Український письменник з Волині у своєму новому романі вкотре використовує вже знаний з попередніх його книжок літературний прийом — «воскресіння» забутих і маловідомих імен, що належать вітчизняній історії, культурі та релігійному руху.
Цього разу об’єктом його художнього дослідження став Павло Пащевський — священик, капелан Першого українського запасного полку (згодом — Сердюцького полку імені Петра Дорошенка).
Окрім того, у життєвому та професійному активі отця Павла праця в Департаменті віросповідань Міністерства внутрішніх справ УНР, участь у створенні Кирило-Мефодіївського братства, Першому Зимовому поході, підготовці до Всеукраїнського Церковного Собору.
Інтернування, табори, церковна, педагогічна і громадська діяльність під польською займанщиною, а з 1939 року — сперш під радянською окупацією, потім під німецькою — це сторінки життя унікальної генерації української інтелігенції (до них належав і Павло Пащевський), перед якою письменники, журналісти історики ще у великому боргу.
