Роман-епопея українського літератора Віктора Рафальського (прозаїка, поета, драматурга, 1918-1994) «Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні Чудес», написаний в 1966 році, – заборонений у СРСР гострий сатиричний твір, за написання якого автор на 20 років був позбавлений волі (лише в 1987 його відпустили на свободу).
«Незвичайні пригоди…», дія яких відбувається наприкінці 50-х і на почату 60-х років минулого сторіччя, – це дотепна «одіссея» трьох аргентинських комуністів з українським корінням – братів-близнюків Івана, Петра й Миколи на прізвище Обормоти, активних ловеласів і любителів вишукано випити та закусити, що переселилися з рідної Аргентини до Країни Чудес (Країни Рад, тобто СРСР). Подорожуючи цією своєю новою «комуністичною» батьківщиною, вони постійно зіштовхуються із проявами несправедливості, порушень прав людини й зловживаннями начальства, але, будучи переконаними прихильниками правлячого режиму, усе це виправдовують і схвалюють. Тим часом радянські «органи», підозрюючи їх у шпигунстві, встановлюють за ними стеження в особі досвідченого контррозвідника капітана Івана Дзюби на прізвисько Півтораівана…
У російській літературі аналогічними за силою антирадянської сатири можна вважати романи Володимира Войновича. Крім героїв, придуманих В. Рафальським, у «Незвичайних пригодах…» фігурують і реальні історичні особистості, а також герої-авантюристи, «запозичені» в інших сатириків: Остап Бендер, Никодим Дизма і Йозеф Швейк.
Увага! Роман адресований тільки дорослим читачам (зокрема через наявність сексуальних сцен).
Деякі національні літератури мають свої "сатиричні одіссеї". У іспанців це "Дон Кіхот", у чехів "Швейк", у росіян "Дванадцать стільців" та "Золоте теля" тощо. В українців теж є своя "сатирична одіссея", але не прозова, а поетична: "Енеїда" Котляревського. А прозовою українською "сатиричною одіссеєю" можна вважати от цю книжку - "Незвичайні пригоди трьох Обормотів у Країні Чудес". Але на відміну від перерахованих, вона дуже мало відома серед українців, і зовсім невідома за кордоном, на жаль. За радянських часів вона перебувала під суворою забороною і не видавалася, а в часи незалежності була видана один раз у провінційному видавництві відносно невеличким накладом. А книжка дуже оригінальна (нічого подібного в українській літературі більш не було), дуже весела і гостра. Тож заслуговує на те, щоб її перевидавали, як перевидають інші згадані тут романи, перекладали і видавали іншими мовами, та навіть екранізували (міг би вийти дуже смішний комедійний серіал). Чого я ціьому твору і бажаю.
всего оценок - 1 : 5 