фактично перестала бачити. Постійно потребувала сторонньої допомоги. Але знаходила сили
диктувати своєму синові Льву уривки зі спогадів, сімейні перекази, легенди. …Вона не могла
перевірити, що він пише, і не знала, що улюблений син умисне перекрутить не тільки багато
фактів з біографії свого геніального дядька, а навіть й уривки з сімейного листування, а деякі
листи і зовсім придумає, та так схоже, що не відрізниш від справжніх! Навіщо Лев Миколайович
Павлищев пішов на таку свідому фальсифікацію – невідомо й незрозуміло.
Ольга Сергіївна Пушкіна-Павлищева померла 2 травня 1868 року після тривалої хвороби. Її
чоловік майже відразу ж одружувався на жінці, з якою був зв’язаний відносинами вже багато
років.
ДЕЯКІ СУЧАСНИКИ ВВАЖАЛИ НЕГІДНИКОМ, з нарису Д. Туманова «З огидою читаючи
життя моє»
27 січня 1828 року в Санкт-Петербурзі Ольга Сергіївна (сестра О. Пушкіна – авт.) уранці тихенько
вийшла з рідної домівки й сіла до саней, де її чекав майбутній чоловік.
Ользі Сергіївні йшов тридцять перший рік. Микола Іванович Павлищев був на п’ять років від неї
молодшим. Вони таємно повінчалися в церкві Святої Трійці Ізмайлівського полку.
На жаль, так романтично обставлене одруження виявилося нещасливим. Павлищев, за
характеристикою сучасників, виявився негідником, який посварив її з усією родиною.
