КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Горбачевский Иван (Ян) [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ГОРБАЧЕВСЬКИЙ Іван (Ян)


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: угорсько-чеський.

Хімік, епідеміолог. Перший міністр охорони здоров’я Австро-Угорщини; автор першого у світі

підручника з медичної хімії; першим у світі здійснив аналіз питної води. В хімії існує науковий

термін «фермент Горбачевського» (ксантиноксидаза).

З родини священика.

Народився 5 травня 1854 р. в с. Зарубинцях Австрійської монархії (нині – Збаразький район

Тернопільської області України).

Помер 24 травня 1942 р. в м. Празі (Чеське королівство). Похований на цвинтарі святого Матвія.

Закінчив Тернопільську гімназію (1872), медичний факультет Віденського університету (1872-

1877).

Працював викладачем (1883-1902; 1903-1917), ректором (1902-1903) празького Карлового

університету, міністром охорони здоров’я Австро-Угорщини (1917-1918), викладачем

Українського вільного університету у Відні (1919-1921) та Празі (1921-1924), ректором

Українського вільного університету (з 1924).

Дійсний член академії наук УРСР (1925).

Почесний президент Українського лікарського товариства (з 1910).

Дійсний член Наукового товариства імені Т. Шевченка у Львові (1899).

Член Найвищої Державної Санітарної Ради Чеського королівства (1906-1917).

Засновник і перший керівник празького Інституту лікарської біохімії.

Як вчений ще студентом дебютував науковим доробком про вестибулярний нерв.

Спеціалізувався з проблем біологічної хімії.

Першим у світі здійснив синтез сечової кислоти з гліцину, встановив шляхи утворення сечової

кислоти в організмах, запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших

речовинах.

Одним з перших вказав, що амінокислоти є складовими білків.

Г. – автор чотиритомного підручника з лікарської хімії, написаного чеською мовою (1904-1908).

Всього перу З. належить понад сорок наукових праць.

Ім’я нашого земляка носять Тернопільська медична академія, школа у с. Зарубинцях, вулиця у м.

Львів.

Меморіальна дошка Г. прикрашає празький Інституті лікарської біохімії.

ЮНЕСКО проголосила 2004 р. роком нашого земляка.

Серед друзів та близьких знайомих Г. – В. Габсбург, І. Пулюй, К. Кацл, Е. Людвіг та ін.


***

ІНТЕГРУВАТИСЯ У СВІТ

, з наукового кредо І. Горбачевського

Наша (українська – авт.) термінологія має бути, найперше, максимально наближеною до

термінології міжнародної.

ШИРИЛИСЯ ЕПІДЕМІЇ, з спогадів І. Горбачевського

З усіх австрійських країв була війною (першою світовою – авт.) знищена Східна Галичина, тоді

вже звільнена від російських армій, що в ній роками ґаздували мільйонові армії різних народів.

Цілі оселі знищені дотла, зрівняні з землею, знищені комунікації, знищили або забрали все, що

можна як-небудь потребувати, ширилися епідемії, страшно панували туберкульоз і венеричні

хвороби, лікарів і ліків, особливо на селах, не було, стан просто жахливий.

Знане це було міністерству з різних звітів, до того з початку вересня передала мені українська

парламентарна репрезентація у цій справі осібне меморандум зі жаданням негайної помочі.


ЧУДОВИЙ СИН ВЕЛИКОГО НАРОДУ, з промови К. Кацла над могилою І. Горбачевського

Далеко звідси, за карпатськими горами, була ваша колиска. Ви народилися українцем і були

чудовим сином цього великого народу.

За своїм науковим рівнем, ви могли б викладати у будь-якому університеті, та присвятили 35 років

нашому народові. Таке не забувається.

Ви були прекрасною людиною. Не любили багато виступати, але любили відкритість, прямоту і

простоту. Розуміли суспільну біду. При цьому були патріотом, яких так багато потребує

сучасність.


ВРЯТУВАВ ЖИТТЯ БАГАТЬОМ АВСТРІЙЦЯМ, з оцінки діяльності І. Горбачевського Й.

Річе

Іван Горбачевський – світова величина, новатор медицини. Він все своє життя присвятив

дослідженням.

Він першим у світі здійснив аналіз питної води і цим врятував життя багатьом австрійцям.


У НАЙМИ ДО ЧУЖИХ, з кореспонденції П. Бубнія і Ю. Ковальківа «2004-й ЮНЕСКО

проголосила роком академіка Івана Горбачевського»

В умовах вікової бездержавності доля багатьох талановитих українців склалася так, що вони

здобували високе поцінування своєї праці у розвої науки і культури в інших країнах. «У найми до

чужих», за влучним висловом Івана Франка, змушений був піти і вчений-біохімік світової слави

Іван Горбачевський.

Батько його, Яків Горбачевський, вихований на традиціях Маркіяна Шашкевича та інших членів

«Руської Трійці», прагнув не тільки дати дітям освіту, а й прищепити їм любов до знедоленого

люду Галичини. Не випадково обидва – Іван і Антін – змалку горнулися до знань і стали

непересічними особистостями. Першого вабила наука, а молодшого – політика. Антін працював

адвокатом, обирався до австрійського парламенту, був знаним громадським і політичним діячем

Західної України і до кінця життя обороняв інтереси місцевого населення.

Іван же вибрав свій шлях.

Навчаючись у гімназії, І. Горбачевський вступає до таємного учнівського товариства «Громада»,

організатором якого був старшокласник, згодом великий фізик Іван Пулюй. Члени товариства

збиралися підпільно на засідання, організовували Шевченківські вечори, власними силами

створили бібліотеку, розповсюджували серед учнів українську книгу. І. Горбачевський, як і кожен

член «Громади», склав присягу, що «весь вік буде трудитися для добра свого народу», і вірним їй

залишався все життя.

По закінченні гімназії майбутній вчений вивчає медицину у Віденському університеті, поринає у

вир наукової і громадської діяльності. Його двічі обирають головою українського студентського

товариства «Січ», в лоні якого, як пише Великий Каменяр, «почали вироблюватися» люди, що «не

їли даром університетського хліба, віддавалися науці серйозно».

По завершенні навчання в університеті, зі ступенем доктора медичних наук молодий вчений

зосереджується на дослідницькій роботі. Через п’ять років він першим у світі синтезує сечову

кислоту, встановлює джерела і шляхи її утворення в живому організмі, що матиме згодом велике

значення у діагностуванні захворювань. Ця праця популяризує його ім’я в наукових колах світу.

Через десятиліття авторитетне французьке видання «Semdine des Hopitaux» констатує: «Всі праці

Горбачевського про утворення сечової кислоти досі неперевершені».

Празький період життя позначений дальшими непересічними науковими відкриттями. Він

продовжує розпочаті у Відні досліди, вивчає атомні сполуки, синтезує креатинін та інші органічні

сполуки, виділяє у чистому вигляді амінокислоти, які є будівельним матеріалом білків.

Дослідження І. Горбачевського стали нині дороговказом у вивченні нуклеїнових кислот для

розгадки таємниці життя на молекулярному рівні.

Вчений не обмежується науковими дослідженнями. Він організовує у Празі новий Інститут

лікарської хімії, в якому під його керівництвом підготовлено три генерації вчених різних

національностей.

Вчений не пориває зв’язків із рідним краєм. У роки Першої світової війни вчений як член

австрійського парламенту матеріально допомагає втікачам з України у Празі. Він входить до

складу санітарної ради чеського королівства, згодом – найвищої ради здоров’я Австро-Угорщини.

У 1917 році дає згоду на призначення його міністром створеного вперше у світовій практиці

Міністерства народного здоров’я.

І. Горбачевський передусім прагнув побувати в рідних краях, пересвідчитися у тому, яке жахіття

принесла людям війна, і полегшити їхні страждання. Та на заваді спочатку стали різні політичні

інтриги, а згодом і збройний конфлікт Польщі із Західноукраїнською Народною Республікою. Не

дочекавшись розпаду Австро-Угорської імперії, вчений у жовтні 1918 року подав заяву про

звільнення з поста міністра. Однак за короткий час роботи на такій високій посаді йому вдалося

розробити основи організації служби здоров’я, що стали орієнтиром на десятиліття для тих

держав, які виникли на руїнах європейської імперії.

Вчений радо зустрів звістку про проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, а після її

поразки прагнув усіляко прислужитися українській ідеї. Він організовує у Відні університетські

курси, які в 1921 році перетворено в Український Вільний Університет і переведено до Праги.

Вчений очолює кафедру хімії, згодом стає ректором цього університету. І. Горбачевський

одночасно працює професором Українського педагогічного інституту імені М. Драгоманова,

Української Господарської академії у Подебрадах, очолює хімічну комісію при цій академії, яка

розробляла українську хімічну термінологію на основі міжнародної номенклатури.

– Я думаю, – наголошував учений, – що наша термінологія мусить бути передусім така, щоби

якнайтісніше прилягала до термінології міжнародної.

Слід додати, що І. Горбачевський свої лекції читав рідною мовою. Він видав також перший

український підручник з хімії для університетів.

В житті це була надзвичайно скромна й порядна людина, котра постійно підкреслювала своє

українське походження й офірувала статки для бідних студентів, створивши для цього

спеціальний фонд за рахунок своїх гонорарів від лекцій у вузах і публікацій. У 1939 році цей фонд

закрили фашисти.

Понад десять років очолював у Празі І. Горбачевський товариство «Музей визвольної боротьби

України» (1925-1935 рр.), а потім аж до смерті був його почесним членом.

Він до кінця жив Україною, її народом. Свідчення цього – його листи до українських вчених,

письменників, громадських діячів, з якими підтримував постійні зв’язки. Вчений залишив велику

наукову спадщину з хімії, біохімії, епідеміології, судової медицини, токсикології та інших галузей.

Іван Горбачевський, чиє ім’я у роки тоталітаризму відчужувалось від отчої землі, – своєрідний

символ рідкісного вченого, патріота нашої нації. Нині він вічними карбами входить у наше життя.


ЗА НАКАЗОМ «СОВІТІВ» ЙОГО ПОРТРЕТ ЗНИЩИЛИ, з розвідки Є. Топінка «Іван

Горбачевський – перший у світі міністр охорони здоров’я»

Днями виповнилося 150 років від того дня, коли на Тернопільщині, у селі Зарубинці, в родині

греко-католицького священика Якова Горбачевського народився перший син на ім’я Іван

Завдяки таланту і винятковій працьовитості він осягнув вершини світової науки, став першим у

світі міністром охорони здоров’я.

Великий період життя вченого пов’язаний з Прагою. Як член гігієнічної комісії він досліджував

воду у міських водогонах і дав практичні рекомендації щодо приборкання епідемії черевного

тифу.

Прага береже добру пам’ять про українця. У Карловому університеті «незлим тихим словом» його

пом’янули представники медичної громадськості чеської столиці, члени «Об’єднання українок у

Чеській республіці», Львівського товариства «Ческа беседа».

Але у галереї ректорів Карлового університету портрета нашого земляка немає. У 1946 році його

знищили на вимогу радянської окупаційної влади.


ФОНД ЗЛІКВІДУВАЛИ НІМЦІ, з дослідження В. Шендеровського «Він належав до тих, хто

формував світ»

У Празі Івана Пулюя пов’язувала щира дружба з краянином Іваном Горбачевським ім’ям якого

пишаються український і чеський народи.

Обидва професори читали студентам-українцям лекції, заохочували до влаштування концертів та

вистав. Для матеріальної підтримки незаможних створили фонд допомоги, який поповнювався

завдяки й тому, що вчені відмовлялися від своїх гонорарів за публікації та виклади. Фонд цей

проіснував до 1939 року, коли його зліквідували німці.


Document Outline

YANDEX_42

YANDEX_43

YANDEX_45