Вечір Юрасик лежить у ліжечку й чекає, поки сон прийде до нього. А сон забарився, загулявся десь і не приходить.
Юрасику нудно отак лежати. Він починає вовтузитися під ковдрою, намагається перетворити ліжко на персональний космічний корабель. У мами це не викликає захоплення. Вона звертається до батька:
— Петре, тобі не хочеться розповісти рідному синові казочку? Невже це знову повинна робити я? Яка ж тоді твоя роль у виховному процесі?
