ХОТОВИЦЬКИЙ Олександр Олександрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Священик. Зарахований до лику святих Російською Православною Церквою (1994).
З родини священика-викладача. Батько, Хотовицький О., – ректор Волинської духовної семінарії.
Народився 11 лютого 1872 р. в м. Кременці Волинської губернії Російської імперії (нині –
районний центр Тернопільської області України).
Розстріляний більшовиками восени 1937 р. Точні дата і місце поховання – не відомі (за однією з
версій, це – 19 серпня і московський Донський цвинтар).
Закінчив Волинську духовну семінарію, Петербурзьку духовну академію (1895).
Служив дяком (1895-1896), пресвітером (1896-1914) Нью-Йоркського храму святителя Миколая, настоятелем гельсінгфорських Успенського собору і Свято-Троїцької церкви (1914-1917), ключарем московських храмів Христа Спасителя (1917-1922) і Ризопокладання (1930-і).
Учасник Помісного Собору (1917-1918).
Друкувався в «Американському православному віснику», «Гельсінгфорському парафіяльному
аркушу».
Перу Х. належать брошура «Про молитву Ісусову. Оповідь про неї святих батьків Церкви і старечі
поради подвижників Божих», низка проповідей, праць богословського змісту, статей, присвячених
визначним подіям церковнопарафіяльного життя в Америці, а також віршів.
Уперше зазнав арешту за звинуваченням в порушенні декрету про відокремлення Церкви від
держави і школи від Церкви (1920).
Удруге – за викладання Закону Божого дітям (1921).
Утретє – «за намагання утримати в своїх руках церковні багатства і на ґрунті голоду звалити
радянську владу» (1922). За вироком суду одержав 10 років позбавлення волі з конфіскацією
майна і поразкою в правах на 5 років. Вийшов з ув’язнення за амністією (1923).
Учетверте заарештований як православний рецидивіст і на три роки відправлений в заслання до
Туруханського краю (1924).
Дні пам’яті К. – 21 листопада (4 грудня) і 25 січня (7 лютого).
Іменем нашого земляка названа одна з вулиць американського м. Джерсі-Сіті (2007).
Серед друзів та близьких знайомих Х. – М. Зіоров, С. Страгородський, М. Арсеньєв, І.
Громогласов, Л. Анохін та ін.
***
НЕ МАРНУВАТИ ЧАС,
з життєвого кредо
О. Хотовицького
Не марнувати час, берегти його!
БЕРЕЖЕМО ЗОЛОТНИК, А ВТРАЧАЄМО ПУД, з виступу О. Хотовицького на Помісному
Соборі 1917-1918 рр.
Навіть ми, священики, знайомі із слов’янською мовою, часто зустрічаємося з такими місцями
слов’янського тексту, які нам абсолютно незрозумілі, і замість свідомої молитви даремно
струшуємо звуками в повітря. Взагалі закривати двері православ’я відмовою запровадження
російської мови в богослужіння із-за краси форми слов’янської мови недоцільно.
Приклади перекладу деяких книг за кордоном дали блискучі результати. З достойності
слов’янської мови ще не витікає заперечення перекладу книг, а рівно богослужінь і молитов
російською мовою, бо таким чином ми бережемо золотник, а втрачаємо пуд.
ВОГОНЬ ЖИТТЯ, з щоденника О. Хотовицького
«Друзі, я втратив день!», – вигукнув один з кращих імператорів давнини, озирнувшись на минулий
день і побачивши, що нічого не зробив він за цей день доброго.
«Друзі, я втратив рік!», – із сумом повинні були б вигукнути багато з нас, проводжаючи старий рік
в могилу вічності і озираючись на пройдений нами в минулому році життєвий терен. Що зробили
ми доброго?.. На жаль!
«Друзі, я втратив життя!», – гірко вигукнемо ми в ту хвилину, коли перед нами з’явиться вісник
нашої смерті, і ми тривожним поглядом окинемо всю смугу... нашого земного життя: марно
погублений час! Майже ніде, майже ні в чому – просвіту, добра, істини.
«Друзі, я все втратив!», – ридатиме дух наш, коли сувій часу буде закінчено, коли весь всесвіт
буде покликаний до відповіді за всі роки, дні і миті життя людського, за всі справи, слова і
найзаповітніші думки, і коли побачимо ми, жахаючись, що книга життя нашого – це суцільний
морок, суцільна ніч. Втрачено все, немає повернення! Немає пощади!
Поки що не згас вогонь вашого життя, будьте обачні, щоб жодна мить його не втрачалася марно...
ВКЛАДАЄМО В РУКИ НОЖА, з статті О. Хотовицького «Денатурат»
Не проходить тижня щоб денатурат не згубив в Гельсінгфорсі дві-три жертви з росіян. До чого
образливо – не висловити навіть!
Не проходить тижня, щоб хтось не прийшов до священика:
– Отче, дайте картку на безкоштовне місце на цвинтарі. Тут один недавно з Петрограду прибулий
помер.
– Чому помер?
– А від цієї «натуральної сволоти», пробачите за слово.
– Денатуратом отруївся?
– Так, так.
...Так багато стало цих самовбивць, що я заявив, що й відспівувати таких не можу. Справді, не
знаєш, чим і зупинити цю епідемію.
...Говорять, є на Сернесі кубла, де ведеться недозволена торгівля алкогольними напоями, і де для
наживи, разом з вином, сплавляють публіці, що захмеліла, і різні «натуральні» отрути.
Друзі! Якщо вам відомі такі випадки, такі кубла, не мовчіть, женіть це зло, викоріняйте його.
Інакше нові жертви неминучі. Міська адміністрація енергійно бореться з цим злом, допоможіть їй
всі, хто може. Якщо ви покриваєте мовчанням ці кубла, ви самі вкладаєте ніж в руки безвольних
алкоголіків!
ХТОСЬ ЗНАЙДЕ ЩАСТЯ, вірш О. Хотовицького «У новорічну ніч»
Уж скоро полночь… И волненье,
И страх царит в душе моей…
Один лишь миг, и Провиденье
Введет меня в круг новых дней.
Одна лишь грань, и в новолетье
Шагну я робкою стопой,
Мне жутко… Не могу глядеть я
За ходом стрелки часовой…
Сейчас последний миг промчится…
Что предстоит нам впереди?..
И в даль прозреть мой ум стремится,
И что-то шепчет: не гляди…
Найдем ли счастье или муку,
И горе-ль в Новый Год найдем, –
Мы под Твою смирились руку:
Ты, Боже, нашим будь Вождем!
Є ІСКРА БОЖА, з напучування М. Зіорова О. Хотовицькому
Твоя особлива порядність і вихованість, твій благородний ідеалізм, твоя релігійність відразу
розташували мене до тебе і примусили мене виокремити тебе з низки інших молодих людей, які
бували з тобою у мене в Петербурзі. Я побачив, що ти маєш ту іскру Божу, яка всяке служіння
робить воістину справою Божою і без якої всяке знання перетворюється на бездушне ремесло, яке
мертвить...
Перший досвід твій в проповідуванні міг переконати тебе, що означає це натхнення: ти сам бачив, як збиралися біля тебе люди, аби вислухати тебе, і з якою напруженою увагою вистоювали вони
не одну годину під час твоїх бесід. Чому ж ці люди слухали тебе, а не йшли до інших
проповідників? Ясно чому: та іскра Божа, яка горить в тобі, подібно до магніту, вабить до тебе
серця цих людей.
НАЛАШТОВАНИЙ АНТИРАДЯНСЬКИ, з оцінки діяльності О. Хотовицького начальником 6
відділу ОДПУ Є. Тучковим
Піп-проповідник з вищою освітою, дуже активний, різкий і користується впливом на тихоновців.
Налаштований антирадянськи.
ЗБИРАЛИСЯ НА КВАРТИРІ У ХОТОВИЦЬКОГО, з заключної частини звинувачувального
вироку від 27 листопада 1922 р.
Головними організаторами і керівниками цієї злочинної діяльності були в цьому районі голова
ради громад священик Хотовицький, настоятель Храму священик Арсеньєв, священик Зотиков, священик Громогласов, колишній присяжний повірений Каютов, колишній товариш міністра
Щепкін, торговець Головкін та інженер Анохін.
З появою декрету ВЦВК про вилучення церковних цінностей вони почали свою підготовчу
діяльність під керівництвом священика Хотовицького, який неодноразово і таємно збирав у себе
на квартирі зазначених вище осіб і спільно з ними виробляв заходи, які передбачалося вчинити з
метою здійснення злочинного наміру.
ВИННИМ СЕБЕ НЕ ВИЗНАВ, з добірки «Ключарі Храму Христа Спасителя» на інтернет-
порталі xxc.ru
Діяльну участь взяв о. Олександр в створенні єпархіального Православного товариства
взаємодопомоги, яке надавало матеріальну допомогу австрійським русинам, (русини – православні
українці, що жили на території Австро-Угорщини) македонським слов’янам, російським воїнам в
Маньчжурії і російським військовополоненим в японських таборах.
...У важкі роки о. Олександр був одним з найближчих помічників Патріарха Тихона. Він разом з
настоятелем Храму протоієреєм Миколою Арсеньєвим заснував Братерство Храму Христа
Спасителя і звернувся до віруючим з відозвою. Заклик було почуто: москвичі вступали в
Братерство і вносили посильні внески на утримання православної святині.
...Під час процесу, що продовжувався два тижні, о. Олександр звинуваченим і винним себе не
визнав. Обвинувач Я. Вишинський, що починав тоді свою кар’єру, вимагав страти 13
обвинувачених, серед яких були протоієреї Хотовицький і Арсеньєв.
...Після повернення з засилання о. Олександр став одним з найближчих помічників митрополита
Сергія (згодом Патріарха), з яким його зв’язували роки служіння у Фінляндії. У 1930-і роки –
протопресвітер (протопресвітер – вище звання білого духівництва).
УВІЧНИЛИ ПАМ’ЯТЬ, з кореспонденції «Одна з вулиць Джерсі-Сіті названа на честь
волинянина-новомученика» на інтернет-сайті Вашингтонської і Нью-Йоркської єпархії
Православної Церкви в Америці
2 грудня 2007 р. православна громадськість зібралася на урочисте встановлення шляхового
покажчика, який увіковічує пам’ять священомученика Олександра. Від імені адміністрації Джерсі-
Сіті до присутніх звернувся член міської ради Стівен Фьюлоп.
...Знаменно, що вулиця святого Олександра Хотовицького з’явилася напередодні дня його пам’яті, який відзначається 4 грудня за новим стилем.
ПАСТИРЮ ДОБРИЙ, МОЛИСЯ ПРО НАС, тропар священомученику протопресвітеру
Олександру
Лагідність і упокорювання здобувши, любов Христову парафіянам своїм показав ти в час
вогненних спокус Церкви Російської і як пастир добрий душу свою за Нього поклав ти, молися
про нас, священомученику Олександре, просвіти душі наші.
