Усе почалося ще до того, як молодий чоловік у світлому одязі, з довгим волоссям і тонкою блідою шкірою ступив на берег острова Кабакон у Німецькій Новій Гвінеї. Звали його Авґуст Енґельгардт. Він був письменником, вегетаріанцем, нудистом, філософом. І привела його сюди не мрія, а глибоке переконання, що він зможе зробити світ досконалішим, а людей — щасливішими й ближчими до Бога. Для початку потрібні були лише сонце, острів та кокосова плантація. І Кабакон перетворився на колонію кокосового горіха під керівництвом Авґуста Енґельгардта — засновника й очільника квазірелігійного ордену Сонця. Та чи був готовий сприйняти ідеї плантатора-ідеаліста світ, що вже дихав Першою світовою війною?
