Богдан Амброзійович Нижанківський (1909-1986) – український поет, прозаїк, гуморист. Псевдонім – Бабай. Народився 24 листопада (за іншими даними – 24 лютого) 1909 року у місті Золочеві (Західна Україна) в родині актора Амброзія Нижанківського. Закінчив комерційну школу в Львові (1929), працював у спілці кооперативів «Центросоюз». Працював репортером. Був активним членом групи «Дванадцятка».
Під час німецької окупації працював в «Українському видавництві», очолював львівське бюро газети «Краківські вісті» (1942-1944). Емігрував у роки війни, перебував у таборі Ді-Пі в Берхтесгадені (Німеччина), брав участь у літературному і театральному житті. Редагував разом із З. Тарнавським тижневик «Українська трибуна» (Мюнхен), завідував відділом літератури і мистецтва.
У 1949 р. емігрував до США, поселився у Детройті, працював на фабриці. Створив «Клуб мистецького слова».
Автор поетичних збірок «Терпке вино» (1942), «Щедрість» (1947), «Вагота» (1953), «Вірші іронічні, сатиричні і комічні» (1959), «Каруселя віршів» (1976), «Марципани і витребеньки» (1983); збірок оповідань і нарисів «Вулиця» (1936), «Актор говорить» (1936), «Новели» (1941), повісті «Свято на оселі» (1975).
Помер 18 (за іншими даними – 19) січня 1986 р. у Детройті.
