Віталій Іванович Петльований (З (16) грудня 1914, Вінниця — † 27 грудня 1989, м. Київ) — український радянський письменник.
Народився в м. Вінниця, в родині службовця. В 1921 р. родина переїхала до села Хорошеве Харківського району.
Віталій Петльований почав рано писати вірші. А в 1935 році , працюючи на фабриці, він познайомився з видатним українським поетом Володимиром Сосюрою. І саме тоді за його рекомендацією відніс свої вірші в комсомольську газету «Ленінська Зміна». З цього ж року почав друкуватись.
1940 року вийшла його перша збірка віршів «Сурма кличе». Окремими виданнями вийшли збірки нарисів та оповідань «Бориславка» (1950), «Каховський репортаж» (1953) та ін.; повісті «Хотинці» (1949), «Кремлівський патруль» (1969), «Людина і хліб» (1971); романи «Сурми грають зорю» (1952), «Дівчина з передмістя» (1955), «Аміго» (1959), «Та це ж весна!» (кн. 1—2, 1962—65), «Сирена з мечем» (1972–1975), «Гуляй-гора» (1987). Головний герой творів Петльованого — радянський сучасник, людина високого обов'язку.
Учасник Другої світової війни.
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, іншими орденами та медалями.
Член КПРС з 1940.
Докладніше: wikipedia
