Ще не була закінчена перша публікація цього романа в журналі, а штучні супутники вже почали стрімкий обліт навколо нашої планети.
Перед лицем цього незаперечного факту з радістю усвідомлюєш, що ідеї, покладені в основу романа, — вірні.
Розмах фантазії про технічний прогрес людства, віра в безперервне удосконалення і світле майбутнє розумно побудованого суспільства — все це так вагомо і зримо підтверджено сигналами маленьких місяців. Чудесне по швидкості здійснення однієї мрії з «Туманності Андромеди» ставить переді мною питання: наскільки вірно розгорнута в романі історична перспектива майбутнього? Ще в процесі написання я міняв час дії в бік його наближення до нашої епохи. Спочатку мені здавалося, що гігантські перетворення планети і життя, описані в романі, не можуть бути здійснені раніш, ніж через три тисячі років. Я виходив у своїх розрахунках із загальної історії людства, але не взяв до уваги темпів прискорення технічного прогресу і головним чином тих гігантських можливостей, практично майже безмежної могутності, яку дає людству комуністичне суспільство.
Допрацьовуючи роман, я скоротив намічений спочатку термін на тисячоліття. Але запуск штучних супутників Землі підказує мені, що події романа могли б відбутися ще раніше. Тому всі визначені дати в «Туманності Андромеди» змінені на такі, в які сам читач вкладе своє розуміння і відчуття часу. Особливістю романа, не відразу, може, зрозумілою читачеві, є насиченість науковими відомостями, поняттями і термінами. Це не недогляд або небажання пояснити складні формулювання. Лише так мені здалося можливим надати колориту майбутнього розмовам і діям людей того часу, коли наука повинна глибоко ввійти в усі поняття, уявлення й мову.
І. ЄФРЕМОВ
