Про свою похибку — помилкове розв’язання поставленого керівництвом завдання —·Кролевецький здогадався лише тоді, коли Сергій Никодимович прочитав доповідну записку майже до половини. «Не те! Не вгадав!» — з жахом подумав Кролевецький, угледівши, як сердито, навіть болісно кривиться Сергій Никодимович. У цю мить Кролевецький віддав, здавалося б, півжиття за можливість повернутися бодай на півгодини назад. Тридцять хвилин якраз вистачило б на докорінну переробку злощасної доповідної записки. За півгодини (Кролевецький був певен цього) можна дійти до цілком протилежних висновків і рекомендацій.
