННИЙ,
з військового кредо К. Ворошилова
Маємо раз і назавжди покінчити з шкідницькими «теоріями» про заміну коня машиною.
ЩОСЬ НЕ ТАК, з виступу К. Ворошилова на урочистому засіданні, присвяченому 15-річчю
збройних сил СРСР
Приурочення святкування роковин робітничо-селянської Червоної Армії до 23 лютого носить
досить випадковий і важко з’ясовний характер і не співпадає з історичними датами.
АКТИВНО СПРИЯВ ЗРИВУ УСТАНОВЧИХ ЗБОРІВ, з розвідки О. Добровольського
«Українське відродження на Донеччині й Луганщині в 1917-1922 роках»
З трьох вже відомих нам міст, де українська влада опиралася на свої збройні сили, в найбільш
небезпечному становищі перебував Луганськ. Затиснутий між Військом Донським й сільськими
районами Воронезької губернії, луганський повіт являв собою територію, з трьох сторін оточену
ворожою стихією. У відповідності до цього несприятливого загалом розкладу сил, він стає
першим об’єктом, захопленим більшовиками.
В кінці листопада, після того, коли стали зрозумілими агресивні плани Московського Раднаркому
відносно Київської Центральної Ради, більшовицька організація Луганська очолювана
Ворошиловим й Лутовіновим, проводить роботу на зрив виборів до Українських Установчих
зборів.
Домігшись перевиборів окремих депутатів, що не влаштовували комуністів в Луганській Раді,
останнім в жорстокій боротьбі з представниками українських організацій і партій вдається про-
тягнути резолюцію на підтримку жовтневого перевороту в Петербурзі.
КАТ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ, з оцінки діяльності К. Ворошилова О. Яковлєвим
З санкції Ворошилова організовано знищення вищих воєначальників і політичних працівників
Червоної Армії. У 30-і роки були знищені з 5 маршалів – 3, з 16 командувачів арміями – 15, з 67
командирів корпусів – 60, з 199 командирів дивізій – 136, з 4 флагманів флоту – 4, з 6 флагманів
першого рангу – 6, з 15 флагманів другого рангу – 9.
Розстріляні всі 17 армійських комісарів першого і другого рангів, а також 25 з 29 корпусних
комісарів.
За перебування Ворошилова наркомом оборони в Червоній Армії лише за 1936-1940 роки
репресовано понад 36 тисяч осіб середнього і вищого командного складу.
В архіві ФСБ виявлено понад 300 санкцій Ворошилова на арешт помітних армійських
воєначальників.
СЕБЕ НЕ ПРОЯВИВ, з протоколу засідання Політбюро ЦК КПРС від 1 квітня 1942 р.
Бачачи, що т. Ворошилову важко охопити таку велику справу, як НКО, ЦК ВКП(б) визнав
необхідним зняти т. Ворошилова з посади наркома оборони.
2. На початку війни з Німеччиною тов. Ворошилова призначили головнокомандуючим Північно-
західним напрямом, який мав своїм головним завданням захист Ленінграду. У своїй роботі в
Ленінграді т. Ворошилов допустив серйозні помилки. Зважаючи на все це, Державний комітет
оборони відкликав т. Ворошилова з Ленінграда і дав йому роботу по ...військовим формуваннях в
тилу.
3. Враховуючи прохання т. Ворошилова, в лютому його командирували на Волховський фронт в
якості представника Ставки для допомоги командуванню і пробув там близько місяця. Проте
перебування т. Ворошилова на Волховському фронті не дало бажаних результатів.
Зважаючи на викладене, ЦК ВКП(б) ухвалює:
1. Визнати, що т. Ворошилов не виправдав себе на дорученій йому роботі на фронті.
2. Направити т. Ворошилова на тилову військову роботу.
Секретар ЦК ВКП(б) І. Сталін.
ХРЕСТ НА «ПЛАНІ БАРБАРОСА», з статті О. Комаровського «Климент Ворошилов – рятівник
Москви?»
Саме звільненого на початку війни з поста наркома оборони, Ворошилова призначили
командуючим Північно-західним напрямом, створеним для захисту Ленінграда. І саме на
Північно-західному напрямі радянським військам вдалося в період з 14 по 18 липня в районі міста
Сольці нанести могутній контрудар, який став для ворога абсолютно несподіваним.
…12 серпня маршал наносить контрудар. За два дні радянські війська просунулися на 60 км,
викликавши серйозні побоювання у німецького командування за цілісність тилу своїх дивізій.
19 липня воно наказало 4-й танковій групі тимчасово припинити наступ.
З висловів німецького генерала Гота: «Таким чином, Гітлер під впливом однієї невдачі групи
армій «Північ», яка мала місцевий характер, 15 серпня ухвалив рішення: «Групі армій «Центр»
подальший наступ на Москву припинити. З останньої цитати випливає, що саме дії Ворошилова
поставили хрест на плані «Барбароса»...
ОБМЕЖЕНИЙ ПРОВІНЦІАЛ, з оцінки К. Ворошилова Л. Троцьким
Ворошилов є фікція. Його авторитет штучно створений тоталітарною агітацією. На
запаморочливій висоті він залишився тим, ким був завжди: обмеженим провінціалом без
кругозору, без освіти, без військових здібностей і навіть без здібностей адміністратора.
ЗІТРЕМО З ЛИЦЯ ЗЕМЛІ, з наказу №972 від 7 червня 1937 р.
Агент японо-німецького фашизму Троцький і цього разу дізнається, що його вірні підручні
гамарники і тухачевські, якіри, уборевичі та інша сволота, котрі, мов лакузи, служили капіталізму, будуть стерті з лиця землі, і пам’ять їх буде проклята і забута.
К. Ворошилов.
СТАВ У НАГОДІ ЗЕМЛЯКАМ, з інформації В. Семистяги «Не чорно-біле»
Климента погано знають як людину. Якось знайшов в архіві документи, які свідчать про те, що в
20-і роки Ворошилов багатьом луганцям надавав усіляку допомогу в оформленні пенсій.
...Я переглянув низку кримінальних справ. Завдяки втручанню Ворошилова багатьох луганців
відпустили з в’язниць.
Також в архіві мені вдалося знайти листи Ворошилова і Хрущова. У одному з них перший
зізнається другому, що любить творчість Тараса Шевченка і просить за можливістю надіслати
йому том «Кобзаря».
Звичайно, є і багато негативних моментів в біографії Климента, наприклад те, що він підтримував
голодомор, був замішаний в багатьох злочинах.
НЕ ДОПОМІГ СОРАТНИКОВІ, зі спогадів Р. Суслика «Криваві сторінки з неписаних
літописів»
В фінчастині з понад двадцяти п’яти осіб найбільше було, українців, а решта були москалі та
грузини. Українці та грузини за карністю були контрреволюціонери, а майже всі москалі були
побутовиками. Проте й серед них були контрреволюціонери, як, наприклад, диякон Яковлєв з
Воронезької області, засуджений за агітацію проти радвлади; від тяжкої праці він дістав грижу, й
його перевели ...на посаду архіваріуса – пізніше він таки помер від грижі.
Був ще колишній офіцер царської армії полковник Вільямінов, котрий працював фінансовим
ревізором. Він теж вважався контрреволюціонером, але з цим не погоджувався й подавав кілька
прохань до Ворошилова, зазначаючи, що його невірно засуджено, й прохаючи заступництва. Під
час т. зв. громадянської війни Вільямінов був близьким до Ворошилова, працюючи в його штабі, однак на прохання полковника Ворошилов не відповідав.
ПРОІГНОРУВАВ ДОНЬКУ ТУХАЧЕВСЬКОГО, зі спогадів В. Гамарник
Після повернення з заслання мені дуже допоміг Анастас Іванович Мікоян. Допоміг він і Мирі
(донька репресованого І. Уборевича. – авт.) грошима, квартирою, турботою.
Микита Сергійович Хрущов, знаю, обігрів родину Якіра.
Не всі, далеко не всі поспішали нам допомогти навіть коли це стало можливим. Климент
Єфремович Ворошилов у той же час відмовився прийняти Світлану Тухачевську. Не знаю, чому.
Може, не вистачило мужності подивитися Світлані в очі?
ІКЛО ДЛЯ МАРШАЛА, з кореспонденції О. Трачука «Коли син Климента Ворошилова привіз
мене на дачу покійного маршала, я зойкнув»
Перший директор музею Климента Ворошилова Олексій Прокопійович Філатов:
– У мене були адреси старих луганських більшовиків, що осіли в столиці (Москві – авт.). Від них
я дізнався, що син Ворошилова Петро живий і працює в міністерстві оборони. ...Дочекався біля
під’їзду і говорю: так, мовляв, і так, вирішили в Луганську створити музей вашого батька, а
експонатів немає. А сам думаю: пошле він зараз мене подалі, вирішивши, що знущаюся. А Петро
Климентійович зрадів, обійняв мене, аж розплакався: «Будуть тобі експонати! Скільки захочеш!
Тільки вони на дачі».
Наступного дня ми зустрілися і поїхали за місто.
Те, що Олексій Прокопійович побачив там, глибоко шокувало. На ділянці стояла лазня, котрою, судячи з усього, вже давно не користувалися. Досить просторий басейн лазні був доверху забитий
унікальними подарунками зі всіх країн світу, які вручалися в різні роки маршалові Ворошилову.
Серед скинутих насипом речей були сувеніри від Джавахарлала Неру – пагода, виготовлена з
прозорого мінералу; Хошіміна – величезне ікло мамонта, прикрашене різьбленням; безліч
національних костюмів середньоазіатських республік, срібних сервізів, дорогих килимів і картин
іменитих художників. І, звичайно ж, величезна кількість дорогої атрибутики, пов’язаної з кіньми,
– для Ворошилова ця тема була особливо близькою.
– Потім ми пішли до будинку, в спеціальну кімнату, змайстрованої, як велика шафа, – розповідає
Олексій Філатов. – Тут були особисті речі Климента Ворошилова, починаючи від його шкарпеток
і закінчуючи маршальськими мундирами. «Вибирай. А хочеш, забирай все», – сказав мені Петро
Климентійович.
...Попросив залишити лише документальний кінофільм про батька, змонтований з архівних
зйомок.
...Коли інформація про створений Філатовим музей дійшла до Брежнєва, генсек підняв питання на
Політбюро. Мовляв, необхідно реабілітувати героя громадянської війни – незаслужено забули
діда. Табу на ім’я Климента Ворошилова було зняте.
ПІСЛЯ ДОЩУ, бувальщина
Кремлівський «придворний» живописець Олександр Герасимов, який, за словами відомого
карикатуриста Бориса Єфімова, добре знав кого, коли і як треба зображати, намалював полотно
«Сталін і Ворошилов у Кремлі», яке, звісно, в репродукціях, широко розповсюдилося країною.
Дотепники його прозвали «Два вождя после дождя».
ДУПА СТАЛІНА, епіграма К. Радека на К. Ворошилова
У Ворошилова тупая голова,
Все мысли в кучу свалены,
И лучше быть хвостом у Льва,
Чем задницей у Сталина.
