КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Туган-Барановский Михаил [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать онлайн


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ Михайло Іванович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Економіст, історик.

З дворянської родини.

Народився 8 (20) січня 1865 р. в с. Соляниківці Куп’янського повіту Харківської губернії

Російської імперії (нині – Куп’янський район Харківської області України).

Помер 21 січня 1919 р. неподалік м. Одеси дорогою до Парижу.

Навчався в 5-й Московській, 1-й Київській, 2-й Харківській гімназіях, закінчив фізико-

математичний факультет Харківською університету (1884-1888).

Стажувався в Англії (1892-1893), працював в департаменті міністерства фінансів (1893-1895), викладачем Петербурзького університету (1895-1899; 1905-1913), Петербурзького політехнічного

інституту (1913-1917), міністром фінансів Центральної Ради України (1917-1918), деканом

юридичного факультету Українського університету (1918-1919). Був призначений радником

української дипломатичної місії у Франції, проте Парижу не дістався, раптово померши в дорозі.

Академік Української академії наук (1919).

Член Імператорського вільного економічного товариства.

Член кадетської партії, балотувався в Державну думу Росії, проте не пройшов.

Т.-Б. – автор ідеї встановлення першого пам’ятника Т. Шевченку в Україні (1905), за його участю

заснована Академія наук України (1919).

Друкувався в журналах «Юридичний вісник», «Праці Імператорського вільного економічного

товариства», «Світ божий», «Початок», «Вісник Європи», «Український народ в його минулому і

нинішньому», «Вісник кооперації».

Дебютував науковою статтею «Вчення про граничну корисність господарських благ як причини

їхньої цінності» (1890).

Потім настала черга доробків: «Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на

народне життя» (1894), «Російська фабрика в минулому і нинішньому», «Статистичні підсумки

промислового розвитку Росії» (обидві – 1898), «Основна помилка К. Маркса» (1899), «Промислові

кризи. Нарис с соціальної історії Англії» (1900), «Теоретичні основи марксизму», «Нариси з

новітньої історії політичної економії і соціалізму» (обидві – 1905), «Сучасний соціалізм у своєму

історичному розвитку» (1906), «Основи політичної економії» (1909), «У пошуках нового світу.

Соціалістичні громади нашого часу» (1913), «Періодичні промислові кризи» (1914), «Соціальні

основи кооперації» (1916), «Російська революція і соціалізм», «Паперові гроші і метал» (обидві –

1917), «Соціалізм як позитивне вчення» (1918), «Вплив ідей політичної економії на

природознавство і філософію» (1925 – після смерті).

Теорію Маркса наш земляк вважав лише почасти вірною: «Ніколи не був необмеженим

шанувальником Маркса і завжди ставився до його теорії, визнаючи її сильні сторони, критично».

Не дивно, що В. Ленін зараховував Т.-Б. до ненависних йому буржуазних демократів.

У свою чергу, наш земляк був переконаний, що прообраз майбутнього суспільства – кооперація, заснована на вільній самоорганізації.

Ні з царською, ні з комуністичною владою Т.-Б. спільної мови не знаходив. За участь в

студентському революційно-демократичному русі його виключили з Харківського університету, за «неблагонадійність» позбавили права на викладацьку діяльність в Петербурзі (1899). А згодом

взагалі вислали звідти до Полтавської губернії (1901).

Жовтневої революції наш земляк не сприйняв, намірившись емігрувати до Франції, чого йому не

дала здійснити смерть.

Ім’я Т.-Б. присвоєно Донецькому державному університету економіки і торгівлі.

Серед друзів та близьких знайомих Т.-Б. – В. Винниченко, П. Скоропадський, М. Кондратьєв, М.

Ковалевський, М. Трушевський та ін.


* * *

КАПІТАЛІЗМ, ТА НЕ ТОЙ

, з наукового кредо

М. Туган-Барановського

Російський капіталізм схожий на західноєвропейський негативними рисами, але у нього зовсім

відсутній позитивний бік.

З ЧАСОМ ЦЕ ЗНАННЯ ПРИЙДЕ, з книги М. Туган-Барановського «Вплив ідей політичної

економії на природознавство та філософію»

Природознавці мало знайомі з теорією граничної корисності, створення якої становить гордість

найновішої економічної науки. Але з часом це знання прийде, і тоді природознавство зуміє

використати всі можливі висновки цього принципу для пояснень органічного світу. Розроблена

економістами теорія боротьби за існування вже зумовила цілу революцію науки про походження

організмів; може так статися, що не меншу роль у майбутньому відіграє економічна теорія

цінності.

…Нашу публіку вже багато років запевняють, що російський капіталізм зовсім не схожий на

західноєвропейський. На Заході капіталізм викликав колосальне зростання національного

багатства, величезне збільшення кількості вироблених продуктів…

У передових країнах Заходу землеробство вже давно перестало бути основною панівною галуззю

виробництва, що задає тон усьому промисловому життю…

Інший стан справ, доводять нам, ми бачимо в Росії. Розвиток капіталістичного виробництва

спричинив у нас не збагачення, а зубожіння країни; не тільки безпосередні виробники збідніли, але навіть і загальна сума продуктів, що виробляються, має тенденцію до скорочення…

Землеробство тепер, як і раніше, є основою всього нашого господарчого ладу. Усім керує у нас

«пан врожай»…


КАПІТАЛІЗМ МАЄ СВОЄ ПРОТИРІЧЧЯ, з книги М. Туган-Барановського «Теоретичні основи

марксизму»

У капіталістичній системі господарювання закладено внутрішнє протиріччя, яке з залізною (хоча й

не економічною) необхідністю повинне повести до її перетворення на вищу форму. Протиріччя це

полягає в тому, що капіталізм робить з робочої людини просто господарський засіб, і в той же час

веде до поширення правових поглядів, які визнають усяку людську особистість… метою в собі.


ОСОБЛИВОГО ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ШЛЯХУ НЕ ІСНУЄ, з дослідження Ю. Бажала

«Сучасність творчості М. І. Туган-Барановського»

Економічна думка України сьогодні опинилася на тому самому роздоріжжі, що й у часи М. І.

Туган-Барановського. Один шлях – визнання причетності України до закономірностей єдиної

траєкторії еволюції людської цивілізації і намагання якнайкраще вписатися у цю траєкторію.

Другий шлях – шукання якоїсь особливої цивілізаційної дороги, ніби призначеної для окремої

країни.

Багато наших економістів сьогодні, так само як і сто років тому, вважають, що теоретичні схеми, слушні для розвинутих західних країн, в Україні не спрацюють. У свій час М. І. Туган-

Барановський доклав чимало зусиль, аби довести протилежне: для цього йому довелося розвинути

існуючу теорію, зробити свій внесок у скарбницю світового економічного вчення. Нам же може

стати у нагоді тільки уважне вивчення його надбання.

Першим теоретичним кроком, який зробив молодий Туган-Барановський ще своїм науковим

дебютом, було самостійне опанування методології нової революційної теорії вартості – теорії

граничної корисності, яка стала одним з наріжних камінців його теорії промислових криз.

Розуміння недостатнього попиту як фактору економічної кризи в умовах існування надлишку

капіталу та ресурсів праці набагато випередило свій час, коли панували класичні уявлення

Рікардо-Маркса щодо трудової теорії цінності.

…Цивілізований світ давно став на методологічні рейки граничної теорії корисності та цінності, яка у вигляді неокласичного синтезу використовується для розуміння і практичного застосування

основних економічних механізмів ринкової економіки. М. І. Туган-Барановський був серед

перших марксистів, хто визнав теорію граничної корисності. Він вважав її за «Аріаднину нитку», що допоможе вийти з лабіринту економічних суперечностей.

Інша важлива складова творчості М. І.Туган-Барановського, що зберігає свою актуальність і

сьогодні, пов’язана з розвитком теорії ринку.

…Ми бачимо до болю знайому постановку проблеми. Як же її вирішує Туган-Барановський?

Основну причину невдач капіталізму в Росії він виводить з недостатнього розвитку,

висловлюючись сучасними термінами, внутрішнього ринку інвестиційних товарів, з проблеми

капіталізації прибутку. Його опоненти бачили можливість розвитку тільки завдяки розвиткові

зовнішньої торгівлі, проте вони вважали, що вітчизняних товаровиробників «там ніхто не чекає,

якість їхніх товарів неконкурентноспроможна – тому Росія не зможе розвиватися капіталістичним

шляхом, їй потрібен «окремий шлях».

В сучасній Україні панують ті самі уявлення. Головною проблемою вважається експорт. Сьогодні

український експорт перевищує половину валового внутрішнього продукту. Така пропорція є

однією з найбільших у світі. Чому ж такий стан не дає процвітання країні?

Туган-Барановський дав відповідь....

Справа полягає в невеликому ефективному попиті в країні, зумовленому низьким попитом на

інвестиційні товари. Недостатність останнього призводить до кризи надвиробництва, причім це не

обов’язково означає наявність достатку товарів.

…Стимули до національних заощаджень та інноваційного інвестування – ось на що треба і

сьогодні звертати головну увагу.


СОЦІАЛЬНИЙ ІДЕАЛ – БІЛЬША СВОБОДА КОЖНОЇ ОСОБИСТОСТІ, з статті О. Воліна

«Позитивний соціалізм Туган-Барановського»

Туган-Барановський… був переконаним соціалістом: «Кант дав... теорію того світобачення, яке на

практиці втілилося в знаменитій революційній вимозі «свободи, рівності та братерства». Він

наголошує, що «протиставлення сучасного соціалізму індивідуалізму є безперечна помилка.

Соціальним ідеалом нашого часу є не якомога більш повне поглинання особистості суспільством, а, навпаки, якомога більша свобода кожної людської особистості без різниці, бо кожна людина, незалежно від своїх особистих достоїнств, сильна і слабка, розумна і дурна, свята і найбільший

лиходій, усі володіють рівною мірою верховною святинею людської особистості. Тільки з цієї

позиції можна визнавати принцип рівності основою правильного співжиття людей.

Відкиньте вчення про абсолютну цінність людської особистості – і всі демократичні вимоги

нашого часу виявляться пустим просторікуванням... Недостатньо всіх людей оголосити

рівноправними – потрібно їх зробити реально рівноправними, потрібно забезпечити за ними

можливість реально використовувати їхні права; а оскільки в основі індивідуального і суспільного

життя лежить господарство, то соціалізм приходить до вимоги перетворення сучасного устрою

господарства. Доки одні класи суспільства привласнюватимуть працю інших класів, доки

збережеться експлуатація трудящих класів імущими, доти фактичне рівноправ’я всіх, якого прагне

соціалізм, не буде досягнуте. Тому соціалізм вимагає економічного рівноправ’я всіх членів

суспільства».

ТЕ, ЩО ВІН ЗРОБИВ, – ПРОРИВ, з розвідки В. Кузьменка «Значення наукової спадщини

Михайла Івановича Туган-Барановського»

Співвітчизники видатного вченого можуть пишатися ним. Те, що зробив Туган-Барановський у

теорії кооперації, багато у чому було піонерним. Це був свого роду прорив у нову галузь

економічної науки, що найтіснішим образом пов’язана з практикою розвитку господарств України

та Росії.

Але цей прорив було здійснено як результат усієї попередньої роботи, оскільки дослідження

кооперації як самобутньої форми господарювання, багато у чому було підсумком теоретичних

роздумів Туган-Барановського.