ЧАЕС він не відмовився від ідеї всесвітньої атомної революції в енергетиці. У одному зі своїх
останніх інтерв’ю Доллежаль сказав: «Є люди, які психологічно відкидають атомну енергетику, вважаючи її шкідливою. Це, звичайно, помилка, однак з ними треба рахуватися. Тому розвиток
галузі піде, мабуть, передусім, у напрямі збереження природи».
...Голова Держкомітету з використання атомної енергії СРСР Петросьянц, коментуючи
Чорнобильську трагедію, виголосив сакраментальну фразу: «Наука вимагає жертв».
ХРУЩОВ ЛЮБИВ ПІДВОДНІ ЧОВНИ НЕ МЕНШЕ, НІЖ КУКУРУДЗУ, з інтерв’ю М.
Доллежаля С. Лєскову
– Ви зустрічалися з багатьма видатними політичними діячами. Ваші враження?
– Не пам’ятаю, щоб Берія кричав на учених. Але коли він розносив генералів, було моторошно.
...Хрущов був закоханий в атомні підводні човни, майже як в кукурудзу. Добре, що він не завжди
помилявся.
Найприємніше враження справляв Брежнєв. Якось в розпал «холодної війни» на нараді він дві
години розповідав, як воював на Малій Землі, а потім, не дивлячись, підписав план будівництва
підводних човнів на 10 років вперед.
Горбачов, це між нами, зовсім не розбирається в стратегічних питаннях, проте говорить про них
захлинаючись.
ПІДКОРЮВАЧ АТОМА, зі співчуття В. Путіна
Микола Антонович Доллежаль був одним з фундаторів вітчизняної атомної енергетики і
промисловості. Він вніс величезний вклад в зміцнення обороноздатності країни. Його ім’я
назавжди залишиться в ряду з великими ученими, котрі стояли біля витоків підкорення атома.
Прийміть мої глибокі співчуття.
В. Путін.
НЕПЕРЕВЕРШЕНИЙ ВОЇН, з жартівливого вірша В. Діксона, присвяченого М. Доллежалю
И ты, непревзойденный воин,
Хохол Микола Доллежаль,
В суровой битве был спокоен
И шашкой храбро гнал печаль.
ВЕЛОСИПЕД ЗАСТАРІЛОЇ КОНСТРУКЦІЇ, бувальщина
Н. Доллежаль працював в лабораторії парових машин. Тоді перераховували за допомогою
відповідних таблиць. Загалом, заняття хоч і потрібне,але надзвичайно копітке. І молодий
Доллежаль вирішив винайти прилад, який позбавив би механіків такої роботи.
Декілька місяців конструював прилад. Нарешті, гордий собою, рушив до свого професора,
упевнений, що той відразу ж віддасть йому належне: як-не-як, зроблено винахід!
Леонід Петрович Смирнов подивився розрахунки, потім вивчив схему і, не кажучи ні слова, підійшов до книжкової полиці.
– Візьміть цю книгу, – сказав він, – там ви знайдете те, що винайшли. Перш ніж зробити щось
нове, раджу уважно вивчати праці попередників, інакше ви не гарантовані від подальшого
«винаходу велосипедів».
