ШЕРЕМЕТЬЕВ И. И. Аквариумные ры
бы.— К.: Рад. шк., 1989,— 221 с.— На
укр. яз.
В книжке в популярной форме опи
сываются основные правила содержания
и разведения наиболее распространен
ных аквариумных рыб. Описываются
такж е естественные условия тропичес
ких водоемов и интересные приспособ
ления к этим условиям рыб.
Рассчитана на учеников среднего и
старшего школьного возраста.
Р е ц е н з е н т и : С. В. Бутузов
(Інститут зоології АН УРСР, м. Київ),
А. С. Вихренко (учитель біології
СШ № 65, м. Київ).
А кваріум істика, яка виникла з а
вдяки зусиллям уч ен и х і мандрівників-натуралістів, стала улю бленим
заняттям у часи д о звіл ля для
м ільйонів лю дей. К ож н ом у, хто хоч
раз побачив красивий акваріум , н а
довго запам 'ятаю ться яскрава зелень
та багрянець рослин, рухливі зграй
ки д и вовиж них риб.
П еред тим, хто захоче сам об лад
нати акваріум , постає ряд п р о б
лем. А кваріум іст-початківець м ож е
ш видко досягти успіху, якщ о ви хо
дитим е з того, щ о в неволі умови
ж и ття тварин повинні якнайм енш е
відрізняти ся від природних. О тж е,
треба заздалегідь, до появи риб
у квартирі ознай ом итися з п овед ін
кою та ум овам и ж и ття своїх м ай б ут
ніх вихованців.
П ропонована к н и ж к а д о п ом ож е
тим, хто цікавиться ж и ттям ак в а
ріум ни х риб. А кваріум є часточкою
захоплю ю чого підводного світу.
Т ако ї різном ан ітн ості барв, форм,
поведінки не побачиш в інш их свій
ських тварин. У прісноводних а к в а
ріу м ах ж и в у ть пон ад півтори тисячі
видів риб, бли зько сем исот а к в а
ріум н и х рослин, десятки б езхреб ет
них тварин. Р озповісти про все в
одній книж ці, звичайно, важ ко. М и
розглянем о найбільш пош ирені нині
види акваріум ни х риб в ум овах п р и
родних водойм, у яки х вони ж ивуть,
і загальні правила утрим ання риб.
5
Зокрем а, розглянем о риб з т а к и
ми дивним и на перш ий погляд п р и
стосуванням и, як дихання атм ос
ф ерним повітрям , повзання по суш і,
літання, отруйність тощ о. О скільки
у вагу лю дини завж д и привертали
незви чайн і речі, то такі цікаві п о
ведінкою чи способом ж и ття риби
часто опинялися в акваріум ах.
К ольорові м алю нки д о п о м о ж у ть
кращ е уявити описаних риб. У п ід
писах до м алю нків використано
загальновж и вані позн аченн я сам
ця (с?) і сам ки (2).
М атеріал викладено за геогра
ф ічним принципом . Д ля полегш ення
п о ш у ку в кін ці кн и ж к и наведено
по казчи ки назв риб і рослин.
ІСТОРІЯ
АКВАРІУМІСТИКИ
Л ю дину здавна цікавив п ід во д
ний світ, населений тваринам и
і рослинам и, але недоступний для
неї. Л иш е порівняно недавно з'я в и
лись акваланги й дослідни цькі п ід
водні човни, які даю ть зм огу кіл ька
годин спостерігати риб у їхн ьом у
природн ом у оточенні, вивчати їхній
спосіб ж иття. П роте в ж е д у ж е давно
люди навчилися відтворювати части
н у підводного світу поруч із собою .
Є гиптяни щ е за 5—6 тис. років
до н. е. трим али в ставках багатьох
нільських риб, п ереваж н о яскравих
або незвичайних за ф орм ою та п ове
дінкою . На м алю нках стародавніх
пап ірусів легко впізнати сомів, тиляпій, хром ісів, риб-слонів.
П ід час ро зко п о к П ом пеї зн ай д е
но басейни в кім н атах і ф рески, які
свідчать, що в басейнах були риби.
З р о зповідей іспанських завой ов
ників, які в XVI ст. висадилися в
М ексіці, відомо, щ о правитель а ц те
ків М онтезум а мав зоопарк, де у т р и
мував спійм аних у горах, пустинях
і лісах звірів і птахів, а в басейнах
з прісною і м орською водою —
яскравих рибок.Ч аш і-акваріум и сто
яли і в покоях М онтезум и.
А ле найбільш ого розвитку в ста
родавн ьом у світі аквар іу м істи ка д о
сягла в країн ах С ходу — Китаї, Я по
нії, К ореї, С іамі (Таїланді). Звідси
на весь світ розійш лася слава про
золотих рибок.
7
Н айдавніш і відомості про золотих
рибок з'явилися в Китаї у VI ст. до н. е.
Сам е в цей час їх почали утрим увати
як декоративних тварин. Зо б р аж ен н я
золотої рибки є в ранніх п ам 'ятках к и
тайської писем ності й на гербах зн ат
них родин. Риб з червоним заб ар вл ен
ням вваж али свящ енним и. Н ай б іл ь
ш ого розквіту робота з виведення н о
вих порід золотої рибки досягла в п е
ріод династії М ін (1368— 1644 рр). Саме
тоді з'яви ли ся предки м ай ж е всіх
сучасних порід. Ц ентрам и їх р о зв е
ден ня стали П екін, Ш анхай, Кантон.
І хоч як не берегли ки тай ські ім п ер а
тори свої ж и ві скарби, в 1500 р. золота
рибка потрапила в Корею , а в 1502 р.—
в Японію, потім в Індонезію . Японські
лю бителі вивели чим ало нових ф орм і
кольорових варіантів золотої рибки.
Золота рибка.
Породи золотої
рибки:
1 — комета;
2 — вуалехвіст;
3 — перлинка.
10
П ерш им європейцем , який побачив і описав рибок
незви чайн ої краси, був відом ий італій ський м андрівник
М арко П оло (1254— 1324). П ро те, коли золоті рибки
потрапили до Європи, точно ніхто не знає. Н азиваю ть
різні дати, більш ість з них н ал еж и ть до X V II ст.
З ам орські дива, привезені на військових вітрильниках,
оселилися в просторих басейнах при дво р ах королів
під охороною кар ау л у гвардійців, підносились як дари
або я к винагорода дворянам.
Золоті рибки виведені лю диною від срібного карася.
Довго й ретельно відбирали селекціон ери з численного
потом ства найкращ их і най яскравіш и х екзем п лярів. Так
кр о к за кроком , працю ю чи над ко ж н и м поколінням ,
вони створили бли зько 130 порід.
Звичайні золоті рибки тако ї сам ої ф орм и як і карасі.
Л иш е яскраве золотисте забарвлен ня від р ізн яє їх. Є зо
л оті рибки і з вогненно-червоним тілом.
Рибка з трохи стиснутим з б оків тілом і довгим
хвостом, щ о нагадує н ап івпрозорий ш лейф, нази вається
кометою . В уалехвіст м ає яйцеп одібне тіло й довгий
роздвоєни й хвостовий плавець. Чим довш ий хвіст, тим
красивіш ою вваж ається рибка. Розповідаю ть, щ о в о д н о
го з вуалехвостів японського ім ператора хвіст був у 5
разів довш ий, н іж тіло. С пинний плавець т а к о ж п ови
нен бути високим, трим атися рівно, не звисати.
Риб з великим и, до 5 см, очим а називаю ть те л е ск о
пами. Якщо зіни ці очей золотих рибок н ап рям лені
вгору, то це зорегляд. С пинного плавця в зорегляд а
нем ає. Н ебесні очки (або водяні очки) м аю ть великі
ш кіряні м іш ки під очима, щ о надає їхн ій голові д о
сить кум едного вигляду. Є порода телескопів, очі яких
світяться в темряві, як у кота. Ч исленним и наростами,
ніби гривою, вкрита голова оранд і левоголовок.
Велике значення при визначенні породи й цінності
рибки має її колір. Т іло м о ж е бути о дноколірн е або
вкрите різном ан ітн им и плям ам и — білими, золотим и,
12
полум 'ян о-червони м и, чорним и, рож евим и, б лак и тн и
ми. С ріблясті риби з червоною плям ою н а голові н а зи
ваю ться червоним и ш апочкам и, золотисто-червоних
оранд з величезним и наростам и на голові називаю ть
гусячою головою . Ч асом зустрічаю ться д у ж е о р и гін ал ь
ні варіанти забарвлен ня риб, наприклад, чорний т е л е
скоп з рубіновим и очим а або червона перли н ка — ри б ка
з великою опуклою лускою , на якій виблискую ть п е р
л ам утр о ві цятки. П ерлинки б ули виведені в К итаї у
1725 р. їх вваж али нац іональним багатством і дозволили
вивезти за кордон тільки через два століття. Багато п о
рід, виведених у Я понії в X IX —XX ст., залиш аю ться
рідкісни м и через о б м еж ен н я вивозу.
Н абувш и нової зовніш ності, золоті рибки не вт р а
тили звичок карася. Вони рию ться в грунті, не в ід
мовляю ться від б у дь-яко ї їж і, лю блять просторі а к в а
ріум и і д обре почуваю ть себе у св іж ій воді.
К итайські ім ператори утрим ували свої ж и в і б агат
ства в порц елянови х вазах, прикраш ених квіткам и л о т о
са. А китайські селяни для своїх улю бленців плели
з рисової солом и кош ики, такі щ ільні, щ о вода не ви л и
валася. Звичайно, такі акваріум и б ули н еп розорі, і за
рибам и спостерігати м о ж н а б уло тільки зверху.
Є вропейські натуралісти, крім екзотични х зол оти х
рибок, нам агалися утрим увати прісноводних і м орськи х
риб пом ірн их ш ирот. У середині X V II ст. трим али
в'ю на, щоб, спостерігаю чи за його поведінкою , п е р ед
бачати настання негоди.
П ерш ою європейською кн и ж к о ю з аквар іу м істи ки
б ула видана в 1797 р. в Тю рінгії «П рироднича історія
свійських тварин» Й. М. Бехш тейна, де описано ум ови
утрим ання в неволі в'ю на і золотої рибки.
Труднощ і, з яким и стикалися перш і акваріум істи,
б уло усунуто завдяки багатьом д осягнен ням б іології
в X V III—X IX ст.: відкриттю м ікроорганізм ів, дихання
і ф отоси нтезу рослин, виникненню н ауки генетики
тощо.
13
У кін ці м инулого століття аквар іу м істи ка н аб ул а
значного пош ирення. А нглійський учений-н атураліст
Ф. Г. Госсе, який запроп онував слово «акваріум», у 1850
р. влаш тував перш у виставку м орських акваріум ів
у Л ондонськом у зоопарку. Ч ерез два роки ця виставка
перетворилася на постійний Л ондонський акваріум .
Госсе вваж ав акваріум найкращ им засобом пош ирення
біологічних знань серед населення. В еликий у спіх м али
акваріум и, встановлені на Всесвітній виставці в П ариж і
1867 р. Ф р анц узькі лю бителі н аб ули достатнього д о
свіду д ля того, щоб- у 1869 р. П 'єр К арбоньє вперш е
зум ів добитися нересту м акроподів і виростити їх п о
том ство в акваріум ни х ум овах.
У Росію золотих рибок привіз із Ф ранц ії к н язь Гри
горій П отьом кін. На розвиток акваріум істики вплин ула
діяльн ість Російського товариства акл ім ати зац ії тварин
і рослин, яке в 1863 р. в М оскві влаш тувало п ерш у в и
ставку акваріум ів з вітчизняним и прісноводним и р и
бами. У 1870 р. в С анкт-П етербурзі було створено Т о
вариство лю бителів акваріум ів, яке очолив А. А. Н аба
тов — автор к н и ж о к «М орський акваріум у кім наті,його
обладнанн я та д огляд за ним» і «К ім натний прісн овод
ний акваріум ».
У М оскві Т овариство лю бителів аквар іу м ів і т е р а
ріум ів заснував у 1899 р. М. Ф. Золотницький, який
написав «А кваріум лю бителя» — перш у в Р осії к н и ж к у
про акваріум .
На п о ч атку наш ого століття в к о л ек ц іях ентузіастів
акваріум істики було бли зько 130 видів риб. У П етерб ур
зі, М оскві, Києві видавалися акваріум істичні ж урн али .
В К иєві Л. А. Ш елю ж ко заснував перш у в наш ій країн і
і найбільш у на той час в Європі риборозводню . Ця
риборозводня працю є і в наш і дні. Багато видів риб
Л. А. Ш елю ж ко зум ів розм н о ж и ти вперш е. Н а визнання
його засл у г один з видів аф рикан ських ко роп озуби х
риб названо епіп латис Ш елю ж ка.
14
І все-таки в д ореволю ційн ій Росії аквар іум істи ка
б ула доступн а лиш е окрем им ентузіастам та багатіям .
П ісля револю ції вона пош ирилася серед у сіх верств
населення. Зн ачення акваріум істики для виховання
чуйного ставлення до природи визнавали в Н ародн ом у
ком ісаріаті освіти, зо к р ем а Н. К. К рупська. У багатьох
містах кр аїн и з'яви ли ся гуртки акваріум істів. Д л я з а
безпечен ня їх рибам и при М осковськом у зо оп арк у
почала роботу риборозводня.
У роки Великої В ітчизняної війни (1941 р.) М осков
ська риборозводня була зр уйн ована бомбою , ал е ч аст
ково її від буд ували в ж е наступного року. Р иборозводня
постачала рибок у ш коли та дитячі садки, д авал а п о
трібн их м едицині зем новодних тварин аксолотлів.
У 1947 р. заверш илася відбудова М осковської риборозводні, а потім і К иївської. В країн і знову з'яви ли ся
товариства акваріум істів. Вийшли з д р у к у кн и ж к и в і
дом их акваріум істів Ф. М. П олканова, М. М. Ільїна,
М. Д. М ахліна, В. С. Ж данова. З 1958 р. виходив всесою з
ний ж у р н а л «Рыбоводство и рыболовство», потім «Ры
боводство», в яко м у був розділ «А кваріум». Т епер ін
ф орм ац ію для акваріум істів подаю ть ж у р н ал и «Рыбо
лов» і «П рирода и человек».
Великі к о л ек ц ії риб утрим ую ть зо о п ар ки і п р и р о д н и
чі м узеї. У багатьох м істах працю ю ть клуб и ак в а р іу
містів, які проводять виставки та кон курси. Ч им ало
гуртків акваріум істів створено при П алацах п іон ерів
і ю ннатських біостанціях.
СУЧАСНИЙ
АКВАРІУМ
Конструкції акваріумів. До п о
слуг акваріум істів — різном анітні
акваріум и із силікатного (віконного)
або органічного скла. П осудини м о
ж у т ь бути суцільносклян і, каркасні
або клеєні. С уцільн оскляні а к в а р іу
ми невеликі і використовую ться як
д о п о м іж н і для нересту риб або р о з
веден ня корм у. У кулястом у суцільн осклян ом у аквар іу м і утрим ую ть
кількох невеликих рибок.
Із суцільносклян им и акв ар іу м а
ми та банкам и треба поводитися
о береж но: вони легко б'ю ться або
тріскаю ться під час миття гарячок)
водою. Щоб цього не трапилось,
верхній о б різаний край їх об кл ею
ю ть прозорою липкою стрічкою .
С тавлять такі акваріум и на рівну
горизон тальну поверхню , вкриту
цуп кою тканиною .
Н айбільш ого пош ирення набули
акваріум и із силікатного скла, вм он
тованого в м еталевий каркас спе
ціальною зам азкою . В иготовлення
їх потребує певних навичок. Вони
є в ш ироком у виборі в п родаж у.
Н абагато легш е виготовити к л е
єний акваріум . О рганічне скло з 'є д
ную ть синтетичним и см олам и або
сум іш ш ю р о зч и н н и ка і стр у ж о к
органічного скла, а вікон не — силіко н -кау ч у ко ви м и клеям и КЛ, КЛТ,
ВГО «Спрут», «Стик», «Бізон». Д ля
аквар іу м а о б 'єм о м до 20 л скло м о ж е
бути завтовш ки 3 мм, на 60 л — 6 мм,
16
Послідовність
виготовлення
клеєного
акваріума.
на 120 л — 8 мм. Д ля дна б еруть скло н а 2 мм товщ е або
склею ю ть кіл ьк а тон ки х стекол. Торці стекол за ч и
щ аю ть наж даком , протираю ть ацетоном , п ром азую ть
тонким ш аром клею і склею ю ть, утрим ую чи їх липкою
стрічкою . П ісля того як клей затвердне, акваріум став
лять на ребро, щ е раз пром азую ть клеєм ш ви і за л и
ш аю ть на три Дні висихати. С ил іко н -кау ч у ко ві клеї
17
витрим ую ть величезні навантаж ен ня, залиш аю чись
еластичним и після затвердіння. Р уйн ується цей клей
тільки під впливом д еяких речовин, наприклад, ліків,
яки м и лікую ть риб.
Н овий акваріум потрібно ретельно оглянути, щ об
скло бу ло цілим, а зам азка щ ільно приставала до скла
і каркасу. П еревозити й переносити акваріум треба
об ереж н о, не натискаю чи на скло. Беруть його тільки
за каркас. Н аповнений водою акваріум переносити
не м ож на.
А кваріум м ию ть теплою водою без м ила або р о зч и н
ників. Ф арбу н а склі зр ізу ю ть лезом бритви або зч и
щ аю ть вологою сіллю. А кваріум и з органічного скла
м о ж н а легко подряпати, том у їх м ию ть тільки ган ч ір
кою, бруд знім аю ть пластинкою оргскла або м 'як о ї
пластм аси. Новий каркасний акваріум заливаю ть водою
й щ одн я протягом ти ж н я зм іню ю ть її повністю або
частково. За цей час із зам азки вим иваю ться розчинн і
речовини.
В еликий акваріум заповню ю ть водою поступово.
Якщо він протікає, треба п очекати кіл ька днів: дрібн і
тріщ и нки в зам азці під тиском води затягую ться самі.
М ож н а насипати в воду дрібного цем енту й час від часу
збовтувати її, щ об частинки цем енту заповнили тріщ и н
ки. Якщо акваріум усе-таки протікає, воду зливаю ть,
просуш ую ть посудину газетам и (щоб не встигла р о з
сохнутися на повітрі) і заливаю ть щ ілини силіконкауч у ко м , розплавленою сум іш ш ю воску й кан іф о л і або
клеєм БФ.
А кваріум ставлять на стіл або на інш у м іцн у п ід
ставку. Якщо його м ісце буде б іля вікна, то кращ е п о
вернути акваріум торцем до нього. Тоді сонячне світло
не перегріватим е во д у і не спричинятим е її «цвітіння»,
а взим ку х олодн е повітря менш охоло дж у вати м е акваргум. А кваріум и-нерестовищ а, виросткові тощ о р о з
м іщ ую ть у менш п ом ітном у місці.
18
Грунт. Декоративні предмети. Н айкращ ий грунт для
акваріу м а — гравій з округлим и зернам и розм іром від
2 до 5 мм. Інш і грунти м алопридатні. Д рібний пісок
засм ічується, органічні реш тки в н ьом у загниваю ть.
Щ ебінь з гострим и краям и м о ж е поранити риб, які
ведуть донний спосіб ж иття.
М орські кам інці, поступово розчиняю чись, під ви
щ ую ть твердість води.
Якщо є потреба, грунт просію ю ть, а потім пром и
ваю ть проточною водою. Зручно робити це у відрі. С тав
лять його у таз, а таз у ванну. Д рібні піщ инки при цьом у
осядуть у тазу і не засм ітять зливні труби.
Грунт в аквар іу м і розм іщ ую ть ш аром завтовш ки
2—3 см з нахилом до переднього скла. М о ж н а насипати
гірки, створити рельєф .
П рикраш ає акваріум кам іння. Й ого м о ж н а р о зм іщ у
вати поодин ці або групам и, у вигляді гірки. К ам інн я
не повинно м ати бурого н альоту рксидів зал іза або м іс
тити сполуки кальцію й магнію . Вапняки й м арм ур легко
розпізнати, капнувш и на кам ін ь кіл ьк а кр ап ель кислоти
(м ож н а оцту). Якщо виділятим уться б ульбаш ки в у гл е
кислого газу, кам ін ь д ля акваріум а н е м о ж н а ви к о
ристовувати.
У посудині з рибами, які рию ться й поїдаю ть р о с
лини, кам ін ня залиш ається м ай ж е єдиною прикрасою .
А ле не слід класти д у ж е багато кам іння, бо не ви три
м ає дно. Великі кам ені клад уть прям о на скло й заси
паю ть грунтом, щ об риби не під коп али їх і не заш ко
дили собі.
Багатьом подобаю ться в акваріум і невеликі корчі,
гілки, сплетіння коренів. Д ля ц ієї мети по берегах
водойм збираю ть дереви ну вільхи або верби, я ка т р и
валий час п р о л еж ал а під водою. Не м о ж н а ви кори сто
вувати д ереви ну щ ойно зруб аних дерев. Т аке д ерево
пліснявітим е протягом багатьох місяців, отрую ю чи
воду.
19
Зіб рані корчі очищ аю ть від кори, д обре мию ть, від
різую ть гнилі й зайві частини. П ісля цього виварю ю ть,
зм іню ю чи воду, поки вона стане безбарвною і дереви на
потоне. Щоб упевнитися, щ о плісені нем ає, виварені
корчі протягом т и ж н я ще вим очую ть у х олодн ій воді.
О здоблю ю чи акваріум , треба наслідувати природу.
Н едоречні в аквар іу м і пластм асові ф ігурки водолазів,
зам ки, черепаш ки м орських молю сків. С правж ня п р и
краса д ля аквар іу м а — свіж а зелень усіх відтін ків і
риби.
Щ об кр ізь заднє скло акваріум а не проглядав м ал ю
н ок ш палер на стіні, його затулю ю ть темно-синім , темно-зелени м або чорним пап ером чи заф арбовую ть.
Якщо на аркуш і паперу, більш ом у, н іж заднє скло,
нам алю вати аквареллю плям и тем них кольорів, і зім 'яти
його, а потім розпрям ити й при клеїти до зад н ьої стінки
акваріум а, то гра тіней створить вр аж ен н я скелястого
берега. Н е менш природно виглядає акваріум , до зад
ньої стінки якого п ри кріплено плоски й ящ и чок за р о з
м ірам и скла і завглибш ки 5 см. У ящ и чку приклею ю ть
коріння, стебла очерету, ж м у ти трави, моху, ш м аточки
кори дуба, сосни.
Розм альоване підводним и п ей заж ам и заднє скло
акваріум а сприйм ається погано, бо зав ж д и видно, щ о це
м алю нок.
Вода. Риби та інш і водяні організм и д у ж е чутливі
до тем п ератури води, її твердості, кількості р о зч и н е
ного в ній кисню.
Твердість води зал еж и ть від кількості розчинен их
у ній солей кальцію і магнію. В ираж аю ть твердість
у різни х одиницях. А кваріум істи користую ться н ім е ц ь
ки м и градусам и твердості (один градус відповідає 10
м г /л СаО). П ри твердості 0—4° воду називаю ть д у ж е
м 'якою , при 4—8° м 'якою , при 8— 12° водою середн ьої
твердості, при 12—20° твердою , понад 20° д у ж е твердою .
У дистильованій і дощ овій воді нем ає ніяки х дом іш ок,
20
твердість її 0°. У при родних водойм ах цей п о к азн и к
зал еж и ть від того, яким и водам и вони ж и вл яться —
дощ овим и або грунтовим и, чи зустрічаю ть на своєм у
ш ляху вапняки, м арм ур, черепаш ник. Від твердості
води зал еж и ть активність сперм атозоїдів у м о л оках
і розвиток ікри нки після заплідненн я. Одні риби р о з
м нож ую ться у твердій воді, інш і — тільки у м 'якій,
хоч м альки потребую ть поступового підвищ ення тв е р
дості, бо для росту кісток потрібний кальцій.
Щ об визначити твердість води, б еруть 1 г сухого
подрібненого господарського м ила і р озчиняю ть його
у невеликій кількості гарячої дистильованої або д о щ о
вої води (м ож на тако ж розтопити сніг з холодильника).
Розчиняти треба обереж но, щ об не під нялася піна. П о
тім розчин виливаю ть у будь-яки й циліндричний стакан
і доливаю ть д истильованої або дощ ової води до рівня
6 єм, якщ о м ило 60 % -не,або до рівня 7 см, якщ о м ило
72 % -не (вміст чистого м ила зазначено на бруску). Т е
пер у к о ж н о м у сантим етрі рівня (шоста чи сьом а
частина) м іститься кількість мила, я ка сполучається
із солям и 1° твердості в і л води.
У велику пляш ку наливаю ть 0,5 л вип робуваної
води й додаю ть до неї п отроху м ильний розчин, зб о в ту
ючи. С початку на поверхні води б у ду ть тільки сірі
пластівці, потім з'явл яться мильні бульбаш ки, які п е р е
ливаю ться р ай д у ж н и м и барвам и й довго не зникаю ть.
П оява білої стійкої піни і м ильних бульбаш ок означає,
що всі солі, які зум овлю ю ть твердість води, зв 'яза н і
милом. К о ж н а ш оста (чи сьома) частина р о зч и н у н е й
т р алізувал а 2° твердості в 0,5 л води. Н априклад, якщ о
рівень м ильного р озч ину знизився на 3 см, то твердість
води 6°.
Точність такого вим ірю вання зал еж и ть від а к у р а т
ності виконання і набутих навичок. П охибка на 1— 2°
для аквар іу м а не істотна, а зручність і простота ви зн а
чення твердості води за допом огою м ила б езум овн і.
21
При твердості води пон ад 12° похи бки зростаю ть, том у
д о сл ід ж у в ан у воду розводять дистильованою , ви зн а
чення повторю ю ть і враховую ть це в розрахун ках.
Д ля утрим ання більш ості риб твердість 8— 12°, х а
рактер н а для водопровідної води, цілком задовільна,
навіть коли в природі вони ж и в у ть у м 'якш ій воді.
А ле для нересту таких риб воду треба п ом 'якш увати,
розбавляю чи її дистильованою , дощ овою або сніговою .
О пади збираю ть у чистий посуд, при чо м у тільки після
кількагодин ного випадання.
Ч астково п о м 'якш у ється вода після кипіння. В цей
час сполуки кальцію і магнію з вугільною кислотою
розкладаю ться, виділяю ться вуглекислий газ і м ал о
розчинн і солі. П ісля ох о л о дж ен н я обер еж н о зливаю ть
верхній ш ар води, залиш ивш и трети ну о б 'єм у з осадом.
П ом 'якш ую ть воду деяк і рослини — ехінодоруси, криптокорини, елодеї, наяс.
Щ об збільш ити твердість води, в акваріум кл ад уть
ш м аточки вапняку, м арм уру, розчиняю ть грудочки
крейди.
Н а властивість води впливаю ть продукти р озк лад у
органічних реш ток, вуглекислий газ, який виділяється
в результаті ж и ттєд іяльн ості водяних організм ів. Від
кількості цих речовин зм іню ється активна реакц ія води,
я к у позначаю ть pH. П ри pH 7 вода має н ей тральну
реакцію , при pH 7— 14 — л у ж н у , при pH менш ому від 7 —
кислу. pH води більш ості прісних водойм — 6,2—7,5,
ки слі болотяні води маю ть pH 5—6,5. О скільки кальц ій
і м агній утворю ю ть з органічним и ки слотам и л у ж н і
розчини, спостерігається певна зал еж н ість м іж твердіс
тю води і величиною її pH. Так, в А м азонц і твердість
води коливається від 0,5 до 2—3°, pH становить 6,2—
6,7, а в воді Н ьяса і Т анганьїки, твердість яко ї 15— 17°,
pH 7,2—7,9. А ле і м 'я к а вода м о ж е бути луж н ою , якщ о
в ній багато карб он ату натрію або інш их л у ж н и х сп о
лук, щ о не містять кальцію чи магнію.
22
Сильно- Кисла
кисла
р
Слабкокисла
Слабколужна
Лу:
9
10
Сильнолужна
и
12
13
и
« ррзгГ
Діанам ои
активної реакції
води, в якому
можуть жити
риби і рослини.
В изначати активну р еакц ію води важ .;о. Д ля цього
потрібний набір реактивів. Том у в акваріум і з не^ибагливим и рибкам и досить перевірити р Ь індикаторним и папірцям и, к о л ір яки х порівню ю ть з кольо ровою
ш калою .
П ідкислю ю ть воду водяні папороті, яванськи й м ох
і криптокорини, а т а к о ж відвар торф у. Щ об п ри готу
вати відвар, у бляш анці протягом 15 20 х е к и п я т я іь
невеликий ш м аточок чистого верхового торф у. К оли
відвар стає світло-коричневим , його охолодж ую ть,
ф ільтрую ть і розливаю ть у пляш ки. У воду відвс.р д о л и
ваю ть потроху, до появи ж овтуватого від тін ку . П овн і
стю виварений торф, щ о в ж е не забарвлю є воду, м о ж н а
використати для під ж и влен н я рослин. К рихтам и торфу
23
вкриваю ть дно в нерестовищ ах і в д екорати вних а к в а
р іум ах з деяким и рибами.^
Зм інити п о к азн и к pH у л у ж н и й бік м о ж н а розчином
питної соди. При цьом у pH треба вим ірю вати ін д и к а
торним и пап ірцям и ч ерез певні інтервали часу, в р ах о
вую чи, щ о підвищ ення pH більш е н іж на дві одиниці
д ля риб см ертельне.
А ктивна реакц ія води м о ж е різко зм інитися, якщ о
сонце освітлю є зарості рослин: зелене листя ш видко
вбирає з води вуглекислий газ і зсуває pH д алеко в л у ж
ний бік. Т ом у густо засадж ен и й рослинам и акваріум
м о ж н а освітлю вати сонячним пром ін ням тільки вранці
й увечері.
П еред тим як наливати водопровідну воду в а к в а
ріум , її відстою ю ть не м енш е доби в скляном у, пл аст
м асовом у або ем альован ом у посуді, щ об звітрився хлор,
який р у й н у є зябр а риб і ш кідливо впливає на рослини.
У незаселений акваріум воду м о ж н а наливати прям о
з водопроводу, а через д обу садити рослини. Якщо
потрібно терм іново видалити хлор, воду нагріваю ть
до кипіння.
У сільській місцевості, де воду набираю ть з криниці,
треба перевірити, чи не забагато в ній заліза, яке так о ж
завдає ш коди зябрам риб. Вода непридатна для риб,
якщ о м ає присм ак зал іза або на відрах залиш ає ру д у
п л івк у оксидів. В акваріум і необхідн о тако ж у ни кати
кон тактів води з металом: ф арбувати м еталевий каркас
акваріум а, покривати водостійким лаком , бітум ом , гер
м етиком або клеєм м еталеві частини обладнання.
Воду в акваріум наливаю ть обереж но, щ об струм ін ь
не розм ив грунт, не поруш ив складені з кам ін н я гірки
і не вирвав рослини. Зруч н о лити воду на тарілку, щ о
стоїть на дні.
Рослини. Н аливш и води на рівень 5— 7 см, м ож н а
садити рослини. С вітлолю бні рослини розм іщ ую ть
б ли ж ч е до д ж ер ел а світла, тіньовитривалі — в менш
24
Правильно
(праворуч)
і неправильно
(ліворуч)
посаджені
рослини.
о св ітл е н о м у к у тк у . В исокі рослим и са д я ть 3d н и з ь к ими ,
а м а л е н ь к і — н а п е р е д н ь о м у п л ан і.
Щоб виділити якусь велику красиву рослину, її м о ж
на розм істити серед низьких, поряд з кам енем або на
вільном у місці.
П еред висад ж уванн ям рослин у грунт на тр ети н у
підрізаю ть довге ко р ін н я і видаляю ть п о ж о в кл і листки.
25
П отім роблять у п іск у ям ку, садять рослину і о б ер еж н о
засипаю ть піском ко р ін н я так, щ об воно не виглядало
з грунту, кореневу ш ийку о б о в'язко во залиш аю ть в іл ь
ною. Рослини одного виду садять поряд. Рослини, які
розм н о ж у ю ться поділом стебла, т а к о ж збираю ть д о к у
пи. На к о ж н о м у стеблі повинно бути не м енш е 3—4 пар
або кілец ь листків. П ісля того як рослини висадж ено,
26
доливаю ть воду до верхньої рам и акваріум а. Л истки, які
заплуталися або зім 'яли ся, обер еж н о р озправляю ть р у
кам и або паличкою .
Нагрівач. Золоті рибки добре почуваю ть себе в ак ва
ріум і з кім н атн ою тем п ературою 18...25 °С. Д ля б іл ь
ш ості тропічних видів воду нагріваю ть, підбираю чи
нагрівач відповідної п о ту ж н о сті (див. таблицю ).
Потужність нагрівана (Вт), потрібна
для нагрівання води в акваріумі на
Місткість
акваріума,
л
10
20
30
40
60
80
100
2°
3°
4°
5°
6°
7°
10°
12°
15°
5
8
11
14
18
19
20
7
12
16
20
26
29
ЗО
9
16
22
27
34
38
40
11
20
28
34
42
48
50
13
24
33
40
51
57
60
18
32
44
58
68
77
80
22
39
55
64
85
96
100
27
47
66
80
102
115
120
33
59
82
100
128
144
150
П ротягом р о ку тем п ература повітря в кім н аті п о м іт
но зм іню ється, то м у д оцільно м ати нагрівач з р е гу л ято
ром тем п ератури або мати м енш п о ту ж н и й нагрівач
на літн і м ісяці. Д обові коли ван ня тем п ератури в м еж ах
1...2 °С не ш кідливі для риб.
Д ля м аленьки х нерестовищ зру ч н и й сам оробний со
ляний нагрівач: U-подібна скляна тр у б к а з вугільним и
електродам и в розчині к у х о н н о ї солі. С кляна труб к а
легко гнеться, якщ о її потрим ати над п о л у м 'ям газової
плити. Д ля р озч ину б ер у ть чверть чай ної л о ж к и солі
на скл ян к у води. Електроди виймаю ть з батарейок,
до ковп ачків припаю ю ть електричний ш нур з вилкою .
М ісце спаю вання ретельно зам азую ть см олою або гер
метиком. Т рубку з електродам и закриваю ть гум овим и
27
пробкам и. Усі з'єд н ан н я на приладі і дріт повинні бути
д обре ізольовані. Зм іню ю чи відстань м іж електродам и
та солоність розчину, м о ж н а зм іню вати п о туж н ість
нагрівача. С оляний нагрівач зручний і тим, щ о він н і
кол и не перегоряє.
В аквар іу м і нагрівач розм іщ ую ть так, щ об його не з а
ливала вода, а частина трубки, щ о нагрівається, о б о
в'язково була занурен а, інакш е скляни й корп ус лопне.
Повітряний компресор. Фільтри. П ід час підігрівання
тепла вода кон центрується у верхньом у ш арі. Різниця
м іж тем п ературою води біля дна і біля поверхні навіть
у середн ьом у за розм іром аквар іу м і м о ж е становити
5—7 °С. Такі перепади тем п ератури ш кідливі для риб
і рослин. Х олодна вода застою ється біля дна, у ній
скуп чую ться ш кідливі гази — продукти р о зк л ад у ор га
нічни х реш ток. Щоб запобігти цьом у, перем іш ую ть
воду за допом огою ком пресора. Виходить повітря к р ізь
розпилю вач з пористого піско ви ку або спеченого ти т а
нового порош ку. Якщо бульбаш ки д у ж е дрібні, то ст р у
м інь повітря стає щ е й д ж ер ел о м кисню. Том у п отік
повітря регулю ю ть краником , затискачем або п ер етя
гую чи тр у б к у ко м п ресора м іцною ниткою .
В акваріум і повинно бути стільки риб, щ об основ
ним д ж ер ел о м кисню д ля них б ули рослини і поверхня
води, а ком п ресор лиш е допом іж н им . Якщо поруш ити
цю рівновагу, а ком п ресор з яки хсь причин зупиниться,
виникне задуха. Риби від нестачі кисню спливаю ть до
поверхні і заковтую ть повітря, потім гинуть.
П овітряний ком п ресор м о ж н а використати і як п р и
від д ля ф ільтра. Й ого дія полягає в тому, щ о бульбаш ки
повітря у вузьких тр у б к ах захоплю ю ть воду й створю
ю ть потік. С трум інь води спрям овую ть на ф ільтрую чу
масу, і вода стікає очищ еною .
Ф ільтри м о ж у ть бути зовніш нім и або внутріш нім и.
В нутріш ній ф ільтр м іститься повністю під водою. Це
т руб к а діам етром 20—25 мм, на я к у зн и зу надіваю ть
28
поролон. У тр у б к у до самого н и зу опускаю ть і з а
кріплю ю ть розпилю вач. Ч им вищ а трубка, тим ф ільтр
створю ватим е си л ьн іш и й ‘ струм ін ь води. П рисоскам и
внутріш ній ф ільтр чіпляю ть на заднє скло аквар іу м а
в м алопом ітном у місці. П рисоски повинні бути з ч ер во
ної гум и або п розори х синтетичних каучуків, чорна
гум а виділяє у воду отруйні речовини.
Н айпростіш ий зовніш ній ф ільтр легко зробити з Гподібної трубки. Верхня частина тр у бки виступає над
водою. Н а ш лях у витікаю чої води закріплю ю ть дірчасту
ко роб о ч ку з поролоном . Щоб у тр у б к у не потрапи ли
д рібн і риби, н и ж н ій отвір тр у бки закриваю ть п л астм а
совою сіточкою або в зроблен і гарячою голкою отвори
протягую ть риболовну ж и лку.
Є в п р о д аж у інш і зовніш ні фільтри. У них вода також
нагнітається повітрям , а назад витікає інш ою трубкою
за принципом сполучен их сосудів.
Якщо воду ф ільтрую ть к р ізь синтетичні волокн а —
капрон, лавсан тощ о, їх попередньо зам очую ть у т е п
л ій воді або ки п'ятять. Щ отиж ня ф ільтрую чу м асу п р о
миваю ть, бо брудний ф ільтр сам стає д ж ер ел о м о т р у
єння.
Освітлення. К ім натного освітлення для рослин в а к
варіум і не вистачає. Т ом у протягом 11— 13 годин на день
його треба освітлю вати ш тучно лю м інесцентним и л а м
пам и або лам пам и ро зж ар ен н я. У становлю ю ть стільки
ламп, щоб їх загальна потужність становила 2 Вт на к о ж
ний квадратний децим етр площ і дна для лам п р о з ж а
ренн я і 2 /3 Вт для більш яскравих лю м інесцентних
ламп. Н айкращ е спостерігати за акваріум ом , якщ о св іт
ло падає зверху і спереду. Б аж ано, щ об світло падало
рівном ірн о на всю площ у дна. Д ля цього встановлю ю ть
кіл ьк а лам п по 25 Вт. Якщо акваріум освітлю вати
однією яскравою лам пою , то в багатьох м ісцях буде
тінь, а під лам пою листя й кам ін н я ш видко об ростати
м уть водоростями.
ЗО
Л ам пи розм іщ ую ть у реф лекторах, щ о відбиваю ть
світло або ховаю ть їх разом з інш ими при ладам и під
криш кою з ф анери чи пластмаси. Внутріш ню поверхню
криш ки ф арбую ть у білий колір. К риш ку і р еф лектори
від поверхні води відокрем лю ю ть склом, я к е на кіл ьк а
м ілім етрів підійм аю ть над каркасом акваріум а. К раплі
води з ни ж нього б о ку скл а освітленню не заваж аю ть.
Усі електричні з'єд н ан н я і проводи повинні бути
добре ізольовані. Баластні пристрої лю м інесцентних
лам п під час роботи нагріваю ться, це тепло м о ж н а ви
користати д ля нагрівання води, розм істивш и їх під ак ва
ріумом.
Транспортування риб. Д ля перевезенн я на відстань
д есятка — двох м альків досить 0,5— 1 л аквар іум н ої
води в щ ільно закри тій посудині. Робити отвори в кр и ш
ці не потрібно. Воду наливаю ть на половин у або дві
третини об 'єм у. А гресивних риб перевозять поодин ці
або невеликим и групами, розсортувавш и за розм ірам и.
У б ан ку до риб не м о ж н а класти корм , рослини або
молю сків. Рослини перевозять у п оліетиленовом у м і
ш ечку, загорнутим и у вологий папір.
Якщо риб везуть далеко, в інш е місто чи село, то до
цього треба добре підготуватися. Д о бу або дві риб не го
дую ть — голодна риба м енш е сп о ж и ває кисню . П отім
розсадж ую ть риб у бан ки або в подвійні поліетиленові
міш ечки. У хол о дн у п ору р о ку риб п еревозять у т е р
мосі або добре захищ аю ть банки від пер ео х о л о д ж ен н я.
Н евелику б ан ку м о ж н а покласти у внутріш ню киш еню
одягу. У літку, навпаки, перегрівання води м о ж е сп р и
чинити за д у х у риб. Т ом у в д орозі воду продуваю ть
за допом огою гум ової груш і. За тем п ературою води п о
стійно стеж ать. Риб під час перевезенн я не годую ть.
Удома опускаю ть б ан ку з рибам и в акваріум , щ об
зрівнялася тем п ература води. Б аж ан о два ти ж н і п о тр и
мати нових риб в окрем ом у каран ти нном у акваріум і
з таким и сам им и ум овам и, як і в загальном у.
31.
Брати риб рукам и ні в яко м у р азі не м ож н а. Л овлять
їх сачком — дротяною прям окутною рам кою , на я к у
натягнуто сітку. Її глибина повинна бути трохи б ільш а
за ш ирину. В надто глибоком у сачк у риба зап л утається
і м о ж е поранити себе. Р учка сачка повинна бути такої
довж ин и, щ об м о ж н а б уло виловити рибу в б у д ь-яко м у
місці акваріум а.
Заселення акваріума рибами. А кваріум , крім риб і
рослин, населяю ть дрібн і найпростіш і, черви, гриби,
водорості, бактерії. Всі організм и аквар іу м а взаєм о
зв'язані.
Д ихаю чи, риби вбираю ть ки сен ь і видихаю ть в у гл е
кислий газ, який використовую ть для свого ж и вл ен н я
зелені рослини. Рослини та к о ж дихаю ть киснем , але
на яскравом у світлі виробляю ть його значно більш е,
н іж вбираю ть, і завдяки цьом у вода насичується киснем.
Том у м іж рослинам и і рибам и повинна бути р ів н о
вага.
Не з'їд ен и й рибам и корм й екскрем ен ти м ікроорга
нізм и переробляю ть на розчинні сполуки, придатні
для ж и вл ен н я рослин. М іж піщ инкам и акваріум ного
грунту нагр о м адж у ється детрит. Так установлю ється
рівновага м іж рибам и і м ікроорганізм ам и. П ідтримання
рівноваги в акваріум і м іж у сім а його м еш канцям и —
основне завдання акваріум іста.
Щ ойно обладнаний акваріум — біологічно незрівн оваж ени й. К риш талево чиста св іж а вода ч ерез кіл ьк а
днів м утніє, стає непрозорою від бурхливого р о зм н о
ж ен н я інф узорій. П отім вона за допом огою м ік роорга
нізм ів очищ ається й набуває слабкого ж овтуватого в ід
тінку, як к а ж у ть акваріум істи, «старіє». Т ільки в таку
воду м о ж н а випускати риб. Щоб «старіння» проходило
ш видш е, в новий акваріум треба влити хоча б літр води
із старого акваріум а.
Заселяю чи акваріум рибами, тр еба виконати к іл ьк а
правил. П о-перш е, ум ови утрим ання повинні відпові32
Взаємодія організмів
та неживої природи
в акваріумі.
33
дати природним умовам, у яких ж и в е к о ж н и й вид риб.
П о-друге, акваріум ні в яко м у разі не м о ж н а п ер ен а
селяти рибам и. Ц е ви сн аж у є їх і ускладню є догляд.
П о-третє, не м о ж н а трим ати в одном у акваріум і м и р о
лю бних і агресивних риб. Одні риби уж и ваю ться з усіме
сусідам и, інш і ворогую ть з рибам и свого або інш ого
виду. М аленьких заб іяк м о ж н а оселити разом з в ел и
кими м иролю бним и рибами. В аквар іу м і повинно бути
м ісце д ля плаванн я риб і схованки, якщ о це потрібно.
Догляд за акваріумом. Щоб аквар іу м мав п ри вабл и
вий вигляд, а риби і рослини б ули здоровим и, потрібно
за ним и доглядати. Щ одня під час годування спосте
рігаю ть за рибами, стеж ать, чи не з'яви ли ся серед них
хворі, чи не час яку сь із риб від сад ж у вати на нерест.
П ісля годування реш тки їж і збираю ть скляною т р у
бочкою з гум овим ш лангом. Раз на ти ж д ен ь акваріум
ретельн о очищ аю ть від екскрем ентів, відм ерли х реш ток
рослин та інш ого бруду. Л езом чи ганчіркою витираю ть
перед н є скло від водоростей. Вилиту під час чищ ення
аквар іу м а воду зам іню ю ть відстояною свіж ою . П овні
стю воду не зам іню ю ть. Зам іню ю чи воду, весь час сте
ж ать, щ об нагрівач не опинився високо над поверхн ею
і не перегорів. К ращ е його на цей час вим кнути.
У літку часто виникає питання: щ о робити з рибами,
коли в квартирі нікого не залиш ається? О дин-два ти ж н і
здорові риби м о ж у ть залиш атися голодним и, це їм не
заш кодить. П еред в ід 'їзд о м треба почистити акваріум ,
подбати, щ об від перенаселення не бу ло зад ухи і зн и
зити тем п ер ату р у води на 2 ...З °С. У холодн ій воді
риби потребую ть м енш е їж і. Ні в я к о м у р азі не м о ж н а
перегодовувати риб в останній день, кидати їж у в а к в а
ріум у надлиш ку, бо це спричинить' заб р у дн ен н я води
і захворю ван ня риб. Щоб б ез світла не загинули ак ва
ріум н і рослини, акваріум ставлять біля вікна, але так,
щ об сонячне світло потрапляло на нього лиш е на кіл ька
годин.
34
Н авесні та вл ітку сонячне пром ін ня м о ж е сп ри чи
нити бурхли ве р о зм н о ж ен н я м ікроскопічних в о д о
ростей — «цвітіння» води. Це н еб аж ан е явищ е, бо вод о
рості позбавляю ть інш і рослини світла. Розклад в ід м ер
лих водоростей призводить до задухи й о тр у єн н я риб.
Том у на час цвітіння води риб кращ е виловити з ак ва
ріум а, в край ньом у разі треба посилити п р од ування
води повітрям і ф ільтрацію . Зам іню вати воду в цей час
не реком ендується, бо свіж а вода, я к і яскраве світло,
спричинять новий спалах цвітіння. У старій воді в за т і
нен ом у акваріум і розвиток водоростей сповільниться
сам собою ч ерез кіл ька днів. Застосовувати проти ц ві
тіння води хім ічн і речовини небаж ано.
Корм для дорослих риб. К орм д ля риб поділяю ть
на ж и ви й і сухий тваринний, рослинний та ко м б ін о ва
ний. Звичайно, кращ е годувати риб ж и вим корм ом і л и
ше в разі необхідності зам іню вати його сухим.
Н айчастіш е годую ть риб трубочником . Й ого їдять
м ай ж е всі акваріум ні риби. Т рубочни ки — це м ал о щ е
тинкові черви, які ж и в у ть у м у л і ставків, у за б о л о
чених річкових берегах. В исунувш и верхню частин у
тіла з грунту, вони весь час роблять коли вальн і рухи,
захоплю ю чи їж у : бактерій, найпростіш их, органічні
реш тки. У м ісцях скуп чен н я трубоч ників дно здається
вкритим рухливим червонуватим м охом . Зачерп ую ть
трубоч ників разом з м улом відром на довгій вірьовці.
Від м ул у їх пром иваю ть у ситі. П отім ставлять сито
над тазом так, щ об вода ледве тор кал ася ни ж нього
краю сита. Ч ерв'яки поступово п ереповзуть у воду
і зб еруться в р у х ливий волохатий клубок, а см іття
залиш иться на ситі. Зберігаю ть трубочників у банці з во
дою н а н и ж н ій полиці холодильника. Ш ар їх повинен
бути н е товщ ий 2 см. П ри щ оденн ом у ретел ьн ом у
пром иванні трубочники залиш аю ться ж и вим и кіл ька
тиж нів.
Т рубочни ки ж и ву ть там, де багато гнию чих реш ток,
35
том у слід бути обереж ним , щ об не отруїти або не за р а
зити риб. Будь-який корм для аквар іу м а кращ е збирати
у водойм ах, де нем ає риб, яком ога далі від стічних
труб підприєм ств. Щ ойно виловлених ч ер в'яків кіл ьк а
днів не даю ть рибам, а витрим ую ть їх у воді, зам іню ю чи
її, щ об вимити ш кідливі реш тки.
П еред годуванням корм об о в'язко во пром иваю ть від
загиблих організм ів. Д ля риб з верхнім (напрямленим
угору) та кінцевим (напрям леним уперед) ротом корм
даю ть з годівниці — пін опластової рам очки, на яку
натягнута сітка. Д онним рибам корм кидаю ть на дно
акваріум а.
Разом з трубочником м о ж н а наловити м отиля —
червоних л ичинок ком ара дзвінця пухнастовусого.
Рідше зустрічаю ться личинки інш их видів ком арів. їх
тако ж м о ж н а згодовувати рибам. Інш им и тваринам и,
які виловлю ю ться разом з трубочником (личинки б а
бок, п'явки, планарії), годувати риб не слід. Т ом у щ ойно
виловлений і пром итий корм розглядаю ть кр ізь зб іл ь
ш увальне скло.
М отиль пром иваю ть кр ізь сита з різною сіткою і
згодовую ть рибам відповідно до їх розм іру.
Н айдовш е м отиль зберігається у х олоди льнику,
без води, на м окрій л лян ій тканині. Ш ар його повинен
бути не товщ ий 1 см. Л ичинки ком арів у тепловодн ом у
акваріумі зариваю ться в грунт і ш видко гинуть або з а
ляльковую ться, а потім перетворю ю ться на ком арів,
том у н ез'їд ен и й корм від р азу після годування в и д а
ляю ть з акваріум а.
У товщ і води ставків м о ж н а пом ітити хм ари сірих,
чорнуватих та червонуватих р у хом их крапок. Це гіл л я
стовусі (дафнії, церіодаф н ії, босміни, хідоруси) та вес
лоногі (циклопи, діаптом уси) рачки — най кращ и й корм
для м аленьки х рибок, які не м о ж у ть проковтн ути м о
тиля або трубочника. Рачків ловлять сачком з л егкої
ткани ни з дрібним вічком . Н айчастіш е вони зустрі37
чаю ться в заростях рослин, поб лизу поверхні, на освіт
л ен и х ділянках.
Н а ж аль, зберігаю ться р ачк и погано. П еревозять
їх у б ан ках з водою . Д обу-дві зберегти д аф н ій і ц и к
лопів м о ж н а в холоди льнику, часто продуваю чи воду
повітрям . Д ля зб еріган н я рачків кращ е брати ни зькі
посудини, н ап ри клад ф отокю вети.
Висуш ена на сонці д аф н ія зберігається довго, але
більш ість вітам інів таки й корм втрачає. Якщо годувати
риб лиш е суш еною даф нією , то вони повільно р о зв и
ваю ться, часто не набуваю ть заб арвлен ня д оросли х риб.
Від постійного годуван ня суш еною д аф н ією в риб м о ж е
статися ро зл ад травної системи. П ри цьом у екскрем ен ти
тягн уться довгим и ниткам и, в ни х багато слизу і крові,
риби виснаж ую ться, хворію ть.
П овноцінним корм ом для риб м о ж н а вваж ати гр а
нульовани й акваріум н и й ком бікорм латвій ського ви
робництва. Д о його склад у входять суш ен а д аф нія, рос
линн і дом іш ки, кров, вітаміни, л ік и в проф іл акти ч н и х
дозах. Ц ей корм охоче поїдаю ть м а й ж е всі риби, навіть
мальки.
Час від часу рибам м о ж н а давати енхітрей — б іл у ва
то-ж о вти х ч ер в'яків 20 мм завдовж ки . П остійно г о д у
вати енхітреям и риб не варто, бо від них риби ж ирію ть.
Розводити ен хітрей просто. У н евеликий п л астм а
совий або дер ев'ян и й (не з хвойн их порід) ящ и чок н а
сипаю ть п у х к о ї садової зем лі ш аром 10 см і кл ад уть
п ід ж и влен н я — кар то п л ян е пю ре, каш у, р озм оч ен у
в м олоці булку. Ч ерез кіл ьк а ти ж н ів з'яви ться б е з
л іч енхітрей. Грунт повинен бути вологим , ал е не м о к
рим. Ящ ичок треба накрити склом. Т ем пература — 16...
20 °С. П еред годуванням риб ч ер в'яків пром иваю ть
водою.
Великі риби не відм овляю ться і від дощ ових ч ер в 'я
ків. їх треба лиш е пром ити і порізати.
Рибам, які потребую ть р о слинн ої їж і, згодовую ть
38
м 'я к і водяні рослини — елодею , наяс, ряску. О хоче вони
поїдаю ть салат і м олоду кропиву. Л истя цих рослин
обливаю ть окропом , чіпляю ть до них тягарець і о п у с
каю ть в акваріум .
Тимчасово ж и вий корм м о ж н а зам іни ти н еж и рн ою
яловичиною , серцем, печінкою , ф іл е м орської риби,
крихтам и яєчного білка, креветкам и, розпарен ою і п р о
митою м анною крупою . Д ля велики х риб м 'ясо р іж у т ь
нож и ц ям и на дрібні ш м аточки, м аленьки м на склі лезом
н о ж а зіскрібаю ть окрем і волокна. П одрібнене m ':-jo
промиваю ть.
Риби-кулі, м алавійські цихліди, л абіри нтові та деякі
інш і риби з апетитом поїдаю ть м 'ясо молю сків. М ож н а
давати його й інш им рибам, попередньо розбивш и ч ер е
паш ку молю ска. Годувати риб м о ж н а лиш е а к в ар іу м
ним и молю скам и, бо м олю ски з при родн их водойм є п е
реносни кам и паразитів.
Риб годую ть двічі н а день у той сам ий час і в одном у
місці акваріум а. Вони ш видко звикаю ть до р е ж и м у й
заздалегідь збираю ться б іля годівниці. К орм у їм даю ть
стільки, скільки вони з'їдаю ть за 2— 5 хв. Від п ер еїд ан н я
риби ж и рію ть і перестаю ть р озм нож увати ся. їж у треба,
по м ож ливості, урізном анітню вати.
Годування мальків. О собливу у вагу слід звертати
на корм д ля мальків. Ж ивитися вони починаю ть від разу
після л ичинкової стадії, коли п ож ивні запаси ж о в т к о
вого м іш ка вичерпаю ться повністю . М альки більш ості
видів охоче поїдаю ть інф узорій. Ін ф у зо р ію ту ф ел ьк у,
загальновідом у одноклітин ну твари н ку завд о вж ки 0,1—
0,3 мм, м о ж н а знайти серед рослинних реш ток. Взявши
піпеткою кіл ька кр ап ель рідини і пом істивш и їх на скло,
під л уп о ю м о ж н а відокрем ити ін ф узорій від інш их
тварин. Д ля цього поряд капаю ть крап лю с в іж о ї води
і сірником сполучаю ть краплі. Ін ф у зо р ія ту ф ел ьк а
ш видко перепливе в св іж у воду. П ож и вний розчин
д л я інф у зо р ій готую ть за кільком а рецептам и.
39
М о ж н а взяти 10 грам ів сіна без квіток і п роки п 'яти ти
його 15—20 хв в 1 л води. Відвар настояти 3 дні, потім
розбавити двом а літрам и д исти льованої води. Ін ф у зо р ії
в таких ум овах ш видко р озм нож ую ться. Б ан ку з в ід
варом закриваю ть м арлею , щ об у воду не потрапляв
пил, і оберігаю ть від сонячного пром іння. Д ля п ід ж и в
л ен н я б актерій м о ж н а додати 1—2 крап лі м о л ока раз
на 7— 10 днів.
М ож н а приготувати пож и вн и й розчин тільки на м о
лоці, без сіна. На 3 л відстояної води додаю ть 1—2 к р а п
лі знятого м олока. Ч ерез 2—3 дні розвиваю ться м о л о ч
нокислі бактерії. К у льтура інф узорій, вигодованих на
м олочн окислих бактеріях, нестійка, часто гине, н а стін
ках банки з'явл яється слизистий осад. В тако м у вип адку
к у л ьту р у тотую ть заново.
Д обре ро зм н о ж у ю ться ін ф у зо р ії на суш ен их і п о
дрібн ен их листках салату, ш кірочках бананів або гар
буза.
Збираю ть ін ф у зо р ій на світло. Д осить яскраво осві
тити б ан ку з ін ф у зо р іям и з одного боку, як ч ерез 10-—
15 хв усі вони перем істяться б ли ж ч е до д ж е р е л а світла,
звідки їх відсм октую ть скляною трубочкою . М альки
д еяких риб, н ап риклад багатьох харациновидних, д у ж е
чутливі до бактерій. Щоб очистити ін ф у зо р ій від б а к
терій, їх на день пом іщ аю ть у б ан ку з чистою водою ,
ін ф у зо р ії сам і знищ ать у сіх бактерій. П ісля цього м о ж
на підливати воду з інф узоріям и м алькам або процідити
вміст бан ки к р ізь ф ільтрувальни й папір і опустити цей
пап ір в аквар іу м з м алькам и.
Годую ть м альків та к о ж коловерткам и.
К оловертки н ал еж ать до найприм ітивніш их і найдрібніш их червів. Вони повільно перепливаю ть з м ісця
на місце, поїдаю чи м ікроскопічні водорості в зел ен ій
воді ставків і калю ж . Н айкращ е придбати чисту к у л ь
ту р у коловерток і розводити її на сінн ом у н астої так
само, як інф узорій.
41
У теплу п ору р о ку в ставках сачком з густої тканини
м о ж н а наловити «ж ивого пилу». Ц е най дрібніш ий
прісноводний планктон: личинки рачків (науплії), їхні
яйця, м ікроскопічні водорості, коловертки тощ о. Б іл ь
ш их за розм іром тварин відмиваю ть на ситі.
Якщо поява м альків при пала на холодн у пору р о ку
і не м о ж н а знайти дрібного корм у, то їх м о ж н а го д у
вати личинкам и зяброногого рачка артем ії, яки й у в ел и
кій кількості населяє солоні о зера й лим ани (дорослі
рачк и великі, покриті ж о р стки м панциром і д л я го д у
ванн я м альків непридатні). Яйця артем ії ро кам и зб е р і
гаю ться в скляних закри ти х б ан ках у п р о холод н ом у
сухом у місці. їх м о ж н а придбати в зоом агазинах. Щ об
дістати л ичинок артем ії, в і л води розчиняю ть 2 чайні
л о ж к и (без верху) солі і всипаю ть туди 1 чай н у л о ж к у
яєць. Воду продуваю ть, тем п ер ату р у води підтрим ую ть
т ак у саму, при якій л ичинок артем ії згод овуватим уть,—
так вони довш е залиш атим уться ж и ви м и в прісній воді.
Л ичин ки з'являю ться ч ерез 48, 36 і 24 години п ри тем п е
ратурі відповідно 20, 25 і ЗО °С. К оли вилупляться
личинки, ком пресор вимикаю ть. П о р о ж н і оболон ки
яєц ь спливаю ть на поверхню , а червонуваті л и чинки
збираю ться на дні. Звідти їх відсм октую ть ш лангом.
Вихід л ичинок з яєц ь зал еж и ть від ум ов і строку їх
зберігання. П еред годуванням м альків ли ч и н о к ар тем ії
відловлю ю ть сачком з густої ткани ни і о б ер еж н о п р о
мивають.
П ідростаю чих м альків легко вигодовувати м ікроч ерв'якам и турбатриксам и завд о вж ки 1—2 мм. Р озво
дять їх у плоскій посудині, наповненій сум іш ш ю п іск у
і торф у або м оху у співвіднош енні 1:2, до я к о ї додаю ть
трохи ч орн озем у й тертої моркви. Суміш заливаю ть
водою і варять 10 хв. О х о л о дж ен у сум іш розбавляю ть
до густоти см етани, на поверхню виливаю ть трохи к е
ф ір у і вносять кіл ька черв'яків. Від м оркви ч ер в'я к и
стаю ть червоними, у них багато вітам іну А. Н а сум іш
42
зв ерху клад уть кіл ьк а д ер ев'ян и х брусочків, на яки х
збиратим уться черв'яки. П ри розведен ні ч ер в 'я к ів на
рід ко м у толокні або то р ф і з сиром на п о ж и в н е сер е д о
вищ е м о ж н а покласти к р у ж еч к и моркви.
П еред годуванням м альків ч ер в 'яків пром иваю ть
у плоскій посудині, з яко ї їх зручно вибирати п ен зл и
ком . Ч ер в'як ам и в перш у чергу годую ть м альків, які
ж и вляться на дні акваріум а, нап ри клад м альків сомів.
Якщо м альки ж и вляться в товщ і води, вм икаю ть п р о д у
вання — і м аленькі черв'ячки, п ід хоплені течією , п ід
нім аю ться. Ж ивим и в акваріум і вони залиш аю ться м ай
ж е добу.
Годувати м альків потрібно часто, але м аленьки м и
порціям и, рівном ірн о протягом усього п ер іо д у їхньої
активності. Коли м альки перестаю ть плавати, зб и ваю ть
ся в щ ільні зграї й засинаю ть, світло треба вим кнути
або пригасити, зм енш ити струм ін ь повітря в р о зп и л ю
вачі. Якщо м алькам не давати ч асу на сон або н а деньдва залиш ити голодними, то частина їх загине, реш та
погано ростиме.
У виростковом у аквар іу м і треба підтрим увати б езд о
ганну чистоту. Як правило, грунт у такий акваріум
не кладуть, щ об зру ч н іш е було щ одня чистити дно.
К ілька кущ иків ш видкоростучих рослин пускаю ть п л а
вати або садж аю ть у горщ ики. Без рослин в аж к о п ід тр и
м увати воду чистою . Її постійно продуваю ть і ф іл ь
трую ть.
Велика кількість акваріум ни х риб виводить своє
потом ство у м 'як ій воді, а ж и ве в твердій. Т ом у м альків
н еобхідн о поступово привчати до більш твердої води,
підвищ ую чи її твердість на 1—2° на тиж день.
Молюски. Роль м олю сків я к санітарів акваріум а
акваріум істи часто перебільш ую ть. У трим ую ть їх в а к
варіум ах в основном у д ля повноти картини підводного
світу.
Н айчастіш е в акваріум ах утрим ую ть ч еревон оги х
43
44
м олю сків — ф із, ам пулярій, котуш ок, м елані, гелісом.
А м п ул яр ії великі за розм іром і м о ж у ть п о ш ко д ж увати
м 'як і частини рослин. Р озм нож ую ться м олю ски ікрою ,
драглисті грудочки яко ї відкладаю ть на підводн их п р ед
метах. А м п у л яр ії відкладаю ть гроно вел и ко ї ікри над
водою на скло акваріум а. В акваріум ах виведено ж о в
тих ам пулярій.
К орисним акваріум ни м м олю ском вваж ається м ел а
ні. Вона прокладає собі ходи в грунті, чим зб іл ьш ує
н ад х о д ж ен н я свіж о ї води до коренів рослин і запобігає
гниттю реш ток. З гр у н ту м елані виповзаю ть тільки
вночі. Якщо м елані виповзаю ть з гр у н ту вдень, це є сиг
налом , щ о акваріум треба негайно почистити, освіж и ти
воду. М елані теплолю бна, ж и ве при тем п ер ату рі води
понад 18 °С. М олоді м елані м о ж у ть вигризати нірки
в акваріум ній зам азці. Щоб цього не сталося, в ку тк и а к
варіум а на зам азку вм азую ть або проклею ю ть липкою
стрічкою см у ж к и скла.
Хвороби риб та їх лікування. Риби іноді хворію ть,
частіш е це трап ляється там, де нехтую ть чистотою
акваріум а. Захворю ю ть перш за все ослаблені риби,
ум ови утрим ання яки х не відповідаю ть природним .
Том у потрібна про ф іл акти ка хвороб. Якщо ж захворю
вання все-таки виникло, треба встановити його п ри чи ну
і лікувати риб за одним з обран их способів.
Умовно хвороби поділяю ть на зар азн і і н езаразн і.
До останніх н ал еж ать пош кодж ення, отруєнн я, н а сл ід
ки неправильного утрим ання, зад у х а та р о зл ади т р а в
л ен н я при неп рави льном у годуванні. Н езаразні х во р о
би висн аж ую ть організм і роблять його б еззахисним
перед м ікроорганізм ам и, які спричиняю ть зар азн і з а
хворю вання. З останнім и боротися д у ж е важ к о , інколи
нем ож ливо. Т ом у виявлених хворих риб треба негайно
ізолю вати від здорових і не д опусти ти пош иренн я
хвороби.
Н айчастіш е в акваріум і спалахую ть захворю вання,
45
спричинені одноклітин ним и д ж гути кон осц ям и , ін ф у
зоріям и, бактеріям и. Д ж гутикон осець оод ін іум о сел я
ється у верхньом у ш арі ш кіри риби, зябрах, плавцях
і спричиняє захворю вання оодініоз. Забарвлен ня риби
стає невиразним , зни кає блиск. Н а тілі висипаю ть б іл у
ваті та сірі вузлики, ніби піщ инки. Риба втрачає апетит,
плаває, погойдую чись, пош товхам и, часто треться об
якісь предм ети. П отім н а тілі відкриваю ться рани, з 'я в
ляю ться крововиливи, відриваю ться клаптики ш кіри.
Це означає, щ о оод ін іум оселився на ш кірі й утворив
цисту, яка вийш ла з тіл а і, зал еж н о від тем п ератури
води, три-чотири дні перебуває в стані спокою . П отім
циста розривається, і з неї виходять м ален ькі рухом і
д иноспори оодініум а. Якщо протягом 12—24 год диноспори не п ри кріпляться до тіл а риби, вони гинуть.
Знаю чи ж и ттєви й ци кл зб у дн и ка хвороби, м о ж н а
боротися з нею на стадії диноспор. Д обрим л ік у в ал ь
ним засобом при о одініозі є розчин 1 г х ім ічн о чистого
сул ьф ату м іді (II) в і л води. Т ехнічний м ідний куп орос
використовувати не м ож н а, бо в ньом у є дом іш ки, я к и
ми м о ж н а отруїти риб. Х ворих риб негайно п ер еса
д ж у ю ть у невеликий, кращ е суцільносклян ий, акваріум ізолятор. К леєні си л іко н -кау ч у ко м акваріум и н еп р и
датні. Л іки руйн ую ть їх. Вода повинна бути акваріум на,
частково о свіж ена й продута. Т ем пература води 24...
26 °С. З а таких ум ов о о д ін іу м ш видш е проходить усі
стадії розвитку. Л ікуван ня проводять у двох окрем и х
банках з такою сам ою водою, як і в ізоляторі. Рибу п о
міщ аю ть у перш у б ан ку і поступово додаю ть по 100 мл
розч и н у сульф ату м іді (II) на ко ж н и й л ітр води. У цей
час необхідн о у в аж н о стеж ити за поведінкою риби, щоб
підібрати так у кіл ькість л іків (м ож ливо, менш у), при
якій ослаблена риба не отрую ється. Трим аю ть у цій
банці р и б у 10— ЗО хв.
П отім рибу переносять у д ругу банку. Тут з її ш кіри
зм ивається слиз разом із загиблим и спорам и. У цей
46
час ізолятор д обре м ию ть теплою водою і д ези н ф ікую ть
рож еви м розчином перм анганату калію . П ісля к о ж н о ї
ванни воду в ізоляторі та в б ан ках зам іню ю ть повністю .
Л ікуван н я проводять протягом 3— 10 днів 2— 3 рази
на день. М о ж н а ліку вати риб 10— 12 годинним и в ан н а
ми. У цьом у випадку на 1 л води ізо л ято р а д одається
1,5 мл лікувального розчину.
Здоровим на вигляд рибам з акваріум а, в я к о м у ви
явлено захворю вання, роблять проф іл акти ч н і ванни і
влаш товую ть двоти ж невий карантин. П ри цьом у б а ж а
но розсадити риб у бан ки поодинці або невеликим и
групам и, щ об зм енш ити м ож ливість зар аж ен н я зд о р о
вої риби від хворої. У залиш еном у б ез риб ак варіум і
загинуть усі диноспори, і через ти ж д ен ь він буде гото
вий до заселен ня здоровим и рибами.
Інш ий д ж гу ти ко н о сец ь — іхтіободо (інш а назва
костія) — спричиняє костіоз. Ж иттєвий цикл п арази та
такий самий, я к і в оодініум а. П ри цьом у зах во р ю
ванні на тілі риби з'являю ться багато слизу і сіруватож овті плям и, які з часом набуваю ть червон уватого від
тінку. Риби труться об предм ети, плаваю ть неспокійно,
пош товхам и. П ри сильном у у р аж ен н і зябр п оч ин ається
задуха.
Іхтіободо втрачає активність при тем п ер ату р і води
23...25 °С, а при ЗО °С він гине. Т ом у захворю вання
виникає лиш е в аквар іу м ах без нагрівача. Щ об п р и п и
нити хворобу, хворих риб відсадж ую ть, аквар іу м о б л ад
ную ть нагрівачем і протягом 2—3 діб підтрим ую ть т е м
п ературу води ЗО °С. Х ворих риб трим аю ть в ізоляторі
т а к о ж при високій тем п ературі води, якщ о д о звол яє
їхній стан, і лікую ть 5-годинним и ваннам и з розчином
б рильянтового зеленого (зеленки). У перш их два дні
на 3 л води капаю ть 4 крап лі 1% -ного спиртового р о з
ч ину зеленки, на третій — четвертий — 6 крапель. З е
л енкою лікую ть тільки дорослих риб. М альків л ікую ть
риванолом . Д ля багатогодинних ванн 0,1 г р иван олу роз47
чиняю ть у 40—80 л води, зал еж н о від віку риб. Виразки
та запаленн я на тілі д оросли х риб м о ж н а зм астити р о з
чином, щ о містить 0,1 г риван олу в 100 мл води. Риванол
продається в аптеці у вигляді ж о вти х таблеток по 0,1 г,
які розчиняю ть в теплій воді, або готового розчину,
яки й розбавляю ть до п отріб ної кон центрації.
О дна з хвороб, н а я к у часто хворіє м олодь риб,—
п лавцева гниль. У хворих риб плавці розпадаю ться,
стаю ть кривавими, на тілі з'явл яю ться тем ні плям и, які
н езабаром перетворю ю ться на виразки. О дночасно п о
ч инається запаленн я киш ечника, риби стаю ть млявим и,
втрачаю ть апетит. Зб удн и к плавцевої гнилі — паличковидна бактерія, я ка ж и ве в брудній х олодн ій воді. О тж е,
запобігти захворю ванню м о ж н а д о д ер ж ан н ям чистоти,
особливо в густонаселених виросткових акваріум ах,
регулярн ою зам іною води. Л ікуван ня м о ж л и ве тільки
на п о ч атку захворю вання. Л ікую ть риб багатогодинними ваннам и з розчином риван олу або півгодинним и в ан
нам и з розчином перм анганату калію (0,5 г на 10 л води)
двічі на день. Д ійовим засобом проти описаних хвороб
є біцилін-5. Ц е сильний антибіотик, яки й вбиває м ік р о
організм и і практично не за ш к о д ж у є зд о р о в'ю риб,
У його розчині риб трим аю ть двічі на д ен ь по п івгод и
ни у ванні. Вміст од н ієї у п аковки антибіоти ка (1 500 000
ОД) розчиняю ть у 10 л води д ля д оросли х риб і в 20 л
д л я мальків. Біцилін-5 продається в аптеці. Р ечовина ця
д у ж е нестійка. П ісля р озкриття уп ак о вки зберігати його
м о ж н а лиш е кіл ька днів у холоди льнику. Біцилін-5 —
білий порош ок, у воді розчиняється неповністю , у т в о
рю ю чи ем ульсію . Розчиняти порош ок, як і всі інш і р е
човини, треба в окрем ій склянці при тем п ер ату рі 28 °С
і тільки потім д оли вати його розчин у воду, де вм іщ ено
хворих риб.
П лавцева гниль надзвичайно за р азн а д л я риб, том у
потрібно вж ити всіх заходів проти п ер енесенн я ін ф е к
ції: обливати окроп ом або витрим увати у р озчині пер48
м анганату калію сачки, обладнання, банки. Д ля дезинф екц ії води від плавцевої гнилі в акваріум вносять 1/3
вм істу у п аковки біциліну-5 на 100 л води. Біцилін ш вид
ко розк лад ається на світлі, том у кращ е це робити на ніч.
Воду перем іш ую ть посиленим продуванням . Риб у цей
час не годую ть. Т акі д ези н ф екц ії або л іку ван н я роб лять
протягом ти ж н я раз н а день.
49
У х олодн ій воді на ш кірі риб, на зябр ах і на плавцях
часто осідаю ть інф узорії. Ін ф у зо р ії іхтіоф тіріус осе
ляю ться колоніям и, сх о ж й м и на сіруваті або ж о втуватобілі піщ инки. У риб, у р аж ен и х інш им и ін ф у зо ріям и —
хілодонелою , тріходіною , циклохетою ,— н а тілі з'я в л я
ється м олочн о-білий або сіруватий наліт, виділяється
слиз, плавці склею ю ться. Риби м ало їдять, незграбно
плаваю ть пош товхами, стаю ть лякливим и, тр уться об
грунт і підводні предмети.
Ж иттєвий ци кл парази ти чни х ін ф у зо р ій сх о ж и й на
ж и ттєви й цикл д ж гути кон осц ів. Л ік у ван н я проводять,
враховую чи беззахисність нецистованої вільноплаваю чої інф узорії, в ізоляторі при тем п ературі води, на к іл ь
ка градусів вищ ій від звичайної, розчином біциліну-5,
зеленки , р иван олу або кух о н н о ї солі. Розчйнивш и сто
лову л о ж к у солі в невеликій кількості води, виливаю ть
розчин на к о ж н і 10 л води ізолятора. У таком у розчині
риби м о ж у ть бути тривалий час. Л ікувати риб м о ж н а та
к о ж короткочасни м и ваннами. Д ля них розчиняю ть сто
лову л о ж к у солі на 1 л води. У такій ванні риб витри
м ую ть 20—ЗО хв.
Л іку ван н я сіллю — неш кідливий і простий спосіб,
яким м о ж н а л іку вати багатьох, але не всіх риб. П огано
почуваю ть себе у солоній воді лабіри нтові риби, не ви
трим ую ть щ онайм енш ої кількості солі у воді пр існ овод
ні соми. Л егко піддаю ться лікуван н ю сіллю всі риби
солонуватих вод.
Д обре л ік у є ку х о н н а сіль грибкові хвороби — сапрол егніоз і зябр о ву гниль. С пори гриба сап ролегн ії п р и
кріплю ю ться найчастіш е на тілі висн аж ених та п е р е
о хол од ж ен и х риб, на п о ш ко д ж ен и х д ілян ках ш кіри
і на н езап ліднен ій ікрі, звідки п ереход ять н а ж и ві
ікринки. С початку проростаю ть дрібн і п у ч ки тонких
ниток, які розростаю ться в щ ільний білий або ж о в т у
ватий ш ар. Хворі риби труться об предмети, н ам агаю
чись звільнитися від нальоту, хитаю ться на м ісці. Роз50
ростаю чись, гриб у р а ж у є ш кіру, м 'язи , навіть внутріш ні
органи. Л ікую ть хворих риб риванолом , біциліном-5.
П ри зябровій гнилі гриб бран хіом іцес прон икає
в кровоносні судини зябр і закри ває їх, поруш ую чи
кровообіг. Риби сп очатку стаю ть неспокійним и, м ало
їдять. П отім у них відм ираю ть окрем і д ілян ки на зябрах.
Риба почин ає задихатися. Х ворих риб л іку ю ть к о р о т к о
часним и сольовим и ваннами. В аквар іу м і провод ять р е
тельний огляд і дези н ф екц ію всіх риб, воду частково
освіж аю ть, дно та стінки очищ аю ть від бруду.
Д еяк і акваріум істи-початківці додаю ть у во д у видо
вого аквар іу м а із здоровим и рибам и в н евеликих к іл ь
костях ліки, вваж аю чи, щ о цим м о ж н а запобігти будьяком у захворю ванню . Ц ього робити ні в я к о м у разі
не м ож н а, бо л іки пригнічую ть і ш кідливі й корисні
м ікроорганізм и, спричиняю ть п оруш ення б іологічної
рівноваги, спричиняю ть повільне отр у єн н я риб. О крем і
збудн и ки хвороб пристосовую ться до незн ачн ої к о н
цен трації ліків, розм нож ую ться, і з ним и д у ж е важ к о
боротися.
АКВАРІУМНІ
РИБИ
ПІВДЕННОЇ
АЗІЇ
О знайом лення з рибам и і во д я
ним и рослинам и П івденної А зії п о
чнем о з ознай ом лен ня з рибами
острова Ш рі-Ланка.
О стрів л еж и ть недалеко від н у
л ьової паралелі в екваторіальній
см узі. Я скраве сонце і волога, яку
постачає теплий океан ,— причина
того, що основний колір на острові
зелений. О падів тут навіть більш е,
н іж потрібно: 1000 мм у «посуш ли
ві» і до 6000 мм у дощ ові роки. Тому
на узбереж них рівнинах багато боліт.
На багнистих зем лях скр ізь утворю
ю ться великі й м аленькі ставки, ями.
Вода тепла, 26...ЗО °С, слабокисла.
Усю товщ у води п рон изую ть сп л е
тіння рослин, над водною п оверх
нею піднім аю ться їхні квітконоси,
тягнуться вгору болотяні трави.
О собливо багато тут кри птокорини, лім ноф іл, водяних папоротей,
апоногетонів. З 50 видів роду крипто ко р и н а на острові зустрічається
м ай ж е половина. Ростуть вони в тіні
у зд о в ж берегів, часом виходять
на суш у. В у сіх кри птокори н листки
розм іщ ені на довгих череш ках і з і
брані розеткам и. П ереваж н а б іл ь
ш ість рослин має ланцетовидну
л исткову пластинку.
О дна з най дрібніш их кр и п то ко
рин — м аленька
я с к р а в о -з е л е н а
крипт окорина Н евіля. Д у ж е гарно
виглядає вона в перш ом у ярусі а к
варіум них рослин, створю є суціль52
ний килим заввиш ки близько 5 см. Інш і, пош ирені
в аквар іу м ах ланкійські криптокорини, м аю ть висоту
12— 15 см. К раї їхніх листків трохи хвилясті. Д у ж е м ін
лива за забарвленням і ф орм ою листків кри п то кори н а
Вендта. П ри яскравом у освітленні її листкова пластинка
виростає ш ирока, хвиляста по краях, звер х у оливковозел ен а з тем ним и рискам и, зн и зу —- оливкова. В н ап ів
тем ряві череш ки і листки видовж ую ться, м алю нок зн и
кає. У од нієї з пош ирени х різнови дн остей крипт око
рини Вендта листки світло-зелені, на довгих червонувато-коричневих череш ках. По цен тральній ж и л ц і ч ер
вонуватий відтінок заходить до середини листка. Р осли
на м о ж е створю вати густі зарості. М олоді рослини
виростаю ть з кореневих паростків. К рип токорини д обре
витрим ую ть затем нення. Н айкращ е ростуть на к р у п н о
зернистом у, засм ічен ом у або п ід ж и влен о м у торф ом
піску.
П рикрасою будь-якого аквар іу м а є л ім н о ф іл а (амбулія). Товсте стебло рослини несе кіл ьц я р о згал у ж ен и х
світло-зелени х листочків, щ о нагадую ть страусове пір'я.
Різні види лім н о ф іл відрізняю ться за ф орм ою листків,
розм ірам и, але на перш ий погляд вони д у ж е схож і. 40
видів цих рослин пош ирені по всій П івденній А зії, б іл ь
ш ість з них росте в невеликих водойм ах з повільнотекучою і стоячою чистою або слабозабарвлен ою ч ас
точкам и глини водою.
Л ім но ф іла велет енська має товсте стебло, листки
її завд о вж ки близько 7 см. У лім н о ф іл и сидячоквіт ково'і 'кіл ьц я листків 3—4 см у поперечни ку. В ерхівки
рослин д у ж е ніж ні. їх м о ж у ть пош кодити р о слиноїдні
риби.
Н а освітленом у сонцем м ілководді ростуть пиш ні
кущ і хвиляст ого апоногетона. П ідводні листки разом
з череш ком буваю ть завд о вж ки до 40 см. Ф орм а л и с т к о
вої пластинки м інлива: д у ж е видовж ена, трохи довгаста
або округла. Н а чистом у п іску листки стаю ть нап івпро53
зорим и, ж овтувато-зелен им и. Н а грунті, багатом у на
пож и вн і речовини, рослина набуває соковитого зе л ен о
го кольору. М олоді апоногетони з двом а-трьом а л и сточ
ками і бульбочкою , завбільш ки з горош ину, з'явл яю ться
на довгих вусах, як у полуниць.
У во дяно ї папороті листки світло-зелені, тонкі, з і
брані у великі кущ і. П оряд ростуть вирізьблені гілочки
папороті дрібнолист ої, або сітчастої. Д очірн і рослини
папоротей з'являю ться прям о на листку, особливо часто
в м ісцях злом у. Коли на м аленькій рослинці з'явл яться
власні корінці, во ка почин ає рости самостійно.
П оверхню стоячих водойм вкри ває м 'як и й килим
тем н о-зелен их р о згал у ж ен и х пластинок м оху ричії. Н ад
ним піднім аю ться сизо-зелені опуш ені ро зетки в о д я
н ого салату, або пістії, сх о ж і н а н ап івр о зквітл у квітку.
Біля поверхні води, серед м 'як и х корін ців плаваю чих
рослин, ховаю ться азіатські щ учки. Ц е к о р о п о зуб і риби.
Вони не родичі сп р авж н іх щ ук, але сх о ж і на них ф о р
мою тіла. Н а голові у риби є б ли скуча плям а, щ о п р и
вертає у вагу ком ах. Щ учки ж и вл яться личинкам и і л я
л ечкам и ком арів, які сную ть біля поверхні водойми,
а т а к о ж ком арам и і м ухам и, які падаю ть у воду.
Т ут ж е, біля поверхні, плаваю ть згр аї м альків расбор
і барбусів різни х видів. Роди расбора і б арб ус — н ай
більш і в родині коропових. Разом з гірінохейловим и,
в'ю новими, гом алоптеровим и та ч укуч ан ови м и к о р о п о
ві риби об 'єд ную ться в підряд короповидних, яки й в и
д іляю ть серед інш их риб за відсутністю на щ елеп ах
зубів. Л ичинок, ком ах, рачків, ч ер в'яків і р о слинн у їж у
риби перетираю ть глотковим и зубам и, які м істяться на
видозм інених зябрових дугах. Тіло коропових стиснуте
з боків. У д еяк и х видів риб є одна або дві пари вусиків.
Велика кіл ькість д рібних видів короп ових п отрап ляє
до акваріум а. Х иж аків серед короп ових риб практи чн о
нем ає. К оропові ж и в у ть зграям и. У зграю збираю ться
риби приблизно одного віку. У боротьбі за існування
54
55
зграйний спосіб ж и ття дає переваги м иролю бним д р іб
ним тваринам перед одинакам и. Зграєю риби пливуть
впевненіш е, не звертаю ть у б ік без необхідності, з а
ощ ад ж ую ть сили і м енш е витрачаю ть кисню на дихання.
У зграйної риби, яка опинилася на самоті, поступово
розвиваю ться розлади: втрачається апетит, р ухи стаю ть
м етуш ливими, риба м о ж е загинути. Тому зграйних риб
в ак вар іу м і утрим ую ть 3—4 пари.
Зграї буваю ть двох типів: б ез в о ж а к а і з вож аком .
В перш их усі риби займ аю ть однакове становищ е. Зграї
з вож ак о м зустрічаю ться рідш е. Такі зграї, нап риклад,
у м а л а б а р с ь к и х д а н і о. У центрі згр аї з 8— 10
риб ок — найсильніш ий даніо. К о ж н а зграя займ ає п ев
ну д іл я н к у у водойм і і не д о п у скає туди інш их.
Тіло даніо струнке, основне забарвлен ня синю ватозеленувате, сріблясте. У дорослих сам ців р о ж еви й від
тінок. З а головою — кіл ька ж о вти х ш трихів, від яки х до
хвоста тягнуться золотисто-ж овті смуги. С пина о л и вк о
ва, черевце сріблясто-рож еве. П лавці сам ця біля основи
червонуваті. У сам ок смуга, я ка проходить узд овж
верхньої лопаті хвостового плавця, більш е, н іж у самців,
вигнута вгору. Д овж и н а тіла д ан іо 10 см.
Трим аю ться м алабарські даніо в ш видкотекучи х р іч
ках поруч з ч о р н и м и б а р б у с а м и . Тіло барбусів
високе, 6 см завдовжки. Упоперек тіла проходять чотири
чорні смуги. Передня половина тіла пурпурова, задня тем
на, з зеленуватим блиском. Спинний, анальний та черевні
плавці вугільно-чорні. Н айпривабливіш ого заб арвлен ня
набуваю ть дорослі самці, які з ко ж н и м нерестом стаю ть
усе красивіш им и.
Витоки ланкійськи х річок здебільш ого в горах, д е під
тінистим пологом зелен и х дж у н гл ів б іж ать по к а м 'я н и
стих схилах п розорі струмки. Т ем пература води 23...
26 °С. П адаю чи з кам еня на кам інь, вода р о зб р и зк ується
і піниться, насичується киснем. Ось великий улам ок
став на ш ляху п о то ку й утворилася м аленька запруда.
56
Тут серед кам ін ців і густих кущ иків водоростей х о
ваю ться виш нево-червоні з чорною по зд о вж н ьо ю с м у
гою в и ш н е в і б а р б у с и. Д овж и н а риб ок 5 см. Тіло
вузьке, звер х у темніш е. Н из хвостового стебла із зо л о
тистим блиском . Забарвлен ня сам ки бліде, черевц е
округле, плавці ж овтуваті. У сам ця плавці червон і з ч о р
ною облям івкою .
У субекваторіальн ом у клім аті більш ої частини Ін д ії
д обре виявлені сухий і вологий сезони. К ількість опадів
зал еж и ть від н ап р ям у вітру. П ід час злив річ ки в и х о
д ять з берегів, розливаю ться. Вирвані з корін ням р о сл и
ни переносяться потокам и калам утн ої води з м ісця
на місце. П ісля повені водойм и знову відокрем лю ю ться,
в к о ж н ій з них розвивається свій рослинний і твари н
ний світ. Річки, щ о течуть з глибини півострова, так
і залиш аю ться калам утним и, том у рослинам на дні світ
л а не вистачає. Ростуть вони лиш е н а поверхні води,
й у зд о в ж берегів. Це очерети, осоки, б ам букові гаї.
У спокійни х ставках і затоках вода очищ ається не тільки
ч ерез відсутність течії, а й завдяки виділеним р осл и
нам и речовинам , щ о склею ю ть дрібні часточки й осад
ж ую ть їх. У п розорій воді рослини починаю ть ш видко
рости, виносити на поверхню свої квітки. Ц е букети ки
білувато-рЬ ж евих дзвоників лім ноф іли, запаш ні к о л о с
ки апоногетонів.
В Ін д ії д у ж е багато рослин-косм ополітів, тобто т а
ких, щ о пош ирені в теп лом у клім аті по всій Землі. Ц е і
водяна папороть, і пістія, ричія, ряска, водопериця,
роголисник. Стебло в двох останніх рослин довге, л и ст
ки м істяться на н ьом у кільцям и. У во до п ер и ц і листки
пірчасті, м 'які. Л источки р о го ли сн и ка довгі, р о зг а л у ж е
ні, ж орсткі. С тебло д у ж е лам ке. Зустрічаю ться ці р о сл и
ни і на Україні.
Л истки ва ліснер ії зібрані в розетки і яскраво-зеленими стрічкам и піднім аю ться кр ізь усю товщ у води,
стеляться по поверхні водойми. Д о вж и н а листка ЗО— 40
57
58
Рослини:
а — лімнофіла
сидячоквіткова;
б — лімнофіла
велетенська;
в — криптокорина
Вендта;
г — криптокорина
Невіля.
59
до 100 см і більш е. Рослина ця дводом на, має цікавий
спосіб розм нож ення: під час цвітіння з'являю ться н еп о
казн і зеленуваті ж ін о чі квітки на довгом у квітконосі.
М аленькі чоловічі квітки розвиваю ться занурен им и,
у п ро зо р ій оболонці. П отім вони відлам ую ться від н іж
ки і спливаю ть на поверхню , де запилю ю ть ж ін о ч і
квітки. П ісля запи лен ня квітконос ж ін о чи х квіток с к р у
чується в спіраль, і насінн я достигає під водою. В а к в а
ріум ах, н а ж аль, пош ирені тільки ж ін о ч і рослини. А ле
валіснерія ш видко р о зм н о ж у ється й вегетативно, за д о
пом огою вусів, н а кін ц ях яки х виростає м аленьки й
кущ ик. М олода рослина злегка закріп лю ється в грунті
б ілим и корінцям и, а ч ерез ти ж д ен ь-д ва від н еї т ак о ж
виростає новий вус. М асове пош ирення валіснерії, во
допериці та роголисни ка б уло б нем ож ливе, якби
не їхня надзвичайна невибагливість. Рослини добре
ростуть і р озм нож ую ться в акваріум і.
Видовий склад риб здебільш ого спільний д ля Ш ріЛ ан ки і д ля південної частини Індії. Так, з ЗО видів
л анкійськи х коропових 20 оселилося і на м атерику.
Д ля річ о к ву зьк о ї смуги м усонних лісів н а захід н ом у
у зб е р е ж ж і звичайним видом є м алабарський даніо.
У ставках біля поверхні плаваю ть азіатські щ учки. У р іч
ках водиться кіл ька видів барбусів, зокрем а барбус
аруліус, ф ілам ентоза та інші. П олю є за м алькам и сх о
ж и й на срібну стрілу сарган. Довгі, я к пінцет, щ елепи
саргана вкриті дрібним и гострим и зубами. Свою ж ер тв у
сарган захоплю є, стрім ко кидаю чись на неї, зати скує
її впоп ерек тіла і ковтає цілою . Більш ість сарганів —
м орські риби. А ле сріблястий азіатський сарган пош и
рився в у сіх ставках і спокійних р іч ках від Ін д ії до Ін д о
китаю і н а островах М алайського архіпелагу. Таких
переселенців називаю ть первинном орським и видами.
З м оря переселилося до р іч о к щ е кіл ька видів риб.
А ле трим аю ться вони здебільш ого зони зм іш ування с о
л он о ї і прісн ої води в гирлах річок, у зб е р еж н и х со л о
60
нуватих водойм ах з стоячою водою. Д вічі на д ен ь проти
течії річ о к п іднім ається вгору припливна хвиля, яка
заносить м орську воду на десятки кілом етрів у русло.
Н іби із золотистого скл а вирізьблено тен дітн е тіло
с к л я н о г о о к у н я з родини робалових. Видно к о ж
н у кісточку, к о ж н у су ди н к у в прозором у тілі. В нутріш
ні органи при криває срібляста плівка. С пинних плавців
два, перш ий складається з колю чок. К рай анального
плавця в д оросли х сам ців облям овани й блакитною л і
нією. В природі скляні окун і виростаю ть до 7 см, в а к в а
ріум і — з п 'яти ко п ій ко ву м онету. Зграйні, д у ж е сп о
кійні риби. Ж ивляться дрібною ж и вою їж е ю в товщ і
води.
Д у ж е цікаві види о б 'єд н у є р од ина ч оти ри зуб и х —
риб-куль. Тіло в них яйцеподібне. Ш кіра гола або всіяна
м ікроскопічним и голочками. Ч еревних плавців немає.
Риби пересуваю ться у воді не д у ж е ш видко, але в будьяком у напрям ку, ш видко рухаю чи при цьом у м ал ен ь
ким и прозори м и грудним и та спинним плавцям и. Чотиризубим и р од ина назван а за особливу будо ву щ елеп,
які складаю ться з чотирьох кісткових пластин з гостри
ми, я к лезо бритви, краям и. Ц ими м іцним и щ елепам и
риби розчавлю ю ть і розтираю ть череп аш ки м олю сків,
щ об з'їсти їх м 'ясо. Очі ри б и -кулі пом ітно виступаю ть
по боках великої голови. Будова їх у нікальна. По краях
рогівки ока є округлі клітини, від яки х до цен тра ока
тягнуться тонкі вирости. К оли риба пер еб у ває у тем ряві,
ж овто-червон ий пігм ент зо сер ед ж у ється в кулястій ч ас
тині клітини, а коли на око потрапляє яскравий п р о
мінь, пігм ент перем іщ ується у вирости й послаблю є
світло в 100 раз. Такі «сонцезахисні окуляри» даю ть
рибі м ож ливість бачити однаково добре в напівтем ряві
глибин і на поверхні.
Більш ість азіатських р и б -ку л ь поводиться д у ж е
агресивно щ одо всіх риб. Ж и вуть вони п ер еваж н о серед
рослин або кам іння. Н епроханих гостей зустрічаю ть
61
перед схованкою й лякаю ть, н а м а
гаю чись прогнати. П ри цьом у риба
ш видко заковтує воду в особливий
відросток ки ш ечника і р о зд у в аєть
ся, м ов м 'ячик, показую ч и п ротив
никові, яка вона велика. П ри зу с т р і
чі двох р иб-куль бійка м іж ними
починається із взаєм ного «обпльо
вування» струм енем води. Від си л ь
ного противника ри б а-куля при
перш ій нагоді спритно тікає. Якщо
якийсь х и ж а к усе-таки поласує її
м 'ясом , то його чекає страш на
смерть. П ечін ка ри б и -кулі виробляє
тетр ао д о то к си н — о тр у ту ,
в тр и ч і
сильніш у за отруту кобри і в триста
разів за отруту гадю ки. О днак у пев
ній п роп орції розведений тетр ао д о
токсин — еф ективні л іки проти д е
яки х серцево-судинних хвороб. Т о
м у здобуті з велетенських м о р
ських р иб-куль кри ш талики отрути
ціняться д о р о ж ч е за діам анти.
У наш их аквар іу м ах найчастіш е
ж и ве к у т к у т і я. Д овж и н а тіла
цієї риби-кулі — бли зько 8 см. З а
барвлен ня сіро-кори чневе або ол и в
кове з д рібн им и плям ам и, щ о д обре
м аскує рибу під ко л ір грунту. Ч е
ревце брудно-біле. С ам ки трохи
дрібніш і, забарвлен ня їх світліш е.
В аквар іу м ах ри б у-кулю у тр и
м ую ть окрем о. К о ж н а риба п о ви н
на мати свою схованку — квітковий
горщ ик, печ ер ку з кам ін н я тощо,
їд ять ці риби бу дь-яку недрібн у
62
ж и в у їж у , невеликих р и б о к і молю сків. Ж и вуть о д н а
ково добре в прісній і ^солонуватій воді (1 столова
л о ж к а к у х о н н о ї солі на 10 л води).
У природних ум овах під час р о зм н о ж ен н я к у тк у тії
опускаю ться вниз по річці до більш солоної води. Ікру,
від кл аден у на плоский кам інь, оберігає сам ець, о б м а
хую чи її плавцям и. Л ичин ок він переноси ть у зроблен у
ним в грунті бо р о зен ку й о х о р о н яє їх кіл ька днів.
Н а протилеж н ість первинном орським , д еяк і види
риб переходять з прісних вод до солонуватих. Це,
зокрем а, х о б о т о р и л
в і ч к а с т и й , який ж и ве
в річках та у зб е р еж н и х водоймах. їж у він розш укує,
рию чись уночі в м 'я к о м у м улистом у дні. Тіло його
д обре пристосоване до цього — довге, пасовидне, плавці
зсунуті назад. Голова конічна, ніздрі м істяться на д ов
гому ч утливом у хоботку, яки м риба н ам ацує ч ерв'яків
та л ичинок ком ах. П еред спинним плавцем є довгий
ряд вільних від перетинки колю чок. З а це х оботори лів
називаю ть щ е колю чим и вуграми. Ч еревних плавців
немає.
Забарвлен ня риби сіре з коричню ватим відтінком ,
ч еревце світле. Різко виділяю ться на спи нном у плавці
вузькі світлі кіл ьц я з тем ною серединкою . Н а голові
розм иті світлі цяточки, кан ал бічної л ін ії добре п о м іт
ний. Д овж и н а тіл а — бли зько 35 см.
У трим ую чи хоботорилів, необхідн о зваж и ти на те,
що вони не відм овляю ться від своїх звичок у неволі.
У ночі вони рию ться в грунті, а вдень зариваю ться так,
щ о видно тільки голову. Щ об риби не травм увалися,
гравій в аквар іу м і повинен бути дрібн ий і о б ов'язково
б ез гострих країв. Рослини із м іцним корін ням риби
не вириваю ть, часто відпочиваю ть у їх гущ авині. А ква
ріум тр еба щ ільно закривати, бо зб у д ж ен и й або п ер е
л якан и й хоботорил м о ж е ки нутися до поверхні, ви сл и з
н ути в найм енш ий отвір і загинути н а підлозі.
Д ельта Гангу — один з густонаселених лю диною
64
районів світу. П риродні ум ови сприяю ть вирощ уванню
рису. С м арагдові, дбайливо д оглянуті кл аптики рисових
полів тут виднію ться повсю ди в низовинах, на коли ш н іх
болотах, підійм аю ться терасам и на схилах пагорбів,
на верш ину яки х прокладено водопровід. Яскраве сонце
нагріває тут воду вдень до ЗО °С і більш е. С ередня
тем п ература води на рисових по л ях 25...26 °С.
М який грунт рисових полів ч ерез к о ж н і м ісяць-два
обробляють. Його важ ко було б вберегти від розмивання,
якби не густе корін ня рослин, п о сад ж ен и х разом з р и
сом. Н айчастіш е це синем и. К ож н и й листок, частина
стебла цих рослин м о ж е дати ж и ття новій рослині.
С інем а сильно зм іню ється п ід впливом освітлення —
листки у неї овальні при слабком у освітленні і д у ж е
розчленовані, пальчасті, п ри добром у освітленні. Листорозм іщ ен н я ч ергове супротивне. К олір листків яскравозелений, н и ж н ій їх б ік світліш ий.
Л и м о н н и к має овально-видовж ен і загострені листки
інтенсивно зеленого кольору. Довжина листка — до 15 см,
ш ирина — до 5 см. П оходять ці рослини з болотистих
біотопів. Ростуть та к о ж у зд о вж берегів річок. Н еви
багливі до ум ов ж и ття, ростуть ш видко й потребую ть
лиш е яскравого освітлення.
З
риб до зам у л ен о ї води рисових полів добре п р и
стосувалися езом уси. Ці риби маю ть вуса, д овж и н а
яки х м о ж е дорівню вати до вж и н і тіла. Такі вуса д о п о
магаю ть вчасно відчути небезпеку.
Розкладаю чись, органічні реш тки поглинаю ть багато
кисню, то м у в воді на полях його мало. Там ж и в у ть
риби, пристосовані до дихання атм осф ерним повітрям.
Це, зокрем а, лабіринтові, які маю ть надзяброви й л а б і
ринтовий орган (лабіринт). Він складається із звивистих
каналів, стінки яки х утворені кістковим и пластинкам и,
п окритим и плівкам и з кровоносним и судинам и. П ідряд
лабіри нтовидних входить до р яд у окун еподібн их.
Л абіринтовий орган д ає м ож ливість виж ити у воді,
65
де практично нем ає кисню. Більш е
того, якщ о лабіри нтовій рибі зав а
ж ати дихати повітрям , вона загине
навіть у насиченій киснем воді. Т о
му, утрим ую чи таких риб в ак в а
ріум і, необхідно стеж ити, щ об п л а
ваю чі рослини не закри вали п о
верхню води повністю .
Л абіринт дає зм огу рибам тако ж
под о р о ж у вати суш ею . Це роблять
риби-повзуНи, пош ирені по всій П ів
ден ній А зії. У ранці по вологих від
роси травах повзуни пересуваю ться
у п ош уках нового м ісця ж и ття, я к
щ о водойма, де вони ж и ли, п е р е
сихає або риби винищ или там усіх
м альків і залиш аю ться голодними.
П ід час переповзан ня до інш ої во
дойм и їх зяброві криш ки щ ільно
закриті. Це захищ ає зя б р а від в и
сихання. П ересуваю ться риби за в
дяки потовщ еним перш им ко л ю ч
кам у грудних плавцях і зябровим
криш кам , яким и вони спираю ться
і відш товхую ться.
Більш е відомі акваріум істам інш і
види лабіринтових північно-східної
Ін д ії та Бангладеш . Це л я л і у с і
м е д о в и й г у р а м і . У природі
вони селяться в густих заростях
стоячих водойм. Д о вж и н а риб 4—
6 см. Тіло округле, д у ж е стиснуте
з боків, добре пристосоване до п л а
вання серед стебел і листків. О снова
спинного й анального плавцівдовга,
черевні плавці витягнуті ниточкам и.
66
Лабіринтові
риби дельти
Гангу:
1 — медові гурамі;
2 — ляліуси.
Рослина:
лимонник.
68
4 — даніо
рожевий;
5 — даніо
крапчастий.
Рослини:
а — синема;
6 — водяна
папороть.
69
Риби обм ацую ть ним и предм ети та одна одну при
зустрічі.
С ам ець л яліу са — д у ж е кр аси ва аквар іу м н а рибка.
Сяю чі блакиттю і вогнем ряди луски про х о д ять навкіс
по б оках тіл а і звиваю ться на п л авцях у дивови ж н и й
візер у н о к з крапок, плям і рисочок. Низ голови і ч еревц я
переливаю ться тем но-синім м еталічним блиском . С а
м очка трохи менш а, з пом ітним черевцем. Заб арвлен ня
в неї невиразне, з розм итим и блідим и см угами.
У м едових гурам і тіло ж овтувато-коричневе. Відтін
ки заб арвлен ня вони зм іню ю ть за л е ж н о від настрою
та ум ов ж иття. Так, п ід час нересту, вони стаю ть ч ерво
ними. Від ока до хвостового стебла в них тягн еться т е м
на смуга. М ай ж е ч о р но-блакитне заб арвлен ня з н и ж
н ьої щ елепи переходить на анальни й плавець. В ерхівка
спинного плавця лим онн о-ж овта. М едові гурам і і лял іу си м иролю бні риби.
У річках, затоках, чистих стоячих водойм ах граю ть
біля поверхні зграї м аленьки х ж вави х д а н і о р е р і о і
д а н і о к р а п ч а с т о г о . Тіло їх вузьке, завд овж ки
4—5 см. На ж о втувато-сріблястих боках проходить
по кіл ьк а тем н о-синіх бли скучих смуг. У д ан іо реріо
см уги покриваю ть у се тіло, хвостовий і анальний п л а
вці. У крапчастого — черевце й анальни й плавець
укри ті дрібним и цяточкам и. П лавці прозорі, б езко л ір н і
або ж овтуваті. Від крапчастого д ан іо виведено л е о
пардового.
А реал р о ж е в о г о д а н і о — від Бірм и до Т аїл ан
ду, М алайзії, Суматри. Д о вж и н а тіл а рож ево го д ан іо —
6 см. Забарвлен ня сірувато-зелене, боки з зеленуватим ,
б лакитним або ф іолетовим блиском . У здовж задньої
частини тіл а проходить виш нева смуга, зн и зу і зверху
п ід креслен а синьою лінією . У старих риб ця смуга
стає невиразною .
В о г н я н и й б а р б у с зав д о в ж ки 6—8 см. Т іло м ає
сріблясто-золоти стий блиок. На хвостовом у стеблі є
70
кругл а чорна плям а. П лавці ж о вту вато -р о ж еві, кін чи к
спинного плавця чорний. Н азву свою ри б а дістал а за
нерестове заб арвлен ня — яскраво-золотисте, блискуче.
С пина стає оливково-зеленою , н и ж н я частина т іл а ч ер
вона. П лавці те ж червоні. Таке сам е заб арвлен ня, але
постійно, м аю ть золотисті вуалеві ф орм и вогняного
барбуса.
Із селекцій них ф орм д у ж е красивий ч е р в о н и й
(одеський) б а р б у с . С ильне тіло завд о вж ки до 6 см
при краш ає ш ирока червон а смуга, щ о проходить від
голови до хвоста. С пина коричню вата, черевце с р іб л я
сте. Н а к о ж н ій лусці є чорна плям а. На спинном у,
ан альном у й черевних плавцях плям и м істяться рядами.
У сам ок червон а см уга м алопом ітна або зн и кає зовсім.
П редки одеського барбуса ж и в у ть у Бірмі, в н и ж н ій
течії Іраваді. Це один з підвидів барбуса тікто, п ош и
реного на Ш рі-Л анці та в Індостані.
Д аніо і барбуси — риби надзвичайно невибагливі й
доступн і для утрим ання початківцям и. Н айкращ е вони
почуваю ть себе в яскраво освітленом у вид о вж ен ом у
акваріум і, де є вільне м ісце для плаванн я в середн іх
і верхніх ш арах води. М аленьким даніо досить 10— 15літрового акваріум а, д ля барбусів кращ е м ати акваріум
на 40—50 л. Т ем пература води повинна бути 22...26 °С,
хоч риби витрим ую ть короткочасні п ерегрівання до
ЗО °С і п ер ео х о л о д ж ен н я до 15... 17 °С. Раз на ти ж д ен ь
1/5 частин у води зам іняю ть свіж ою . Густо заселен ий
акваріум обладную ть ф ільтром і розпи лю вачем п о
вітря. А петит риби м аю ть відмінний, бо невпинно р у
хаю ться. їд ять вони будь-яки й ж и вий і рослинний корм.
При п овн оцінн ом у годуванні й д обрих ум о вах ж и ття
риби виростаю ть здоровим и і стаю ть статевозрілим и
в 8— 10 місяців. Д рібні дан іо стаю ть статевозрілим и
раніш е.
У природі період р о зм н о ж ен н я риб п ри падає на п о
вінь. М 'яка, насичена киснем дощ ова вода затоплю є
71
ни зькі береги річок, ліси. Сонце прогріває м ілководдя,
б урхли во розвиваю ться зе л е н і водорості, а слідом за
ним и — циклопи і даф нії, яки м и ж и вляться м альки.
П осилене доли вання св іж о ї м 'я к о ї води в аквар іу м
спри чин яє сутички серед самців, по ж вавлен н я риб.
Вони починаю ть д іли ти акваріум . У багатьох риб п о
м ітно зм іню ється забарвлення. Чим більш е в ід р ізн я єть
ся нерестове заб арвлен ня від звичайного, тим агреси в
ніш е поводяться риби п ід час нересту.
Н ерестовищ ем м о ж у ть бути трилітрова б ан ка для
дан іо і акваріум на 10—20 л — д л я барбусів. П осуди ну
ретельно мию ть, притискую ть кам ін цям и до д н а (без
грунту) дрібнолисті рослини, заповню ю ть б ан ку водою
з акваріум а, нап олови ну із свіж ою . Рівень води повинен
бути невисокий: на 4— 6 см вищ е від рослин д ля д ан іо
і на 15—20 см — для барбусів. О світлення яскраве.
Із зграйки д оросли х риб відбираю ть готових до н е
ресту. Самці, як правило, ву ж ч і, менш і, яскравіш і. С ам
ки маю ть округле, заповн ене ікрою черевце. Д ля усп іху
нересту сам ців м о ж н а відокрем ити від сам ок на кілька
д нів і посилено годувати пож ивною їж ею .
У нерестовищ е звечора випускаю ть п ар у або сам ку
й двох самців і підвищують температуру води на 2...4 °С.
З перш им и пром еням и сонця риби починаю ть нерестові
ігри, забарвлен ня їх стає найбільш яскравим . С тиснув
ш и сам очку хвостовим стеблом , сам ець д опом агає їй
вим етати ікру, яку ту т ж е поливає м олочком . За к іл ьк а
годин пара залиш ає від 50 до 600 ікринок. Б арбуси
Нерест даніо
ж ад іб н о поїдаю ть власну ікру, то м у після закін ч ен н я
нересту їх одразу виловлю ю ть з нерестовищ а. Д аніо
ік р у не їдять. Ч ерез ти ж д ен ь-д ва пара б у де зн о ву готова
до нересту. Якщо сам ка не віднереститься, то ік р а з а
твердне і сам ка стане безплідною .
П ісля нересту з рослин знім аю ть тягарц і й о гл я
даю ть ікру, вилучаю ть піпеткою з оплавленим кін ц ем
н езап ліднен і й у р а ж е н і б актеріям и ікринки. З ікри ч е
рез д обу-півтори викльовую ться м аленькі личинки, які
на кіл ька днів повисаю ть на стінках нерестовищ а й р о с
линах, причепивш ись до них цем ентую чим органом,
яки й м іститься н а голові. С початку вони ж и вл яться
за р ахун о к ж овткового м іш ка — білко во -ж и р о во го залиш ка ікринки. П отім м іш ок зникає, з одного плавця,
яки й стрічкою обгортає все тіло, утворю ю ться неп арн і
плавці. Рибка спливає до поверхні, щ об ковтнути п о
вітря і заповнити ним плавальний м іхур. Т епер це вж е
м альок, яки й почин ає сам остійно плавати й ж и ви ти ся —
інф узоріям и, «ж ивим пилом», л ичинкам и артем ій або
розчинен им у воді вареним яєчним ж овтком . З часом
м альки переходять до ж и вл ен н я циклопам и, д аф ніям и,
черв'якам и. Воду з м алькам и в перш і дні о б ер еж н о
переливаю ть у просторі чисті виросткові акваріум и.
А кваріум обо в'язко во обладную ть ф ільтром , п р о д у
ваю ть воду. Щ одня чистять дно, зам іню ю ть тр ети н у
води свіж ою , відстояною . Роблять це об ер еж н о , с т еж а
чи, щ об не вилити разом з водою м альків. Ч ер ез п ів
місяця починаю ть поступово, по 1...2 °С на тиж день,
зн и ж у вати тем п ер ату р у води. Р озве
д ен ня багатьох короп ових риб н е
складне. М олодь росте ш видко, я к
щ о її правильно годувати.
Рельєф Індокитаю й південного
К итаю зум овлю ю ть невисокі ск л а д
часті гори, хребти яки х простяглися
п ереваж н о з півночі на південь.
У тако м у сам ом у нап рям і течуть
до океан у річки в розлогих д о л и
нах. За верш ини лісистих гір ч іп
ляю ться дощ ові хм ари, з яки х за рік
випадає бли зько 2000 мм і більш е
опадів. Р ізном анітний рел ьєф і в о
логий теплий клім ат — при чи на в е
л и к ої кількості водойм із неп о вто р
ним набором рослин і тварин.
У криш талево-чистих гірських
р іч ках п ож ивни х речовин мало.
М ай ж е нем ає рослин, я к і б у тр и м у
валися на течії серед голого к а м ін
ня. Л иш е де-не-де звиваю ться у воді
довгі стебла водопериці й роголисника. Від яскравого світла на кам ін ні
наростає товстий ш ар зелен и х во
доростей. Ці водорості — єдина їж а
гіринохей лусів — м аленьки х рибок,
сх о ж и х на пічкура. Гіринохейлуси
зіскрібаю ть водорості серповидним
ни ж н ім ротом, оточеним товстими
губам и-тертуш кам и, вкритим и д р іб
ним и роговим и зубчи кам и. Щоб у т
рим уватися на м ісці, риби п р и
см октую ться до кам еня ротом. Це
м ож ли ве завдяки перетинці м іж
ротовою і зябровою порож нинам и.
74
Н абирати воду к р ізь рот і випускати її кр ізь зябра,
як інш і риби, гіринохей луси не м ож уть. Зяброва
п орож н и н а гіринохей луса п оділена пополам . Д ихаю чи,
вони набираю ть воду верхньою половиною , а ви п уска
ю ть к р ізь ниж ню .
Там, де теч ія сповільню ється, рослин і тварин значно
більш е. У гірських р іч ках П івденного К итаю водяться,
зокрем а, зелений барбус і кардинал, яки х утрим ую ть
в акваріум ах.
З е л е н и й б а р б у с м ає неви соке тіло завд о вж ки
до 7 см. На зел енувато-ж овтих б оках його є кіл ьк а к о
ротких поп еречни х рисок. П лавці прозорі, коричню ваточервонуваті.
Золотиста аквар іу м н а ф орм а зеленого барбуса н а
звана на честь лю бителя, який її вивів. Це б а р б у с
Ш у б е р т а . Тіло в цієї риби зо лотисто-оран ж еве. На
хвостовом у стеблі є чорна крапка, окрем і кр ап ки м о
ж у т ь бути взд овж боків і на спині. П лавці яскравочервоні.
П рудкі к а р д и н а л и за ф орм ою тіла с х о ж і н а даніо. Завд овж ки вони 4 см. У здовж боків проходить ш и
ро к а кори чн ева смуга, над нею бли ску ч а тем но-синя
і золотиста лінії. С пи нка зеленувата, черевц е біле. П л ав
ці лим онн о-ж овті, верхівка спинного, анального, ч ер е в
них і середи на хвостового плавців червоні.
Ш тучно виведені вуалеві ф орм и кард ин алів за ж в а
вий характер і яскраві ф арби влучн о названо м е т е о
р а м и . В акваріум і ці риби невибагливі. Л егко п ер е
носять повільні тим часові о х о л о д ж ен н я з 23 °С до 18...
17 °С, ад ж е і в теп лом у клім аті вночі в горах т ем п ер а
тура падай на 5...6 °С.
Щ об кардин али розм н о ж у вали ся, треба зам іню вати
раз на ти ж д ен ь 1/10 о б 'єм у води аквар іу м а на свіж у.
В таки х ум овах протягом 3—4 ти ж н ів під ряд кард и н а
ли відкладаю ть по 5— 10 ікри нок на дрібнолисті рос
лини.
76
М олодь свою вони не поїдаю ть, том у м альків м о ж н а
не від садж увати. Годую ть м альків дрібн им корм ом .
Річкові долини під час м усонних дощ ів у серпні й в е
ресні перетворю ю ться на суц ільн е м оре п р існ ої води.
У цей час риби виводять потомство. К оли вода спаде,
вони повертаю ться в звичні місця.
По д н у рівнинних річок, мов підводн е перекоти поле,
несе течія кущ ики к р и л о в и д н о ї п а п о р о т і . Від
повзучого стебла відходять ланцетовидні яскраво-зелені листки і чорні м 'я к і корінці. В аквар іу м і ця рослина
розвивається повільно. Вона тривалий час, м ісяцям и
звикає до нових умов. Якщо вода не д у ж е тверда і р е г у
л ярн о зам іню ється, а освітлення яскраве й особливо,
якщ о корен і сам остійно зм о ж у ть закріп итися в м 'я к о м у
грунті, то за кіл ька ти ж н ів кореневищ е, листки, навіть
ри зоїди вкрию ться десяткам и д рібних кущ иків.
У р іч ках на глибині 1— 2 м розростаю ться д овго
листі рослини, листки яки х розгойдую ться течією . Це
к р и п т о к о р и н а Б а л а н с а . Л истки її яскравозелені, д у ж е вузькі, гоф ровані. Д о вж и н а листка разом
з череш ком понад 40—50 см.
Багато в річках й інш их криптокорин, а та к о ж к о см о
політичних рослин, властивих д ля всієї П івденної і
П івденно-С хідної А зії.
Н авколо підводних рослин збираю ться зграйки р о
ж еви х даніо, расбор та зеленуваті м альки лабео. М а
л енькі лабео перевертаю ться черевцем до н ай б л и ж ч о ї
поверхні (каменів, листків, корчів), збираю ть губам и
з неї сум іш м ертвих органічних речовин і слизьких
цвілевих грибів, нитчастих водоростей, ікри м олю сків
та інш их д рібних тварин. П ідростаю чи, р ибки п о ч и
наю ть відш укувати собі постійні д ілян ки д ля ж и в л ен н я
і ворогую ть із сусідам и. С татевозрілі д в о к о л і р н і
л а б е о стаю ть вугільно-чорним и з рубіновим х во сти
ком, з е л е н і — оливково-сірим и з червоним и п л ав
цями. Д овж и н а тіл а риб 10— 12 см. В акваріум і лабео
77
ж и в у ть непогано, особливо якщ о їх
підгодовувати рослинною їж ею , але
регулярн о ро зм н о ж у єтьсяч'ільки з е
лений лабео.
С еред стебел річкових рослин, у
тіні гілок ховаю ться, виставивш и
вперед довгі вуса, скляні соми, або
соми-прим ари. Т іло риби настільки
прозоре, щ о кр ізь нього м о ж н а п о
бачити листочки н а рослинах. П р о
зорість — це один із способів м аск у
вання.
В основних р у сл ах р іч о к в ел и к и
ми зграям и ж и в у ть барбуси, езомуси, сом и-косатки. С ом и-косатки
під час зб у д ж ен н я починаю ть р и
піти, проганяю чи незваного гостя
від нірки. Зву к утворю ється від тертя
перш им и пром еням и грудних п л ав
ців, я к і маю ть зазублини, об довгий
гострий виступ на зяброви х кр и ш
ках. С лиз н а тілі сом ів-косаток о т
руйний. П оряд з ним и рию тьс»' в
грунті тропічні в'ю ни боції з яскраво
забарвленим валькуватим тілом.
Багато в річках куткутій , л и м о н
них, гладкош кірих та інш их чотиризубів. Т аїландські види риб менш е,
н іж індійські, трим аю ться с о л о н у
ватих вод. Ч о т и р и з у б г л а д
к о ш к і р и й у д о в ж и н у досягає
12 см, д у ж е схож ий на куткутію , але
плям и в нього більш округлі, на
б оках по вели ком у к р у гл о м у вічку.
С ам ки у ж овто-чорн ого л и м о н
н о г о ч о т и р и з у б а досягаю ть
78
а — криловидна
папороть;
б — криптокорина
Баланса.
Бійцевий напіврил.
20 см у довж и н у , сам ці значно менш і. П ід час нересту
кіл ьк а сам ців уд ар ам и в ж и віт вибиваю ть із сам ки
ікру, яка падає на рослини. Ці чотиризуби, я к і куткутії, агресивні. К оли риби роздуваю ться, щ об зл я к а
ти суперника, круглі плям и на їх н іх боках оп и н яю ть
ся ззад у і виглядаю ть як справж н і очі. Д воликий
суп ерн и к остаточно збиває з пан телику н еб аж аного
гостя.
У заростях заток, стариць та неглибоких озерець,
яки х особливо багато в східній частині Т аїланду, осе
ляю ться риби м енш их розм ірів з тендітним тілом, для
я ки х ш видка течія б у ла б переш кодою . С еред п л ава
ю чих рослин, які вкриваю ть більш у частину водного
д зеркала, полю ю ть на ком ах азіатські щ учки і зграйки
напіврилів. С трункі нап іврили сх о ж і із сарганам и й н а
л еж ать до одного п ід р яду летю човидних. П ом ітно від
різняю ться напіврили видовж еною щ елепою , якою во
ни, мов совочком, збираю ть з поверхні води комах.
В аквар іу м ах утрим ую ть б і й ц е в о г о н а п і в р и л а .
Забарвлен ня рибок м алопом ітне, сталево-сіре. Н а н и ж 80
ній щ елепі проходить чорна п о зд о в ж н я см уж ка.
П лавці прозорі. У сам ця на спи нном у плавці є
червоний ліхтарик. С амці завд о вж ки до 5,5 см, сам ки —
до 7 см.
Н апіврили — єдині в старом у світі риби, щ о н ар о д
ж ую ть ж и вих малят. Заплід ненн я внутріш нє. М олочко
п отрапляє в тіло сам ки кр ізь щ ілину м іж переднім и
пром еням и анального плавця самця, яки й ф орм ою від
різн яється від анального плавця самки.
Розвиток зарод ків триває 4—8 тиж нів. С ам ку об о
в'язково треба підгодовувати пож ивни м ж и вим к о р
мом: дрозоф ілам и, ком арам и або тр у бочником (згодо
вую ть його з пінцета). Без ж и вої їж і м альки н а р о д ж у
ю ться п ереваж н о мертвими. За кіл ька днів до н ересту
сам ка опускається в середні та н и ж н і ш ари води. У цей
час сам ку висадж ую ть в окрем ий акваріум середн іх
розм ірів. У м ом ент н ар о д ж ен н я м алька сам ка робить
рвучкий р ух уперед на 5— 20 см. Всього н ар о д ж у ється
10—20 м альків завд о вж ки 7— 10 мм. В ідразу п ісля н е
ресту сам ку повертаю ть до загального акваріум а.
Годую ть м альків у перш і дні артем ією , ц и кл о
пами або дрібним ш тучним корм ом , багатим на
вітаміни. З—4 ти ж н і щ елепи м ал ят маю ть однакову
довж ин у.
У загальном у аквар іу м і бійцевим и нап іврилам и
м о ж н а заселити верхні ш ари води. К ращ е їх трим ати
зграйкою . С амці при цьом у затіваю ть ту р н ір н і бійки,
зал якую чи один одного р о зчепіреним и зяброви м и
криш кам и й плавцям и. Ж ителі Т аїланду та к о ж т р и
маю ть напіврилів у неволі і влаш товую ть зм агання на
званн я «кращ ого заб іяки серед риб».
Як і саргани, нап іврили — риби первинном орські.
А ле окрем і місцеві зграї зв 'язо к з м орем втрати ли
м ай ж е повністю . Так сам о втратили зв 'язо к з м орем б а
гато риб-голок. Довгі, я к лозини, м орські голки легко
переносять опрісн ен у воду в гирлах річок, піднім аю ть81
ся високо проти теч ії й утворю ю ть нові прісноводні
види. Тіло в них, як і в інш их голок, заку те в ребристі
кістково-ш кірян і кільця, щ о захищ аю ть їх не тільки від
пош товхів, а й від нападу. Рухам вони не заваж аю ть.
Рот у м орських голок довгий, трубчасти й і д у ж е в у зь
кий. З яб р а те ж не такі, як в інш их риб. Вони м істяться
не на зяброви х дугах, а з'єд н ан і у вигляді кущ иків.
Ч еревних плавців нем ає, хвостовий д у ж е м аленький.
П лаваю ть риби завдяки ш видким коливанням сп и н
ного плавця, повороти роблять завдяки грудним . Т ри
валий час голки висять вертикально в заростях рос
лин.
П еред нерестом у сам ців з'яв л яється виводкова к а
м ера — дві ш кіряні зм орш ки на черевці. П ід час ік р о
м етання риби, притуливш ись головам и під кутом до дна,
плаваю ть по колу, струш ую чи тілом. П отім стаю ть в е р
тикально, сам ка обвивається навколо сам ця і від кладає
два ряди янтарних ікр и н о к у його виводкову кам еру.
П ісля нересту ікра розвивається 18—20 діб. Н овонарод
ж ен і голки маю ть д о в ж и н у 1,5 см, сх о ж і на ниточки,
без ж овткового м іхура. Ікр а й м альки розвиваю ться
в солонуватій воді, риби ч ерез це опускаю ться в гирла
річок.
М орський кон ик відом ий усім. Т аку незви чай н у
ри б у варто побачити раз, щ об зап ам 'ятати н азавж ди.
Та не всі знаю ть, щ о це близький родич риб-голок. Тіло
його тако ж заку те в кільця, але голова розм іщ ена під
прям им кутом до тіла. Х віст чіпкий, ним коники три
маю ться за водяні рослини.
М орські кон ики ж и ву ть у морі. А чи є прісноводні
види? Ч у тка про них ходила щ е з п о ч атку XX століття,
після од нієї з при родознавчих експедицій. М инали
роки, але прісноводних кон иків ніхто не бачив. У стано
вили навіть вин агороду — 10 000 д оларів том у, хто п р и
везе пару ж и вих прісноводних коників. І от нареш ті,
в 1953 p., сенсація в колі акваріум істів! П рісноводного
82
кон и к а знай дено в підводних заростях повільнотекучих річок на кордоні Т аїланду з Лаосом. Ж ива к о л е к
ція акваріум ни х риб поповнилась ще одним е к сп о
натом.
Болотисті низини, вкриті вічнозеленим и вологим и
лісами, займ аю ть ч им алу частину рівнин Індокитаю .
На б олотах багато невеликих озерець, ям, ставочків.
У вологом у повітрі відчувається зап ах п рілого листя,
квітів. Н ад болотам и л у н а є тисячоголосий хор ж аб,
д зи ж ч ать ком арі, м ухи, б улькаю ть болотяні гази. З б аг
нистих берегів у кор и чн еву воду спускаю ться суцільні
зарості болотяних рослин. Удень верхній ш ар води н а
грівається до ЗО...35 °С, вночі о х о л о дж у ється до 26 °С.
Н асичена органічним и кислотам и б олотяна вода
має слабокислу реакцію , д у ж е заб р у дн ен а і бідна на
кисень.
Типові болотяні рослини П івденно-С хідної А зії —
криптокорини. В акваріум ах середнього р о зм ір у д обре
ростуть загальнопош ирені крипт окорина аф ініс і
крипт окррина сіамська. Заввиш ки вони до 35 см. В а к в а
ріум ах вони звичайно набагато ниж чі. У кри птокори ни
аф ін іс листки ланцетовидні, зверху тем но-зелені,
глянсові, зн и зу світло-зелені або пур п у р о ві на я с к р а
вом у світлі. Л истки криптокорини сіам ської овальні,
ш ирокі, на довгих череш ках. Верхня частина тем
но-зелена, н и ж н я блідо-зелена або ф іолетова. Рос
лини невибагливі до світла, утворю ю ть зарості. С е
ред кри птокори н є щ е чим ало видів, сх о ж и х на
описані.
У б олотах ж и ву ть пер еваж н о риби з д о п о м іж н и м и
органам и дихання. Ц е зм ієголови і несправж ньовугрові.
Н есправж н ьовугрова риба — м оноптерус світлий — ц і
кава тим, щ о в н еї м о л о ді риби — всі сам ки, а після
кіл ьк ох нерестів вони перетворю ю ться на самців. Д и
хаю ть м оноптеруси за допом огою великих дихальних
міш ків, які нагадую ть прим ітивні легені. Д ихальні п о
83
рож н и н и є й у м іш козяброви х сомів. Ці нен аж ерл и ві
вусаті чудовиська м ож уть, я к і риби-повзуни, п ер ех о
дити вночі з однієї водойми, де вони знищ или д рібних
риб, до інш ої, де знай дуть собі їж у . По д орозі вони не
відмовляю ться п роковтн ути слим ака або ж абу.
Д у ж е багато в болотистих район ах риб боцій і особ
ливо акантоф тальм усів. П асовидне тіло д ає зм огу цим
тропічним в'ю нам легко зариватися в грунт. Л ю блять
вони сплітатися в кл у б о к по кіл ька тварин і ховатися
під корін ням рослин. Д ихання в них, як і в усіх в'ю нів,
киш кове. К рім цього, половина потрібного для ж и т т є
діяльності о рганізм у кисню , всм октується кр ізь ш кіру.
Як і інш і риби, щ о дихаю ть за допом огою ш кіри і ки ш еч
ника, в’юнові реагую ть на зм іни тиску повітря, м ету
ш аться перед дощ ем. Велика кількість м олоді в'ю нових,
у якої ще погано розвинені органи дихання, гине,
особливо на стадії зародка. Щ об виж ити, риби в ід
кладаю ть десятки тисяч д рібн ен ьки х ікринок. У дрібн ої
ікри віднош ення її поверхні до о б 'єм у більш е, н іж в
ікри великого діам етра, і зародок д істає більш е кисню
з води. К рім того, у воді оболон ка ікри д у ж е набрякає,
збільш ую чи її поверхню .
Забарвлен ня акан тоф тальм усів д у ж е яскраве п о р ів
няно з інш им и донним и рибами. Вони світло-оран ж еві
або ж овті з ш ироким и коричневим и смугами. Таке з а
барвлення ніби про щ ось поп еред ж ає. Та чим м о ж е з а
грож увати м аленька тварина завд о вж ки 10— 15 см?
Виявляється, м ож е. Під око{4 у в'ю нів є ру х о м а загн ута
н азад колю чка. Вона допом агає рибі проп овзати у в у зь
ки х щ ілинах, серед стебел. Д ля цього риба повертає го
л ову вбік, чіпляється колю чкою за якийсь предм ет і
п ід тягує своє тіло вперед. Якщо в'ю на схопить х и ж ак
середн іх розм ірів, то гострий ш ип зм усить його від разу
виплю нути й зап ам 'ятати цю см угасту рибку. Великі
птахи або соми часто ковтаю ть акан тоф тальм усів
цілими. М аленька рибка пробиває стінки ш лун ка т в а
84
рини, а іноді й виходить назовні. Т варина при цьом у
гине.
С правж нім и володарям и болотяни х вод є найбільш
пристосовані лабіри нтові риби. Це гурам і, б ійцеві р и б
ки, м акроподи.
Т іло гурам і д у ж е стиснуте з боків, високе. Ч еревні
плавці нитчасті, анальний — довгий, спинний — з корот
кою основою . С амці п л я м и с т и х г у р а м і срібл яс
то-бузкові з тем ним и розм итим и поп еречни м и смугами,
які д обре ховаю ть їх серед рослин. П осередині тіл а й б і
ля хвостового плавця є дві великі тем ні плям и. П лавці
прозорі, з невиразним и яскраво-ж овтим и плям ам и, на
н и ж н ій частині анального плавця проходить ч ер в о н у
вата смуга. П ід час нересту заб арвлен ня риб яск р а в і
шає, смуги чорнію ть, анальний плавець вкриваю ть ч е р
воні плям и, а см уга переливається різни м и кольорам и.
Червонувате око стає вогненно-червоним. Д овжина риби
в природі до 15 см, в аквар іу м і — 10— 12 см.
У п е р л и с т и х г у р а м і сріблясті, блідо-ф іолетові боки з плям ам и, щ о нагадую ть перли. Такі самі
плям и є на плавцях. П ід час нересту низ голови, п е
редн я частина черевця й анальний плавець стаю ть я с
краво-червоним и з оранж еви м відтінком . Від голови
до хвостового плавця тягнеться розірвана тем н а смуга.
С ам ки гурам і, я к і більш ості риб, забарвлен і блідо, п р о
м ені спинного плавця в них коротш і, н іж у самця.
П оряд з чудово забарвлен им и гурам і не від р азу вп а
д ає в око сірувато-зеленувата рибка. У неї тіло за в д о в ж
ки 6 см, трохи стиснуте з боків, видовж ене. Н а б оках
є невиразні п о зд о вж н і см уги з зеленуватим блиском.
Та ось до рибки наблизилася така сам а сіра, неп рим ітн а
рибка. І враз наче спалахнуло щ ось і засвітилося в м а
л еньком у тілі. К орпус і р о зчепірені плавці стали см а
рагдовими. Рибка розкр и ває зяброві кри ш ки й руш ає
назустріч гостю. Хто це — сам ка чи су перни к-сам ець,—
рибка м о ж е визначити, лиш е побачивш и, чим відпо85
вість незнайом ець. С ам ка перед ч у Риби стоячих
довим самцем, підкоряю чись, с к л а водойм
Індокитаю:
дає плавці. Якщо вона -не готова
1 — акантоф тальдо нересту, то негайно р ятується
мус;
2 — гурамі
втечею . У готової до нересту сам ки
перлистий;
перед анальним плавцем м о ж н а п о
3 — расбори
бачити б ілу зерни нку. Якщо зу с т р і
гетероморфи;
нуться два самці, то нам іри їх в и 4 — макропод;
5 — гурамі
являться серйозніш им и, ніж м о ж н а
плямистий.
уявити. П очинається взаєм не п о зу
вання, дем он струванн я яскравості,
гри бли ску і розм ірів плавців. Це
м о ж е тривати кіл ьк а хвилин, а ін о
ді й годину. Якщо одна рибка ви
явиться вдвічі м енш ою за другу,
то вона залиш ає ч у ж у ділян ку. А ле
якщ о сам ці однакового розм іру, то
рано чи пізно буде зроблен о перш ий
удар. За лічен і хвилини після п о ч ат
к у бійки плавці у слабкіш ого сам ця
звисаю ть клаптям и, зяброві криш ки
розбито, тіло вкриваю ть криваві р а
ни. Риби не кусаю ть, а, роззявивш и
Рослина:
рот так, щ о зуби стирчать уперед,
криптокорина
з у с ієї сили вганяю ть д есятки голок
сіамська.
у тіло суперника. Ч ерез якийсь час
перем о ж ен и й самець, щ о виграв бій,
не д оп ускає його за повітрям до
поверхні.
Н азиваю ть цих аквар іу м н и х д у е
лянтів п і в н и к а'м и. Крім зелених
таїлан дських півників, у С інгапурі
ж и в у ть червоні рибки. Під час зб у д
ж ен н я сам ець виш нево-червоний,
пром ені плавців — бірю зові. Д о Є в
ропи півників завезено в 1896 р. Н езабаром з'яви ли ся
86
вони і в Росії. Та м ісцеві ж и тел і щ е задовго до єв р о
пейців утрим ували півн иків і проводили м іж ними т у р
ніри. П еред зм аганням рибок загартовували — в и м у ш у
вали протистояти сильній течії, д р аж н и л и д зеркальн и м
відображ ен ням . Відбирали рибок не тільки за зовн іш
нім виглядом, а й за силою , агресивністю , спритністю .
Виведені в європейських ак вар іу м ах декорати вні
ф орм и маю ть д у ж е яскраве заб арвлен ня червоного,
зеленого, синього, ф іолетового та золотистого кольорів
з плавцям и вдвічі-втричі більш им и, н іж у д и ки х риб.
Не м енш ий заб іяк а серед риб і м а к р о п о д з в и
ч а й н и й . Його тіло видовж ене, д у ж е стиснуте з б о
ків, завд о вж ки до 10 см. Довгі спинний і ан альни й п л ав
ці в сам ця загострені й закін чу ю ться ниточкам и. Такі
самі вирости є й на л іровид ном у хвостовом у плавці.
Тіло м акропода кори чн еве або зеленувато-коричневе.
На боках чергую ться ш ирокі зелені й червоні верти
кальн і смуги. Спинний і анальний плавці сині, кін чи ки
плавців і хвіст — червоні. С ам ка менш яскрава.
А реал м акроп ода — у зб е р еж н а см уга боліт, рисових
полів і неглибоких озер від В 'єтнам у до К ореї. Риби,
особливо північних частин ареалу, д обре пристосовані
до п ер ео х о л о д ж ен н я води до + 1 5 °С, невим огливі до
якості води та їж і. В акваріум ах ці риби ж и в у ть і р о з
м нож ую ться з 1869 року. Як наслід ок того, щ о акваріум істи, зваж аю чи на їхнє м іцне здоров'я, трим али
риб у прохолодній, надто старій воді, заб арвл ен н я
акваріум ни х м акроп одів значно гірш е, н іж у тих, що
ж и в у ть у природних водоймах. О станнім часом ви ве
д ен о б лакитну ф о р м у м акроп ода із світло-блакитни м
тілом , синім м алю нком на боках і плавцях. Зу стрічаю ть
ся й м акроп оди-альбіноси з м олочн о-білим тілом , на
яком у зберігся ледь пом ітний червонуватий м алю нок.
М олоді м акроподи допом агаю ть аквар іу м істу б о р о
тися з гідрами. Занесені разом з корм ом із при родн их
88
водойм, гідри нападаю ть на мальків, ж а л я ть д оросли х
риб. Щ об позбутися їх, потрібно на кіл ьк а днів до а к в а
ріум а без риб пустити голодних м акроподів.
Д ля утрим ання невеликих лабіри нтових риб м о ж н а
використати акваріум и навіть на 5— 10 л. Гурамі, м а к р о
подам потрібен акваріум н а 50—70 л. Г оловну р ол ь під
час утрим ання цих риб відіграє не о б 'єм води д ля д и
хання, а вільне місце, де б риби м огли плавати.
Д о якості води риби не вимогливі, але р аз на ти ж д ен ь
треба зам іню вати 1/10 о б 'єм у води свіж ою , бо у більш
свіж ій воді півники й м акроподи б'ю ться особливо
часто. Риби лю блять яскраве освітлення. Н а поверхню
води такого аквар іу м а пускаю ть плавати ричію , водяну
папороть, пістію тощо.
Влаш товую ть в аквар іу м і й кіл ька схованок з рослин,
корчів, кам іння. Годую ть риб будь-яки м ко рм ом —
ж ивим , рослинним , зр ід ка сухим . Гурамі, м акр о п оди й
півники їдять м олю сків, спритно витягаю чи їх за ногу
з черепаш ки. У хелостом велику частину р ац іо н у ста
новлять м ертві органічні реш тки, водорості. Риби зб и
раю ть їх з підводних предм етів витягнутим и тр у б о ч
кою і загнутим и губами. В заб р у дн ен ій водойм і хелостом а очищ ає ш кір у риб свого виду від паразитів. Ін к о
ли хелостом и зчеплю ю ться ротами, за що дістали назву
гурамі, щ о цілую ться. Н асправді це один з при йом ів
бійки двох самців.
У природі нерест л абіри н тови х риб п оч ин ається
з настанням дощ ів, то м у сигналом до р о зм н о ж ен н я
в аквар іу м і стане посилена зам ін а води на свіж у. С амці
відповідаю ть на це частим и сутичкам и, яскравіш им
забарвленням . Н а нерест відбираю ть готову до м етання
ікри сам ку й м олодого активного самця. С тарі самці,
особливо півники й м акроподи, стаю ть з ко ж н и м н ер ес
том усе агресивніш им и і часто вбиваю ть сам ку. Віді
браних рибок розл учаю ть н а ти ж д ен ь-д ва й поси лен о
годую ть різном ан ітн ою їж ею , уникаю чи давати цикло89
Нерест півників.
пів і даф ній, бо після годівлі ним и риби н ерідко п о їд а
ють потомство.
Н ерестовищ ем м о ж е бути невеликий акваріум . Й ого
заповню ю ть на 3 /4 старою акваріум ною водою і на 1/4
м 'яко ю свіж ою водою. Рівень води 7— 15 см д л я н е в е
л и к и х видів риб і 20 см — д ля великих. З дрібн оли сти х
рослин створю ю ть схованку для самки.
К оли все готове, до нерестовищ а в и сад ж ую ть п ару
риб і підвищ ую ть тем п ер ату р у води на 2...З °С. О гл я
нувш и к о ж н и й зак у то к і переконавш ись, що там нем ає
суперників, сам ець розпочин ає б удувати гніздо. З м і
ш ую чи воду із слиною , він п ускає невеликі бульбаш ки,
з я ки х і б у ду є окр у гл е гніздо — сп р авж н ій повітряний
зам ок. К о ж н и й вид робить гніздо за «власним п р о е к
том» на поверхні води, під листком або в печерці. П ів
ники д ля сп о р у д ж ен н я гнізда використовую ть ш м а
точки ричії. Рослини скріплю ю ть піну, не даю ть хвилям
розкидати її. В гурам і гніздо велике, плоске, ск л ад аєть
ся тільки з піни. Щоб скріпити гніздо, гурам і пускаю ть
у воду м аслянисту речовину, яка гасить дрібн і хвилі.
Гніздо з піни д опом агає зберегти ікр у в брудн ій б о
л отян ій воді. Ті риби, які не доглядаю ть за м алькам и,
нап риклад, риби-повзуни, відкладаю ть пл аваю ч у ікру.
Велика крап ли на ж и р у в ко ж н ій ікринці не дає їй пото90
нути, п ідтрим ує її біля насиченої киснем поверхні.
Закінчи вш и б удувати гніздо, сам ець перестає від га
няти сам ку, навпаки, запрош ує її до гнізда, виконую чи
ритуальний танок. М аленький сам ець гу р ам і-б урк ун а
су п р о в о д ж у є свій тан о к звукам и, сх о ж и м и на ти хе гар
чання собаки. Звуки виникаю ть від того, щ о риба п е р е
ганяє повітря з л абіри нту в ротову п о р о ж н и н у і нав
паки. П ід час м етання ікри риби стискую ть одне одного
на яку сь м ить і видавлю ю ть ікр у та м олочко. Велика
крап ли на ж и р у підносить прозорі ку л ьки ікр и на п о
верхню . Д байливий батько поквапливо ловить їх ротом
і вип льовує в гніздо. Ін о д і він д озволяє сам очці д о п о
могти йом у. Н авіть ті ікринки, що в ід р азу потрапи ли
в піну, сам ець щ е р аз втягне у рот і виплю не, щ об зм ити
з ікринки м ікроорганізм и. К рім м еханічного очищ ення,
це й своєрідне д ези н ф іку ван н я ікри. Слина л аб ір и н то
вих риб м ає здатність вбивати збу дн и ків хвороб.
П ісля нересту в гнізді залиш ається від 300— 500
(ляліуси, м едові гурам і, півники) до 1000—2000 ікри нок
(макроподи, великі гурам і). С ам ець проганяє сам ку
й стер еж е гніздо. Якщо сам ку вчасно не виловити з н е
рестовищ а, то сам ець м о ж е її вбити. М аленький вар то
вий нап адає на кож ного, хто наблизиться до гнізда.
Трапляється, щ о сам ець не набув батьківських інс
тинктів або йом у заваж аю ть несприятливі ум ови, і він
91
ки дає гніздо й п о їд ає ікру. Т акого сам ця треба негайно
висадити з нерестовищ а.- Ік р а розвиватим еться сам о
стійно. Щоб вона не загинула від грибкових хвороб,
у воду додаю ть 2— 3 краплі 1% -ного р о зч и н у м ети л е
нового синього на к о ж н и й літр води.
Ч ерез 1—2 дні з ікри прокльовую ться м ал ен ькі л и
ч инки й повисаю ть під гніздом. Ц ікаво, щ о вигодувати
м альків у перш і дні д опом агає гніздо. Рослинні ч асти н
ки, слина, яка містить білки, втрачає до цього ч асу б а к
терици дні властивості й почин ає розкладатися. П ід гн із
дом збираю ться хм ари ін ф узорій, коловерток, д рібн их
ч ерв'яків, а потім і рачки. Такі самі скуп чен н я д рібн их
істот є й серед ко р ін н я плаваю чих рослин. Як тільки
м альки попливуть і почнуть їсти, сам ця треба висадити.
Ч ерез 8— 12 днів від п о ч атк у ж и вл ен н я м алькам даю ть
циклопів. їж і у виростковом у акваріум і повинно бути
багато, щ об м альки плавали серед неї. К о ж н и х два дні
2 /3 о б 'єм у води обер еж н о зам іню ю ть свіж ою .
Л абіринт почин ає допом агати м алькам дихати через
3—5 ти ж н ів після н арод ж ен н я. К оли м альки дихаю ть
тільки зябрам и, рівень води в нерестовищ і зб ерігається
невисоким , воду постійно продуваю ть д у ж е дрібн им и
б ульбаш кам и повітря. Не м о ж н а в цей час зн и ж у вати
тем п ер ату р у води. Сигналом, щ о м альки почали дихати
т а к о ж за допом огою лабіри нту, є їхня поведінка: вони
регулярн о спливаю ть до поверхні води й заковтую ть
повітря. Тепер м о ж н а підвищ ити рівень води у ви рост
ковом у акваріум і й поступово, на 1—2 °С на ти ж день,
зн и ж у вати тем п ер ату р у води.
При д о дер ж ан н і всіх вимог м альки л абіри нтових
риб ростуть ш видко й у віці кіл ьк о х м ісяців набуваю ть
забарвлен ня дорослих. Якщо ріст м олоді нерівном ірний,
то м енш их м альків м о ж у ть поїдати більш і. Запобігти
цьом у м ож на, сортую чи м альків за розм іром .
Д рібні лабіри нтові риби стаю ть статевозрілим и в 7—
8 місяців, більш і — трохи пізніш е.
92
Б ли ж че до екватора на Ін д о ки таї і на півострові
М алакка збільш ується кількість опадів, менш пом ітні
сезонні коливання тем ператури. У січні тем п ература
повітря + 2 6 °С, у липн і + 2 7 °С. Типовими біотопам и
тут є ставочки, суцільні болота, короткі річки, які ж и в
ляться болотяною водою. Твердість води в цих во д о й
мах не перевищ ує 2— 3°, реакція слабокисла. З б іл ь
ш ується кіл ькість видів, серед яки х п ер еваж аю ть п р и
стосовані до боліт риби: акантоф тальм уси, хоботорили,
лабіринтові, невеликі барбуси, расбори.
Тіло р а с б о р и г е т е р о м о р ф и , риби родини
коропових, високе, зв у ж у єть ся до хвоста. Д о вж и н а 3 —
5 см. На кори чн ю вато-рож евом у боці виділяється ч ор
на три ку тн а плям а, над якою проходить золотиста
бли скуча см уж ка. На хвостовом у й спинном у плавцях
є червоні плями. Стать рибок визн ачається за чорним
трикутником : у сам ців передній н и ж н ій к у т його з а
гострений, а в сам ок заокруглений.
Расбори — зграйні ж ваві рибки, д обре ж и в у ть у з а
гальном у акваріум і. їм потрібна невелика за розм іром
їж а. Розм нож ую ться у м 'я к ій торф ован ій воді. І к
ра на яскравом у світлі гине. Расбори гетером орф и
відкладаю ть ікринки на н и ж н ій бік листка криптокорини.
Вологий і рівном ірно теплий клім ат пан ує й на остро
вах М алайського архіпелагу. Там є багато гірськи х
і рівнинних р ічок з теплою коричню ватою або чистою
водою, великі болота. Видова різном ан ітн ість риб н ай
більш а на Великих Зондських островах, особливо на тих,
які б ли ж ч е до С ум атри і К алім антана.
У гірських р іч ках до висоти 1500 м над рівнем м оря
ж и вуть бійцеві рибки. Гніздо з піни розбилося б об к а
міння течією , том у свою ікру (100— 130 ікринок) гірські
види бійцевих рибок винош ую ть 10— 12 днів у роті.
В цей час вони не ж ивляться, уникаю ть зустрічей з ін
ш ими рибами. За зовніш нім виглядом від індокитай93
ських видів вони відрізняю ться б іл ь
ш ою головою і великим -ротом.
В ш видкотекучих р іч ках глибина
рідко б уває понад 1—2 м. Вода в них
кори чн ева від гу м у су й ш ару о п ал о
го листя, щ о вкриває дно. Твердість
води 0,5— 1°, pH 6. Н авіть уранці
тем п ература води 26...28 °С.
Біля води на корен ях дерев, к а
мінні, на вологій зем лі стеляться
тем н о-зелен і сплетіння дрібнорозгал у ж ен о го яванського моху. П ош ире
ний мох на Ф іліпп інськи х і Зондських островах. Д о Є вропи він п о тр а
пив з ботанічного саду янванського
м іста Д ж акарти, за щ о й дістав свою
назву. М 'як і ш апки яванського м оху
п ри красять будь-який акваріум із
старою або свіж ою не д у ж е твердою
водою. Й ого м о ж н а використати як
рослину для нересту багатьох риб.
Яванський м ох підкислю є воду, о ч и
щ ає її, вбирає з води багато р о зч и
нених речовин, навіть м етиленовий
синій і брильянтовий зелений, на
н ьом у осідає бруд. Н а ж аль, р о зв и
вається рослина повільно, на я с к р а
вом у світлі обростає нитчастим и в о
доростям и. Якщо п у ч ечо к м оху д о в
го не чіпати, він закріп лю ється на
грунті або на поверхні підводних
предм етів.
У р ічках д у ж е багато расбор,
я кі на Великих Зондських островах
набуваю ть най більш ої р ізн о м ан іт
ності. П лаваю ть згр аї барбусів, р о
ж еви х даніо.
94
С у м а т р а н с ь к и й б а р б у с — один з улю блена
ців акваріум істів. Рибкц яскрава і рухлива. Високе ж овтувато -р о ж еве тіло перетинаю ть чотири чорні п о п ер еч
ні смуги. Н и ж н я частин а спинного плавця чорна, вер х
ня, як і реш та плавців, руб іново-червона. У - д еяких
сам ців передня частина голови та к о ж червона. Д овж и н а
тіл а сум атранського б арб уса до 7 см.
В аквар іу м ах від сум атран ського барбуса було ви ве
дено синьо-зеленого м утанта. У нього чорні см уги зл и
ваю ться на всьом у тілі, крім черевця. На ч орном у з а
барвленні м 'як о по б л и ску є зеленуватий наліт.
К рім короп ових риб, у річкових зато ках з густою
рослинністю багато риб-куль, напіврилів, сарганів, хоботорилів, а та к о ж лабіри нтових риб: гу рам і-буркуна,
хелостом та перлистих гурам і. П лям исті гурам і на С у
м атрі утворю ю ть окрем и й підвид з блакитним заб ар в
лен н ям тіла. До ш тучно виведених кольорови х варіацій
сум атран ських гурам і н ал еж ать м арм уровий, зо л о ти с
тий і сріблястий. У м арм урових гурам і на бірю зових
боках проступаю ть розм иті тем ні плям и. Забарвлен ня
золотистих і сріблястих гурам і відповідає їхнім назвам.
Н а спині пом ітні поперечні тем ні смуги.
Н ем ож ливо уявити у зб е р е ж ж я екваторіальних о с
тровів без м ангрових лісів. М ангри ростуть на м іл к о
водді іноді протягом 20—ЗО км. О пале листя, численні
неп ом ітні арм ії м ікроорганізм ів і тепле м оре створили
чорний мул, який вкриває грунт п ід деревам и. З а к р іп
лю ю ться м ангрові дерева в рід ко м у м улі за допом огою
численних стовбурів-ходуль. Р озгал у ж ен е й сплутане
коріння, переплітаю чись із корін ням сусідн іх дерев,
підтрим ує одне одного. Д вічі на д обу води м оря від
ступаю ть від берега, а потім повертаю ться, зм іш ую чись
з прісною водою річок, струм ків і дощ овою . У здовж
берега утворю ється см уга зм іш аних опрісн ен их м о р сь
ки х вод, д у ж е багатих на органічні речовини. Н егли
бока вода д обре освітлю ється й прогрівається до ЗО...
96
35 °С. За пож ивою сю ди запливаю ть і річкові, і м орські
тварини. К ількість і р ізном ан ітн ість їх п орівн ян о з м о
рем або р ічкою зростає за р ах у н о к тим часових п е р е
селенців, які приходять сюди на короткий час, а потім
зн ову повертаю ться назад. К ож н ий вид риб пош ирю
ється тільки до певного ступеня солоності води, в яком у
він м о ж е ж ити. Тварин, які витрим ую ть зм іни солоності
води в ш ироки х м еж ах, небагато. Ц е д ея к і бички, бризкуни, риби-голки, риби-кулі, саргани, робалові й монодактилуси, сх о ж і на срібні півмісяці.
К оричню вато-зеленуватого б р и зку н а в аж к о п о б а
чити в тіні м ангрових гілок. П роте сам а р и б ка д обре
бачить і в воді, і за її м еж ам и. Н априклад, вона м ож е
побачити яскр аву м у х у за півтора м етра від себе. П ри
цьом у ри б а стає так, щ об м у х а б ула прям о перед нею
і з силою випльовує тоненький струм ін ь води, який
збиває м уху. В б ризкун а є вузький кан ал на п ід н е
бінні рота, по яко м у кін чи к язи к а виш товхує воду к р ізь
м ал ен ьку щ іли нку м іж губами. Ц ікаво, щ о б ризкун и
ком ах м ай ж е не їдять. Вони ж и вл яться п ер еваж н о во
д ян им и б езхребетним и і м алькам и риб, м 'ясо м м ертвих
риб і м олю скам и й тільки іноді — ком ахам и. В а к в а
ріум ах спостерігали, я к бри зку н и тільки полю вали за
ком ахам и, а ж и ви л и ся інш им корм ом . М ісцеві ж и тел і
використовую ть б р изкун ів я к ж и в у іграш ку.
У наш их ак вар іу м ах бризкун и зустрічаю ться д у ж е
рідко. Ще кіл ька риб, крім бризкун а, вміють викидати
воду ф онтанчиком . Це ляліуси, м едові гурам і, лябіози.
Роблять вони це рідко, найчастіш е під час сп о р у д ж ен н я
й охоронигнізда. С трум інь води, викинутий ними,
не перевищ ує 5 см.
Звичайним и для всього тропічного у зб е р е ж ж я від
А ф рики до А зії й А встралії є м улисті стрибуни. Н ал е
ж ать вони до родини бичкових. Голова риби велика, рот
ш ирокий. Спинних плавців два, черевні м істяться за
головою й перетворилися на присоски. За допом огою
97
при соска й схож и х на лап и грудних
плавців р и б ка виповзає -на корін ня
мангрів, на оголене відливом у зб е
р е ж ж я д алеко від води й ж ивиться
там р ізни м и ком ахам и і слим акам и.
П ід час перебування на суш і зяброві
кри ш ки м улистого стрибун а щ ільно
закриті й зберігаю ть вологу. К исень
надходить к р ізь у сіян і кровон осн и
ми судинам и стінки зябр о во ї п о
рож н и н и й частково к р ізь зв о л о
ж е н у ш кіру. С уха ш кіра н е дихає,
том у ри б а нам агається час від часу
занури ти у воду хоч би хвіст. Ве
ликі, мов у ж аби, вирячені очі сти р
чать над головою і рухаю ться н е
зал еж н о одне від одного, щ об вчасно
пом ітити ворога. Л едь пом ітне ш а
руд ін н я розганяє всю зграю у різн і
боки. П ри цьом у риби роблять си л ь
ний пош товх хвостом і, розкидаю чи
бризки м улу, летять на півтора-два
метри. Ч ерез яки йсь час над водою
знову з'явл яється кіл ьк а пар очей,
я к і обер еж н о озираю ться навкруги.
П ід час р о зм н о ж ен н я сам ець м у
листого стрибун а н а березі поб лизу
води риє ко н ічн у ям ку. Грунт він
виносить у роті. У різни х видів д іа
м етр гнізд а різний: від 7 до 100 см,
глибина від 2—3 до 20 см. Ік р у сам ка
від кладає в к а л ю ж к у брудної води,
яка збирається на дн і гнізда. С ам ець
заплідню є ікр у і не залиш ає гнізда
д о появи малят.
Д оглядаю ть за своїм потом ством
98
Риби мангрових
боліт:
1 — бризкун;
2 — мулисті
стрибуни:
3 — аргус.
т а к о ж інш і види бичків. Так, м аленькі, с х о ж і н а б дж іл
брахігобіуси
відкладаю ть ікр у в невеликій печерці
під кам ін ням або в п о р о ж н ій череп аш ці молю ска.
С ом и — риби виклю чно прісноводні. З ЗО родин,
об 'єд н ан и х у ряд сом оподібних, лиш е в чотирьох р о
динах є кіл ька видів, щ о ж и ву ть у морі. К оралові соми
илотосуси легко пристосовую ться до п р існ ої або м о р
сько ї води, якщ о їх посадити туди м алькам и, том у іноді
потрапляю ть до акваріум ів із солонуватою водою.
У при родних водойм ах м альки плаваю ть такою щ іл ь
ною зграєю , що в ній не м о ж н а розрізн ити окрем их
риб, а під час неб езп еки збиваю ться у щ ільний клубок.
А нальний, хвостовий і другий спинний плавці сп о л у
чені в єдиний плавець, яки й довгою стрічкою огортає
вугреподібн у задню частину тіла. Дві ж овті см у ж к и
взд о вж тем ного т іл а 'п о п е р е д ж а ю т ь про те, щ о б іля
основи перш их колю чок спинного та грудн их плавців
є отр у й н і залози. Від у к о л у гострим пром енем лю дина
від чуває слабкість, головний біль, у неї підвищ ується
тем п ер ату р а й розладн ується серцева діяльність. За
кіл ька днів лю дина од уж ує.
АКВАРІУМНІ
РИБИ
АВСТРАЛІЇ
М іж островам и Балі і Л ом бок,
далі м іж К алім антаном і С улавесі
й на схід від Ф іліпп ін проходить
у явн а м еж а Інд о-М алай ської та
А встралій ської зоогеограф іч н и х о б
ластей. Д ля риб, особливо м еш к ан
ців м орської і солонуватої води,
кордон у вигляді н еш ирокої п р о
токи не є переш кодою . Том у там
багато спільних видів. З н а б л и ж ен
ням до А встралії видова р ізн о м ан іт
ність риб поступово зм енш ується.
Там водяться тільки риби со л он ува
тих у зб ер еж н и х водойм, такі самі,
я к і на у зб е р еж ж і Індоки таю та
Інд онезії. На островах і півн ічн ом у
сході А встралії кл ім ат вологий, ви
падає по 1000—2000 мм опадів на
рік. Утворю ю ться н евеликі річки,
а в острівних западинах з'яв л я ю т ь
ся озера й болота.
П ідводні рослини ту т — вод о
периці, роголисник, спіральна в а
ліснерія, водяна папороть, пістія,
рдесники, елодеї, а тако ж л ім ноф іли, апоногетони, велетенська ва
ліснерія, отелія.
У прісних водойм ах А встралії
зустрічаю ться скляні окун і, напіврили, соми, бички тощо.
Т а т е у р н д и н и , або к и л и
мові елеотриси,
забарвлен і
яскравіш е, н іж будь-яки й інш ий
представник родини бичкових. Д о в
ж и н а валькуватого тіла — до 6 см.
С пинних плавців два. А нальний і
101
другий спинний плавці довгі: хвосто
вий плавець округлий. Т іло і плавці
яскравого
блакитного
ко льору
з вогненно-червоним візерунком .
Зустрічається на півдні Н ової Гвінеї.
К илим ові елеотриси м о ж у ть ж и
ти в невеликих аквар іу м ах з водою
середн ьої твердості при тем п ер ату р і
25 °С. А кваріум густо засадж у ю ть
рослинам и, роблять схованки із к а
м іння або корчів. Риби трим аю ться
п об л и зу дна і у ж и ваю ться з будьяки м и м иролю бним и видами. Го
тову до нересту пару п ересадж ую ть
у нерестовищ е з м 'як о ю слаб.окислою водою. С ам ку м о ж н а в ід р із
нити тільки за округлим черевцем .
Риби на пласко м у кам ін ці в ід к л а
даю ть у вечері бли зько 200 ж о в т у
ватих ікринок. С ам ку після нересту
відсадж ую ть, сам ець залиш ається
доглядати за ікрою . С ам ця в ід сад
ж у ю ть після того, я к м олодь почне
плавати. Л ичинки з'являю ться на
четвертий день, щ е ч ерез день їх
починаю ть годувати личинкам и а р
темії.
Н айбільш х арактерн и м и д ля А в
стралій ської зоогео гр аф іч н о ї о б
ласті є м еланотен ієві риби. Це
стрункі рухливі тварини з двом а
спинним и плавцям и.
Іріатерини
Вернера
зустрічаю ться разо м з татеурндинами. Тіло стиснуте з боків, ср ібл яс
те, завд овж ки до 6 см. Голова за102
гострена. На боках пом ітний зеленуватий і блакитний
полиск. Х востовий плавець глибоко вирізаний, ч ерво
нуватий. П ерш ий спинний плавець рож еви й, другий
має д у ж е довгі від окрем лені чорні .промені. Заб ар в
лен н я сам ок скром ніш е, і вони м енш і за розм іром .
Ір іатер и н а — м иролю бний і зграйний вид. В ак в а
ріум і плаває в верхніх і середніх ш арах води. Щ о
ти ж н я 1/10 о б 'єм у води треба зам іню вати свіж ою .
Годую ть цих риб дрібним ж и вим корм ом . У 5— 6 м іся
ців іріатерини починаю ть нереститися.
П еред нерестом воду підм іню ю ть м 'якою . Н ерес
тяться риби попарно або групою по 3 самці і 5—8 самок.
П ісля бурхливих ігор та зал и ц ян ь у ранкові години
на дрібн оли сти х рослинах по б л и зу поверхні зал и ш аєть
ся по кілька ікринок. Ікр а п ри кріплю ється довгим и
ни точкам и до рослин. Н ерест триває кіл ька ти ж н ів щ о
дня. Ік р у д орослі риби не поїдаю ть, але коли через
т и ж д ен ь з'явл яться мальки, то дорослих риб кращ е
відсадити. Рівень води у виростковом у ак варіум і п о
винен бути невисокий. Ч ерез д о б у після появи м альків
годую ть спочатку інф узоріям и, потім дрібним «ж ивим
пилом», циклопам и. П ри постійном у продуванні води
і додер ж ан н і чистоти у виростковом у акваріум і м альки
ростуть ш видко.
Н айбільш е розводять в аквар іу м ах р а й д у ж н и х
р и б о к з р іч о к східного та північного К вінсленду
(Австралія). Д овж и н а тіла в них до 7 см. Забарвлен ня
сірувато-сріблясте, блискуче. С пина коричню вата, ч ер е
во ж овтувато-зелен увате, груди червоні. По б оках т і
л а проходить кіл ька тем них п о зд о вж н іх смуг. Основа
спинного й анального плавців зеленувата, середина
цеглясто-червона, а кр ай ж овтий. Х віст коричню ваточервоний або цеглясто-червоний. С ам ка повніш а, з а
б арвлен ня в неї бліде.
Річки, в яки х ж и в у ть р ай д у ж н і риби, витікаю ть з
н ап івпусти ні, то м у в них рівень води протягом року
104
105
зм іню ється, вода тверда, сл аболуж н а. У трим ую ть згр ай
к у р ай д у ж н и х р и б о к в простором у акваріум і з чистою
водою середньої твердості. О світлення повинне бути яс
кравим. Т ем пература 2І...24 °С. Т рим аю ться риби п о
б ли зу поверхні води, їд ять циклопів, ли ч и н о к і л я л е
чок ком арів, суш ен у даф нію . А кваріум потрібно за к р и
вати склом, щ об тварини не вистрибнули. С татево
зрілим и р ай д у ж н і рибки стаю ть у 7—8 місяців. Р оз
м нож ую ться так само, як іріатерини.
П еред нерестом воду освіж аю ть, додаю ть чайну
л о ж к у кух о н н о ї солі на к о ж н і 10 л і продуваю ть.
Л уска в готових до нересту рибок перетворю ється
на сяю чі перлини, на зябрових криш ках м ерехтять
синьо-зелені, золотисті й вогненні плями.
Н а відм іну від більш ості риб, ікра р ай д у ж н и х рибок
п отребує воду середн ьої твердості, у м 'я к ій непідсол ен ій воді ікра часто гине, в р аж ен а цвілевим и грибами,
особливо при тем п ературі понад 25 °С.
Райд уж н і рибки легш е ро зм н о ж у ю ться з ж о втн я по
грудень.
У посуш ливих районах, де п ек у че сонце под іл яє
русло річки на окрем і д ілян ки з брудною перегрітою
водою, ж и ву ть так звані дводиш ні риби — неоц ератодуси. З'яви ли ся вони 350 м ільйонів років том у в д е
вонськом у періоді й стали прям им и пред кам и зем н о
водних тварин. П овітря, на відм іну від інш их риб, вони
не заковтую ть, а вдихаю ть, я к зем новодні, кр ізь ніздрі.
Довге валькувате тіло н еоц ератодусів вкриває л у ск а д іа
метром 3—5 см. Спинний, хвостовий і анальний плавці
зрослися в один. П арні плавці м аю ть сильну м 'я зи сту
лопать і сл у ж ать рибам для повзання по дну. Якщо во
дойма, де ж и ве неоцератодус, висихає, він від ш укує
собі нову, переповзаю чи по суші. Й ом у н еобхідн о лиш е
час від часу занурю ватися х оча б у н евел и ку калю ж у.
АКВАРІУМНІ
РИБИ
АФРИКИ
Зах ід н у й ц ен тральну частину
материка займають екваторіальні во
логі ліси. К лім ат Е кваторіальної А ф
рики, я к і на всій низькош иротній
см узі зем ної кулі, від значається ста
лістю . Д ень у день повторю ю ть
ся безхм арн ий ранок, у д ен ь зб и
раю ться куп часті хм ари, які після
об іду проливаю ться зливам и з гро
зою; при краш ен а тем ним и п ери сти
ми хм арам и вечірн я зо р я всіх в ід
тінків — від ж овтого до багряного.
Води з дощ ам и випадає більш е, н іж
випаровується, том у тут віч нозелені
ліси, багато річок, р іч еч о к і стр у м
ків, м іж яким и р о зк и дан і болота, неьеликі ставки, просто ям и з водою,
калю ж і. Тут, на С хідно-А ф рикансько м у плоскогір'ї, почин ається м о
гутн я р іч ка Ніл, з численних приток
черпає силу повноводна Конго.
У насиченій киснем , але п рохо
ло дн ій д ля теплого к л ім ату — 22...
24 °С — і бідній на органічні р е ч о
вини воді річок, тваринний і р о сл и н
ний світ пер еваж н о бідний. Ц е п о
ясню ється тим, щ о ту т кам 'ян и сте
дно, недостатня кіл ькість корм ових
організм ів і сильна течія. Щоб н е з а
губити одне одного хоча б під час
розм н о ж ен н я, сам ець м аленької
кн ерії зм уш ений присм октуватися
до сам ки спеціальним и присоскам и,
які утворилися у нього на зябрових
кришках. Внутрішня поверхня присос
ка рельєфна і допомагає рибі міцніше
107
трим атися. Якби не було цього, м олочко й ікр у б у р х л и
вий потік вмить розкидай би в різні боки і ікр а зал и ш и
лася б незаплідненою .
Трохи н и ж ч е течія сповільню ється, числен ні п р и
токи збільш ую ть р ічку. Води болотистих при ток м аю ть
кори чн еве забарвлення. Т вердість води не перевищ ує
1—2°. Д но вкри ває товстий ш ар м у л у й напівгнилого
листя. Т акі річки називаю ть «чорними». Вода в них
буває іноді настільки кисла, що риби й рослини у н и
каю ть її, і тільки п ісля повені на м улі на короткий
час з'являю ться зелен і паростки.
Є і «білі» річки. Вони протікаю ть по м ісцевостях
з глинистим грунтом, вим иваю ть з нього часточки
й стаю ть калам утним и ж овтим и, червон увати м и або
білувато-сірим и. Твердість води в них від 0 до 3— 4°.
Ч ерез забруднен ість такі річ ки та к о ж м алонаселені.
У середній теч ії річ ки багато найпростіш их, весл о
ногих рачків, ком ах, а т а к о ж риб, зем новодних, во д о
п лавни х птахів і звірів. Рослинність на болотистих
б ерегах підходить до сам ої води, схилені гілки дерев
нависаю ть над водою . Серед риб пер еваж аю ть добрі
плавці. Ц е представники родин харацинових і цихлових.
Ч им ало в р іч ках і барбусів. Н а д ні ж и ву ть соми. П ід
затопленим и стовбурам и дерев стоять головою до течії
зграї плоски х риб-нож ів, при м арам и пропливаю ть
аф рикан ські скляні соми.
Н а піщ аних плесах Конго ж и ве тетраодон м іурус.
Ц я ри б а-ку л я до сам их очей заривається в грунт. Ж овтокори чн ева з тем ним и крап кам и ш кіра неп ом ітна на т а
ком у ф оні. Тіло кутасте, роздувається слабо. С мугасті
риби-кулі ф ах аки пош ирені в А ф риці на великій т ер и
т орії — від витоків Н ілу до Г вінейської затоки. Ж и вуть
вони в прісній і в м орській воді. Утворю ю ть вел и ку к іл ь
кість підвидів і м ісцевих форм. Ф ахаки з о зер а Рудольф
м аю ть д о вж и н у до б см, тоді я к звичайно риби цього
виду буваю ть завд о вж ки до 40 см.
108
Багато д рібних яскраво забарвлен их риб населяє
щ ільно зарослі річкові затоки, стариці й озера. О сновну
м асу рослин становлять водопериця, роголисник, вал іс
нерія, водяна папороть, елодея. На поверхні плаваю ть
ричія, пістія і ряска.
У здовж заболочених берегів і в д ельтах р іч о к у т в о
рю ю ться суцільні поля нім ф еї. Є чим ало їх видів. П о
ш ирені вони повсю ди в Є вразії, А ф риці й А м ериці.
В наш ій країн і один з видів нім ф еї називаю ть лататтям
білим. Виведено десятки кольорових сортів н ім ф ей д ля
розведен ня в д екорати вних ставках. К вітки їх м о ж у ть
мати ж овте, рож еве, яскраво-червоне, блакитне або
б лід о-ф іолетове забарвлення. В аквар іу м ах н аб у л а п о
ш ирення нім ф єя строката. З ал еж н о від освітлен ня її
тонке, хвилясте по к р аях підводне листя зм іню є к ол ір
від зеленого до зеленувато-ф іолетового. По всій л и ст
ковій пластинці розкидан і червонуваті або коричню вато-ф іолетові плями. Н иж ній бік л истка р о ж ево-ф іолетовий. Л истки ч ерво но ї нім ф еї забарвлен і в багряний
колір. К вітки троп іч н ої нім ф еї розкриваю ться опівночі.
Щоб нім ф ея не давала плаваю чого листя, яке за т у л я
тиме світло інш им рослинам , її не висадж ую ть у н а д
м ірно освітлених частинах акваріум ів.
На відм іну від наш ого латаття, аквар іу м н і н ім ф еї
не м аю ть товстого повзучого кореневищ а, а утворю ю ть
бульбу. Р озм нож ую ться бічним и пагонам и. У ж и в о р о д
н ої н ім ф еї м олоді рослини н ерідко в ж е з квіткам и
проростаю ть на плаваю чом у ли стку старого кущ а.
По всій А ф риці в тінистих лісових водойм ах ростуть
кущ и ки папороті больбітис. А ж урн і, наче вирізьблені,
тем н о-зелен і листки ц ієї папороті відходять від п о в зу
чого кореневищ а. К орені в грунт не занурю ю ться, але
з часом м о ж у ть закріп итися на поверхні п ідводн их
предметів. Висота рослини до ЗО см. В ак вар іу м і вона
р озм н о ж у ється поділом кореневищ а.
В икористовую ться в акваріум ах і а нуб іаси — неве109
ликі болотяні рослини з цупким и
глянцевим и листкам и яйцевидної
й овальної ф орм и. Ж овте суцвіття
ан уб іаса огорнуте білою пелю ст
кою . А нубіаси ростуть у зд о в ж сам о
го у р ізу води. Л истки їхні зал и ш а
ю ться на повітрі, а корен і занурен і
в м 'я к и й грунт. П ід водою анубіаси
ростуть повільно.
Верхній ш ар сто яч о ї води н а
грівається до 26...ЗО °С. Над водою
л ітаю ть хм ари ком арів, а у воді ж и
вуть їхні личинки й лялечки. їх
збираю ть ш ироким ротом рибим етелики. Ш видкими сильним и к о
ливанн ям и вид овж ени х пром енів
хвостового плавця вони р озганяю ть
ся, вистрибую ть з води і, р о зч еп і
ривш и величезні грудн і плавці, п р о
літаю ть по два-три метри, ж ен у чи сь
за ком ахам и. Здобич збивається і
б ризкам и води, щ о утворю ю ться під
час стрибків риб.
Біля дна м іж стеблам и рослин
плаваю ть неолебіаси з п ід р яду харациновидних. Зовні риби сх о ж і на
м аленьки х линків. Завд о вж ки во
ни 3,5 см. С пина оливко во -ко р и ч н е
ва, боки сам ця кори чн ю вато-черво
ні, б ли ж ч е до черевц я — ж овтуваті.
В здовж тіла проходить тем на смуга,
обмеж ена зверху золотистою лінією.
На основі хвостового плавця є тем на
цятка. А нальний плавець червоний
з вузькою тем ною облям івкою . Ч е
ревні плавці та к о ж червоні, груд110
Риби стоячих
водойм
Екваторіальної
Африки:
1 — риби-м етелики;
2 — фаго;
3 — неолебіаси.
ні — прозорі, б езколірні. Х востовий і прям окутни й
високий спинний плавець крем ові. С ам ки неолебіасів
забарвлен і м енш виразно. М аленький ж и р о ви й плавець
п озад у спинного, х арактерний для більш ості харациновидних риб, у неолебіасів відсутній. Рот у них м ал ен ь
кий, м іститься на кінці голови, том у їж у їм треба п ід
бирати н евел и ку за розм іром . Т ем пература в акваріум і
повинна бути 20...24 °С. Р озм нож ую ться так само, як
південноам ериканські хар ац и н о ви д н і.
Видовж ені, строкаті, х и ж і ф аго — т а к о ж представ
ни ки харацин овидних риб. У зар о стях рослин вони
полю ю ть на пуголовків, мальків. Вночі ф аго зміню ю ть
численні ктеноп ом и — аф рикан ські лабіри нтові риби.
К рім лабіринтових, ряд окун еподібн их ш ироко п р ед
ставлений в аф рикан ських водойм ах цихловим и, або
цихлідам и. Вони сх о ж і на лабіринтових, але тіло у них
трохи масивніш е. Ц ихліди уни каю ть сильної течії та
боліт. Багато видів зустрічається в солонуватих водах
у зб е р еж н и х водойм і в гирлах річок.
За поведінкою цихлові риби — територіальні. К о ж
ний самець, зр ід ка і сам ка, займ ає певну д іл я н к у серед
густих заростей чи біля ко р ч а або щ іли ну м іж кам інням ,
їж у добуваю ть на дні. Риби завд о вж ки понад 5—6 см
полю ю ть за м алькам и. Н айбільш і аф рикан ські ц и
хліди — тиляпії — викопую ть і поїдаю ть водяні рос
лини.
В аквар іу м і ци хлід кращ е утрим увати в не д у ж е
свіж ій , але і не в старій воді. 1/5— 1/4 води раз на два
ти ж н і зам іню ю ть на відстояну водопровідну. На дно
аквар іу м а кладуть горщ ики, корчі, кам 'ян і нірки. Рос
л ини розм іщ ую ть так, щ об згодом утворилися зарості.
У сутичках за схованки визн ачається ватаж о к — вл ас
ни к найбільш ої ділянки. Годую ть риб різном ан ітн им
ж ивим корм ом , рослиноїдни м додаю ть р о слинн у їж у .
Риби часто і охоче рию ться в грунті. Т ом у чистоту
води м о ж у ть забезпечити тільки фільтри.
112
У л ісових ставках південної Н ігерії ж и в у ть цихлідип а п у г и . Тіло цих риб видовж ене. С ам ець ж о втуватокоричневий з блакитним або ф іолетовим відтінком .
В здовж тіла і ром бовидного хвостового плавця п р о х о
дить ч орна смуга. На боці, б іля анального плавця, є п у р
пурн а пляма. Д овгий спинний п лавець тем н о-сірий
з сріблястим або золотистим верхнім краєм , у д еяких
риб з плям ам и. Н и ж н я частина хвостового плавця сіра,
верхня — рож ева, іноді з кіл ько м а плям ам и. Ч еревні та
анальні плавці блакитні. Д овж ин а тіл а сам ців до 9 см.
Тіло сам ки вище, повніш е. Ч еревце повніш е, округле,
пурп урне. Золотиста см уга на спи нном у плавці ш ирш а,
з однією -двом а тем ним и плям ам и в зад н ій частині. З я б
рові криш ки ф іолетові, блискучі. Д овж и н а тіла до 7 см.
В усіх цихлід, зал еж н о від стану риби, ум ов ж и ття,
часу доби, присутності ватаж ка або особи п р о ти л еж н ої
статі забарвлен ня зм іню ється. П ерелякані або в ід п о ч и
ваю чі папуги знебарвлю ю ться, б лід у по зд о вж н ю см угу
перетинає кіл ька поперечних.
Т рим ати папуг кращ е зграєю в аквар іу м і о б 'єм ом
не менш е я к на 40—60 л. Т ем пература води повинна
бути 22...24 °С, твердість до 10°. Д ля р о зм н о ж ен н я
пап уг воду частково пом 'якш ую ть, нагріваю ть до 26...
28 °С. П ару риб кращ е пом істити в окрем и й акваріум
з квітковим горщ иком . З н и зу або зб о к у в горщ и ку
роблять отвір, у який м огли б запливати д орослі риби.
У при родн их ум овах перед ро зм н о ж ен н ям риби ви р и
ваю ть під кам енем або корчем нірку. А кваріум н і риби
ретельн о оглядаю ть і чистять горщ ик. Т акий ритуал
для пари просто необхідний. У цей час остаточно
виявляється їх готовність до нересту, закін чую ться
останні перебудови в організм і. Т ом у надто чисте н е
рестовищ е м о ж е заш кодити успіш ном у нересту, а
спільне розчищ ен ня заки дан ого піском отвору в го р щ и
к у зм іцнить відносини м іж сам цем і самкою .
П ісля нересту всередині горщ ика залиш ається 120
113
114
ч ервон увати х ікринок. Усі цихліди турбую ться про п о
томство. П апуги об м ахую ть ікр у плавцям и, скльовую ть
вр аж ен і бактеріям и ікринки. Ч ерез три дні з'явл яю ться
личинки, які повисаю ть на стінках горщ ика. Ч ер ез п 'я ть
днів вони стаю ть м алькам и, плаваю ть, ж и вл яться д р іб
ним корм ом — інф узоріям и, личинкам и артем ії, « ж и
вим пилом». Д орослі риби щ е тривалий час д о гл я
даю ть своїх мальків. Удень м аленькі пап уги плаваю ть
п об л и зу дорослої риби, поїдаю ть др ібн у ж и в у їж у .
Якщо сім ейка перепли ває з м ісця н а місце, то всі м а
лята трим аю ться групкою п озад у д о рослої риби так,
щ об бачити її під певним кутом , тобто, чим більш а
риба, тим далі від неї трим аю ться м альки. Якщо це
необхідно, дорослі риби перетираю ть їж у д ля м альків,
подрібню ю ть ч ерв'яків, личинок, ком ах. С кільки п о
винен тривати догляд за молоддю , м альки визначаю ть
самі, виділяю чи в воду пах у ч і речовини. В ідчуваю чи
цей запах, папуги кидаю ться на н еп рохан и х гостей,
не відпливаю ть далеко від потомства.
Не м енш у ту р бо ту про потом ство виявляю ть і п о
ш ирені в Е кваторіальній А ф риці х р о м і с и - к р а с е н і. Д орослих риб кращ е утрим увати парам и: в загал ь
н ом у акваріум і вони затіваю ть см ертельні бійки з р и б а
ми свого виду та інш ими. Х ром іси-красені у при родн их
ум овах буваю ть завд о вж ки 10 см, в аквар іу м ах — удвічі
менш і. Риби завд о вж ки 7 см м о ж у ть ро зм н о ж у вати ся.
Н езваж аю чи на н еп ом ірн у агресивність, багато л ю
бителів утрим ую ть цих риб завдяки їх д у ж е краси вом у
забарвленню . Тіло їх багряно-червоне. На плавцях зе л е
нувато-блакитні сяю чі крапки. На зябровій криш ці,
посередині тіла і біля хвостового плавця є по ч орній
плям і в оправі блакитних полисків. У сам ок п еред ня
частина тіл а більш золотиста.
С пілкую ться д орослі цихліди з м алькам и за д о п о м о
гою рухів плавців, різном ан ітн их поз тіла. О собливо
д обре це пом ітно у яскравих хром ісів-красенів. Так
115
116
м альки збираю ться під сам кою у виритій на дні за п а
дині, коли вона ш видко см икає спинним плавцем , то
опускаю чи, то розкриваю чи його. Блакитні полиски
при цьом у зникаю ть і знову спалахую ть. М альків, які
не пом ітили сигналу самки, під б ирає батько. О глядаю чи
кож н и й заку то к своєї території, ри б а р о зш у к у є м алят
і забирає їх у свій просторий рот. При цьом у у м альків
реф лекти вно стискується плавальний м іхур, вони ста
ють важ чим и за вод у і нерухом о л е ж а ть у роті. Так
сам о нерухом о вони л еж ать і в гнізді.
І все-таки, як би не турбувалися цихліди про своє
потомство, вони з'їдаю ть частину його після закін чен н я
п еріод у догляду. Це просто необхідно в при роді для
зб ер еж ен н я виду. П олю вати на власну м олодь — це
єдиний спосіб виж ити в зам кн у тій водойм і, властивий
не тільки д ля цихлід. А д ж е м альки ж и вл яться м ік р о
скопічною тваринною і рослинною їж ею , якою д орослі
риби ж и витися не м ож уть.
Т и з і й А н с о р г е я називаю ть п'ятиплям истим и,
або ш аховим и, цихлідам и. Зустрічаю ться вони в п р іс
них та солонуватих водойм ах у сіх типів н а тери торії
від Л іб ер ії до Н ігерії. Тіло їх завд о вж ки до 13 см (зви
чайно бли зько 10 см). При неяскр аво м у освітленні
м ає колір м орської хвилі. Ч еревце в сам ки рож еве,
у сам ця червоне. На зябрових кри ш ках є син ьо-зелен а
плям а з червоною облям івкою , вздовж б оку тіла п р о
ходить тем на смуга, яка сп олучає п'ять ч о р н и х плям .
На м 'як и х частинах неп арн их плавців чергую ться світлі
і темні плям ки. Ч еревні плавці д у ж е довгі, перш і п р о
м ені їх вугільно-чорні. Риби відкладаю ть у п ечерки
або нірки до 1000 ікринок, розвиток яких триває 2—3 дні.
Багато аф рикан ських ци хлід м аю ть інш ий спосіб
нересту: вони винош ую ть ікр у в роті. Т ак робить чорного р л и й х р о м іс (хаплохром іс Буртона), пельм атохром іси.
Пельматохроміс
Г ю н т е р а зустр ічається
у водойм ах від Гани до К ам еруна. Самці завд о в ж ки
117
20 см (у неволі — бли зько 10). Самки
дрібніш і. Тіло риб високе, голова ве
лика. Забарвлен ня сам ця сіруватокоричневе. Від зябр о во ї кри ш ки до
хвостового плавця тягнуться три
темні смуги. Зяброві криш ки з б л а
китним м еталічним блиском . Грудні
плавці т а к о ж блакитні, інш і плавці
сірі. Спинний плавець з яскравочервоною облям івкою , хвостовий —
з яскраво-блакитним и рисочкам и.
Заб арвлен ня сам ки яскравіш е. Тіло
коричню вате, на черевці велика
яскраво-червон а плям а. Зяброві
кри ш ки ж овті з блакитним від тін
ком. Грудні плавці червонуватоблакитні, реш та — сірі, хвостовий
злегка блакитний. Верхня третина
спинного плавця золотиста, по п л ав
цю розкидан і виразн і чорні к р а п
ки.
П ельм атохром іси Гю нтера агр е
сивні до інш их риб, особливо під
час нересту. їх м о ж н а утрим увати
з м иролю бним и великим и цихлідами і барбусам и. Вода повинна б у
ти такою , як д ля всіх риб еквато
р іал ьн о ї А ф рики: пом 'якш ен а, не
д у ж е свіж а.
Готую чись до нересту, риби сво
їм и товстими губам и очищ аю ть
плескатий кам ін ь і відкладаю ть на
нього 150—200 ж о втувато-сіри х ік
ринок. П ісля зап л ід н ен н я і самець,
і сам ка забираю ть ікр у в рот. Ш кі
ра на н и ж н ій щ елепі розтягується,
118
утворю ю чи прозори й міш ок. К різь ш кір у видно, як
риба весь час перем іш ує ікринки, заб езп ечую чи до
них доступ кисню , зчищ ає м ікроорганізм и з їх о б о
лонки. Якщо ік р у ін к у б у є лиш е один з батьків, д р у
гого слід висадити з нерестовищ а, бо риба нам агається
відібрати ікр у собі. П ри сум існом у винош уванні ікри
п ід час ж и вл ен н я пельм атохром іси Гю нтера п ер е
даю ть ік р у один одном у. П ри тем п ературі 26...28 °С
з ікри ч ерез три дні з'являю ться м альки. На д е с я
тий день б атьки вж е не м о ж у ть утрим ати їх у роті,
і м альки розпли ваю ться в п ош уках їж і. Д орослі р и
би допом агаю ть їм знайти в грунті ли ч и н о к ком ах,
черв'яків, п ереж овую ть їх і випльовую ть м алькам. Ще
ч ерез 3—4 дні батьків реко м ен д у ється відсадити. М о
л одь почин ає сам остійно ж ивитися.
У сам ця ч о р н о г о р л о г о х р о м і с а н а ан ал ьн о
м у плавці є округлі ж о вті плями, які нагадую ть ікринки.
Ц е так звані релізери. П ризн аченн я їх таке: п ід час н е
ресту риби не відкладаю ть ікр у на предм ети і не за п л ід
ню ю ть її у товщ і води: сам ка в ід р азу п ідбирає великі
ікри нки і заплідню є їх м олокам и в роті. Ж овті плям и
на анальном у плавці привертаю ть увагу самки.
Ч орногорлі хром іси пош ирені на тери торії від вер
х ів 'я Н ілу до озер Ч ад і Т анганьїка, у вологих лісах
Ц ентральної А ф рики. Д о вж и н а тіла сам ця 12 см, сам
ки
8 см. Забарвлен ня ж овтувате або зелен у вато-сіре
з блідим блакитним блиском і кіл ьк о м а поперечним и
смугами. П ередня частина тіла, спинний і хвостовий
плавці вкриті візерунком з ч ервон увати х плям. Губи
товсті. Голова велика з сильним м еталічним (синім)
блиском . По боках голови, навкіс к р ізь око, проходить
чорна см уж ка. Ще дві чорні см у ж к и є на лобі. Низ
голови сам ця вугільно-чорний. Спинний і анальний
плавці маю ть загострені верхівки.
Ж и вляться чорногорлі хром іси будь-Якими ж и вим и
організм ам и. Вони спокійні і м иролю бні, але під час
120
нересту стаю ть агресивними. М альки виходять з рота
ч ерез 12 днів, і сам ка щ е кіл ька днів о х о р о н яє їх.
П орівню ю чи кіл ькість ікри у різн и х видів риб, м о ж
на помітити, щ о чим м енш е дбаю ть вони про своє п о
томство, тим більш е ікри відкладаю ть. К тенопом и, н а
приклад, та к о ж н ал еж ать до лабіринтових, але гнізд
не будую ть. Ікринки, які підтрим ую ться великою ж и
ровою краплею , пливуть на поверхні за течією , р о з
сію ю ться вітром і хвилям и. Ікр а гине, потрапляю чи
в несприятливі ум ови, її поїдаю ть птахи, зем новодні
і ком ахи. Риби за один нерест викидаю ть д есятки тисяч
ікринок. І це д алеко не м еж а. Багато видів м орських
риб, що живуть у відкритому океані, відкладають десят
ки м ільйонів ікринок. До зрілого віку д о ж и ваю ть л і
чені одиниці риб, реш та гине з р ізн и х причин. У риб,
які турбую ться про своє потомство, кіл ькість ікр и зн а ч
но менш а.
Коли батьки або один з них винош ує ікр у в роті,
то вона практично не гине. З неї виходять всі личинки.
Так, у пельм атохром ісів Гю нтера 150—200 ікринок,
а у чорногорлого х ром іса 80. П роте зростає м аса окрем ої
ікринки, її розм ір. Ікр а чорногорлих хром ісів, н ап р и
клад, 5 мм у діам етрі. Л ичинки маю ть д ля свого р о з
витку великі запаси п ож ивни х речовин.
Р о згал у ж ен а р іч ко ва систем а утворю є з часом ч и с
л енні затоки, стариці, відрізані від річ ки частини русла.
Старі водойм и починаю ть зам улю ватися, заростати і
перетворю ватися н а болота. К о ж н а водойм а м ає свій
характерний склад ж и вих істот, найбільш е п р и стосо
ваних до ж и ття у ній. Так, у р іч ках А ф рики, особливо
її екваторіальної частини, відш укую ть їж у в б агн и с
том у дні риби-слони. Вони д обре пристосовані до цього.
Риби-слони маю ть хоб оток на н и ж н ій щ елепі. Рот в ід
кривається на кін ці хоботка. Х оботком вони добуваю ть
їж у з м 'яко го м улу, яки й осідає в ям ах іноді к іл ь к а
метровим ш аром. Риби плаваю ть у суцільній тем ряві,
121
Умовне зображ ен
ня силових ліній
електромагнітного
поля навколо
риби:
1 — волохатовусий сом;
2 — риба-слон.
122
том у очі в них невеликі, бачать вони погано, виявляю ть
навколиш ні предм ети за допом огою б іолокації. Д вісті
раз на секу н ду спеціальн а група м 'я зів на хвосто
вом у стеблі риби виробляє слабкий електричний
імпульс. Н авколо риби створю ється електричне поле.
Предмет, що опинився поряд, викривляє силові л ін ії
поля, і це відчуваю ть риби.
Електричний сом видає п о ту ж н і електричні ім п у л ь
си, які глуш ать др ібн у рибу, ж аб , інш их невеликих
водяних тварин. Так, сом, рухаю чись порівн ян о мало,
д обуває собі їж у.
С еред сом ів є багато цікавих за будовою і способом
ж иття. Н априклад, у сомів з родини волохатовуси х
на вусах є вирости і перетинки. Як і більш ість сомів,
вони ведуть нічний спосіб ж иття, а відпочиваю ть удень.
Риби двох видів ц ієї родини сплять вдень б іл я п оверхн і
води догори черевом , щ об зручніш е бу ло заковтувати
повітря н и ж н ім ротом. Щоб на поверхн і їх не пом ітили
птахи, черевце сом а чорне, а спина світла, плям иста.
Так сам о перекинувш ись на спину, вони плаваю ть
і збираю ть з поверхні ком ах.
У зам кн у ти х водойм ах, річечках, болотах і ям ах
з дощ овою водою ж и в у ть тисячні згр аї аф ри кан ськи х
коррп озубоп одіб н и х риб: епіплатісів, аф іосем іонів, ролоф ій. О сновна їж а короп озубоп одіб н и х — ком ахи, що
пролітаю ть над водою, личинки і л ялеч ки ком арів,
дрібн і рачки. Н евеликі рибки часто сам і стаю ть в за м к
нутих водойм ах єдиною здобиччю ци х лід і сомів.
Д о аквар іу м ів най частіш е потрапляю ть риби в ел и
кого род у аф іосем іон. Тіло їх циліндричне, слабо стис
н уте з боків. С пинний плавець зсунуто назад. У з а
барвленні самців поєдную ться м ай ж е всі кольори с п ек
тра. Ч асто спостерігається географ ічна м інливість з а
б арвлен ня виду.
А ф і о с е м і о н ( к а л і у р у м ) А л я ж иве в боло
тистих м ісцевостях К ам еруна. С ам ець 6 см завдовж ки ,
123
бли скучо-зелен уватий , спина тем
ніш а. Я скраво-червоні плям и на
тілі утворю ю ть в задній частині п о
перечні см уж ки. П осередині спин
ного і анального плавців проходить
ш ирока яскраво-червон а см уга з
ж овтим краєм . Такий сам ий м алю
н ок на верхній і н и ж н ій частині
л іровидного хвостового плавця. Очі
смарагдові. Грудні плавці м олочнобілі з ш ирокою о р ан ж евою о б лям ів
кою. Ч асто на горлі у сам ок є тем на
пляма.
Афіосеміон південний
таких сам их розм ірів. Ж иве в у зб е
реж н и х б олотах К онго та Габону.
З аб арвлен ня сам ця коричню ваточервоне, д у ж е темне, особливо вно
чі й під час нересту. За головою
л у ск а світло-блакитна з зеленим
відтінком , блискуча. По всьом у т і
л у розкидан і великі червоні плями.
По вид овж ени х червон у вато -ко р и ч
невих спинном у й анальном у плав
цях проходить виш нева см уга з зеленувато-блаки тн ою н а спинном у і
білою на анальном у плавцях о б л я
мівкою . Х востовий плавець ліровидний, зн и зу і звер х у з білою або
блід о-оранж евою смугами. К інчики
хвостового, а іноді й анального
плавців закін чую ться білим и ко си
цями. У д еяк и х водойм ах риби
м аю ть блакитний в ізер у н о к на
хвості.
Самки аф іосем іон ів забарвлені
124
м аловиразно, в коричню ваті й оливкові кольори. По
тілу й округлих п розори х плавцях розкидан і ч ер в о н у
ваті або коричню ваті дрі'бні крапки.
А реал а ф і о с е м і о н а д в о с м у г о г о займ ає
велику площ у від Того до Е кваторіальної Гвінеї. Ж и
ве він в стоячих водойм ах у лісах та саванах. С ам ець
завд о в ж ки до 6 см. Тіло коричню вато-сіре або ч ерво
нувато-коричневе. Ч исленні плям и н а лусц і у ф орм і
півм ісяця зливаю ться в ч ервон у сіточку. Н а б оках тіла
л уска м ає ряди д рібн их зелених кр ап о к з м еталічним
блиском . У риб з півд ен н о-захід н ої Н ігерії ці крап ки
бронзові. В здовж тіла тягнуться дві п аралельні чорні
смуги, одна см уга проходить посередині к р ізь око,
інш а трохи ниж че. См уги проявляю ться ви разн іш е у
риб із захід н ої частини ареалу і м ай ж е зни каю ть у риб
із східн ої частини ареалу. Смуги м о ж у ть зб ліднути
або почорніти зал еж н о від умов: під час нересту, бійки
сам ців або від п ереляку. Н епарні плавці двосм угого
аф іосем іон а д у ж е довгі, особливо спинний — о р а н ж е
вий з рядам и чорних крапок. Верхня частина спинного
плавця черво н о -о р ан ж ева у риб з Н ігерії або лим оннож о вта у кам ерунських. По краю спинного плавця п р о
ходить чорна і блакитна лінії. А нальний плавець о р ан
ж еви й або світло-зелений біля основи з червон ою с м у
гою у н и ж н ій частині. Ф орм а хвостового плавця зм і
ню ється від округлого (Нігерія, К ам ерун) до ліровидного з д у ж е довгим и крайнім и пром еням и. Верхня
частин а хвостового плавця б лідо-оранж ева, н и ж н я —
яскраво-оранж ева, середина вкрита червоним и п л я м а
ми або ш трихами. Грудні плавці оран ж еві або ж овті
у риб з п івд енно-західної Н ігерії і б езко л ір н і у риб
з дельти Н ігеру. С ам ки двосм угого аф іосем іон а к о
ричню ваті, з білим черевцем і д вом а п озд овж н ім и
см угам и на тілі.
У трим ання аф іосем іон ів нескладне. Вони д обре се
бе почуваю ть у н еви соком у аквар іу м і з великою п л о
126
щ ею поверхні, де багато плаваю чих рослин. З д р іб н о
листих рослин д ля риб необхідн о створити зарості,
д е ховатим уться сам ки і м олоді самці. Заб ар влен н я
риб більш е виграє при неяскравом у освітленні і т ем
ном у фоні.
Вода в аквар іу м і повинна бути стара, то р ф о ван а і,
по м ож ливості, м 'яка. П огано аф рикан ські короп озубоподібні переносять продування води. Т ем п ература води
повинна бути не вищ е 21...23 °С. Чим тепліш а вода,
тим ш видш е ці риби розвиваю ться, старію ть і вмираю ть.
Н адто тепла вода у природних водойм ах п ід казу є їм,
що водойм а поступово пересихає і тр еба ш видш е зал и
ш ити потомство.
А ф іосем іон и у при родн их ум овах ж и в у ть великим и
зграями. К ерує зграєю найсильніш ий сам ець. Він п е р
ш ий підпливає до їж і, має перевагу п ід час нересту.
Якщо субстрату, на який риби відкладаю ть ікру, мало,
то в атаж о к в важ ає себе єдиним його володарем і з а
плідню є ікр у всіх самок. Інш і сам ці в цей час плаваю ть
осторонь і затіваю ть м іж собою бійки. Встановлю ю чи
спокій, ватаж о к час від часу розганяє забіяк. Якщ о ж
його п ер ем о ж е м олодий самець, то старий ховається
в рослинах. К ілька днів він не їстиме, зблідне, а потім
пристане до згр аї я к рядовий її член.
За способом нересту аф іосем іонів поділяю ть н а дві
групи: ті, щ о прикріплю ю ть ікр у до рослин (південний
і двосм угий аф іосем іони), і ті, щ о зариваю ть ікр у
в грунт (гуляріс, аф іосем іони ф ілам ентозум , Гарднера,
блакитний). Д еякі види, аф іосем іон А ля, нап риклад,
під час високої води нерестяться на рослини, а в п ер е
сихаю чих водойм ах у грунт.
Д ля риб перш ої групи нерестовищ е на 10— 15 л з а
ливаю ть старою водою із загального аквар іу м а і к и
даю ть туди кіл ьк а дрібнолистих рослин або сп л утан у
виварену зел ен у або кори чн еву р иболовну волосінь.
На нерест відсадж ую ть пару або, якщ о сам ець д у ж е
127
активний, то двох сам ок і самця. С ам ця в таком у разі
зам іню ю ть к о ж н і 10— 12 днів. Н ерест триває кіл ька
тиж нів, іноді риби відкладаю ть по к іл ь к а ікри нок щ одня
протягом усього ж иття. З віком кіл ькість ікри у сам ок
зростає.
С убстрат з при клеєною ікрою переносять у плоскі
посудини, де ш ар води 3—4 см, посудини прикриваю ть
склом. Ікр и н ки ж овтуваті або коричню ваті, у д еяк и х
видів з пом ітним и тем ним и крап кам и або сіточкою .
Якщо ікр а гине, в р аж ен а м ікроорганізм ам и, в н ересто
вище необхідно капнути 2—3 краплі метиленового синьо
го на л ітр води. Н орм ально розвивається ікра і там,
де ж и в у ть д орослі риби.
П ри тем п ературі 22...24 °С через 12— 18 днів з ікри
з'являю ться личинки. Якщо личинки не м о ж у ть р о зір в а
ти м іц н у о б о ло н ку ікри, то у воду треба додати св іж о ї
води, обер еж н о струсити п осуд ину або насипати в н е
рестовищ е щ іп ку сухого корм у або кіл ьк а кри сталиків
ц укру. У воді від р азу з'явл яться б ак тер ії й розірвуть
об оло н ку ікри. З перш их годин ж и ття м ален ькі а ф іо
сем іони ж ивляться. Л ичинок о б ер еж н о переносять
л о ж к о ю до виросткового аквар іу м а і починаю ть го д у
вати інф у зо р іям и й «живим пилом». Ростуть личинки
ш видко і за півтора м ісяця досягаю ть у д о в ж и н у 3—4 см,
а щ е через м ісяць-півтора стаю ть статевозрілим и.
У нерестовищ і д ля аф іосем іонів, які відкладаю ть
ікру в грунт, дно закриваю ть ш аром вивареного торф у
завтовш ки 2— 3 см. Риби зариваю ть ікр у р ізки м и у д а
рам и хвоста. П ісля ікром етання воду необхідн о злити
до сам ого торф у. Н ерестовищ е трим аю ть закри ти м у н а
півтем ряві при тем п ературі 18...24 °С. Ч ерез 15—20 днів
торф з нерестовищ а о б ер еж н о п р о ц ідж у ю ть к р ізь д р іб
не сито, розкладаю ть його на газеті, щ об відібрати
зайву вологу, і, злегка ущ ільнивш и, пом іщ аю ть у п л аст
м асові або скляні плоскі банки. У таком у стані ікра
м о ж е зб ерігатися від 4 до 9 місяців. У цей час розвиток
128
зарод ка припиняється. В природних ум о вах затрим ка
розвитку — д іап ау за — вин икає в пору, коли тим часова
водойм а почин ає пересихати. П ерш ою ознакою вм и р а
ю чої водойм и є нестача кисню , він витрачається на д и
ханн я рослинам и і тваринам и, які в ній ж ивуть, і гниття
відм ерли х реш ток. Н а це ікра відповідає діапаузою .
П ісля пересихан ня водойм и ікра зберігається у во л о
гому мулі.
П ісля дощ ів або повені м 'я к а вода зн о ву заливає
всі западини. Ікри нки ож иваю ть, р озвиток п р о д о в
ж ується, але ч ерез д еяки й час знову припиняється.
В ікринці в ж е пом ітно зародок. Д іап ау за вин икає знову
за браком кисню, яки й у великій кількості поглин ається
гнию чим и реш тками. Тривалість другого п ер іо д у сп о
кою 6— 8 місяців. Розвиток зародків п р о д о вж ується
тільки після того, я к у водойм і пон овляться відповідні
умови, з'явл яться зелені рослини. П отім з перш им си л ь
ним дощ ем з ікри за ЗО— 40 хв з'явл яю ться личинки.
В неволі розвиток ікри аф іосем іон ів стим улю ю ть д о
ливанням м 'я к о ї води тем п ературою 18 °С до рівня
7— 10 см. До більш твердої води м альків привчаю ть
поступово.
П рипинення р озвитку ікри — при стосуванн я коропозуб оп од іб н и х до ум ов тим часових водойм. У д еяк и х
видів це вир аж ен о менш е, але зовсім не зникає. Н авіть
аф іосем іонам , які відкладаю ть ікр у на рослини кори сно
о б ереж н о її підсуш увати. Л ичинки після цього з'я в л я
тим уться друж ніш е.
Н айчіткіш е ви р аж ен а д іап ау за в р о зви тку ікри коропозуб оп од іб н и х С хідної А ф рики — нотобран хіусів. Ри
би сх ож і на аф іосем іонів, але тіло їх коротш е, сильніш е
звуж ується на хвостовому стеблі. Плавці округлі. В аква
ріум ах найчастіш е утрим ую ться н о т о б р а н х і у с и
Г ю н т е р а з п р и бер еж н и х районів на кордоні м іж
Т анзанією і К енією . С ам ці 8,5 см завдовж ки , сам
ки 7 см. О сновне заб арвлен ня тіл а сам ця блакитнозелене з коричневим і рядам и червоних крапок. Хвосто129
вий плавець, особливо стебло плавця, р о ж ево-червоний ,
д у ж е яскравий. На ж о втуватих плавцях к о р и чн ю ва
тий і червон ий візерунок. Н а грудних плавцях блакитнобіла облям івка, на хвостовом у вугільно-чорна, а на
спи нном у чорно-біла. С ам ки сірувато-коричневі.
Н о т о б р а н х і у с и Р а х о в а вивезені з околи ць
порту Бейра (М озамбік). Ц еглясто-червоне тіло п'яти сем исантим етрових сам ців вкрите блакитним и п лям ам и
на лусці. С пинний плавець синьо-зелений, анальний
блакитний. В ізерунок складається з ш ироких ко р и ч н е
вих або чорних лін ій і розводів. Н а хвостовом у плавці
складний візер у н о к з чорних, зел ен и х і о р ан ж ев и х смуг.
По краю п розори х грудн их плавців проходить ш ирока
блакитна стрічка. С ам ка дрібніш а, сіро-кори чнева.
П ісля нересту нотобран хіусів залиш ається 50—60
м аленьки х ікринок, захищ ених м іцною оболонкою .
З ли п н я по листопад їх топтати м е х у д о ба взд овж
доріг, по них ходитим уть лю ди, зем л я стане твердою ,
мов кам інь, і потріскається від спеки. А ле з настанням
дощ ів у воді з'яви ться нове поко л ін н я нотобран хіусів.
Заплутавш ись у густій ш ерсті тварин, при клеївш и сь
на лап ки птахів і зем новодних, щ о побу вал и біля
водойми, ікра нотобран хіусів пош ирю ється на д есятки
кілом етрів від свого ставка. Іноді птахи зан о сять їх
навіть у д у п л а дерев, де є дощ ова вода.
Ін ак ш е переносять п о суху аф рикан ські дводиш ні
протонтери. Товсте їх тіло зд ається голим, бо л у ск а
глибоко захована п ід ш аром слизу. П арні пл авц і втр а
тили пром ені і перетворилися н а якісь в и д о вж ен і к ін
цівки. З настанням сухого п ер іо д у риби зариваю ться
в м 'як и й м ул на дні, згортаю ться і вкриваю ть себе
коконом із слизу. Д ихаю ть протоптери атм осф ерни м
повітрям кр ізь невеликий отвір у коконі.
П роходить день, два, і на місці ставка залиш ається
лиш е западина, вкрита в'язким м улом та густим и т р а
вами. П ротоптер впадає в сплячку. М ісцеві ж и те л і в цей
131
,,
Протоптер (угорі).
Кокон у грунті
(ліворуч) і
розрізаний кокон
(праворуч).
132
час викопую ть їх лопатою , відш укую чи рибу за м а
леньким конічним підвищ енням з отвором на верхівці.
В коконі протоптера м о ж н а перевозити і пересилати.
П отрапивш и у воду, кокон розм окає, і з нього з 'я в
ляється висн аж ен а риба. На тілі пом ітні зм орш ки, п р о
л еж н і, відбитки власних плавців. П оступово протоптер
почин ає рухатися. П ісля довгого сну в воду кр ізь зябра
виділяється багато п родуктів об м ін у речовин, ад ж е
довгі ти ж н і і м ісяці протоптер жив, дихав, діставав
енергію з власних запасів ж иру.
П ротоптерів збираю ть м ісцеві ж и тел і заради см ач
ного м ’яса. Вони т а к о ж корисні тим, щ о поїдаю ть
багато м олю сків, які є переносникам и страш ної х во р о
би лю дини і х удоби — ш истосом атозу.
У невисихаю чих водойм ах саван палю че сонце р о
бить воду гарячою , рослини розростаю ться, заповн ю
ю чи вільні простори. Від посліду птахів, зграї яких
ж и вляться на м ілководді, вода забрудню ється, «зацві
тає» і в ній з'являю ться м іріади збу дн и ків хвороб, п а р а
зитичних грибів, червів. Н айм енш а подряпин а на тілі
риби за гр о ж у є стати причиною її загибелі. І все-таки
риби ту т виж иваю ть. Д е чистіш е і просторіш е, там
ж и в у ть барбуси, соми, цихліди, де ум ови гірш і, там
б ільш е короп озубоп одібни х. Багато тут р о слиноїдни х
цихлових тиляпій, які не тільки ікру, а й м альків у р азі
неб езпеки ховаю ть у величезном у роті. Т и л я п і я
л у ж н а витрим ує тривале перегрівання води до 45 °С
і високий вм іст розчинен их у ній солей. Т иляпії різни х
видів нерідко допом агаю ть один од ном у д оглядати за
малькам и.
С еред тиляпій є чим ало риб великого р о зм ір у із
смачним білим м 'ясом . Завдяки невибагливості й ви
соким кулін арним якостям м 'яса ти л яп ії н аб у л и п ош и
рення в ставкових господарствах. У багатьох країн ах
П івденно-С хідної А зії вони стали невід 'єм н ою ч асти
ною м ісцевої іхтіоф ауни. В країн ах пом ірного кл ім ату
133
ти л яп ій розводять у відстійниках теплових електростан
цій, де тем п ература води взим ку не падає н и ж ч е 15 °С.
О зера Т анганьїка і Н ьяса — одні з найглибш их озер
світу. Н айбільш а глибина Т анганьїки — 1435 м, а Н ья
си — 706 м.
Н еповторні ум ови ж и ття зберегли протягом десятків
м ільйонів років світ тварин, який зустр ічається тільки
тут і ніде більш е. Такі ж и ві організм и називаю ть ен д е
мікам и. В озері Н ьяса ж и ве 242 види риб, з них 222 ен д е
міки, в Т анганьїці — з 190 видів 173_ендеміки.
О зера л еж ать бли зько від екватора. Т ом у на п о
верхні їх тем п ература води коли вається від 23 °С у найхолодн іш и й м ісяць серпень і до 28 °С — у січні. Як і
в більш ості озер, тут відсутні сильна течія і п ер ем іш у
вання теплої води з холодною . Т ом у з глибиною п р и
поверхневий ш ар води, який зазн ає добових і сезонних
коли ван ь тем ператури, досить різко зам іню ється ш аром
із сталою тем п ературою 23 °С. Ш ар води з такою
тем п ературою л еж и ть глибш е 300 м в Н ьясі і глибш е
125 м в Танганьїці. Тут проходить м е ж а ж и ття і с ір к о
водневої задухи. С ірководневі б актерії — єдині ж и ві
істоти глибоководної частини велики х озер. Існую ть
вони за р ах у н о к м ертвої органічної речовини. К исень
сірководневим бактеріям н е потрібен.
О сновні д ж ер ел а води, які ж и в л ять озер а,— це опади
(1/3 щ орічного притоку) і б езліч велики х та м алих
річок, які в них впадаю ть (2/3 щ орічного притоку).
В сум і за р ік це становить 72 км 3 для Н ьяси і 65 км 3 для
Танганьїки. М енш е 1/20 ц ієї кількості води витікає
з Н ьяси Ш ирею до Зам безі і Л укугою з Т анганьїки
до Конго. Реш та води випаровується. О тж е, вміст солей
тут досить значний для прісної води — 0,5—0,8 г/л .
А ктивна реакц ія води слаболуж н а.
Ж иття в озерах р озп од ілен е нерівном ірно. Ч ерез в е
ли к і р озм іри і м алопривабливе забарвлен ня риби в ід
критих просторів в акваріум и н е потрапляю ть. Н ай
134
більш е населена в цих озерах багата на кисень, від
кри та д ля сонячного світла у зб е р еж н а см уга води.
Берегова лін ія Н ьяси д у ж е порізана, в багатьох м іс
цях до води виходять кам 'ян і скелі, які на 5— 15 м об ри
ваю ться вглибину. П овсю ди із нірок, печ ер о к і западин
виглядаю ть їх володарі — яскраві цихліди. О зеро Н ьяса
аф рикан ці називаю ть М алаві, том у риб Н ьяси прийнято
називати м алавійським и, або м алавійцям и.
М е л а н о х р о м і с а у р а т у с завд о вж ки 11 см.
Тіло видовж ене, циліндричне. Д орослий сам ець к о р и ч
нево-чорний з двом а блідим и б лакитним и см у ж к ам и
взд овж верхньої частини тіла. П лавці, крім спинного,
теж чорні. Д овгий спинний та край хвостового плавця
ж овті, а к р аї анального та черевних плавців блакитні,
непрозорі. С ам ка м енш а, зо лотисто-ж овта з д вом а ч о р
ним и п о зд о вж н ім и см угами. Т ретя см уга — на сп и н н о
му плавці. А нальни й і черевні плавці блакитні.
П с е в д о т р о ф е у с з е б р а тако ж 11 см за в
довж ки , але тіло його значно вище. Існ у є кіл ька в ар іан
тів заб ар вл ен н я цих риб, том у буває в аж к о визначити
вид. Звичайно, зебри сині з тем ним и поп еречни м и с м у
гами. Ін о д і см уг нем ає, а колір тіла д у ж е світлий,
м олочно-блакитний. Буваю ть рибки зовсім білі або з
червон увато-рож еви м відтінком . С ам ки часто за б ар в л е
ні так само, я к сам ці, іноді на б лакитном у або білом у
ф оні тіла чорнуваті, коричневі та о р ан ж ев і плями.
П і н д а н і завд о вж ки 12 см. Д овгасте тіло й плавці
світло-блакитного кольору. У поперек боків проходить
з десяток вузьких тем н их см уж ок. П ередні пром ені
грудних плавців м олочно-білі. У д еяк и х м ісцях у з б е
р е ж ж я піндані м аю ть чорну см угу на спи нном у плавці.
Така ч орна см уга проходить по н и ж н ьо м у краю ан ал ь
ного плавця, прикраш еного десятьм а-дванадцятьм а
ж овти м и релізерам и. С ам ка забарвлен ням д у ж е сх о ж а
на самця, навіть м ає релізери, хоч і бліді.
П с е в д о т р о ф е у с и Л о м б а р д о зав д о вж ки
135
10 см м аю ть чітко ви раж ен и й статевий дим орф ізм
(відмінність м іж сам цем і самкою ). С ам ець ап ел ьси н о
вий, іноді з кіл ьк о м а поп еречним и тем но-коричневим и
смугами. С ам ка блакитна з чорно-синім и поп еречним и
см угам и на тілі.
У м е л а н о х р о м і с а Й о г а н а самки ж овтооранж еві, а сам ці тем но-сині, м ай ж е чорні, з двома
бли скучим и блакитним и см угами взд овж тіла. Як і
у всіх цихлід, кін чи ки черевних, спинного та анального
плавців сам ця довш і і гостріш і, н іж у самок.
Зовніш ність їх м ає кіл ьк а десятків варіантів заб ар в
лення. М и описали н евелику частину риб двох близьких
родів — псевдотроф еус і м еланохром іс. В акваріум і ці
роди представлені двадцятьм а видами. Багато з них
д у ж е схож і забарвленням . Так, сам ець м еланохром іса
Йогана починає залицятися до оранжевого самця псевдотроф еу са Л ом бардо, яки й нагадує йом у власну самку.
Н евизначеним видам м алавійців даю ть тим часове
позначення. Н априклад, псевдотроф еус М7 означає, що
він є сьом им м алавійським (М) псевдотроф еусом невизначеного виду. Ч ас від часу вчені проводять ревізії
род у і даю ть рибам н ау к о ву назву. Так, під назвою
псевдотроф еус М7 б у ла завезен а п е т р о т и л я п і я ,
або м бун а кум ва, щ о на м ісцевій м ові озн ач ає «та, що
нап адає на скелі». Н азву свою риба дістала за оточені
товстим и губами, всіяні гострим и зу б ам и щ елепи, яким и
вона зчищ ає водорості з кам іння. П озбавлен а р осл и н
н ої їж і, п етротиляп ія перестає ро зм н о ж у вати ся і рости,
хворіє і гине. П етроти ляпії буваю ть завд о вж ки до 20 см.
Рот ш ирокий. С амці блакитно-сині з о р а н ж ево -ч ер в о
ним и ш трихам и на плавцях. С ам ки м енш і за розм іром ,
коричнювато-жовті, з темними поперечними смугами на
тілі. Забарвлен ня риб м аловиразне і м інливе. Т р ап л я
ю ться та к о ж золотисто забарвлені екзем пляри.
Д овготілий л а б е о т р о ф е у с з в и ч а й н и й б у
ває завд о вж ки 12 см. В иділяється великою нависаю чою
138
верхньою губою , за щ о його іноді називаю ть рибою тапіром . Існує кіл ька варіантів заб арвлен ня риб. Самці
і сам ки найчастіш е блакитні з м алопом ітним и п о п е
речним и смугами. Спинний плавець м ає забарвлення
від червон о-коричневого до оранж евого. Близько п о л о
вини сам ок н ар о д ж у ється з о р ан ж ево -ж о вти м тілом,
вкритим червоним и, чорним и і блакитним и плям ам и.
Д у ж е привабливе забарвлен ня о р ан ж еви х сам ок з
рож ево-червоною плям ою на ко ж н ій лусц і боків.
Н евеликі (6— 10 см завдовж ки) рибки р од у л а б ід о
хром іс маю ть синє заб арвлен ня всіх відтінків. С ам ець
блакитного
лабідохроміса
б іл у в ато -б л а
китний або світло-кобальтовий. Ш ирока см уга на сп и н
ном у плавці, плям и в передній частині анального
і черевних плавців чорні. Всі плавці з м олочн о-білим и
см уж к ам и спереду. С ам ки сіро-блакитні. З а ж вавість
рухів, бли скуче заб арвлен ня і невеликі р озм іри б л ак и т
них лабідохром ісів називаю ть щ е цихлідам и колібрі.
У лабідохромісів
Фрайберга
сам ець
світло-блакитний з ш ироким и поперечним и ф іолетовосиніми смугами. Голова і плавці з ф іолетовим від тін
ком. Ч еревні плавці чорні з м олочн о-білим перш им
пром енем , на анальном у плавці ч орна плям а. С ам ка
м енш а за розм іром , сіро-блакитна, без виразного м а
лю нка.
Як і більш ість інш их риб, м алавійці обираю ть для
свого ж и ття певний п р о м іж о к глибин, за м е ж і якого
нам агаю ться не випливати. Із зм енш енням освітленості
зникаю ть водорості, то м у глибоководні риби ж и вл яться
здебільш ого м олю скам и та інш ими безхребетним и. Губ
ляться в* сутін ках і кольори, спочатку червоні, потім
оранж еві, ж овті, зелені. О станніми зни каю ть б лакитні
й сині ф арби. Саме так забарвлені глибоководні волош
кові хаплохром іси — сині з м еталічним блиском .
В елику роль в ж и тті водойм и відіграю ть піщ ані
пляж і. Х виля за хвилею н акочується на чистий м окри й
139
пісок. Вода тут просочується м іж піщ инкам и. В здовж
смуги прибою , органічні та м інеральні н ерозчин ні у в о
ді речовини затрим ую ться ш аром п іск у і розкладаю ться
м ільярдам и невидим их бактерій, амеб, інф узорій . П і
щ ані п л я ж і — це природні ф ільтри озер. К рім того,
на піщ аних б ерегах зібрані багаті запаси п ож иви, особ
ливо там, де в озеро впадає річка. Річки при носять
багато м ертвих органічних речовин, які осідаю ть то в
стим ш аром на дні. Б лизько чверті площ і дна річки
займ аю ть зарості валіснерії, роголисника, водопериці,
елодеї, ін од і нім ф ей. З берегів у во д у заходять очерет
і папірус. У піщ аних б іотоп ах на 1 м 2 п ри падає сотня
л ичинок ком арів і рачків, тисяча череп аш кових рачків
(у заростях рослин) і до 10 тисяч дрібних м олю сків
(на чистом у піску). О хоче відвідую ть м ілководдя
зграї чапель, ф лам інго, які пр о ц ідж у ю ть воду в п ош у
ках їж і. Е кскрем енти птахів стаю ть пож ивою для м ік р о
організм ів, підтрим ую ть бурхливий ріст зел ен и х в о д о
ростей, особливо в сухий період року, коли дрібн і п і
щ ані острівці та коси розтинаю ть м ілководдя на окрем і
водойми.
Тут зустрічається 16 видів цихлід. Риби на м іл к о
водді, де нем ає схованок, ж и в у ть великим и зграям и
і маю ть м аловиразне неп рим ітн е забарвлен ня. А кваріум істів цікавлять лиш е хаплохром іси Л івінгстона,
дельф іни і королеви Н ьяси, щ о ж и ву ть на м еж і м іж
піщ аним и та скелястим и біотопами.
С амці х а п л о х р о м і с а Л і в і н г с т о н а синьоблакитні. Т іло й голова великі, губи товсті. Н и ж н я
частина тіл а коричню вата, боки голови з син ьо-зелен им
блиском . На анальном у, спи нном у і черевн их п лавц ях
б іла облям івка. С ам ка світла, з коричневим и плям ам и
на тілі і плавцях. Риби буваю ть 20 см завдовж ки .
Д о р од у хаплохром іс н ал еж ать і так звані б л а к и т
н і д е л ь ф і н и . Н азву риби дістали за крути й лоб
самця, ж и рова п одуш ка якого зб ільш ується з кож н и м
140
нерестом. С ам ці сині з зеленуватим відтін ком н а боках.
У поперек тіла проходить від чотирьох до сем и темносиніх смуг. С амки світліш і, з двом а д у ж е блідим и ч о р
ними плям ам и на боці і червон увати м и кр ап кам и на
хвостовом у стеблі. Д овж и н а тіл а 12— 15 см. Х аплохроміси в п ош уках їж і постійно рию ться в грунті.
У зграях разом з інш ими, здебільш ого блакитним и
м еш канцям и піщ аного і к а м ’янистого дна, зу с тр іч аєть
ся рибка к о р о л е в а Н ь я с и . В її заб арвлен ні п о єд
ную ться сині і червон уваті кольори. С ам ці завд овж ки
13 см, сині, з м еталічним блиском , черевні плавці і боки
за зябровим и криш кам и о р ан ж ево -ж о вті або ч ер в о н у
ваті. На тілі є 8— 10 поп еречни х тем них см уж ок. Боки,
а особливо спина і голова, вкриті б лакитним и ц я т о ч
ками. С пинний і анальний плавці сині з білою о б л ям ів
кою , хвостовий плавець червон увати й з блакитним и
ж и лкам и. С ам ки коричню вато-бронзові, поп еречні
см у ж к и темніш і.
Д орослі риби займ аю ть п остійн у н ір к у -схован ку
й корм о ву д ілян ку і нікого не допускаю ть у свої вол о
діння. Я скраве заб арвлен ня сигналізує про силу й н а
м іри володаря. М алавійські цихліди скелястих біотопів
нікол и не віддаляю ться від м ісця свого н ар о д ж ен н я,
утворю ю ть родинні угруповання. П остійні схрещ уван ня
м іж близьким и по крові особинам и та осіла п овед інка
спричиняю ть появу та закр іп л ен н я нових ознак. Так,
якщ о н а острові Л ік о м а сам ці м еланохром іса Й огана
маю ть дві блакитні смуги на ч орном у ф оні, то в риб,
що ж и в у ть на у зб е р е ж ж і М акан дж іли , ці см уги п е р е
творилися на ряди блакитних плям.
Багато ж и тел ів скелястих берегів утворю ю ть м іж
видові зграї та колон ії-поселен ня. О собливо х а р ак т е р
но це д ля схож и х за ф орм ою тіла, ро зм ір ам и і заб ар в
ленням псевдотреф еусів і м еланохром ісів. М іж ви дові
зграї — щ е одне під твер д ж ен н я того, щ о ці види у т в о
рилися саме тут, в Ньяса, від якогось спільного пред141
ка і відносно недавно, бо риби не
втратили спільних ознак.
О тж е, і в неволі м алавійців к р а
щ е трим ати в загал ьн о м у акваріум і.
Щ об м енш е б уло бійок м іж сам цям и
на м е ж а х їхніх д ілян ок, слід у н и к а
ти утрим ання риб з однаковим з а
барвленням , особливо якщ о вони
відрізняю ться за розм іром . К ращ е
підібрати по одном у самцю кож н ого
виду на три-чотири самки. Ц ікаво,
щ о агресивне ставлення сам ців до
сам ок зм енш ується в загальном у
акваріум і. П ід час переслідуван ня
сам ка р яту ється на сусідній ділянці,
володар яко ї не звертає на неї
уваги, але сам ця нізащ о не п р о п у с
тить на свою територію .
Загальний аквар іу м повинен б у
ти просторим — не менш е, н іж на
80— 100 л. П ри п арн ом у утрим анні
м о ж н а використати акваріум и м е н
ш ого об 'єм у. Загальн а кількість риб
д ля аквар іу м а визн ачається за п р а
вилом: на 1 см д о вж и н и тіла риби
повинно припадати 2— 3 л води.
Із вапняків — піщаників, черепашників, кварцитів в аквар іу м і роблять
кількаповерхові печерки. К ам ені
повинні трим атися міцно, щ об риби
не могли скинути їх. М о ж н а скл ею
вати їх си лікон-каучуком .
Н ерідко, щ об полегш ити наван
т аж ен н я на дно, ставлять квіткові
горщ ики, печери складаю ть із ш м ат
ків н еп розорої пластм аси або скле142
єних м іж собою о брізків пластм асових труб. А кваріум іст сам повинен визначити, щ о для нього в а ж л и
віш е,— привабливий вигляд чи п ракти чн ість акваріум а.
При створенні ш тучних схованок, необхідн о пам 'ятати,
щ о вони повинні бути без гострих кр аїв і о б ов'язково
з д вом а виходам и. П ластмаси, використані в акваріум і,
не повинні виділяти в воду якісь речовини.
Щ об спіймати спритну ци хлід у в акваріум і, н а й зр у ч
ніш е підставити під вихід з печерки прозори й п о л іети
леновий пакет і почекати, поки риба запливе до нього.
Н айкращ ий грунт — це крупний гравій. Щ ебінь, який
м ає гострі краї, м о ж е пош кодити губи й черевц е риб.
Гравій кращ е брати темний: риби на його ф оні в и гл я
даю ть яскравіш им и.
О світлення, як і в озері, повинно бути сильним. Л ам
пи встановлю ю ть із р о зр ах у н к у 1 Вт на 1 л води.
Розм іщ ую ть лам пи рівном ірно, бо м алавійці лякаю ться
своїх тіней на дні. Від яскравого світла на поверхні
кам енів ш видко з'являю ться нитчасті водорості, які
риби охоче зчищ аю ть.
М алавійські цихліди д у ж е вим огливі до чистоти
води і насиченості її киснем. Т вердість води бли зько
18°; pH 7,5—8.
Д ля при скоренн я біологічної очистки води в а к в а
ріум висадж ую ть ш видкоростучі рослини: валіснерію ,
лим онник, гігроф ілу, цупколисті ехінодоруси. їх п о м і
щ аю ть у горщ ики, а корін ня прикриваю ть кам інцям и,
захищ аю чи від виривання рибами. Д у ж е красиво ви гл я
дає на ф оні кам ін ня яскраво-зелене листя таїлан дської
папороті. Д рібнолисті м 'я к і рослини цихліди часто о б 'ї
даю ть, але саме ці рослини ш видко очищ аю ть воду.
Том у елодею , наяс, р яску тощ о м о ж н а пом істити або
у вільну від п о р олону частину просторого зовніш нього
ф ільтра, або у від го р о д ж ен у склом від од нієї із стінок
аквар іу м а кам ер у завш ирш ки 5 см. Д оцільно тут поста
вити розпилю вач повітря і сполучити кам еру з більш ою
144
частиною аквар іу м а отворами зв ер х у і знизу. Ц е буде
справж н ій біоф ільтр.
Щ отиж ня 1/4 о б 'єм у води в аквар іу м і необхідн о
зам іню вати на св іж у відстояну водопровідн у воду.
Ф ільтри регу л яр н о промиваю ть.
їж а м алавійських цихлід повинна бути р ізн о м ан іт
ною і пож ивною : л ичинки ком арів, енхітреї, тр у б о ч
ники. Час від часу рибам даю ть у н евеликій кількості
н е ж и р н у яловичину, серце або печінку. Д обре р о зв и
ваю ться риби, якщ о їм регулярн о згодовувати ф іле
м орської риби, м 'ясо молю сків, креветок.
М ай ж е всі риби в акваріум і м аю ть р озм іри н а кіл ьк а
сантим етрів менш і, н іж у при родн их ум овах, а м алавійські цихліди, навпаки, виростаю ть більш ими. Це
поясню ється постійним переїданням , о бм еж еністю їх
рухливості і зм енш енням в раціоні р ослинн ої їж і. В а к
варіум і рибам згодовую ть ряску, нитчасті водорості,
ош парене ки п 'ятко м листя салату і кропиви.
П ри прави льн ом у годуванні і чистій воді в акваріум і
риби ш видко ростуть і в 9— 12 м ісяців стаю ть статево
зрілим и.
П еред нерестом сам ці ж вавіш аю ть, затіваю ть су т и ч
ки у верхніх ш арах води. Н ерест парний, проходить
в загальном у акваріум і. На очищ ену, вільну від кам ін н я
д іл ян ку дна сам ка відкладає кіл ька велики х ж о втуватооранж евих, ікри нок і од р азу ховає їх у рот. Ікр а за п л ід
ню ється м олокам и самця, на ан альном у плавцеві якого
пом ітні ж овтогарячі релізери. У сам ок р ел ізер ів нем ає
або вони слабо вираж ен і. Н ерест триває близько години.
За цей час сам ка відкладає ЗО—80, іноді тр о х и більш е
або м енш е ікринок.
Розвиток ікри й л ичинок м алавійськи х ци хлід п р о
ходить в роті сам ки приблизно за три тиж н і. Щоб
сам ку не турбу вал и інш і м еш канці, її треба відсадити
в акваріум м істкістю 40—60 л з печеркам и і такою самою
водою, як і в загальном у акваріум і. О світлення повинно
145
бути спокійне, не д у ж е яскраве. Т ем пература води
на 1...2 °С вища, н іж у загальном у акваріум і. Н адто
теп л а вода (29...ЗО °С) непридатна, бо при скорю є обмін
речовин в організм і сам ки й вона висн аж ується, стає
нервовою , л якається найм енш их звуків і рухів. У воді
повинно бути достатньо кисню. Зм енш ення кількості
кисню в воді м о ж е стати причиною п о їд ан н я ікри
самкою , ослабленн я і каліцтва м альків. П ереносити
сам ку до відсадки кращ е в п оліетиленовом у пакеті
з водою , щ об вона не потрапи ла на повітря.
Якщо сам ка залиш ається в загальном у акваріум і,
її не повинні зачіпати інш і риби. Годувати інш их
м еш канців потрібно так, щоб це її не турбувало. Д еякі
риби, нап ри клад псевдотроф еус троф еопс, навіть з ік
рою в роті щ одня п отроху їдять.
О скільки ікра розвивається в най сп риятли віш и х у м о
вах, м ай ж е з у сієї кількості її виходять личинки, чого
ніколи не б уває в риб, які не турбую ться про потомство.
А ле іноді трапляється, щ о риба з'їд а є власну ікру. Т рап
л яється це, коли сам ка поводиться д у ж е агресивно або
ж коли її переслідує забіякувати й сам ець у загал ь
н ом у акваріум і.
Голодна сам ка не повинна бачити їж у , брати в рот
сторонні предм ети, гравій. Зростання пау з м іж н ереста
ми т а к о ж свідчить про згасання м атеринських ін сти н к
тів. У таком у разі ікр у треба ін кубувати ш тучно. Ік р и н
ки відбираю ть у сам ки лиш е після того, я к м ине стадія
спокою , інакш е розвиток ем бріонів припиниться. При
Нерест
тем п ературі 26 °С це буває на третій день. Д ля ін к у б а
тора беруть по су д и н у м істкістю 300— 150 мл з гл ад ен ь
кою внутріш ньою поверхнею , пром иваю ть її солоною
гарячою водою і споліскую ть. Н аповнивш и нап олови ну
водою з виросткового акваріум а, інку бато р пускаю ть
плавати на поверхні. Тіло самки, не вийм аю чи з води,
обгортаю ть м 'як о ю чистою тканиною , але рот за л и
ш аю ть відкритим . О бер еж н о розкривш и сам ці рот д е р
ж ак ом л о ж к и , її повертаю ть головою д о н и зу і кіл ька
разів занурю ю ть у воду інкубатора. П отім сам ку о п у с
каю ть у сачок, щ об вона заспокоїлась, і звільняю ть.
П оки сам ка не заспокоїться, не слід поспіш ати п ересад
ж у вати її в загальний акваріум .
Заплід нена ікра м алавійських цихлід продовгувата,
непрозора, рівном ірно забарвлен а в світло-коричневий
колір. На гостром у кін ці її є ледь пом ітна п р озора
крап ля рідини. У воду ін кубатора додаю ть 3 краплі
1% -ного р о зч и н у м етиленового синього на літр води
для дези н ф екц ії. В ін кубаторі ікр а пови нна л еж ати
на пластм асовій або скляній сіточці, над яко ю р о зм і
щ ую ть розпилю вач і подаю ть д у ж е слабкий п отік п о
вітря. Раз н а д о бу воду повністю зам іню ю ть водою
з відсадки. Ч ерез ко ж н і 5—8 годин ікр у оглядаю ть
і піпеткою з оплавленим кінцем вилучаю ть враж ен і
бактеріям и або грибам и ікринки. Загибла ікр а має
плями, вм 'ятини, незви чайн е забарвлення. П ісля в и л у
чен ня загиблих ікр и н о к воду заміню ю ть. Н ехтуван ня
цими правилам и м о ж е призвести до загибелі всієї ікри.
~|
Відбирання ікри
Л ичинки з'являю ться на світ великим и і р о зв и н у
тими. За забарвлен ням вони сх о ж і на сам ок. П ерш і дватри ти ж н і м альки їдять циклопів, артем ію , д рібних
даф ній. Якщо ікр у вин ош увала сам ка, то за потом ством
вона доглядатим е щ е к іл ь к а тиж н ів, але кращ е від са
дити її після того, я к м альки почнуть сам остійно ж и в и
тися.
148
Д ля правильного р озвитку ш тучно інкубован их
м альків необхідно у ни кати різкого п ер еп ад у тиску м іж
інкубатором (рівень води повинен бути 5—8 см) і а к в а
ріум ом (рівень води ЗО—40 см). Рівень води у ви рост
ковом у аквар іу м і протягом двох тиж н ів повинен бути
невисоким (10— 20 см). Якщо поруш ити це правило,
плавальний м іхур м альків розвивається н ен о р м ал ь
но, м альки плаваю ть догори хвостиком , хитаю ться. В потомстві під впливом різного склад у води та інш их н е
сприятливих ум ов часто спостерігається поруш ення
п роп орції 1:1 за кількістю самців і самок, з'явл яється
н ехарактерне забарвлення. П ри прави льн ом у го д у
ванні, регу л яр н ій зам іні частини води, достатньом у
об 'єм і аквар іу м а м альки ростуть ш видко і в чотири м і
сяці буваю ть завд о вж ки 4— 5 см. В цей час їх потрібно
об ов'язко во підгодовувати рослинною їж ею . П отім
зм іню ється забарвлен ня рибок. Н априклад, б лакитний
см угастий псевдотроф еус Л ом бардо перетворю ється
на апельсинового самця.
Більш ість м алавійців поступово ви р о д ж у ю ться при
б ли зькосп орідн ен ом у схрещ уванні. Т ом у треба ч асті
ш е зам іню вати самців. Д осить часто виникаю ть м іж в и
дові гібриди з незвичайним забарвленням .
П ей заж і Т анганьїки сх о ж і н а м алавійські. Такі самі
скелі, піщ ані пляж і, розсипи кам іння. Вода трохи м 'якша, 11° твердості. Води Т анганьїки населені двом а
видами оселедців, п 'ятьм а видами скляни х окун ів, о д и
надцятьма видами хоботорилів, волохатовусими сомами,
б арбусам и і харациновим и. Реш ту м еш канців стан ов
лять цихліди. С хож і ум ови в двох східн оаф ри кан ськи х
озерах спричинили утворення групи риб з подібним и
будовою тіла, поведінкою і способом ж иття. Багато
яскраво забарвлен их видів риб було відкрито останнім
часом у зв 'я зк у з посиленим вивченням іхтіоф ауни
озер і вивозом риб до акваріум ів. З 1963 по 1978 pp.
кількість відом их видів цихлових зросла з 126 до І60.
149
В аквар іу м ах найбільш пош ирені риби скелястих
і кам 'ян и сти х біотопів — ю лідохром іси і лам прологуси.
В акваріум і середнього р о зм ір у кращ е утрим увати юлідохромісів, сх о ж и х на м альків ауратусів. М а с к о вий, п е р л а м у т р о в и й
юлідохроміси
та
ю л і д о х р о м і с о р н а т у с (золота папуга) ж и вуть
на глибині 4—5 м, ховаю чись серед куп кам іння. Заб ар в
лення їх схож е: три чорні п о зд о вж н і см уги на ж овтом у
тілі. У м аскового ю лідохром іса см уги в деяк и х м ісцях
з'єдн ую ться. Щоб прави льн о визначити вид, необхідно
звернути увагу на м алю нок на хвостовом у плавці.
У золотого папуги н и ж н я см уга утворю є на хвості ч о р
ну плям у. Я єчно-ж овтий плавець облям овани й світлою ,
а потім тем ною смугою . У м аскового ю лідохром іса
те ж є чорні плям и біля основи плавця, але тем н их смуг,
які м істяться по перим етру, дві. Є тем н а плям а і біля
задньої частини анального плавця. У перлам утрового
ю лідохром іса тем н а облям івка хвостового плавця д у ж е
невиразна, але на хвостовом у і спи нном у плавцях —
блакитні сяю чі цяточки. П ередня частин а черевн их
плавців, верхній край спинного, верхня частина ока
т ак о ж блакитні. Д овж ин а рибок 6—8 см.
Ч исленні нірки в скел ях на глибині 20—25 м з а й
маю ть сітчастий і звичайний ю лідохром іси. У з в и ч а й н о г о ю л і д о х р о м і с а (ю лідохром іс Рігена) тіло
завд овж ки 12 см. У здовж нього п роходять чотири ч о р
но-коричневі смуги. Х востовий плавець перетинає чоти ри -п 'ять поп еречни х звивистих чорних смуг. С і тч а с т о г о ю л і д о х р о м і с а визначити легко. П о з
д овж н і см уги в нього, перетинаю чись з поперечним и,
утворю ю ть н а тілі ш аховий м алю нок. Д о вж и н а рибки
10 см. Умови утрим ання танганійських риб такі самі, як
і м алавійських. Т ільки воду їм зам іню ю ть м алим и
п орц іям и (1/20 частин у двічі на тиж день). Зам ін а б іл ь
ш ого о б 'єм у води свіж ою м о ж е викликати агресивне
ставлення дорослих самців навіть до м альків.
151
М альки ю лідохром ісів ж и ву ть зграйкам и. Вони
граю ть м іж собою , разом ж и вляться, плаваю ть і хвос
том, і головою вперед. At) риб свого виду ставляться
м иролю бно. Бійка заверш ується тим, щ о одна з рибок
перевертається д о н и зу хвостом біля поверхні, і її п е р е
стаю ть зачіпати. У вісім -десять м ісяців рибки стаю ть
статевозрілим и, одна за одною із згр аї виділяю ться
пари. В ідрізнити сам ку від сам ця за забарвлен ням н е
м ож ливо, сам ці лиш е трохи менш і і стрункіш і. П ара
обов'язко во повинна виділитися сама із зграї. П ри м у
сове утворення пари в більш ості випадків закін ч у ється
см ертю самки. П ари утворю ю ться постійні. Як п р о ти
л е ж н и й приклад м о ж н а назвати м алавійськи х цихлід,
самці яки х утворю ю ть цілі гареми.
Риб до нересту заохочую ть д одаванням св іж о ї води.
Під час від кладан ня ікри сам ка плаває перед самцем,
повертаю чись до нього боком, а сам ець уд ар ам и го л о
вою в спи ну самки, почин ає вибивати з н еї ікру. П отім
сам ка ш видко перевертається догори черевцем і в ід
кл ад ає ікр у на стелю печери або керам ічного к в іт к о
вого горщ ика. Ікр и н о к небагато, 50—60, у звичайного
ю лідохром іса іноді 300. Н ерест проходить вночі або
рано вранці. Батьківські турботи видаляють самець і самка.
Самець, охороняю чи від кл аден у ікру, накидається на
все ж и ве, нервово р еагує на гучні звуки, рух біля ак ва
ріум а. П ри тем п ературі 25...26 °С л и чинки з'явл яю ться
на 11— 12 день. Ч ерез 5—7 днів ж овткови й м іш ок у них
розсм октується, і вони починаю ть їсти циклопів, а р т е
мію, коловерток, а потім др ібн у даф нію , коретру, м о
тиля. Д орослі риби ч ерез три-чотири ти ж н і зн о ву готові
до нересту. Ю лідохром іси ж и в у ть в аквар іум і 10—
12 років, зберігаю ть здатність до р о зм н о ж ен н я до 4—
5 років.
Рід лам прологус представлений сорока видам и в Т ан
ганьїці і чотирм а в Конго. Розм іри риб від 3,5 до ЗО см.
Ж и вуть риби від у зб ер еж н и х м ілин до стом етрової
152
глибини, одні з них їдять личинок ко м ах і м олю сків,
інш і — вегетаріанці. Д еякі ж и вляться дрібн им и рибами.
В аквар іу м ах найчастіш е зустрічаю ться апельсинові
лам прологуси й тендітна р и б ка з м анірною назвою
при нцеса Бурунді. А п е л ь с и н о в і л а м п р о л о г у с и досягаю ть 12 см у д овж ин у, тіло їх видовж ене,
трохи стиснуте з боків, плавці лим онн і або оранж еві.
Ін к ол и трапляю ться сіро-кори чневі екзем п ляри . Є дина
плям а інш ого ко л ьо р у н а тілі — чорнувате око. Самці
більш і від самок, яскравіш е забарвлені. П оведін ка риб
така сама, я к і у ю лідохром ісів. А пельсинові л а м п р о
логуси т а к о ж утворю ю ть постійні пари. С лід п а м 'я т а
ти про надзвичайно агресивне ставлення сам ця до сам ки
та інш их риб свого виду в свіж ій воді та під час п ер еве
зення риб. А пельсиновий лам прологус розкр и ває рот
так, щ о за кіл ьк а атак зубам и вбиває суперни ка. П ер е
ш кодити бійкам м о ж н а утрим анням риб у старій воді
та наявністю в загальном у акваріум і риб р ізн и х видів.
Н ерест парний, в печерках. С ам ки апельсинового
л ам прологуса відкладаю ть по 150 ікринок, які при тем
пературі 26 °С розвиваю ться дві доби. Ч ерез 7—8 днів
м альки починаю ть сам остійно ж и витися коловерткам и
і личинкам и циклопа.
П р и н ц е с а Б у р у н д і завд овж ки 7—9 см, тіло
вище, н іж у апельсинового лам прологуса. Забарвлен ня
світло-сіре з піщ аним , кавовим або інш им и відтінкам и.
У верхньом у к у тк у зябрової криш ки яскрава ж овта
плям ка, під нею чорна, я ка сполучається тем ною с м у ж
кою з оком. Голова з боків у н и ж н ій частині п р и к р а
ш ена у доросли х риб сяю чим и світло-блакитним и л і
ніями. Х востовий плавець має видовж ені верхні і ни ж ні
пром ені. Усі плавці маю ть тоненьку м олочн о-білу о б л я
м івку. Н езваж аю чи на стрим аність кольорової гами,
принцеса Бурун ді надовго привертає у вагу спостерігача
виш уканістю форми, м 'яки м и спокійним и тонам и з а
барвлення.
153
Рибки миролю бні, ж и ву ть згр ая
ми, які складаю ться з кіл ько х пар.
Самці визначаю ть всі свої права на
територію т а к о ж досить м иролю б
но. В акваріум і я к сховищ е д ля н е
ресту пара принцес обирає печерки,
вертикальні труби ф ільтрів і в ід кл а
дає там 20—40 ікринок. У д у ж е вели
ких аквар іу м ах одночасно м о ж е н е
реститися кіл ька пар. У таких ви
падках м о ж н а спостерігати рідкісне
д ля риб явищ е — груповий догляд
за м алькам и. М альки різни х вивод
ків об'єдную ться, охороняє їх кіл ька
самок, які плаваю ть над зграєю ,
к о ж н а на своєм у чітко встановле
н ом у місці. Ч ерез ти ж д ен ь після
ви луплен ня м альки починаю ть їсти
л ичинок артем ії. Д орослі риби д у ж е
лю б лять м 'ясо молю сків. Д но біля
нірок принцес і д еяк и х інш их лам прологусів вкривається порож нім и
черепаш кам и. Н айм енш і представ
ники р од у навіть відкладаю ть ікр у
всереди ну черепаш ки — єдиної сх о
ванки на піщ аних д ілян ках дна.
Ще один рід цихлід, що ж и в е
серед кам ін н я — троф еуси. У цих
риб крутий лоб, високе в передній
частині тіло плавно звуж ується.
С еред них троф еус М ура цікавий
тим, щ о в різних м ісцях у зб е р еж ж я
утворю є близько 25 варіантів з а
барвлення.
П отрапляю ть в акваріум и й ін
ші танганійці з ч у ж о зем н и м и на154
звами: еретм одуси, ци ф отиляпії, петрохром іси, тельматохром іси. Більш ість з них забарвлені д у ж е привабливо
у блакитні, ж овті, зелені кольори, з бли скучим и к р а п
ками, плям ам и, візерункам и. Н а ж аль, ці риби д у ж е
прим хливі до їж і і розм ірів акваріум а, потребую ть
від акваріум іста постійних турбот. Д у ж е складно п ід
трим увати відносно стару воду високої твердості при
сл абол уж н ій реакц ії: в ум овах о б м еж еного о б 'єм у
аквар іу м а в такій воді бурхливо ро зм н о ж у ю ться б ак те
рії та інш і м ікроорганізм и.
Ц ікавим и за нерестовою поведінкою танганійським и
цихлідам и є оф тальм охром іси і ціатоф аринкси. Темнокоричневе або л азурне, сяю че тіло сам ців при краш ен е
надзвичайно довгим и черевним и плавцям и. С ам ці об и
раю ть м ісцем м айбутнього нересту верш ини великих
підводних валунів, виступи скель і розчищ аю ть гніздо,
створю ю чи таким чином нерестову колонію . Самки
трим аю ться в озері окрем о, утворю ю чи вел и ку зграю,
і плаваю ть у приповерхневих ш арах води. Біля гнізда
вони з'являю ться лиш е під час нересту. П ісля за п л ід
нення ікри сам ки знову повертаю ться д о своєї зграї
і винош ую ть ікр у у роті.
АКВАРІУМНІ
РИБИ
ПІВНІЧНОЇ
АМЕРИКИ
А м ерикан ськи й континент м іс
титься вздовж меридіанів. Його пере
тинаю ть усі при родн і зони в п ів
нічній і південній частині. П ідвод
ний світ р іч о к П івнічної А м ерики
не відзначається різном анітністю .
С еред риб А м ерикан ського к о н ти
нен ту є кіл ьк а видів р ідкісни х в а к
варіум і. Це, наприклад, північна
сліпоочка, яка насел яє водойми в
карстових печ ерах на північ від
Ф лоріди. Зайві у тем ряві очі риби
вкриті наростам и. А нальний і стате
вий отвори м істяться на н и ж н ій ч ас
тині тіла од р азу за головою . К ілька
д есятків ікр и н о к сам ка забирає до
зябр о во ї п о р о ж н и н и і через півтора
м ісяці випускає личинок.
П лям истий к о р о п о зу б обрав н е
звичайне м ісце поселення — гарячі
д ж е р е л а в район і Великого С оло
ного озера, де тем п ер ату р а води 50...
52 °С.
М аленька ж и во р о дящ а гам бузія
раніш е ж и л а на півдні С получених
Ш татів від східного Т ехасу до А л а
бами. З ар аз вона аклім атизована
в усіх незам ерзаю ч и х водойм ах сві
ту, особливо в болотистих м ісцево
стях. Ж ивиться гам бузія виклю чно
личинкам и і л ялеч кам и ком арів, то
м у лю дина використала риб ку в б о
ротьбі з м алярій ним ком аром, п е р е
носником зб у д н и ка м алярії.
У наш ій к р аїн і гам бу зії ж и вуть
у С ередній А зії, на ч орном орськом у
158
Панцирна
щука.'
у зб е р еж ж і К авказу, на півдні У країни. Риби ж и вуть
у досить ш ироки х м еж ах тем ператур, похолодання
взим ку вони переносять, зариваю чись у мул.
В басейні М іссісіпі, в р ічках Ц ентральної А м ерики
і на островах К арибського м оря ж и ву ть риби, які вж е
150— 160 млн років том у населяли прісні водойми. Це
ровесник динозаврів — пан цирна щ ука. Тіло цих риб
вкрите лускою рідкісного типу — ганоїдною . Р ом бовид
на л у ск а щ ільно при лягає одна до одної і вкрита ганоїном, який надає рибі вигляду полірованої слонової
кістки. П анцир цей настільки міцний, щ о його не м ож е
пробити навіть гарпун підводної руш ниці. П роте це
не заваж ає рибі робити блискавичні атаки на здобич.
В Ц ентральній А м ериці відчувається б ли зькість т р о
піків, середн я тем п ер ату р а липня доходить до ЗО °С.
К ількість опадів р ізк о зм енш ується, то м у великі тер и
торії, особливо в горах, займ аю ть пустині і нап івп усти
ні. Річки, щ о стікаю ть з М ексіканського н агір 'я до А т
лантики, на своєм у ш ляху вим иваю ть багато солей,
вода ш видко випаровується. Твердість її досягає 4—5°,
іноді 10°, pH 6,8—7,5.
Рівень води д у ж е коли вається протягом року, м а л о
водні річки часто губляться в гарячом у піску і утво159
рю ю ть тим часові водойми. Вода в них нагрівається
сонцем до ЗО °С і більш е, вона бідн а на кисень, д у ж е
брудна. П ротягом доби відчувається різн и ц я м іж д ен
ною і нічною тем пературам и, особливо в гірських м іс
цевостях. У водойм ах багато рослин: водопериці, в а
ліснерії, елодеї, роголисника, стрілолисту, лю двігії,
кабом би та інш их.
Стрілолист ш и ло в и д н и й зал еж н о від ум ов ж и ття
буває 5—50 см заввиш ки. В узьке ланцетовидне листя
зібране в розетку, світло-зелене, загинається донизу.
П ри яскравом у освітленні на кін чи ках листків, що
досягли поверхні, з'являю ться о круглі плаваю чі листки.
За цією ознакою стрілолист легко відрізнити від вал іс
нерії. Р о зм н о ж у ється рослина підзем ним и пагонами.
Н а болотах скр ізь росте лю двігія. Н евеликі овальні,
загострені на кін чи ку листки на довгих череш ках. Листорозм іщ енн я супротивне. В ерхній бік листя зал еж н о
від освітлення яскраво-зелений або оливковий, н и ж
ній — сріблясто-зелен ий або червонуватий. Р озм н о
ж у єть ся поділом стебла.
Кабомба росте на м ілководдях р іч о к пиш ним и к у
щ ами. Д у ж е порізан і віялоподібні листки м істяться
н а стеблі супротивно. В акваріум і кабом ба д обре росте
на круп н озерн и стом у піску, навіть без п ідж и влен ня.
Л ю бить теплу (23...26 °С) воду і яскраве освітлення.
Р озм н о ж у ється поділом стебла.
П оверхню водойм вкриваю ть острівці плаваю чих
рослин — річія, ряска, сх о ж а на опуш ені листочки горо
бини папороть сальвінія. Волохаті корін ці сальвінії —
це видозм інені підводні листки. В аквар іу м і рослина
п отребує яскравого освітлення. Є доброю схованкою
д ля м альків. П лаваю ча папороть, сх о ж а на в о д ян у п а
пороть, трим ається на поверхні і м ай ж е не вкорін ю ється
в грунті.
С еред риб Ц ентральної А м ерики найчастіш е зу стр і
чаю ться короп озубоп одіб н і — р и вулуси і ф унд улуси ,
160
ж и вородящ і риби родини пецилієвих, гудієвих, чотириоких та інші.
У річ ках і озерцях М ексиканського н агір 'я ж и вуть
ж и вородящ і рибки к с е н о т о к и з родини гудієвих.
Тіло їх д у ж е стиснуте з боків, високе, завд о вж ки до 9
см. В ак вар іу м і риби виростаю ть до 6—7 см. Заб ар вл ен
ня ксенотоки оливкове, спина сірувато-зелена, черевце
золотисто-сріблясте. У сам ця хвостове стебло і хвосто
вий плавець цегельно-червоні. П опереду червоної п л я
ми л уска відсвічує синім. Забарвлен ня сам ки од н о
барвне. К сенотоки не завж д и м иролю бні до інш их риб,
том у трим ати їх кращ е з більш им и рибам и або у ви
д овом у акваріум і. Вода в акваріум і повинна бути н е
стара, зам іню вана раз на 7— 10 днів, твердість — серед
ня. Т ем пература води 20...25 °С. О світлення яскраве,
верхнє.
У таких самих ум овах утрим ую ть т а к о ж інш их
живородящ их риб. Н а одну особину вистачає 1—2 л води,
якщ о це 3—4-сантим етрова ж и во р о дк а і бли зько 3—7 л
д ля велики х м ечоносців, високоплавцевих м олінезій,
ксеноток. П родування води повітрям дає зм огу щ іл ь н і
ше заселити акваріум, але перенаселення допускати не
м ож на. К ращ е брати більш і акваріум и й населяти їх
рибам и різн и х видів, які добре у ж и ваю ться м іж собою.
В аквар іу м і з ж и вородкам и кращ е використовувати
світлий грунт. Рослини висадж ую ть густим и заростям и.
Н еобхідно м ати багато дрібнолистих рослин, особливо
поб лизу д ж е р е л світла. В густі зарості рослин м ож уть
сховатися щ ойно н ар о д ж ен і мальки. В природі їм схо
ватися легш е, том у що прозорість води, де вони ж ивуть,
часто не перевищ ує кіл ько х десятків сантиметрів.
їдять ж и вородящ і риби багато. їж а р ізном ан ітн а —
мотиль, черв'яки, д аф н ії і циклопи. Рот у риб верхній,
ним вони легко збираю ть з поверхні води ком ах. В ак ва
ріум і риби охоче спож иваю ть ш тучні корм и і очищ аю ть
підводні предм ети від нитчастих водоростей. А кваріум
161
треба регу л яр н о чистити, воду
ф ільтрувати, зам іню вати свіж ою .
Д ля р о зм н о ж ен н я риб не п о тр іб
но н іяк и х особливих умов. У ксеноток, наприклад, сам ка винош ує
м альків протягом 6—8 тиж нів. Емб
ріон и розвиваю ться сполученим и
з сам кою тоненькою судиною . Н е
рест проходить на світан ку або в
перш ій половині дня. Щоб дорослі
риби не з 'їл и м альків, сам ку з пов
ним черевцем, у яко ї поблизу ан ал ь
ного плавця пом ітно тем н у тр и к у т
ну плям у, зазд алегід ь висадж ую ть
в м аленьке нерестовищ е з пучком
д рібн оли сти х рослин. Воду частково
освіж аю ть, підвищ ую ть тем п ер ату
р у на 2...З °С. Н ар о дж у ється 20—
60 м альків завд о вж ки 12— 14 мм.
Вони од р азу м о ж у ть їсти ц и кл о
пів і ростуть ш видко.
Родина пецилієвих об'єднує риб —
пецилій,
м ечоносців,
м олінезій,
гупі та інш их — у яки х зародки р о з
виваю ться в ікринці в тілі самки.
М олочко потрапляє до статевого
органу сам ки по гоноподію . Гоноподій утворюють кілька злитих у тру
б очку пром енів анального плавця.
С ам ки більш і за розм іром , з п о вн і
ш им черевцем, забарвлен і менш
яскраво.
У заростях р іч о к центральної
і південної М ексіки ж и в у ть т р и
к о л і р н і п е ц и л і ї . Самки за в
д о в ж ки 6 см оливково-коричневі
162
або коричню вато-сірі з д вом а зигзагам и взд овж боків.
У сам ців спина коричню вато-чорна, передня частин а
тіла ж овтувато-зелен а, * задня синю вата, низ голови
і ч еревц е оранж еві. По тілу розкидан і чорні і коричневі
плями. П опереду анального плавця є тем н а пляма,
сх о ж а на плям у у сам ки перед нерестом. Д о вж и н а сам
ця до 4 см.
Д обором акваріум істи вивели рибок з яскр аво -о р ан
ж еви м хвостом, ж овтим спинним плавцем і ж овтокори чн евим забарвлен ням тіла. Т риколірних пецилій
з високим сильним тілом завд о вж ки 6— 7 см часто н а
зираю ть лім іям и. Це невірно. Велетні серед пец илій —
це гібриди від схрещ ування триколірн ої пец илії і лімії, а не справж н і лім ії.
На території, що при лягає до А тлантики від п ів
ден ної М ексіки до Гватемали в затоках р ічок і озерцях
ж и в у ть з в и ч а й н і п е ц и л і ї . Ф орм а тіла така сама,
як і в три колірн ої пецилії. Забарвлен і рибки п о-різн ом у
в різни х частинах ареалу. Н айчастіш е тіло в них ж о в т у
вато-сіре, на хвостовом у стеблі одна над одною дві
плям и. В результаті селекцій ної роботи виведено ч ер
воні, чорні, ж овті, золотисті, червоні з чорним — «ти
грові» — породи.
П оряд з пец иліям и ж и в у ть м е ч о н о с ц і . С трунку
сильну рибку легко впізнати за видовж ени м и ни ж нім и
пром еням и хвостового плавця у дорослих самців. С пина
оливково-зелена, боки ж овтувато-зелен і. Ч еревце б іл у
вате. Н а світлі все тіло має зеленуватий або блакитний
блиск. Від кін чи ка голови до хвоста проходить темноф іолетовий або п у рп уровий зигзаг, на ф оні зел ен у ва
тої бли скучої см уж ки. В передній частині тіла є тако ж
кіл ька червон увати х прям их ліній. Н а спинном у плавці
міститься ряд д рібн их червоних або коричню ватих к р а
пок і рисок. М еч більш ж овтий, звер х у і зн и зу о б л я
м ований чорною см уж кою . С ам ці до 8 см завдовж ки ,
сам ки до 12. М еча в сам ок немає. У водоймах, роз'єдн а164
них сушею , м ечоносці утворю ю ть кіл ька підвидів, які
трохи відрізняю ться за забарвленням .
Від схрещ ування акваріум ни х порід триколірн ої
і звичайної пец илій з м ечоносцям и дістали чорного,
червоного, тигрового, червоного з чорним спинним та
хвостовим плавцям и м ечоносця-м етелика. Д обір гіб
ридних м ечоносців привів до появи вуалевих плавців,
двох або трьох мечів. Д у ж е гарні т а к о ж б л ід о -рож еві
альбіноси м ечоносців та ситцеві породи, у яки х по молочн о-р о ж ево м у тілу розкидані червоні і чорні цятки.
Д ля багатьох ж и во р о до к та легкість, з якою вони
здатні утворю вати нові ф орм и забарвлен ня та ф орм и
тіла, плавців, стали основною причиною того, щ о в акваріум істів важ к о знайти риб з природним забарвленням .
П родуктивна селекцій на робота б ула б нем ож ли вою
без високої плідності ж и вородящ их риб. Так, доросла
сам ка м ечоносця н ар о д ж у є за один раз до сотні м ал ь
ків, які від р азу починаю ть їсти й ш видко ростуть.
М олоді сам ки н ар о д ж у ю ть по 10—20 м альків, але з к о ж
ним нерестом кількість їх зростає. Винош ую ть п отом
ство м ечоносці та пец и лії ЗО—35 днів, зал еж н о від
тем п ератури води.
Н ародж ую ться м альки м ечоносців без певної статі
й тільки згодом половина їх ф орм ується в самців,
інші — в самок. Т ака властивість стає корисною , коли
в м аленькій водойм і залиш ається тільки дві рибки. Все
одно з них виросте пара. Т рапляється також , щ о рибка
з добре пом ітним и ознакам и сам ки стає раптом самцем.
Зм іна статі буває і в інш их ж и вородок. П ричиною
цього м о ж у ть стати перенесене захворю вання і н есп ри
ятливі ум ови ж иття.
У водойм ах східної частини Ц ентральної А м ерики
від М ексіки до Н ікарагуа ж и ве белон есокс — н ай біл ь
ш ий представник ж и вородн их кор о п о зу би х і єдиний
серед них хиж ак. За довгі щ елепи, озброєні гострими
зубами, белонесокса називаю ть ж ивородн ою щ укою .
165
Риби полю ю ть із засідки, нападаю ть
на ж ер тв у блискавично і п р и п и
няю ть переслідуван ня в ' разі н е
вдачі.
Н и ж н і течії, гирла і дельти річок
обрали м олінезії. В болотистих м іс
цевостях півострова Ю катан ж и ве
в і т р и л ь н а м о л і н е з і я . У при
родних ум овах високе сильне тіло
цих риб буває завд о вж ки 15 см,
в акваріум і — 6—9 см. Тіло і сп и н
ний плавець самців, який заввиш ки
5—7 см, синьо-сталеві. По них п о з
д овж н ім и рядам и проходять блис
кучі синю вато-зелені крапки. На
хвості тако ж є такі самі крап ки і
кори чн ю вато-червонуваті риски. На
спи нном у і хвостовом у плавцях
ч ервон увата облям івка. Н иж ня ч ас
тина голови і черевц я оранж еві.
У сам ки спинний плавець ниж чий,
забарвлений м енш виразно. В ак в а
р іум ах трапляю ться чорні з ч ер во
ною облям івкою на спинном у п лав
ці, золоті і бантові з довгим и чер ев
ними плавцям и ф орм и вітрильної
м олінезії.
Ч орне заб арвлен ня м олін езії д і
стали від однієї з ф орм г о с т р о
г о л о в о ї м о л і н е з і ї , п ош и ре
ної і на Ю катані. В природних у м о
вах вона зустрічається в тих сам их
місцях, що і вітрильні м олінезії,
але на більш ій території — від М ексіки до К олум бії. Рибка значно м ен
ш а за розм ірам и. Сам ка до 9 см зав166
довж ки , сам ець до 6 см. Ж овтуватосіре тіло вкрите чорним и, синіми,
ж овтим и і зеленим и плям ам и.
А кваріум н і гостроголові м олін езії
суцільно чорні, бархатисті. В иведе
на ф орм а з ліровидним хвостовим
плавцем.
У Ц ентральній А м ериці ж и ве ще
один вид — в и с о к о п л а в ц е в а
м о л і н е з і я . Від вітрильної в ід
р ізн яється трохи коротш им спинним
плавцем та деталям и забарвлення.
Гостроголова та високоплавцева м о
л ін езії утворю ю ть в природі гіб
рид — м олінезію -ам азон ку. З гіб
ридних
екзем п лярів виростаю ть
тільки самки. Рибки заплідню ю ться
сам цям и інш их споріднени х видів.
В акваріум і м олінезій кращ е го
дувати не тільки трубочником , а д а
вати різном ан ітн ий ж и вий корм,
щ об у риб не сталося розладу трав
лення. А кваріум н і породи м о л ін е
зій потребую ть більш теплої (25...
27 °С) води, н іж інш і ж ивородки.
Високоплавцевих м олінезій кращ е
утрим увати при тем п ературі, б ли зь
кій до н и ж н ьо ї м еж і. Спинний п л а
вець у м альків при цьом у виростає
вищ ий. В холодн ій воді м ол ін езії
часто хворію ть.
Не зваж аю чи на те, що ж и в о
родні риби набагато витриваліш і,
н іж інш і, чисельність їх багатьох
видів у природі значно зм ен ш и л а
ся. П ричина цього — господарська
д іяльн ість лю дини. Тому в М іж н а168
Астіанакс
мексіканський
та його сліпий
різновид.
родну Ч ервону книгу занесено белонесоксів, ксеноток, м ечоносців Андерсу. К очинський м ечон осец ь у
природних ум овах у ж е не існує. Н а 1981 р. цей вид
зберігався лиш е в аквар іу м і в кількості 100 особин.
Разом з м олінезіям и в лим анах у зд о в ж М ексіканської затоки і в у зб ер еж н и х болітцях зустрічаю ться
тисячні зграї ж и вородн ого чотириока. У ц ієї риби і сіт
ківка, і рогівка поділені навпіл, а кр и ш талик не круглйй, а яйцеподібний, і том у вона одночасно бачить
у воді й на поверхні. Щоб д у ж е опуклі і підняті вгору
очі не висихали, риба постійно нахи ляє голову й зв о л о
ж у є їх.
П овною протилеж н істю ч оти риочки є харацин ова
с л і п а р и б а з печер на околи цях Сан-Л уїс-П отосі.
У м альків віком до 18 днів очі щ е є, але згодом вони
заростаю ть ш кірою . О рієнтуватися рибам допом агаю ть
надзвичайно розвин уті органи бічної лінії, що реагую ть
на найслабш і коли ван ня води. С ліпа харацин ова риба
м ає д о вж и н у 6— 7 см. Забарвлен ня в риб р ож еве. Ж и
вуть зграями, д у ж е рухливі. Ж ивий предок цієї риби —
астіанакс. м ексікан ськи й — звичайний д ля ц ен трал ьн о
ам ерикан ських р іч о к вид. С ліпа й зряча його ф орм и н а
л еж ать до одного виду, хоч крім очей підзем ні астіанакси втратили і забарвлення.
В ак вар іу м ах сліпа риба почуває себе чудово, ж и ве
і р озм н о ж у ється у воді середньої твердості й твердій.
Ік р у відкладає на кам ені. П ід час нересту плавці
в сам ців стаю ть рубіновим и. Т ем пература води для
утри м ан н я риб 24 °С, для нересту 26 °С. М альки
з'являю ться на ш остий день. В игодовую ть їх «живим
пилом».
К рім коропозубоп одібни х, у водойм ах Ц ентральної
А м ерики у великій кількості водяться цихліди, п ер е
важ н о з р од у цихлазом а. Ц ей великий рід населяє а м е
риканські озера й річки від північного до південного
тропіка. В аквар іу м і представлений понад 35 видами.
170
Риби до ЗО—35 см завдовж ки з сильним високим тілом.
За зовніш нім виглядом цихлазом и схож і на аф р и к а н
ських тиляпій — така сама велика голова й крутий лоб.
А ле їхня подібність не тільки зовніш ня. Ц ихлазом и
і заселяю ть однакові водойм и й ж и вляться так само —
водяним и лич и н кам и комах, молю скам и, зеленим и рос
линам и та м алькам и інш их риб. С воїх м альків д б ай
ливо доглядаю ть. К ладку вони приклею ю ть на плоский
камінь.
Ч удовим и соковитим и барвам и і сяйвом виграю ть
кольорові цяточки на цихлазом ах. У багатьох на тілі
є великі тем ні плям и або ш ирокі смуги. Це своєрідний
розпізнавальний знак для риб свого виду — самці ц и х
л азом и хоч і стикаю ться в бійках за д ілян ку на дні або
під час охорони потомства, але ж и ву ть сім 'ям и, ділян ки
окрем их членів сім 'ї знаходяться поряд.
Забарвлен ня ци хлазом часто виконує захисну ф у н к
цію. Н априклад, смуга, що проходить кр ізь око, ховає
його, а на хвостовом у стеблі є яскраве вічко, о б л я м о
ване блискіткам и. Воно відвертає у вагу суперни ка від
найвразливіш ої частини тіла — ока. Як і більш ість цихлід, цихлазом и д у ж е виразно виявляю ть свій нам ір
не тільки поведінкою , а й забарвленням . Темні п о п ер еч
ні смуги на тілі — це сигнал готовності до бою. П ри ц ьо
м у риби розкриваю ть перетинку, щ о сп олучає зяброві
криш ки зн и зу голови, припадаю ть до грунту, р оззяви в
ш и рота і розчепіривш и плавці. У складнені рухи та
зм іна забарвлен ня передую ть і нересту.
С еред цихлазом є невеликі риби, придатні для у т р и
м ання в акваріума?;. Н айчастіш е — це цихлазом а М еєка,
чорносм уга і костаріканська. Завд о вж ки вони в ід п овід
но 15, 10 і 12 см, починаю ть розм нож увати ся, коли д о
сягаю ть 8 см.
Ц и х л а з о м а М е є к а пош ирена в Гватемалі і
на Ю катані. Голова загострена, загальне забарвлен ня
тіла бузкове з ф іолетовим блиском . У здовж тіла про171
ходить р яд тем них плям , які п е р е
тинаю ться з п 'ятьм а — сім ом а н е
виразним и смугами. Н и ж н я частина
голови і черевце п о л у м ’яно-червоні,
за щ о р и б у називаю ть щ е червоногорлою цихлазом ою . В ни ж ньом у
к у тк у зябрових криш ок є вугільночорна плям а із ж овтим ободком.
На плавцях синю вато-зелені плями.
Верхівка спинного плавця червона,
н и ж н я частина анального — чорна.
Як і в більш ості цихлід, забарвлен ня
сам ки трохи блідіш е, спинний і
анальни й плавці не загострені й к о
ротш і, н іж у самця.
Товсті губи в цихлазом М еєка
вказую ть на те, щ о вони лю блять
ритися в грунті. Щоб вода в а к в а р іу
мі завж д и була прозорою , необхідно
встановлю вати ф ільтр. В акваріум і
ці цихлазом и д обре почуваю ть себе
серед великих риб.
У гватем альських вулканічни х
озерах. А м атітлан і А тітлан ж и ву ть
чорносмугі
цихлазоми.
Голова чорносм угої цихлазом и т а
к о ж крутолоба. Т іло перетинаю ть
вісім -дев'ять поп еречни х чорних
смуг, які у сам ців заходять а ж на
спинний плавець. Загальне за б ар
влення сіре, різних відтінків. А н ал ь
ний і спинни й плавці м аю ть ч ервон у
облям івку. М аленькі см угасті м ал ь
ки чорносм угих ци хлазом сную ть
біля поверхні кам енів, дна і н ага
дую ть заклоп отан и х бдж іл.
172
Костаріканська
цихлазома
т е ж сіра
або піщ аного к о л ьо р у .^ Н епарні плавці сіро-блакитні, бузковий або блакитний блиск є й на боках. Чорна попе
речн а см уга проходить кр ізь все тіло від спинного
плавця до анального. П ід час зб у д ж ен н я проступаю ть
щ е кілька неви разних поп еречни х смуг.
У сам ців тем на см уга проходить і крізь спинний
плавець. Ч еревні плавці чорні.
О писаних цихлазом утрим ую ть в аквар іу м і на 70 л
і більш е літрів. Годую ть різном ан ітн им и ж ивим и ор га
нізм ам и і рослинам и. Ік р у риби відкладаю ть на кам інь
або всередину горщ ика. За потом ством із 300—800 м ал ь
ків доглядають обидва батьки. Коли мальки почнуть пла
вати, їх годую ть «ж ивим пилом», потім дрібним и ц и к л о
пами, даф ніям и. Воду регулярн о освіж аю ть. Час від
часу м альків треба сортувати за розм іром , бо ростуть
вони нерівном ірно.
В акваріум і на 30—40 л, м о ж н а утрим увати м у л ь т и с п і н о з із озер К оста-Ріки та Н ікарагуа. Риби
завд о вж ки до 10 см. Т іло ж о втувато-коричневе п о д і
л ен е навпіл від ока до хвоста бархатисто-чорною см у
гою. П лавці мають світло-блакитні облям івки. Самців
м о ж н а відрізнити за чорною круглою плям кою позад у
і трохи вищ е ока. Розведення цих риб не становить
труднощ ів. Ік р у риби відкладаю ть на камінь.
У водах П анами, північної Венесуели, К олум бії і Т р і
нід аду ж и ву ть б л а к и т н і а к а р и . Завд овж ки вони
17 см. За зовніш нім виглядом сх о ж і на цихлазом . С пина
оливкова, боки з блакитним блиском . Зел ен увато-бл а
ки тн і звивисті візер у н ки прикраш аю ть ни ж ню частину
голови. У поперек боків пом ітно від п 'яти до восьми
темних поп еречни х смуг, на четвертій см узі є чорна
пляма. Х востовий плавець блідо-рож еви й, реш та п л ав
ців блакитні, в плям ах. У більш ого самця, я к і у всіх
цихлід, трохи довш і з загостреним и кін чи кам и ан ал ь
ний і спинний плавці. Під час нересту ни ж ню частину
174
Акари:
1 — блакитна;
2 — бірюзова.
175
тіл а риб вкриваю ть ряди зеленувато-блаки тн их з м ета
лічн им блиском плям. .
Своїм забарвлен ням привертаю ть увагу й м олоді
акари. У поперек тіла м аленьких рухливих ри б ок ч е р
гую ться золотисті і тем но-сірі см уж ки. На б оках тіла
в них по дві тем ні плями, оточені золотистим и к р а п
ками.
Блакитні акар и порівняно м иролю бні. До інш их риб
вони ставляться в о р о ж е лиш е в період нересту.
О станнім часом в колекц ії акваріум істів з'яви ли ся
кол у м б ій ські б і р ю з о в і а к а р и . Від блакитних вони
відрізняю ться яскравою ж овтогарячою облям івкою
спинного і хвостового плавців.
С коріш за все бірю зові акар и — лиш е варіант
забарвлен ня блакитних акар. На користь цього свід
чать подібність будови тіла і забарвлення, однаковий
спосіб ж иття.
В акваріум ах акар утрим ую ть у таких сам их ум овах,
я к і центральноам ериканськи х цихлазом . У 8— 10 м іся
ців риби починаю ть розм нож увати ся. П ара відкладає
до 700 ікр и н о к на кам інь. Ч ерез 8— 10 діб м альки вж е
плаваю ть й ж и вл яться «ж ивим пилом».
АКВАРІУМНІ
РИБИ
ПІВДЕННОЇ
АМЕРИКИ
Н а південь від К о л у м бії й Вене
суели простирається н еозора зелень
А м азонії. Н айповноводніш а в світі
р іч ка має півтисячі приток. Н азву
річці д али індіанці за гул чотириш естим етрової при пливної хвилі.
«А мазуну» — о значає
грим ляча
вода.
П очинається вел и ка річ ка гірсь
ким и д ж ер ел ам и серед перуанських
А нд. К ристалічні породи в у л кан іч
ного п о х о д ж ен н я розм иваю ться д у
ж е слабко, вода — м ай ж е чистий
дистилят. Н абираю чи силу, струм ки
зливаю ться в р іч еч ки і збігаю ть зі
схилів під пологом галерейних л і
сів. Т ем пература води 18...20 °С.
Ч ерез кам 'ян и сте дно і стрім ку те
чію рослин у р іч ках мало, з'я в л я
ю ться вони тільки в затоках. Гірські
річ ки сполучаю ться з М араньон та
У каялі, які виходять на величезну
ни зовину і утворю ю ть А м азонку.
У гірських річках риб м ало — з а
в аж ає ш видка течія. А ле з к ож н ою
сотнею кілом етрів вниз по течії
кіл ькість їх збільш ується. Ц е соми,
цихліди, коропоподібні та коропозубоподібні риби. Заселення А м азон
ки рибам и почалося м ільйони років
то м у з б оку А тлантичного океану.
В прісній воді пройш ли еволю цію
риби найрізном анітніш их, часом н е
ч исленних родин і рядів. В м ерехтін
ні тіней на піщ аних плесах та п л я
ж а х пер у ан сько ї А м азонки ховаєть177
ся ахіропсис — риба з родини Морськйх язиків (ряд кам балоподібних). А ле ахіропсис лиш е один з цікавих
винятків. О сновну м асу риб становлять харациновидні.
Від інш их короп оподібн их вони відрізняю ться н аяв
ністю зубів на щ елепах. Зародки всіх харациновидних
риб м аю ть м аленький ж и ровий плавець, залиш ається
він і в більш ості дорослих риб. Усі харациновидні
непогані плавці. П онад тисяча видів пристосувалася
до різн ом ан ітн и х ум ов А м азонії, в ко ж н о м у біотопі
утворилося кіл ьк а спеціалізовани х видів, об 'єд нани х
в тринадцять родин: харацинові, піраньєві, м ечороті,
лебіасинові, верхньороті, клиночеревцеві тощо.
Н айбільш а родина харацинових складається з неве
ликих і середнього р озм іру риб. Зграйні, рухливі, я ск р а
во забарвлен і харацинові подобаю ться багатьом акваріум істам .
Н е о н — один з найвідом іш их акваріум ни х видів.
Т іло струнке, завд о вж ки 4 см. У здовж тіла проходить
ш ирока блакитна смуга, щ о виблискує, я к газоосвітлю
вальна реклам а. У самців б лакитна см уга м ай ж е рівна.
С ам ки повніш і за самців, смуга в них трохи вигнута
посередині. Задня частина тіла, ниж че смуги, рубіновочервона. П лавці прозорі, безбарвні. Ж ивуть неони в п е
руанській А м азонці і її чистих притоках.
На територію Б р азіл ії припадаю ть середня та н и ж н я
течія А м азонки. О точена прирусловим и валами, б о л о
тами й старицям и, несе свої води річка-велетень серед
вологих бразільських лісів — сельви. К орінні береги
р іч ки урвисті, р озходяться на відстань 80— 100 км. Вони
заповню ю ться водою тільки під час повені — в б е
резні — квітні, коли рівень води в річЦі збільш ується
на 5— 15 м. П о ту ж н а течія зм иває з корін ням дерева,
вириває тр ав'янисту рослинність і несе на схід. Ч ерез
це в повеневих доли нах дерев мало. У долині від ч у
вається пом ітне коли ван ня тем п ератури повітря п ротя
гом доби (до 8 °С). У ранці з'явл яється тум ан від п е р е
178
сиченого вологою повітря, яке приносять з океан у
східні пасати. Т ем пература води в різни х м ісцях від
18 до ЗО °С.
У гирлі Ріу-Н егру — Ч орної річки — ж и ву ть сотні
видів риб. Більш ість з них — б аж ан і й постійні м еш
кан ці сучасн их акваріум ів.
В одних риб розвин улося яскраве сигнальне заб ар
влення, за яким вони відрізняю ть одна одну серед
безлічі подібних. У інш их тіло захищ аю ть колю чки,
зазублини, панцири тощо. Н априклад, у боколусковикових сомів тіло захищ аю ть кіл ька рядів кісткових
пластин із м іцним и звернутим и назад колю чкам и. П ере
творилися на зазу б л ен і колю чки та к о ж перш і пром ені
спинного й гр у д н и х плавців, зяброва кри ш ка за к ін ч у
ється довгим гострим виростом. Під час небезпеки риба
запливає м іж корінням , розчепірю є зябра й плавці так,
що її важ к о витягти звідти. А коли і вдається х и ж акові
спійм ати цей «ж ивий напилок», то надовго за п а м 'ят а
ю ться йом у колю чки й голки.
Сом и д у ж е цікаві за поведінкою . В ідрізняю ться один
від одного будовою тіла і зовніш нім виглядом. їх р е гу
лярно завозять в акваріум и з при родн их водойм, але як
акваріум ні риби пош ирення вони не набули. О сновною
причиною є те, щ о вони не р озм нож ую ться у неволі.
О чевидно, в акваріум і сомів годую ть незвичною для
них їж ею , яка за вм істом п ож ивни х речовин від різ
няється від природної. Як наслідок — статеві органи
риб не розвиваю ться. Крім того, в акваріум і вони
ж и в у ть здебільш ого на гравійном у або піщ аном у дні,
а в природі займ аю ть д ілян ки глинистого або б агн исто
го дна.
Винятком є панцирні і ко л ьч у ж н і соми, які в а к в а
ріум і р егулярн о розм нож ую ться. У панцирних сомів
тіло валькувате, з боків його прикриваю ть два ряди т о
неньких кістково-ш кірян их пластинок. П озаду сп и н
ного плавця м іститься м аленький ж ировий. О селяю ться
179
панцирні соми взд овж багнистих берегів, ховаю ться
в підводних хащ ах. Ч ерез нестачу кисню в забруднен ій
воді вони заковтую ть атм осф ерне повітря, кисень з я к о
го засвою ється киш ечником . Д еякі види тривалий час
(м айж е добу) м о ж у ть залиш атися ж и ви м и у во л о
гій траві, м улі, витрим увати о х о л о д ж ен н я м ай ж е
до 0 °С.
По всій теплій частині П івденної А м ерики ж и вуть
т о р а к а т у м и . Д вадцятисантим етровий сом м ай ж е
не пом ітний на дні ч ерез сіро-чорн е плям исте заб ар
влення. Голова тор акату м а велика, рот ни ж ній .
Від рота вперед стирчать дві пари довгих вусів. С та
тевозріли м и торакатум и стаю ть після року. С ам ець від
різн яється від сам ки товщ ими й довш им и перш им и п р о
м еням и черевних плавців і червонуватим забарвленням
грудних.
Т оракатум и весь час рию ться в грунті, том у в а к в а
ріум ах використовую ть лиш е плаваю чі рослини і м 'яки й
пісок. Воду необхідн о о бов'язково ф ільтрувати. Го
дую ть б удь-якою ж и вою і рослинною їж ею перед тим,
як вим кнути світло, ад ж е соми нічні риби.
Щ об риби нерестилися, їм доливаю ть свіж о ї м 'як о ї
води т а к о ж увечері. Т ем пературу води підвищ ую ть до
26 °С, рівень її зн и ж у ю ть до 10— 12 см. У при роді це
означає, щ о почалася повінь, і риби вийш ли на п р о
гріті мілини. Н ерестового забарвлен ня торакатум и, як і
інш і риби, щ о нерестяться вночі, не мають. П ід п л а
ваю чим листям або у печ ер ках сам ці торакатум ів б у
дую ть гніздо з піни, в я ко м у сам ка від кладає до 800 ік р и
нок. Воду інтенсивно продуваю ть, дези н ф ікую ть к іл ь
ком а крап лям и м етиленового синього. Н а четвертийп 'яти й день з'являю ться личинки, які через два дні
стаю ть м алькам и й починаю ть їсти др ібн у їж у , потім
мотиля, трубочника. Н еобхідні їм і рослини. П ід ро
стаю ча м олодь забарвлен а більш виразно в сірі та ж о в
туваті п оп ереч ні смуги.
181
З о л о т и с т і с о м и к и населяю ть дно невеликих
приток А м азонки. Тіло .в них завд овж ки до 6,5 см.
Забарвлен ня сірувато-коричневе. В здовж боків п р о х о
дить ш ирока тем но-сіра з бронзовим блиском смуга.
В передній частині тіла над тем ною смугою тягнеться
золотиста лінія. Золотисті сом ики рослини з грунту
не викопую ть, інш их риб в акваріум і не лякаю ть.
Р озм нож ую ться в таких самих ум овах, щ о і торакатум и,
але гнізда не будую ть. С ам ка забирає по кілька ікринок
в складені м іш ечком черевні плавці і приклею є їх до
листя, кам ін ня або скла. При тем п ературі води 26...
28 °С через ти ж д ен ь з ’являється 50—200 малят. П очи
нати вигодовувати сом икїв кращ е ін ф у зо р іям и на м ол о
ці (такі ін ф у зо р ії повзаю ть по дну). Згодом сом икам
даю ть м ікрочерв'яків.
У м ісцях з пом ітною течією , де на відкритих сонцю
стовбурах повалени х дерев і кам інні ростуть пасма
нитчастих водоростей ховаю ться к о л ьч у ж н і соми —
плекостом уси, стурисом и, ксенокари. Т іло їх і голова
вкриті дрібним и кістково-ш кірян им и пластинкам и. З а
хистити від нап ад у пластинки не м ож уть, але за п о б і
гаю ть пош код ж ен ням при ударах. Щоб втриматися
на місці, риба при см октується круглим ротом до п о
верхні предм етів і дрібним и зубам и, як тертуш кою ,
зчищ ає водорості. У тримувати в акваріум і п ару анциструсів корисно, вони очищ аю ть листки рослин від
водоростей, не пош код ж ую чи їх. О сновна їж а к о л ь
ч у ж н и х сом ів — рослинна. О хоче поїдаю ть соми і т р у
бочників, мотиля, ш тучні корми, збираю чи їх на дні
або чіпляю чись догори черевом під годівницею .
У спіху в розведенні окрем их ко л ьч у ж н и х сомів було
д осягнуто в кінці 70-х років XX ст., коли стали відомі
особливості їх поведінки і ж и влен ня. Том у зараз в ак в а
ріум і м о ж н а побачити деякі види стурисом — ву зен ь
ких рибок піщ аного кольору в тем них крапках. Вдень
стурисом и м алорухливі і ховаю ться в нірках і щ ілинах.
182
Н айкращ е нерестяться в керам ічних або бам букових
трубках. Ік р а янтарного кольору. Її доглядає самець, о б
м ахую чи к л ад ку плавцям и. М аленькі стурисом и від п о
чиваю ть зграйкам и, вчепивш ись за ни ж н ій бік череш ків
і листків рослин. У природі стурисоми, я к і інш і к о л ь
ч у ж н і соми, на час нересту утворю ю ть колонії, рию ть
нірки в глинистом у грунті.
П ош ирений в аквар іу м і ко л ьч у ж н и й сом к с е н о к а р а. Заб арвлен ий у чорний або чорно-кори чневи й
колір з білуватим и крапкам и. Спинний і хвостовий
плавці облям овані світлою смугою. У д оросли х самців
довж ин ою 12— 13 см на рилі й по б оках голови з 'я в
ляю ться гіллясті вирости ш кіри.
Багато к о л ьч у ж н и х сом ів виловлю ю ть м ісцеві ж и
телі. Виразно забарвлені, часто з високим спинним
плавцем к о л ьч у ж н і соми ш видко висихаю ть на сонці
й не втрачаю ть форми, том у йдуть на виготовлення
сувенірів д ля інозем н их туристів. Великих ко л ьч уж н и х
сомів використовую ть тако ж як їж у .
З атонулі стовбури дерев, корчі, які л еж ать у воді
біля берегів надаю ть п ри тулок багатьом рибам. Удень
тут ховаю ться х и ж і харацин овидні хопліаси, соми,
постійне місце ж и ття обираю ть цихліди. Риби н ерес
тяться, доглядаю ть кіл ьк а тиж н ів мальків, поки вони
не підростуть і не почнуть сам остійне ж иття. П івден
ноам ериканські цихліди тако ж турбую ться про своє
потомство.
Д о цихлід н ал еж ать пош ирені в аквар іу м ах с к а л я р і ї. Тіло їх д у ж е стиснуте з боків, високе, з спинним
та анальним плавцем , до 25 см заввиш ки. Д овж ин а
тіла 15 см. Ч еревні плавці т а к о ж д у ж е довгі; ними
риба обм ац ує предм ети та інш их скалярій. З аб арвлен
ня скалярій д опом агає їм ховатися серед рослин. Тіло
сріблясто-сірувате, м 'яко поблискує в падаю чом у світлі.
У поперек тіла п роходять чотири смуги. З а л е ж н о від
стану риби колір смуг зм іню ється від бархатисто-чор183
ного до сіруватого. П лаваю ть скаля-1
р ії поваж но, але в р азі небезпеки
миттю зни каю ть у заростях. Щоб
вчасно пом ітити небезпеку, вони
трим аю ться зграям и по 10— 15 риб.
У згр аї м о ж н а пом ітити поділ на
пари. В ідрізнити сам ця від сам ки
важ ко, та це і не обов'язково. В а к
варіум і риби сам і оберуть собі пар т
нера із зграї з 6— 10 м олодих р и
бок.
П еред нерестом п ар у в окрем ом у
акваріум і годую ть різном анітним
недрібним корм ом . Ік р у риби від
кладати м уть на ш ироки й листок
рослини. Це м о ж е бути ехінодорус
або нім ф ея. Рівень води над листком
повинен бути трохи менш им за ви
соту тіла риб, а тем п ература води
на кіл ька градусів вихца, н іж зв и
чайно (28 °С). За кіл ька днів до
нересту риби чистять ротом п оверх
ню листка. Потім, після танцю сам ця
перед самкою , пара п ри клею є 400—
600 ікринок. Воду в нерестовищ і
перем іш ую ть продуванням . Ч ерез
дві доби з'являю ться личинки. Бать
ки о б ер еж н о знім аю ть їх і в роті п е
реносять на інший листок. На сьомий
д ень личинки перетворю ю ться на
мальків. їх годую ть «ж ивим пилом»
і дрібними циклопами. Ростуть скалярії ш видко і переходять на корм
більш их розм ірів. К іл ька днів тіло
м альків вузьке, і вони не сх о ж і на
дорослих риб.
184
Амазонські
цихлові:
1 — скалярії;
2 — дискуси. .
186
С елекціон ери вивели нові породи скалярій. Тепер
є чисто чорні і білі з золотистою спиною, а т а к о ж вуалеві скал яр ії з м 'яки м и довгими плавцям и. У д еяких
порід смуги збереглися, в інш их вони перетворилися
на вертикальні плям и з лам аним и (мармурові) або
округлим и (леопардові) краям и.
П оряд із скаляріям и ж и в у ть д и с к у с и, яки х за сл у
ж ен о називаю ть королям и акваріум ни х риб. Т іло дискусів м ай ж е кругле, сильно стиснуте з боків. Від лоба
до під б орідд я його охоплю ю ть плавці. Д о вж и н а тіла
15—20 см. Загальний тон забарвлен ня ж о в ту в ато -ко
ричневий. Н а тілі пом ітно кіл ьк а вертикальни х тем них
смуг. В здовж тіла п роходять блакитні хвилясті лінії.
Д искуси — д у ж е н іж н і і вибагливі риби, вимагаю ть
ретельного д о д ер ж ан н я всіх правил утрим ання. Ік р у
вони відкладаю ть, я к і скалярії, на листок або на верти
кал ьн у поверхню підводних предм етів. Л ичин ок тако ж
переносять з м ісця на місце. Коли м альки починаю ть
ж ивитися, вони чіпляю ться до боків батьків. Т ак вони
не тільки плаваю ть разом , а й скльовую ть пож ивні
виділення ш кіряни х залоз батьків. В важ ається, щ о ви д і
лення секрету на ш кірі батьків — це реакц ія організм у
на подразненн я ш кіри м ікроорганізм ам и, які у масі
розм нож ую ться під час повені.
Д оглядаю чи за м алькам и, дискуси по черзі струш у
ють їх з тіла, коли б аж аю ть передати партнеру.
Крім дискусів, підгодовую ть м альків виділенням и
ш кіри щ е деякі цихліди П івденної А м ерики — уару,
астронотуси. Риби останнього виду невибагливі й к р а
сиві: маю ть на золотистом у тілі сіро-чорні плями. П роте
в акваріу м ах початківців вони зустрічаю ться не часто
через великі розм іри (до ЗО см завдовж ки), непом ірний
апетит і звичку виривати з грунту рослини. Ж ивуть
астронотуси в р іч ках від Ріу-Н егру до П арагваю .
А реал м аленької а п і с т о г р а м и
Раміреза,
або цихліди-м етелика, складається з двох частин —
187
М адейри з болівійською притокою
Ріо-Гранде і басейна О ріноко. Д ов
ж и н а сам ця 5 см, сам ка трохи м ен
ша. Н а боках і непарних Плавцях
у них є блакитно-ф іолетові сяю чі
цяточки. Н иж ню частину голови
прикраш аю ть голубі звивисті лінії.
Тіло сірувато-ж овте. Н а ньом у п о
м ітно кіл ьк а чорних смуг і плям,
візер у н о к яки х риба ш видко зм іню є
під час ш лю бних ігор, догляду за
ікрою , від п ер ел яку або загрози,
під час ж ивлення.
А пістограм и Рам іреза д у ж е м и
ролю бні, часом лякливі, том у кращ е
їх трим ати разом з дрібним и харациновим и рибами. В акваріум і ви
ведено золотисту ф о р м у апістогра
ми Раміреза.
П роте найчастіш е в А м азонці
зустрічаю ться харациновидні — від
кількасанти м етрови х хіф есобриконів до щ укопод іб них м ечоротів
д овж и н ою 50—70 см і сильних піраній.
Х и ж ак піран ья добре відом а ж
нен аж ер л и ве страховисько. До р о
дини піраньєвих н ал еж ать сріблясті
двадцяти-тридцятисантим етрові р и
би з високим тілом і м асивною щ е
лепою , озброєною двом а рядам и
гострих зубів. Якщо рибі не вдаєть
ся відкусити ш м аток м 'яса, вона п о
чинає рвати його, викручувати, м іц
но затиснувш и в зубах. Загрозу для
лю дини складаю ть чотири види
188
піраній, поведінка яки х зал еж и ть від пори ро ку і умов
водойми. Так, у р іч ках вони досить лякливі, н ап а
даю ть лиш е на старих і Хворих тварин, чим п р и н о
сять користь. В у зб ер еж н и х відокрем лених від р іч
ки ставках, які висихаю ть з ко ж н и м днем, п іран ьї
знищ ую ть спочатку риб інш ого виду, потім своїх осл аб
л ених сородичів.
Д у ж е нен аж ер л и ві тако ж м етиніси, м ілосом и і мілеуси. А ле вони вегетаріанці. У неволі за добу-дві пара
цих риб очищ аю ть від рослинності чим алий акваріум .
С крізь у головном у руслі А м азонки плаваю ть зграї
астіанаксів, хем іодусів, пульхерів, м о ен кау зій та інш их
харацин ових риб середніх розм ірів. П риємним сп ок ій
ним забарвленням , м 'як о поблискую чим и плям ам и
привертає увагу п у л ь х е р. Т іло його 5—6 см завд о вж
ки, високе. Л уска коричню вато-зелена, блискуча. Над
анальним плавцем починається ш ирока чорна смуга,
яка трохи зв у ж у ється до хвостового плавця. Н ад ч о р
ного смугою проходить золотисто-ж овта бли скуча лінія.
За головою розкидан і невеликі блакитні і м ідно-червоні плям и на ф оні виблискую чих, зал еж н о від освіт
лення, зелен и х або блакитних боків.
Там, де річка нам иває косу, на вільном у від рослин
м ілководді, срібним и краплинам и з червоним и п л ав
цями поблискую ть аф іохаракси. Біля поверхні зл аго д
ж ен ою зграйкою плаваю ть тайєрії. Риби займ аю ть у воді
незвичайне п о л о ж ен н я — навкіс, головою вгору. В а к в а
р іум ах найбільш е пош ирена т а й є р і я Б о л ь к е , яка
від різняється від інш их риб свого роду ш ирокою ч о р
ного смугою, що проходить від голови, а не з середини
тіла, до хвостового стебла і повертає вздовж н и ж н ьої
лопаті глибоко вирізаного хвостового плавця. З ав д о в ж
ки риба до 8 см. Ж ивляться тайєрії п ереваж н о к о м а
хами, том у сильніш і самці збираю ться б ли ж ч е до п о
верхні.
Серед плаваю чих рослин полю ю ть на ком ах м ал ен ь
190
кі пецилобрикони. Вони тако ж плаваю ть догори го
ловою . Крім цього, пец илобрикони цікаві тим, щ о вдень
у них на тілі є вугільно-чорні п о здовж н і смуги. Вночі
або від п ер ел яку зграйне забарвлен ня зм іню ється м ас
кувальн им — тіло риб стає блідим, на ньом у з'яв л я ю ть
ся розм иті плями.
Зовсім в інш ом у по л о ж ен н і тіла збираю ть їж у своїми
товстими губам и аностом уси і хілодуси. У хілодусів
рот кінцевий, том у, плаваю чи головою донизу, вони
виш укую ть ч ер в'яків тільки на дні. У золотисто-чорних
аностом усів рот верхній: так рибі зручніш е зіш крябувати водорості і водяних тваринок з вертикальної п о
верхні: з кам ін н я і рослин. Щоб узяти їж у з дна, аностомус лягає на бік або кум едно перекидається на спи
ну. П ереляканий аностом ус займ ає м ай ж е горизон таль
не п о л о ж ен н я і миттю тікає. Х ілодус навіть плаває
у п ол ож ен н і догори хвостом.
У трим увати хілодусів і аностом усів р еком ендується
акваріум істам після набуття певних навичок.
' Щ ільно населені харациновидним и рибам и і ам а
зонські притоки. Т ут ж и в у ть червоний неон, тернеція,
серпас, скляна тетра. Ч е р в о н и х н е о н і в відловлю ю ть у чорних водах лівої частини б асей ну Ріу-Н егру.
С амки неонів завд овж ки 5 см, самці 3. За ф орм ою
тіла і забарвлен ням риба нагадує звичайного неона,
але тіло в неї трохи вищ е і міцніш е. Ч ервоне сяйво
розливається по всій ни ж н ій частині тіла від голови
до хвоста. Великі очі свідчать про те, що в м ісцях їхнього
пош ирення завж д и пан ує напівтем рява.
«Рибка в спідничці» — т е р н е ц і я — ж и в е в т і
нистих чорних і чистих р ічках від Ріу-Н егру до боліт
М ату-Гросу. У м олодих тернецій анальний і спинний
плавці вугільно-чорні. В передній частині тіла є дві
чорні вертикальні смуги. Х востовий плавець прозорий
і безбарвний. Д орослі риби зберігаю ть тем не заб ар в
лення лиш е при утрим анні їх у темряві, на світлі чорне
191
забарвлен ня перетворю ється на с і
рувато-сріблясте. Д овж ин а тіла д о
рослих риб 3— 4 см. А квйріум істам и
виведено вуалеву ф о р м у тернеції.
Від Гуапоре до А м азонки пош и
рені ж ваві цегельно-червоні с е р п а с и . Завд овж ки вони 4—5 см, за
барвлен ня тіл а і плавців м ай ж е р у б і
нове. М ай ж е весь спинний плавець
займ ає чорна пляма, чорна см уга
проходить по ни ж н ьо м у краю
анального плавця. К інчики чер ев
них, спинного і анального плавців
м олочно-білі. Є ціла група риб роду
хіф есобрикон, бли зьки х за спосо
бом ж и ття і зовніш нім виглядом до
серпаса. В ідрізняю ться вони за п р о
п орц іям и тіла, відтінкам и заб ар в
лення, ф орм ою і розм ірам и плями.
Так, у м олодих серпасів плям а за
зяброви м и криш кам и нагадує ч о р
ну ком у, по м ірі росту риби вона
послаблю ється і м ай ж е зникає.
Униз за течією Гуапоре, зливаю
чись з Бені, утворю є повноводну
М адейру. На вільних від рослин
д ілян ках з пом ітною течією п л а
ваю ть зграйки с к л я н и х т е т р
(пріонобрам). Тіло і плавці прозорі,
біля хвостового плавця є оранж евочервон а пляма. П ерш і пром ені
анального плавця м олочно-білі.
У сам ців за ним и проходить м ал о
пом ітний чорний штрих. У тілі д о
рослих сам ок д обре пом ітно янтарно-рож еві ікринки. Д овж ин а тіла
рибок до 6 см.
192
У 1977 р. в р іч ках бразільського ш тату М ату-Гросу
вперш е впійм али кіл ьк а рибок, назван их і н п а ї х т и с
к е р і на честь ІНГ1А (Н аціональний інститут по в и
вченню А м азонки) та К ерра (директора ІНПА). Вздовж
стрункого бузкового тіла рибки проходить чорна смуга.
П лавці ж овтуваті з червоним відтінком на кінчиках.
Д овж и н а рибки 4—5 см. За поведінкою , ум овам и у т р и
м ання і р о зведен ня кері — типова харациніда.
Д ля харацин ових риб м о ж н а використати невеликі
акваріум и. О днак слід пам 'ятати, щ о зграйних риб у т р и
мую ть по п'ять-сім ш тук і щ о їм потрібне м ісце для п л а
вання. Р ізном анітність ф орм, заб арвлен ня і поведінки
даю ть зм огу підбирати цікаві к о л ек ц ії для загальних
акваріум ів. Зручне й те, щ о різні види займ аю ть різні
рівні в аквар іу м і й створю ю ть рівном ірне заселен ня
всієї товщ і води.
О світлення в аквар іу м і з рибам и чистих вод м ож е
бути норм альним . Ч орноводні види, багато з них маю ть
бли скучі плям и, виразніш е виглядаю ть під розсіяним
неяскравим світлом на тем ном у грунті. Рослини ви са
д ж у ю ть густим и заростям и, залиш аю чи окрем і ділян ки
д ля плавання. П оверхню аквар іу м а заселяю ть п л ава
ючі рослини. Вода в акваріум і повинна бути п о м 'як ш е
ною, 2—8° твердості. Х арацинові риби, особливо м еш
кан ц і витікаю чих з боліт р ічок і лісових ставків, не л ю б
л ять д у ж е свіж о ї води. Том у зам іню ю ть воду рідко,
раз у 10— 14 днів по 1/10 об'єм у акваріума. Для очищення
води встановлю ю ть ф ільтри, д ля поглинання р о зч и
нен их речовин утрим ую ть кущ ики яванського моху.
Яванський м ох і больбітис допом агаю ть тако ж під три
мати ки слу реакц ію води. П ідкислю вати воду м ож н а
і відваром торф у.
С віж іш а вода і більш а кількість кисню потрібна
рибам з чистих водойм та основного русла — тернеціям , тайєріям , скляним тетрам . Т ем пература води для
харац и н ови х 23...26 °С.
194
Годую ть харацин ових риб різном анітним ж ивим
корм ом , іноді сухим . Н еобхідно звертати у вагу н а р о з
міри корм у, бо у д рібних риб рот буває д у ж е м ал ен ь
кий.
З харацин ових риб розводити легш е тернецій, л іх
тариків, х іф есоб риконів Ш ольца, пристел. Багато уваги
під час нересту потребую ть серпаси, пульхери. Н ересто
вищ ем сл у ж и ть суцільноскляний, клеєн ий або старий
каркасний акваріум . М аленьким рибкам досить п о су
дини з площ ею дна 200—600 см 2 і рівнем води 10— 15 см,
рибам довш им за 5— 7 см — д вад цятип'яти — сорокалітрового акваріум а. Н ерестовищ е д обре миють, чистять
скло, д ези н ф іку ю ть 20—30 хв концентрованим р о зч и
ном к у х о н н о ї солі, після чого кіл ьк а разів споліскую ть.
П ри розведен ні х арацин ід в усьо м у треба до три м ува
тися чистоти, бо ікра і м альки гинуть від найм енш ого
враж ен н я ін ф у зо р іям и і грибами.
Вода д ля правильного розвитку ікри повинна бути
м 'якою , том у відстояну водопровідн у воду розбавляю ть
д истильованою до твердості 2— 6°. Щ об збагатити воду
гум іновим и кислотам и, у нерестовищ е заздалегідь к л а
д уть невел и ку гілочку водопериці або інш ої м 'я к о ї
рослини, додаю ть кіл ька кри ш таликів солі, закриваю ть
склом і залиш аю ть в тем н ом у місці на три-чотири
тиж н і. За цей час водопериця розкладається, виділяю чи
кислоти, потім м ікроорганізм и, щ о спричиню ю ть гн и т
тя, загинуть. П оказн иком готовності води є її янтарний
кол ір і повне ро зклад ан н я рослини з утворенням на дні
коричню ватих згусточків.
Н ерест більш ості харацинових проходить над гущ ею
д рібнолистих рослин — водопериці, роголисника, я в ан
ського м о х у ,— я к і на 5— 6 см не д оходять до поверхні
води. О хоче риби відкладаю ть ікр у серед чорного гу с
того корін ня перевернутих ку щ и ків кри ловидної п ап о
роті або сплутаної зел ен о ї або кори чн евої риболовної
ж илки, я к у перед цим д обре виварю ю ть. Грунт в нере195
,стовище не кладуть, дно закриваю ть капроновою с і
точкою або дрібнолистим и рослинам и, які захищ аю ть
ікру від поїд ан н я батьками.
О світлю ю ть нерестовищ е д у ж е слабо, нап риклад
двома з'єдн ан и м и послідовно д вад цятип’ятиватним и
лам пам и, щ о ж еврію ть упівсили. З н и зу на лам п у п р и
клею ю ть ш м аточок станіолю , стінки аквар іу м а зак р и
ваю ть чорним папером і залиш аю ть віконце для спосте
реж ен н я. Ікр а і м альки харацинових, які в природі
ж и ву ть у напівтем ряві, бояться світла.
С татеві ознаки харацинових виявлені слабо. Як п р а
вило, сам ець трохи менш ий. Т іло його стрункіш е, з а
барвлен ня яскравіш е. Н а анальном у плавці сам ців є
дрібн і гачечки, ним и самці зачіплю ю ться за сітку сачка,
під час п ер есадж у ван н я риб. У сам ок ч еревц е п о в н і
ше, к р ізь нап івпрозоре тіло при освітленні пом ітно
ікру.
П еред нерестом сам ок і самців розділяю ть на одиндва ти ж н і й посилено годую ть різном ан ітн ою ж ивою
їж ею . У нерестовищ е садж аю ть пару або сам ку з двом а
сам цям и й підвищ ую ть тем п ер ату р у води на 2...З ЧС.
П осадж ені звечора риби вночі або рано-вранці п о ч и
наю ть нерестові ігри. П ри цьом у вони плаваю ть з кутка
в ку то к одне за одним або кр уж ляю ть, потім сам ець
робить кіл ьк а випадів у бік самки, вдаряє її. С ам ка
відкладає від трьох до десяти ікринок, сам ець з а
плідню є їх м олочком . П ісля короткої перерви все поНерест неонів.
вторю ється. Загальна кількість ікри зал еж и ть від виду,
розм іру і в ік у риб: 100— 200 ш тук у еритрозонусів
і неонів, 400—600 ш тук — у пульхера, ліхтарика, хіф есобрикона Ш ольца, пристели, 1000— 2000 — у тернеції. Чим більш е ікри відкладаю ть риби, тим твердіш у
і свіж іш у воду м о ж н а брати длянересту. П ов'язан о
це з тим, що в чорних водах ікра м енш е враж ається
паразитичним и м ікроорганізм ам и, н іж в чистих.
О дразу після нересту батьків відсадж ую ть. .Воду
частково зам іню ю ть водою такого сам ого складу або
скляною піпеткою з оплавленим и краям и ікр у о б е
реж н о переносять до невеликої плоскої посудини з р ів
нем води 5 см і розм іщ ую ть ш аром в одну ікринку.
Ікр а м алопом ітна: д рібн а і прозора. Б ілу (незапліднену
й у р а ж е н у парази там и ікру) треба вчасно видаляти.
Ч ерез 18—36 год з ікри з'являю ться м аленькі личинки,
які за допом огою цем ентую чого органа на голові п р и
кріплю ю ться ни точкам и з ни ж нього б о ку листків або
на склі й висять від двох до п 'яти днів. П ісля цього
вони миттю випливаю ть до поверхні, заповню ю ть п о
вітрям плавальний міхур, перетворю ю ться на п лаваю
чих м альків і починаю ть ж ивитися. М альків переводять
у виростковий акваріум , поступово, протягом кількох
днів привчаю ть до яскравіш ого освітлення й годую ть
найдрібніш им «ж ивим пилом», личинкам и артемій, к о
ловерткам и, а потім інф узоріям и, дрібним и циклопам и
тощ о. Воду зам іню ю ть обереж но, крап лям и додаю чи
в аквар іу м свіж у, П оступово збільш ую ть твердість води,
стеж ать за чистотою в акваріум і.
Н а болотистих берегам А м азонки і сотнях її приток
р озк и дан а численна кількість стариць, ставків, озер,
які поступово заростаю ть і стаю ть болотами, просто
ям, воду в які м ай ж е щ одня підливаю ть теплі зливи.
Всю товщ у води пронизую ть стебла, листя, коріння,
тягн уться вгору пагони і квітки б олотяної рослинності.
П еріод посиленого росту ам азонських рослин п р и
падає на січень — березень, коли опадів випадає трохи
більш е, н іж в інш і пори року. Т ем пература стоячої води
вдень біля поверхн і доходить 35...40, вночі до 28...30 °С.
Д но вкриває товстий ш ар нап івзгнилих гілок, листків
дерев та болотяни х трав.
З числен них елодей в акваріум і най кращ е п р и ж и
лася густолиста елодея. Довге, часто кількам етрове
стебло її виростає за день на 5— 10 см, тягнеться до
світла, пробиваю чи сплетіння інш их рослин. Л истки
розм іщ ені кільцям и, в ко ж н о м у кільц і по 3—5 сокови
тих, зелених, загострен их на кін ці листків. В акваріум і
густолиста ел о дея відом а я к невибаглива ш видкоростуча рослина. П ош ирений в аквар іу м і близький до елодей
наяс. Л истки в нього довш і й вуж чі. Рослина скл ад а
ється з нап івпрозорого лам кого стебла і розм іщ еного
кіл ьц ям и видовж еного листя. К раї листків дрібн о з а
зублен і. П ош ирені наяс та елодея у водойм ах по всій
теплій частині П івден ної А м ерики. В аквар іум і легко
р озм н о ж у ю ться поділом стебла і кращ е ростуть на
яскравом у світлі.
П оряд з елодеєю і наясом ростуть к іл ьк а видів
водопериці, кабом би, роголисника, валіснерії, сітчастої
папороті. Н а поверхн і води л е ж а ть листки плаваю чої
папороті, водяних гіацинтів, плаває р яска і сальвінія.
Х арактерним и рослинам и всіх болотистих територій
П івден ної А м ерики є ехінодоруси. О дні з них ростуть
на сам ом у у зб е р е ж ж і так, щ о ц у п ке листя повністю
198
знаходиться в повітрі, інш і розвиваю ться під водою. Б а
гато рослин групи підводних ехінодорусів завезено до
акваріум ів. Вони д обре ростуть в акваріум і з п о ж и в
ним грунтом при тем п ер ату р і 20...30 °С. П отребую ть,
я к правило, яскравого освітлення. У ехін о д о р у с а ніж
неньк о го і бли зьки х до нього видів листкова пластинка
ланцетовидна, без череш ка. У інш их рослин листки
на довгих череш ках, зібрані в розетку. Ф орм а листків
і м алю нок ж и л о к м о ж е бути най різном анітніш им і у б а
гатьох видів зм іню ється протягом ж и ття зал еж н о від
освітлення і рівня води. У загальновідом ої амазонки
листки ланцетовидні, розходяться рівном ірн о в усі боки.
О крем і кущ і виростаю ть до м етра в діам етрі (в а к ва
ріум і зав ж д и набагато менш і, діам етром 20—40 см).
У е х інодо руса горизонтального листки серцеподібні,
ш ирокі, м істяться паралельно поверхн і грунту. Заб ар в
лен н я листків світло-зелене. Р озм нож ую ться ехінодоруси стрілкам и, на "вузлах яки х відкриваю ться білі
квіточки з ж овтою серединкою або проростаю ть м олоді
рослини. П ід вагою кущ а, яки й росте, стрілка згинається
д онизу і м олода рослина вкоріню ється. В акваріум і
м олодий ку щ и к м о ж н а відділити як тільки на ньом у
з'яви ться кіл ьк а корінців. Д еякі види ро зм н о ж у ю ться
поділом кущ а.
Альтернантери часто ростуть по берегах водойм
серед вологого різнотрав'я. П ід час р озливу річки вони
затоплю ю ться і прод овж ую ть рости під водою. В а л ь
тернантери листки розм іщ ені супротивно, забарвлення
їх пурп урове, яскравість його зал еж и ть від освітлення.
Щ об рослина в аквар іу м і утворю вала нові пагони, треба
прищ ипнути її верхівку. Рослину м о ж н а р о зм н о ж у
вати, розрізавш и на частини після появи білих корінців
на стеблі. У стоячій воді водяться п ер еваж н о дрібн і х а
рациновидні з яскравим и блискучим и см угам и й п л я м а
ми, які допом агаю ть їм побачити одна одну в ко р и ч н е
вій воді.
199
■м
200
Н ад болотам и завж ди літаю ть зграї ком арів і мух.
Н а них полю ю ть біля поверхні води карн егіели і п ец и
лобрикони. У карн егіел спина, я к і у всіх при п о верхн е
вих риб, рівна, спинний плавець зсунутий назад, лінія
грудей і черевц я круто вигинається донизу. Т іло д у ж е
стиснуте з боків. Забарвлен ня риб сріблясте з ко р и чн ю
вато-зеленим и плям ам и. Грудні плавці сильні й довгі.
П ід час неб езп еки або полю вання ком ах риби вистри
бую ть з води й проносяться над поверхнею на відстань
до 10 м. У цей час вони не планерую ть, а активно летять,
трохи зануривш и у воду ни ж н ю частину черевця. Від
грудних плавців, які ш видко ударяю ть по поверхні
води, чути легке д зи ж ч ан н я. Іноді рибі вдається від і
рватися від води й пролетіти, не торкаю чись поверхні.
М 'я зи грудних плавців складаю ть чверть м аси тіла.
В акваріу м і риби та к о ж вискакую ть з води, том у ак ва
ріум и їм потрібні довгі. Звер х у акваріум щ ільно за к р и
вають. Щ об наблизити ум ови утрим ання до природних,
п родуванням повітрям , ш тучно створю ю ть сильну т е
чію, в якій риби весь час рухаю ться.
С еред ам азонських риб є одна д у ж е незвичайна
за ф орм ою тіла, спочатку її просто в аж к о побачити.
Вона н агадує листок, яки й упав у воду: округле тіло
в темних плям ах, очі зам асковані тем ним и смугами,
голова загострена. Н а ни ж н ій щ елепі м аленький
виріст, схож и й на у л ам о к череш ка. Це риба-листок.
Н и ж н я теч ія А м азонки заболочена. Видовий склад
риб у ній сх о ж и й на видовий склад у середній частині
річки.
Розглянем о найпош иреніш их в акваріум і х ар ац и н о
вих риб. В річці П ара, яка сполучається з А м азонкою
протокою , у великій кількості водяться х і ф е с о б р и к о н и Ш о л ь ц а — п'ятисантим етрові сріблясті рибки
з чорною позд овж н ьою смугою, я ка закін чу ється п л я
мою на корені хвостового плавця.
Т акого сам ого р о зм ір у риби-л і х т а р и к и . Н а сріб201
лясто-сірих б оках у задній третині
тіла проходить тем но-кори чнева або
чорна смуга, яку б іля хвоста п е р е
тинає поперечни й штрих. П оряд
поб лискує золотиста або чер во н у ва
та плям а. М енш виразні плям и є
над очим а і за головою. С пинний
плавець блідо-червоний, інш і б ез
барвні і прозорі. По передньом у
краю спинного, анального і чер ев
них плавців пр о х о д ять білі см уж ки.
Р ай д у ж н а оболон ка верхньої части
ни очей золотисто-червона. П лаває
л іхтар и к зграями.
У тінистих чорних водах Гайани
ж и в у ть е р и т р о з о н у с и . Т іло їх
напівпрозоре, жовтувате, завдовжки
4,5 см. Ч еревце біле. У здовж боків
тягнеться яскраво-червон а см у ж ка.
П лавці прозорі, з м олочно-білим и
кінчикам и. С переду спинного п л ав
ця є червона плям а.
Звичайною рибою д ля всіх повільнотекучих і стоячих водойм
півн ічн ої частини м атери ка є п р и с т е л а . Тіло в неї напівпрозоре,
високе. У перед н ій частині сп и н
ного та анального плавців є по ж о в
тій, ч орній і білій плям і. Ч орна ц я
точка м іститься і за головою . Х вос
товий плавець яскраво-оранж евий.
Д овж и н а риби — 4—5 см.
У трим ання і розведен ня в ак в а
ріум і згаданих вищ е д рібн их хараци нід нескладне.
Ц ікавою для натураліста своєю
нерестовою поведінкою є щ е одна
202
харациновидна, риба невизначеного виду, я к у н ази
ваю ть к о п е л а А р н о л ь д а . Тіло їх струнке, ви
тягнуте. Ж ирового плавця нем ає. Заб арвлен ня ч о р н у
вато-коричневе із сріблястим блиском . П лавці ж о вту в а
ті. Н а хвостовом у червоні плям и, на спинном у чорна
і біла. Від н и ж н ьо ї губи око п еретинає чорна риска.
С ам ець яскравіш ий, більш ий, з довш ими плавцям и до
8 см завдовж ки. Ж и вуть риби зграям и б іля поверхні
води.
П ісля риту ал ьн о ї бійки двох самців, в якій перем агає
той, хто перш им торкнувся поверхні води і відтіснив
суперника, сам ець почин ає переслідувати самку. П отім
п ара завм ирає під самою поверхнею води. Д еякий час
риби д р и ж ать всім тілом на місці, а потім одночасно
вистрибую ть і, перекинувш ись догори черевцем, зави
саю ть на кіл ьк а секун д під ш ироким листком рослини
або нависаю чим коренем . П ісля ко ж н о го стрибка зал и
ш ається 5— 10 п ри кріплени х слизом і запліднени х ік р и
нок. Відстань від води до листка 3— 6 см. В акваріум і
риби приклею ю ть ікр у на накривне скло, навіть на лам-
пи освітлення. К оли ікра (50—200 ікринок) відкладена,
сам ець постійно залиш ається під листком і ударам и
хвоста зв о л о ж у є її. Ч ер ез добу-дві в кр ап лях води
стаю ть пом ітним и м аленькі личинки, які тільки на четвертий-п'яти й день падаю ть у воду і починаю ть сам о
стійно ж ити. В цей час на спині в м альків є довгі п р и
датки — стерна, які з віком зростаю ться з хвостовим
плавцем . К опели А рнольда — єдині серед харациновидних риб, щ о турбую ться про своє потомство.
Ще один цікавий представник харацинових зу стр і
ч ається на півночі В енесуели і на Т рінідаді. Це м а
ленька, 7 см завдовж ки , рибка з гучною назвою д р а к о н. Зяброві криш ки сам ців прикраш аю ть довгі ви
рости з о р ан ж евою головкою на кінці.
Від інш их харацин ід дракони відрізняю ться вн ут
ріш нім заплідненням .
Д рібні харацинові рибки ж и ву ть зграям и. Д ля б іл ь
ш ості видів характер н а яскрава плям а на хвостовом у
стеблі. Т аку п л ям у маю ть хіф есобрикон Ш ольца, пульхер, ліх тар и к та інші. За нею риби не тільки ви зн а
чаю ть особин свого виду, а вона щ е й відвертає увагу
суперни ка від вразливих частин тіла — голови, ока,
зябер. Том у здобиччю х и ж ак ів найчастіш е стаю ть менш
спритні ж и вородящ і короп озубі, більш ість з яки х плям и
на хвості не мають, н ап риклад гупі. Г у п і пош ирені
на півночі Бразілії, а та к о ж Гайани, В енесуели, Т рін і
даду, Барбадосу і М алих Антільських островів у прісній
і солонуватій воді, н ерідко забруднен ій харчовим и
відходам и. С ам ець завд о вж ки 2—3 см, сам ка 4—5. З а
барвлення сам ки невиразне, оливкове, коричню вате
або ж овту вате з блакитно-зеленим блиском. П лавці сірі.
Ч еревце повне, округле. Забарвлен ня сам ців рябе, з р із
ном анітним и м алю нкам и на тілі і плавцях. У В енесуелі
п ереваж аю ть гупі зеленого кольору, на Барбадосі —
ч ервоно-чорні з ф іолетовим и тонами. Т рінідадські р и б
ки маю ть чітко окреслені сині, золотисті, зелені та ф іо205
Форми хвостового
плавця гупі
різних порід
та варіанти
їх забарвлення:
летові плям и. Хвіст золотистий з чорним краєм, спи н
ний плавець видовж ений.
У при родн их водойм ах гупі ж и вл яться л ичинкам и
комарів. Завдяки невимогливості до ум ов ж и ття й істот
ну кори сть у боротьбі проти м ал яр ії гупі б ули завезені
в М ексіку, США, А ф рику, Індію , на М адагаскар, Яву,
в п івд енну Ф ранцію , Італію . В гарячих д ж е р е л ах під
відкритим небом ж и в у ть гупі в Угорщ ині й Ч ехословаччині. Рибка стала най популярніш им об 'єктом акваріум істів усього світу.
Ш тучно виведені породи гупі витіснили дики х п р е д
ків в акваріум ах. П ороди р озрізн яю ться за ф орм ою
хвостового плавця. Всього їх одинадцять: круглохвоста,
ш илохвоста, гранчаста, ліровидна, верхній, ни ж н ій та
подвійний меч, прапорова, ш лейф ова, віялова і тр и к у т
на. Спинний плавець м о ж е бути норм альної довж ин и
або под овж ени м і звисати. Назви, я к і даю ть рибам за
малю нком на тілі та плавцях, непостійні. Так, риб
із дрібним и ж овто-чорн о-см арагдовим и розводам и н а
зиваю ть і ф ілігранним и, і кобрам и, і зм іїною ш кірою ,
і віденськими. П равильніш е називати їх за кольором
тіл а і плавців — смарагдові, чорно-червоні, сині. С еред
сам ок т а к о ж з'яви ли ся красиві золотисті рибки з р у б і
новим спинним і хвостовим плавцям и.
В акваріум і гупі уж и ваю ться з будь-яки м и рибами,
важ л и во тільки, щ об сусіди не обірвали сам цям їх довгі
хвости. М інім альний об'єм води на одного сам ця 0,5 л,
на сам ку — вдвічі більш е. Умови ж и ття такі самі, як
і для всіх ж и вородок. К орм будь-яки й ж и вий і сухий.
К ож н і 4—6 ти ж н ів сам ка н ар о д ж у є ЗО—250 м альків з а
вд овж ки 6—8 мм. П ри своєчасном у годуванні і р е гу
лярній зам ін і води м альки ш видко ростуть і ч ерез місяць-півтора визначається їх стать. А кваріум істи, які
хочуть поліпш ити забарвлен ня і ф о р м у тіла рибок, п о
винні в цьом у віці розділити м альків, утрим увати сам ок
і сам ців в окрем их аквар іу м ах і схрещ увати н ай
кращ их.
Басейн річки П арана, який л еж и ть на південь від
А м азонки,— це щ е один багатий рибам и район П івд ен
ної А м ерики. В ерхів'я приток знаходяться в горах. С е
редня і н и ж н я течія при падає на рівнину. Річка п ер е
пікає з півночі на південь ряд природних угруповань:
імпос — сухі трав'янисті савани й ліси, чако — сухі
тропічні ліси та рідко л ісся на п р ав о б ер еж ж і і зм інновологі вічнозелені та арау кар ієві ліси, високотравні вологі
савани на л ів о б ер еж ж і. У здовж н и ж н ьо ї частини русла
простяглася суха б езліса пампа. В океан річ ка вливаєть
ся ш ирокою Л а-П латою . К лім ат р ай он у тропічний на
півночі й субтропічни й у південній частині. Т ут чітко
зм іню ється тривалість світлового дня і тем п ература
повітря в різні пори року. Н а у зб е р е ж ж і Л а-П лати
різни ця середн ьом ісячних тем п ератур за рік 14, а на
річці К уяба 4 °С. О пади більш -м енш рівном ірні.
У здовж русла П арагваю і основних приток тягнуться
величезні болота, населені багатьм а видами риб. Тут
і десятки видів ривулусів, і бли зькі їм кінолебіаси.
С ам ки і сам ці кін олебіасів настільки різні, що їх опи са
ли сп очатку п ід різни м и назвами. Існую ть навіть в ід
м ін н о сті в будові скелету. Так, у сам ок хребет с к л а
дається з м енш ої кількості хребців, а, значить, і в п л ав
цях у неї менш е пром енів. Ік р у кін олебіаси відкладаю ть
серед м у л у і торф у, пірнаю чи в м 'яки й грунт парами.
Н а лусці кін олебіасів є м аленькі гачечки, яки м и п ар тн е
ри зчеплю ю ться, щ об не загубитися. Ікр а риб так о ж не
зовсім звичайна. П оверхня її ш естикутна, на ребрах
ш естикутн ика є сх о ж і на пальм и вирости. К інолебіаси
ж и в у ть один сезон і залиш аю ть ікр у до нових злив.
Н ад болотам и час від часу чути ніби в аж к и й подих.
Це дводиш ний л епідосирен вдихнув на ЗО—60 хв
повітря. Як і аф рикан ський протоптер сухий період риба
переб у ває в ко ко н і із зцем ентованого слизом м улу.
У період р о зм н о ж ен н я сам ець лепідосирен заб езп ечує
киснем і ем бріони ікри, щ о розвиваю ться в болотяній
208
209
воді: з п ухи рців на черевних п л ав
цях з'явл яю ться р о згал у ж ен і ви
рости, прон изані кровоносним и с у
динам и, які і насичую ть воду в гн із
ді киснем . В перш і два-три м ісяці
ж и ття м альки дихаю ть за д о п о м о
гою зовніш ніх зябр.
У річкових б іотоп ах найбільш
звичайним и є харацинові, дрібні
цихліди та соми. П редставник х а р а
цинових ч о р н и й
н е о н ж и ве
в б асейні К уяби і верхньої течії
Парагваю . Тіло риби завдовж ки 4—
5 см. К оричневу спи ну від б іл у в а
того ч еревц я відділяє ш ирока чорна
смуга. Н иж ній кр ай см уги р о зм и
тий, верхній чіткий, підкреслений
сяю чою золотисто-зеленою лінією .
Спинний та анальний плавці ж о в
тувато-рож еві.
С ем и
сантим етрів
досягаю ть
м о е н к а у з і ї ф і л о м е н и , по
ш ирені від П арагваю до П арнаїби.
Л уска ж овтувато-срібляста з тем
ним краєм . Н а тілі є дві яскраві
плям и — верхня вогненно-червона
половина ока і ш ирока чорна п о
п еречна см уга з золотистою цяткою
попереду. П лавці б езколірні, перш і
пром ені спинного і анального —
м олочно-білі. У трим ання і р о звед ен
ня цих риб нескладне, таке саме,
як і ам азонських харацинід.
У водах Л а-П лати водяться
т е т р а г о н о п т е р у с и , риби з а
вд овж ки 5—6 см. О сновне забарв-
лення їх ж овтувато-коричневе з блиском , черевц е ср іб
лясте. Вздовж тіла тягнеться чорна смуга, яка утворює на
хвостовом у стеблі ром бови дн у плям у. Всі плавці, крім
грудних, червоні. Д о ум ов утрим ання в акваріум і тетрагоноцтеруси надзвичайно невибагливі. Ж и вуть навіть
в аквар іу м ах без нагрівача, поїдаю ть будь-яки й ж ивий,
зр ід ка рослинний корм.
Р озм нож ую ть тетрагоноптерусів так само, як і інш их
харацин ових риб, але створити необхідн і ум ови для
їх розм н о ж ен н я значно легше. Вода м о ж е бути більш
свіж ою і твердою , тем п ература 22...24 °С. П ара риб
в ранкові години дає до 1500 ікринок. Ч ерез одну-дві
доби з'являю ться личинки, які ч ерез чотири-ш ість днів
перетворю ю ться на м альків і ж и вл яться інф узоріям и,
артем ією , розтертим листям салату, дрібним и ц и кл о п а
ми. Виведено золотисту ф о р м у те тр а го н о п те р у са —
золотисту тетру.
,
П анцирний к р а п ч а с т и й с о м и к ж и ве зграями
в річ ках на південном у сході Б разілії та в Л а-П латі.
Ф орм а тіла така сама, як у золотистого сомика, довж ин а
сам ки 8 см, сам ця 5 см. Забарвлен ня оливкове, темніш е
на спині. П о всьом у тілу й плавцях розкидан і темні
плями. Як і поп ередній вид, крапчасті сом ики н ад зви
чайно витривалі. Р озм нож ую ться так само, як золотисті
сомики.
ПІСЛЯМ ОВА
Ц інність аквар іу м а як ч астин
ки р іч ки чи о зера безумовна. Тільки
в аквар іу м і м о ж н а простеж ити, як
зм іню ється заб арвлен ня при зу стр і
чі двох риб-самців, як і щ о риби
їдять, яки м и барвам и і рухам и с у п
р о в о д ж у ється нерест.
Х очеться вірити, що набутий
досвід і лю бов до своїх вихованців,
не дозволять лю дині пройти повз
к ал ю ж у , в якій після повені зад и
хаю ться мальки, і просто спостеріга
ти, як з чиєїсь б езвідповідальнос
ті отрую ється брудним и водами
сусідн я річка. Звичайно, у тварин є
чим ало пристосувань, що доп ом а
гаю ть їм виж ити в скрутні години.
На появу ко ж н о го такого п ри сто
сування п ри рода витратила м іл ь
йони років. Л ю дина в процесі сво
го р озвитку зд о бу л а най до скон ал і
ший витвір при роди — розум . О ці
нити ситуацію , прийняти ріш ення й
виконати його — на це лю дський
м озок витрачає одну мить.
Л ю дина тепер завж д и у виграш і
перед твариною , а природа не всти
гає за зм інам й наш ого ж иття. А ле й
повернути назад не м ож на. Не м о ж
на не будувати нових пром ислових
підприємств і міст, не прокладати н о
вих доріг. Том у доводиться огол о
ш увати заповідники, б удувати оч и с
ні споруди, влаш товувати п ід го
дівлю звірів і птахів узим ку.
213
Л ю бов до при роди не виникає сам а по собі, вона
з'явл яється лиш е тоді, коли лю дина сама пікл ується
про яку сь м ал ен ьку тваринку чи, скаж ім о, вирощ ує
квіти. І допом агати природі треба вміло, з розум інн ям
того, щ о робиш , інакш е з д оброї справи нічого не вийде.
Б аж аю чі продовж и ти знайом ство з ж и ттям а к в ар і
ум н и х риб м о ж у ть звернутися за порадам и до вчителя
біології, в б ібліотеку, в м ісцеве товариство акваріум істів, активно вклю чатися в роботу ш кільни х гуртків
ю них натуралістів.
список
РЕКОМЕНДОВАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
Ж данов В. С. А квариумные рас
тения.— М.: Лесн. пром-сть,
1981.— 312 с.
Ж и знь ж ивотны х. Т. 4, ч. I.
Р ы бы /Ред. Т. С. Расс.— М.:
П росвещ ение, 1971.— 655 с.
И ль и н М. Н. А квари ум ное р ы
боводство.— М.: И зд-во М оск.
ун-та, 1977.— 399 с.
К о р зю к о в Ю. А. Б олезни а к в а
р иум н ы х ры б,— М.: Колос.
1979,— 175 с.
М а х л и н М. Д. Заним ательны й
аквариум.— М.: Пищ. пром-сть,
1966,— 303 с.
Н и к о л ь с к и й Г. В. Э кология
ры б.— М.: Высш. шк., 1974.—
367 с.
Петровицки И. А квариум ны е
троп и ч ески е
р ы б ы .— П рага:
А ртия, 1984.— 224 с.
П о лк ано в Ф. М. П одводны й
мир в ком н ате.— М.: Лесн.
пром-сть, 1981.— 321 с.
Ф ранк С. И ллю стрированная
эн циклопеди я
р ы б .— П рага:
А ртия, 1984.— 558 с.
I
Н а у ч н о -п о п у л я р н о е и зд ан и е
Ш ерем етьев И го р ь И л ьич
АКВАРИУМНЫЕ РЫБЫ
Х у д о ж н и к У сов Н и к о л а й М и х а й л о в и ч
Н а у к р а и н ск о м язы к е
К иев, « Р ад ян ськ а ш кола»
Р ед ак то р Л. Г. К у л ь ч и ц ь к а . Л іте р а ту р н и й р е д а к
т о р В. В. Осташко. Х у д о ж н ій р е д а к то р М. Ф. Нева ри каш а. Т е х н іч н і . р ед а к то р и Г. Г. С а л и в о н ,
Ц. Б. Ф ед о с іх і н а . К о р ек то р и Г. А. За ц е р к о вн а ,
В. П. П у х а , С. Л. Ф ур м ан .
ИБ № 6192
З д ан о до н аб ору 30.09.87. П ід п и сан о до д р у к \
20.05.88. БФ 05607. Ф о р м ат 7 0 X 100/32. П ап ір офсчч
N" 2. Г а р н іту р а балт. С п о с іб д р у к у 'о ф с е т н и й . Умети
д р у к. 5 ( )Г>.\.. вид. ар к . 9,984-0.24 /. Зам о в л ен н я № 7— 312. Ц іна 80 к.
Ви,\