Питаєте, чому я залишив цікаву роботу на Еолії і повернувся на Землю? Через щасливе родинне життя. Ні, я не обмовився і вам не почулося. Саме через щасливе родинне життя, якого зазнав я на Еолії.
Гарна планета — нічого не скажеш. Клімат помірно субтропічний. Еолійці народ тихий, сумирний, в міру талановитий. Нічим від людей не відрізняються. А еолійки! Про таких жінок тільки мріяти можна. Я, вибачайте, не джиґун якийсь, людина поглядів поміркованих, знову ж таки професія зобов’язує — ревізор-контролер третього міжгалактичного розряду. Так от, навіть я спокійно дивитися на еолійських дівчат не міг. Як гляну — всередині все починає нуртувати, дивні бажання й плани з’являються.
