Велика доба потребує великих людей. На світі існують невідомі скромні герої, не увінчані славою Наполеона. Марно шукати їхні імена в історії. Та коли уважно проаналізувати — їхня слава, можливо, затьмарила б навіть славу Олександра Македонського. У наші дні на вулицях Праги можна зустріти чоловіка в поношеному одязі, який, власне, і сам не уявляє свого значення в історії нової, великої епохи. Він скромно йде своєю дорогою, нікого не турбує, і до нього не чіпляються журналісти з проханням про інтерв’ю. Якби ви запитали, як його звуть, він відповів би дуже просто й скромно: «Швейк...»
І справді, цей тихий, скромний, убого вдягнений чоловік — і є той старий бравий вояк Швейк, хоробрий герой, ім’я якого ще за часів Австро-Угорщини було на вустах усіх громадян Чеського королівства і слава якого не поляже і в республіці.
Я дуже люблю цього бравого вояка Швейка і, подаючи його пригоди під час світової війни, переконаний, що всі ви сповнитесь симпатією до мого скромного, невідомого героя. Він не підпалював храму богині в Ефесі, як це зробив той дурень Герострат, щоб потрапити до газет і шкільних хрестоматій.
А цього вже досить.
АВТОР
З чеської переклав Степан Масляк
Вірші в перекладі Володимира С. Масляка
Художник Йозеф Лада
За редакцією Івана Малковича
