...Стаття-відповідь Максимова починалася з шельмування Іоффе. Як стверджував автор, він перш
за все хотів показати, що «дивини» в статті акад. А.Ф. Іоффе, незрозумілі читачеві, котрий вперше
читає твори акад. А. Ф. Іоффе, мають своє глибоке коріння і стоять в тісному зв’язку з деякими
особливостями його діяльності взагалі. Ця особливість, на думку Максимова, – «самохвальство
академіка А. Ф. Іоффе, ...який приписує собі заслугу, що належить всьому колективові радянських
фізиків і досягнуту під керівництвом партії і уряду, ...стиль хвастощів, сенсацій, перебільшень,
прямого окозамилювання. ...Антиленінським, в корені ворожим марксизму, є і те положення акад.
Іоффе, що феноменалізм – необхідний етап в розвитку науки на певній стадії розвитку, в даному
випадку на сучасній стадії розвитку фізики».
Ось такий «фізичний ідеалізм» Іоффе. А причини його, за Максимовим, вже чисто політичні.
«Акад. А. Ф. Іоффе, – пише він, – не зрозумів і не засвоїв вказівок товариша Сталіна з питання
про теорію і практику... Акад. А. Ф. Іоффе не хоче знати і не розуміє того, що товариш Сталін є
продовжувачем справи Леніна і в області філософії, що вказівки товариша Сталіна про єдність
теорії і практики теж стосуються філософії, як і будь-якої іншої галузі науки».
Погодьтеся, в 1937 р. це було страшним звинуваченням.
...Проте Іоффе не заарештували ні тоді, ні пізніше. Мабуть, його високий міжнародний авторитет і
в цілому лояльна позиція по відношенню до влади врятували його від репресій.
...Післявоєнні ідеологічні кампанії боротьби з «фізичним ідеалізмом» і космополітизмом не могли
не зачепити Іоффе найсерйознішим чином. На засіданнях оргкомітету з підготовки Всесоюзної
наради фізиків (грудень 1948 – березень 1949) Іоффе часто згадували як одного з
найнебезпечніших «фізичних ідеалістів».
Абрама Федоровича «відзначили» навіть в проекті рішення оргкомітету: «Деякі фізики (Ландау,
Іоффе), раболіпствуючи перед Заходом, заявляли, що наша фізика мала «провінційний» характер,
що фізика в Радянському Союзі до моменту революції фактично не існувала».
МСТИВСЯ ЛАНДАУ, з розвідки Г. Гореліка «Як народжувався «Курс теоретичної фізики»
В усному переказі зберігся обмін репліками на одному з семінарів, коли Ландау пояснював, чому
ідея Іоффе безнадійна. «Тато Іоффе», як його шанобливо-глузливо називали молоді фізики, сказав,
що не зрозумів доводів Ландау, а той прокоментував, що теоретична фізика – наука важка і не
всякому доступна.
Іоффе побачив в цьому найперше безпардонний особистий випад і переніс свій гнів на оцінку
наукового потенціалу молодого теоретика.
НІСЕНІТНИЦЯ ПОЗА ЛОГІКОЮ ПРИРОДИ, з листа А. Іоффе П. Еренфесту
Фізичні думки його (Ландау Л. – авт.) – украй однобічні і тому невірні. Так було у всіх фізичних
питаннях, в яких він брав участь в нашому інституті. Все, що він стверджував, виявилося
суцільною нісенітницею, яка не виправдалася на досвіді.
Справді, в його поглядах є внутрішня логіка, однак немає зв’язку з дійсністю – це не логіка
природи. Фізика – не талмуд, і вона не може займатися тлумаченням великих висловів Ландау,
хоча вони, поза сумнівом, цікаві і, не виключено, своєю логікою гіпнотизують.
