П’ятеро друзів — Едді Мюнстер, Гладкий Ґев, Металевий Міккі, Гоппо і Ніккі — давно виросли з того віку, коли для спілкування використовували зашифровані послання, написані кольоровою крейдою. Але минуле не стирається так само легко, як крейда з пальців. Сорокарічний Ед усе ще пам’ятає, як він і його шкільний учитель урятували дівчину Елізу. І пам’ятає її обезголовлений труп, який знайшли в лісі… Через багато років Ед Адамс зустрічається з Міккі, який заявляє, що вичислив убивцю Елізи. Наступного дня його самого знаходять мертвим, із намальованим крейдяним чоловічком у кишені. Друзі розуміють: те, від чого вони втікали, повернулося. На згадку про минуле в кожного з них лишилася не тільки крейда під нігтями, але й кров. Чия вона?..
