бібліотека, яку він збирав понад 30 років, і яку складали переважно рідкісні і дорогі книги,
спокійнісінько спливала на вулицю з розбитого вікна. При цьому Мартинов розповідав, як один
працівник, сидячи верхи на коні і тримаючись за його вуха, гірко обливався сльозами і приплив до
них прямо верхи. «Себе-то мені не шкода, – говорив він, коли його вели вгору, – а що подумає
господар, коли коня не збережу?»..
Сусід Мартинова врятувався з своєю дружиною на великих дверях, зірваною бурею; тремтячий
чоловік тримав в руках курку, а дружина – цуцика.
...До власника будинку на Виборзькій стороні принесло водою в порожньому ящику з-від цукру
немовля; вранці після повені він чує дитячий крик, йде до місця, звідки чутно крик, і знаходять
дитину...
...Злочинців, які знаходилися у виправному будинку, під час повені випустили на свободу, але не
всі захотіли нею скористатися і самозречено кинулися рятувати старих бідних жінок, що потопали
в сусідньому будинку.
А тварини ще задовго до повені попереджали про лихо!
Одна пані передавала Мартинову, що в серпні 1824 року, гуляючи Петровським островом,
помітила, що мурашки незвичайно високо зробили свої запасні крамниці, саме на верхній щаблині
воріт. «Що це означає?» – запитала вона старого начальника брандвахти Лебедєва, що
прогулювався з нею. «Це вельми погано, добродійко, – відповідав старий. – В той рік, коли
бувають повені, мурашки завжди роблять кубла свої на місцях піднесених. У нинішньому році
бути великій воді, раджу вам оселитися якомога вище».
П’ЯНИЙ ...ВІЛЬНОДУМЕЦЬ, зі спогадів М. Сперанського
У Головній семінарії ми потрапили до одного вчителя (Мартинова І. – авт.), який або бував
п’яний, або, тверезий, проповідував нам Вольтера і Дідерота.
