КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Гамов Георгий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГАМОВ Георгій (Джордж) Антонович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: американський.

Фізик. У фізиці існують наукові терміни «Правило Гамова – Телера», «Правило Гамова – Берга».

З учительської родини. Предки – запорозькі козаки. Напівжартома Г. включав в автобіографію

репродукцію з відомої картини Рєпіна.

Народився 19 лютого (4 березня) 1904 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний

центр однойменної області України).

Помер 20 серпня 1968 р. в м. Болдуері (штат Колорадо, США). Похований на міському цвинтарі.

Навчався в Новоросійському (1922-1923), Ленінградському (1923-1928) університетах.

Працював в Ленінградській артилерійській школі (1924), Кембріджському університеті (1928-

1930), копенгагенській лабораторії Н. Бора (1930-1931), Ленінградському фізико-технічному

інституті (1931-1933), Вашингтонському (1934-1956), Колорадському (з 1956) університетах.

Активний учасник американського проекту з винайдення водневої бомби.

Емігрував спочатку до Франції (1933), потім – Великобританії (1933-1934), далі – до США (1934).

Член-кореспондент АН СРСР (1932-1938). Звання посмертно повернуто (1990).

Лауреат премії ім. Калінга за популяризацію науки: написав понад 30 книжок.

Як вчений дебютував монографією «Будова атомного ядра і радіоактивність», яка вийшла

послідовно англійською, німецькою, російською мовами

Нашому земляку належить не одне фундаментальне відкриття. Так, він дав перше квантово-

механічне пояснення альфа-розпаду (1928), разом з Е. Теллером вніс істотний вклад у теорію бета-

розпаду (1936), висунув теорію «гарячого Всесвіту», зробив піонерний розрахунок генетичного

коду.

А ще він першим розрахував моделі зірок з термоядерними реакціями, запропонував модель

оболонки червоного гіганта, досліджував роль нейтрино при спалахах нових і наднових, створив

теорію утворення хімічних елементів шляхом нейтронного захоплення.

Перу Г. належать наступні доробки: «Створення Всесвіту», «Зірка, названа Сонцем», «Планета, названа Землею», «Біографія фізики», «Тяжіння», «Квантова механіка», «Пригоди містера

Томпкінса», «Містер Томпкінс усередині самого себе» (разом з М. Ічесом), «Цікава математика»

(разом з М. Стерном), «Атом і його складові», «Атомна енергія (у Всесвіті й у людському житті)», автобіографічна «Моя світова лінія» .

Наш земляк – автор карикатур до власних книг.

Посмертно відновлений в рядах Російської академії наук (1990).

У м. Болдуер функціонує Космічний центр «Джордж Гамов тауер».

Серед друзів та близьких знайомих Г. – І. Курчатов, М. Кюрі, С. Улам, Л. Ландау, П. Ланжевен, Г.

Марконі, Е. Фермі, В. Вернадський, В. Хлопін, Л. Мисовський, В. Фок, Е. Теллер, М. Бронштейн, Ю. Рабинович, Н. Бор, О. Фрідман, Е. Резерфорд, А. Ейнштейн, А. Іоффе, П. Капіца, М. Шенберг, Д. Іваненко, М. Дельбрюк та ін.


***

ВИГАДКА СТАЛІНА

, з професійного кредо Г. Гамова

Як Гітлер розділив науку і мистецтво на дві частини – єврейську і арійську, так і Сталін

вигадав, що буває капіталістична і пролетарська наука.

ЯК Я РОЗВІЯВ ЦЕРКОВНУ ДОГМУ, з книги Г. Гамова «Моя світова лінія»

Якось батько купив мені маленький мікроскоп, і я вирішив провести важливий експеримент з

перевірки церковної догми. У російському православ’ї вважається, що під час причащання

червоне вино і хліб, опущений у нього, перетворюються на кров і плоть нашого рятівника, Ісуса

Христа.

Священик дав мені трішки перетвореного вина і крихту хліба на позолоченій ложці, я зберіг

крихту за щокою, швидко прибіг додому і поклав її під мікроскоп. Для порівняння ж заздалегідь

приготував трішечки хліба, вимоченого в червоному вині.

Дивлячись у мікроскоп, я не побачив різниці між двома зразками.

…Це був експеримент, який зробив мене вченим.


ДИВИВСЯ ІМПРЕСІОНІСТІВ, з листа Г. Гамова Т. Кастеріній від 1 січня 1927 р.

Ленінград, Dear Tatiana!

Тільки-но повернувся з Москви і знайшов твого листа. На з’їзді було дуже потішно – багато

сперечалися із-за теорії відносності з москвичами.

…Дивився імпресіоністів – дуже сподобалися Гоген і Ван Гог. Були на «Ревізорі» у Меєрхольда...

Взявся всерйоз за Єгипет і Далекий Схід.

Фізику поки закинув – це називається подорож до Єгипту на відпочинок. Навіть завтра йду в

Олександринку на «Цезаря і Клеопатру». Навесні, ймовірно, поїду на все літо в Goettingen і по

Німеччині. Поки практикуюся з німецької й вчуся носити смокінг.

…Ну, все.

Уклін Ніні й Марусі.


ОБЕЗСМЕРТИВ СВОЄ ІМ’Я, з оцінки діяльності Г. Гамова Й. Шкловським

Я вважаю Г. А. Гамова, мабуть, найбільшим російським фізиком ХХ століття. Врешті-решт, від

ученого залишаються лише конкретні результати його праці. Застосовуючи футбольну аналогію, мають реальне значення не витончені хитрощі і дріблінг, а забиті голи. У цьому – жорстокість

науки.

Гамов обезсмертив своє ім’я трьома видатними «голами»:

1) теорією аlpha-розпаду, більш загальний – «підбар’єрними» процесами (1928);

2) теорією «гарячого Всесвіту» і, як наслідок її, – прогнозом реліктового випромінювання (1948), виявлення якого в 1965 р. ознаменувало собою новий етап в космології;

3) відкриттям феномена генетичного коду (1953) – фундаменту сучасної біології.

Звичайно, Гамов – неповерненець... Проте чи можемо ми уявити музичну культуру Росії ХХ

століття без імен Шаляпіна і Рахманінова?


«ТРИВИМІРНА» ЛЮДИНА, з книги С. Улама «Пригоди математика»

У ньому не було нічого від бездушного сухаря. Воістину «тривимірна» людина, він випромінював

енергію, був повний життя і дуже небайдужий до розкішної їжі, любив анекдоти і підступні жарти, яким міг віддаватися, не знаючи міри...

Було дивно спостерігати, як на тих складних рівнях, на яких нами застосовувалася математика, він

міг заходити так далеко у використанні інтуїтивних образів і аналогій, черпаючи їх з історичних і

навіть художніх зіставлень...

Будучи стовідсотковим керуючись своїм разюче непогрішним інстинктам, запропонував кілька

ідей про те, як насправді діє генетичний код...

Усім його письмовим працям притаманний природний потік ідей, простий, позбавлений

пишномовності, легкий, ні в якому разі не громіздкий, цікавий, але ніколи не фривольний стиль.

Він писав легко, швидко...


НЕ РАДЯНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, з дослідження С. Земляного «З чим ще буває сумісний

російський геній»

Головна складність для нього спершу полягала в тому, що він ніколи не був і так ніколи не став

«радянським хлопцем»... Зовсім не радянським було його соціальне походження: по лінії батька

він був потомственим дворянином із древнього роду; а матері належав до південноруського

духівництва. Дід по батьку був полковником царської армії, командуючим Кишинівським

військовим округом; дід по матері –митрополитом, настоятелем Одеського собору; його батько

Антон Михайлович – статським радником, викладачем російської мови і літератури в одеських

гімназіях і реальних училищах; мати Олександра Арсеніївна Лебединцева викладала історію і

географію в одеській жіночій гімназії.

Незрівнянно типовішим Гамов був в іншому плані – першим живим втіленням у нашій країні

інтелектуала нової формації... Не без кокетства він у січні 1932 року в графі особового листка про

знання іноземних мов написав: «Читає і переводить зі словником – давньоєгипетський, читає і

може порозумітися – французький, володіє вільно – німецький, англійський, датський».

Нехарактерними для «радянських хлопців» були й відверто елітарні культурні запити Георгія

Гамова, які можна тоді було назвати «занепадницькими».

…Здається, у джентльменському наборі не вистачало тільки двох речей: джазу і Хемінгуея?

Невірно. Джаз теж був, хоча Хемінгуей – ще ні. Групка чи секта студентів... і осіб жіночої статі, які згуртувалися навколо Гамова в Ленінградському університеті, йменувала себе «джаз-бандом».

Саме цей «джаз-банд» винайшов багато нових форм спілкування, котрі одержали широке

поширення в інтелігентських компаніях 60-х і наступних років: «поведеність» на всьому

космополітичному, включаючи закордонні прізвиська членів групи – Джонні, Дау, Димус, Абат; безупинна демонстрація ерудиції і паради дотепності; видання рукописного журналу «Покидьки

фізики» і т.п.

…В неписаному статуті «джаз-банду» один з головних пунктів наступний: не бути знаменитим

негарно. Навпаки, прославитися – це стильно. Отож, Гамов був приречений стати знаменитим, аби

залишитися вірним стилю «джаз-банду».

…Гамов одержав чергове запрошення за кордон, цього разу – на Міжнародний Сольвеївський

конгрес з ядерної фізики, який мав відбутися в Брюсселі в жовтні 1933 року. За те, щоб Гамова

випустили з СРСР, особисто клопотав Поль Ланжевен, до чийого голосу в Радянській Росії тоді ще

сильно прислухалися. І такий дозвіл був отриманий!

…Та цього Гамову здалося мало: він зажадав, щоб закордонний паспорт видали і його дружині, сміховинно мотивуючи своє прохання тим, що вона допомагає йому в роботі. Важко сказати, чи

збирався Гамов уже тоді разом з дружиною залишитися за рубежем чи ні. Ясно одне: його

дружина жагуче хотіла в Європу.

Гамов звернувся за підтримкою до Миколи Бухаріна, з яким був особисто знайомий як із

завідувачем науково-дослідницького сектору ВРНГ. Той відкрив Гамову двері в кабінет голови

РНК В’ячеслава Молотова.

Молотов вирішив питання Гамова – в порушення всіх існуючих правил: дружина одержала

закордонний паспорт, вони поїхали вдвох у Бельгію і більше ніколи не повернулися.


НЕ БУДЕ ГРАТИ ПЕРШУ СКРИПКУ, з листів П. Капіци А. Капіці від 12 листопада 1934 р. і 15

червня 1935 р.

…Що стосується Джонні (прізвисько Гамова – авт.), те це тип безпринципного шкурника, на

жаль, обдарованого тільки винятковим розумом для наукової праці, але взагалі людини не

розумної.

…Ним пишалися, як першим молодим знаменитим ученим. …Глава уряду благословляє його на

подорож, а він, мерзотник, не повертається. Що притягує його на Заході, в капіталістичних

країнах?

…Джоні ніде не буде грати першу скрипку, а в Англії його за дрібністю калібру взагалі не

приймуть і, крім як в Америці, йому ніде не влаштуватися.


ЗАВАДИЛА ЕМІГРАЦІЯ, з статті М. Амусья і М. Перельмана «Три його відкриття достойні

нобелівських премій»

Був, очевидно, лише одна людина, три відкриття якої заслуговували бути відзначеними

нобелівськими преміями, яка, втім, не отримала не тільки їх, але й куди менш значних нагород. Це

– Георгій Антонович Гамов, три основних, «нобелівських», відкриття якого включають теорію

квантових тунельних переходів, теорію Великого Вибуху і теорію генетичного коду.

…Чому ж все-таки він не був визнаний гідним жодної з нагород, котрих цілковито заслужив?

Можна думати, що не одержані Нобелівські премії – це у значній мірі плата Гамова за його

еміграцію, за право жити як він хотів, що явно не додавало друзів і шанувальників з обох боків

«залізної завіси».


ЛИХОДІЙ, з вірша Д. Бєдного, присвяченого Г. Гамову

СССР зовут страной убийц

и хамов

Недаром. Вот пример:

советский физик Гамов

(Чего хотите вы от этаких людей?)

Уже до атома добрался,

лиходей!


ВТІКАЧ ЧИ «КОЗАЧОК» НКВС, з інтерв’ю В. Білоконя «Літературній газеті» від 13-19 лютого

2002 р.

Георгій Гамов зник за кордоном 1934-го – чи то просто втік, чи то був завербованим НКВС під

страхом розправи за «антимарксистську» (разом з Іваненко) діяльність.

Між іншим, не можна з порога відкинути версію, що саме від Гамова до Сахарова потрапили

секрети термоядерної зброї: основним автором принципів водневої бомби був польський

математик Станіслав Улам – щирий і єдиний у Лос-Аламоській атомній лабораторії друг Гамова.