"З афоризмів автор став відомий у всьому світі. Але сам Станіслав Єжи Лєц розглядає себе не як афориста, а як лірика. І я теж розглядаю його як лірика. Лєц імпровізує свої афоризми у численних кафе, переходивши протягом дня з одного у друге. Їх друкують численні часописи, негайно, ґронами по шість-сім. Другого дня вони стають відомі в усій країні. Щоб що? Щоб нічого. Як у кожній літературній нації, в поляків поезія твориться для того, щоб творитися. Щоб бути". (Ігор Костецький)
