КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Расс Теодор [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

РАСС Теодор Саулович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Біолог, іхтіолог. Автор терміну «іхтіопланктонологія» (1933). В іхтіології існує науковий термін

«правило Расса».

З медичної родини. Батько, Расс С., – лікар-отоларинголог.

Народився 3 грудня 1904 р. в. м. Кременці Волинської губернії Російської імперії (нині –

районний центр Тернопільської області України).

Помер 12 листопада 2001 р. в м. Москві РФ.

Закінчив біологічне відділення фізико-математичного факультету Московського державного

університету (1921-1925), аспірантуру при НДІ зоології МДУ (1925-1929).

Працював науковим співробітником Мурманської біологічної станції (1925-1926), старшим

науковим співробітником Державного океанографічного інституту (1930-1933), завідувачем

лабораторією ВНДІ Морського рибного господарства і океанографії (1934-1947), завідувачем

лабораторією, завідувачем відділом, головним науковим співробітником Інституту океанології АН

СРСР ім. П. Ширшова (1948-2001).

Заслужений діяч науки РРСФР (1978).

Лауреат Державної премії СРСР (1977).

Член консультативного Бюро ЮНЕСКО.

Почесний академік Російської академії природничих наук (1994).

Почесний Соросівський професор.

Член Географічного товариства Перу.

Член Морського біологічного товариства Індії.

Член Всеросійського гідробіологічного товариства.

Член російського Географічного товариства.

Член російського Морського біологічного товариства.

Член Московського товариства дослідників природи.

Спеціалізувався з проблем відтворення і розвитку гідробіонтів, іхтіопланктону, біогеографії

іхтіофауни океану і російських морів, промислової іхтіології; створив теоретичну основу

промислової біогеографії; розробив поняття «Промислово-географічний комплекс».

Друкувався в журналах «Природа», «Зоологічний журнал», «Праці Інституту океанології АН

СРСР», «Питання іхтіології».

Як учений дебютував статтею в «Збірнику праць Мурманської біологічної станції» про виявлення

в Кольській затоці рідкісного виду камбали (1926).

Потім настала черга монографій про географічний паралелізм будови і розвитку риб (1941),

«Світовий промисел водних тварин» (1948), «Рибні ресурси Європейських морів СРСР і

можливості їх поповнення акліматизацією» (1965), «Тихий океан» (1967).

Під його керівництвом підготовлені до друку книги «Промислові риби СРСР» (1949), «Риби

відкритих вод Тихого океану» (1967), «Риби» (1971), «Словник назв морських промислових риб

морської фауни» (1980).

Всього ним опубліковано понад 350 наукових робіт.

Багату бібліотеку батька після його смерті доньки передали до Інституту океанології РАН і до

Звенигородської біостанції МДУ.

Нині ім’ям нашого земляка названо п’ять видів риб – безвухий ліценхел Раcса (1955), діафус

Расса-Куликова (1961), Scalpellum theorassi Zevina, афіонус Расса (обидва – 1975), псевдоліпаріс

Расса (1991).

Серед друзів та близьких знайомих Р. – В. Богоров, Г. Клюге, Т. Перцева-Остроумова, Л. Берг, О.

Сєвєрцев, Н. Горбунова, Л. Зенкевич, Г. Нікольський, Є.Крепс, М. Кондаков, М. Волькенштейн, Б.

Матвєєв, Г. Ліндберг, C. Євсєєнко, Є. Рутенберг та ін.


***

ЗАДЛЯ ЧОГО ЇСТИ

, з життєвого кредо Т. Расса

Одні працюють, щоб їсти, а інші їдять, щоб працювати.


ЧОМУ Я НЕ РИБА, з професійного кредо Т. Расса

Риби – найцікавіша і, мабуть, найрізноманітніша група хребетних тварин. Риб... у два з половиною

рази більше, ніж птахів, втричі більше, ніж жаб, ящірок і змій, разом узятих, в шість разів більше, ніж ссавців!


ВИНЯТКОВА ЦІННІСТЬ, з оцінки брошури Т. Расса «Світовий промисел водних тварин» Л.

Зенкевичем і Г. Нікольським

Виняткове за цінністю зведення світового промислу водних тварин. Надзвичайно насичена

фактичним матеріалом, чудові малюнки.

Ні у нашій, ні в іноземній літературі немає роботи, котра дає таку повну картину світового

промислу водних тварин.

ВИЯВИВ ПОРОЖНІ НІШІ, з статті «Расс Теодор Саулович» на sem40.ru

Після революції Теодор певний час провів в Московській дослідно-показовій шкільній комуні при

Наркомосвіти, яка описана Анатолієм Рибаковим в «Романі-спогаді». Середню освіту завершив в

трудовій школі II ступеня. У те літо працював в мосгубвідділі союзу Всемедикосанпраця....

...Під керівництвом Т. С. Расса проводилися дослідження спочатку в північних і далекосхідних

морях, а потім і в інших районах Світового океану. Розроблені ним методики допомогли зібрати

величезний матеріал з раннього розвитку риб у вітчизняних морях, розташованих в зонах з різним

кліматом. Матеріал цей використовувався для розробки систематики ікринок і личинок.

Т. С. Расс виявив в окремих водоймищах порожні ніші, їх, на його думку, можна було заповнити

шляхом акліматизації морських риб. Справедливість ідеї згодом повністю підтвердила практика.

Він був пристрасним бібліофілом. На придбання книг йшла значна частка заробітку. Він створив

унікальну домашню бібліотеку, значна частина якої складалася з праць з іхтіології, у тому числі і

тих, що дарували йому вітчизняні й зарубіжні учені.


ЗМІНИВ ІХТІОЛОГІЮ, з тезисів до IX Всеросійської наукової конференції «До 100-річного

ювілею Т. С. Расса»

Серед біологів і іхтіологів нашого часу почесному академікові РАПН професорові Теодору

Сауловичу Рассу належить особливе місце. Його роботи змінили іхтіологію в ХХ ст.

...З 1924 р. Теодор Саулович щорічно брав участь в наукових експедиціях на промислових і

науково-дослідних судах на північних, далекосхідних, Чорному і Каспійському морях, в Тихому, Індійському і Атлантичному океанах, а також в численних міжнародних експедиціях: радянсько-

китайській (1959), радянсько-кубинській (1967), ІЇОЕ (Індія, 1967-1968), СІКАР (Мексика, 1970).

Багато уваги приділяв дослідженням з акліматизації риб. Розробляв наукові засади направленого

формування промислової фауни водоймищ. ...Обгрунтував і сформулював еколого-географічне

правило збільшення розмірів яєць холоднокровних гідробіонтів (риб і безхребетних) від тропіків

до полюсів.


ЗАКЛАВ ОСНОВИ НОВОЇ НАУКИ, з розвідки С. Євсєнка і М. Паріна «Пам’яті Теодора

Сауловича Расса»

Основні зусилля очолюваний ним колектив в ті роки спрямовував на дослідження ранніх стадій

розвитку риб і особливостей їх розподілу в Баренцевому, Каспійському і далекосхідних морях.

Але все ж головним напрямом його наукової діяльності були дослідження розмноження і розвитку

морських риб, які проводилися на основі синтезу методів і знань з ембріології, іхтіології і

гідробіології. Саме він заклав в 1930-х роках основи радянської школи іхтіопланктонології і

залишався її лідером до останніх років життя.

У 1958-1965 роках учений теоретично обгрунтував і частково підтвердив експериментально

можливість акліматизації деяких північних далекосхідних риб (терпугових, камбалових, бичків-

рогаткових) в Баренцевому морі.

Він описав 3 нових роди і 7 нових видів, підготував перші огляди глибоководних риб

далекосхідних морів і суміжних вод Тихого океану.


ЗНОВУ БАЧУ МОРЕ, зі спогадів М. Аспіз «Давно з нетерпінням нас чекає океан»

У жартівливому звіті Теодор Саулович так оповідав про експедицію на «Персеї» 1938 року: Вот двадцать уж суток по серым волнам

Ныряет, как утка, «Персей»-старикан.

В такт шторму над палубой бимсы скрипят,

И хлопают двери, и люди ворчат…

И желтые мимо медузы плывут,

Проворных мальков под собою несут.

Мы ловим сетями красавцев морских,

В стеклянных могилах хороним мы их.

Камбал прозрачных, как горный хрусталь,

Скорей формалиним, как нам их ни жаль…

И вот мы вернулись и сдали отчет…

А в сердце по-прежнему море поет…

И стоит закрыть на минуту глаза –

Опять вижу, море родное, тебя.


ВИРОДОК-ПТЕРОДАКТИЛЬ З П’ЯТОГО ПОВЕРХУ, зі спогадів Ірини та Ірми Расс «Жив-був

професор»

Він був класиком, довгий час живим, і оскільки був завжди, ми дозволяли собі називати його

птеродактилем. ...Себе він представляв таким чином: в Інституті океанології є дві визначні

пам’ятки: чучело латимерії на першому поверсі і Теодор Саулович Расс – на п’ятому. От так, не

відокремлюючи себе від інституту і завжди працюючи, він і прожив свій вік.

...У дипломній роботі досліджував будову головного мозку костистих риб Баренцевого моря

(банки з «мізками Теодора Саулича» багато років зберігалися у нас удома).

...Мама організувала наше сімейне життя таким чином, що в дитинстві старша просто

побоювалася тата, а молодша дуже міцно засвоїла основне правило: «Тихіше, діти, тихіше, тато

зняв сюртук» – це означало: тато працює.

...Батькова участь в домашніх справах і побутових неладах обмежувалася тим, що все, що він

заробляв або одержував (наприклад, пайок в розподільнику), «клав до дзьоба і приносив додому», за словами мами, «був пеліканом. Єдино, до чого був жадібний – це до роботи».

Пеліканом він, справді, був. У евакуації в Астрахані його, московського професора, перший час

годували непогано в Асрибвтузі, і він щодня приносив свій обід (в алюмінієвій баночці ікру і

сирники) нам – дітям.

У 1991 р. в Москві були складнощі з продуктами – черги за м’ясом, маслом, яйцями і деколи –

навіть за хлібом. Мами вже давно не було, і одній з нас доводилося вести батькове господарство і, зокрема, готувати (і заздалегідь здобувати) їжу. Приносиш йому котлети, або щось інше м’ясне, а

він говорить: «Може, це треба Томові (собаці) – адже він хижак і не може без м’яса, а я можу».

Тато звикав до речей, і мама з величезними зусиллями могла переконати його купити чи пошити

костюм. Ми справлялися з цим завданням лише удвох після півтора, а то й двох місяців дебатів, із

застосуванням образливих аргументів: «Тату, при погляді на тебе у людей виникає бажання тобі

матеріально допомогти». На що він заперечував: «Що ти дурощі говориш? – мені ніхто цього на

це не натякав».

...Тато говорив, що науковці взагалі, і він, зокрема, – виродки, адже стільки всього в житті

потрібного й важливого, а йому ось нецікаво.


СКЕЛЕТ ОСЕЛЕДЦЯ, бувальщина

Під час одного з рейсів команді не везло: раз по раз трал витягали порожнім. Расс терпляче

топтався на палубі в очікуванні наступного, і нарешті трал щось приніс.

Расс кинувся до нього і побачив ...обгризений скелет оселедця, в роті у якого стирчала записка

«Теодор Саулич Расс в море трал бросал не раз; он крутил, крутил лебедку, наконец, поймал

селедку».

Пожартували таким чином спеціалісти-бентосники, яких Расс відразу обурено обізвав

«бентоСВинками».